Порошенко: Я не підходжу на роль невістки! У мене достатньо гарний рейтинг
Четвер, 30 червня 2005, 16:15
Першу частину інтерв'ю з секретарем Ради національної безпеки і оборони читайте тут: Порошенко: Справу Гонгадзе треба передавати до суду, не чекаючи Кравченка, Пукача чи інших замовників
ТРИВАЄ КАМПАНІЯ МОЄЇ ДИСКРЕДИТАЦІЇ
– Петро Олексійовичу, чому вас всі називають "сірим кардиналом"?
– Я себе так не називаю. Це до вас питання, чому ви мене так називаєте? (Сміється.)
– Ви перебільшуєте наш вплив на процеси в державі…
– Ні, я просто хотів зробити вам комплімент.
– Але все-таки, як ви думаєте, чому негатив концентрується на вас? Згадати заяви опозиції – всі бачать у якихось негативних процесах руку Порошенка: Різака затримали – Порошенко винен, Сацюк втік – Порошенко винен. І так далі...
– (Переходить на російську) Скажу сразу: я не гожусь на роль невестки! Ни по полу, ни по принципиальным качествам. Я считаю, что идет спланированная кампания дискредитации.
– Але ж дискредитують чомусь не Луценка, який керує сотнями тисяч міліціонерів, а саме вас!
– Ну, люди роблять припущення... Нехай роблять, а я запевняю, що для цього немає жодних підстав. Я роблю максимум, щоб робота Ради національної безпеки була максимально прозорою, до мене жоден з секретарів не робив це настільки відкрито. Я у Луганську навіть не починав нараду з питань контрабанди, поки до залу не зайдуть журналісти. Хоча тема була на межі...
Я не вважаю, що мене демонізують. У мене достатньо гарний рейтинг відомості, і я задоволений рівнем підтримки, який мені надають люди.
– Ви не образилися, що взимку президент Ющенко вніс не вашу кандидатуру на затвердження прем'єром?
– Ні. Я вважаю, що це виключне право президента.
– Але ж ви хотіли стати прем'єром?
– Я впевнений, що я надзвичайно зацікавлений працювати на тому місці, де визначить президент. Цілісність і ефективність команди є першим пріоритетом. Вибачте за патетику. Я був би абсолютно щасливим і на посаді голови бюджетного комітету, народного депутата чи іншій, якщо буде таке рішення команди.
– Як виглядав той ранок понеділка після інавгурації, коли президент Ющенко визначився, хто буде прем'єром, держсекретарем і секретарем Ради нацбезпеки?
– Це має прокоментувати президент. Скажу лише, що того ранку він мені повідомив про рішення, у мене була розмова з президентом.
– Ви відразу погодилися на секретаря РНБОУ?
– Я не коментую пропозиції президента. Він сказав, що бачить мене саме на цій позиції, і я з повагою ставлюся до його думки.
– У цей момент в кімнаті знаходився прем'єр?
– Ні.
– Державний секретар Зінченко?
– Він чув про це.
– З того часу минуло півроку... Ви досі не складаєте депутатські повноваження, і тим самим подаєте приклад іншим сумісникам. Ви не відчуваєте відповідальності за це? У парламенті безпрецедентна кількість сумісників, і, можливо, інші орієнтуються на вас: якщо Порошенко не подає, то чому я повинен?
– Порошенко не тримається за депутатський мандат.
– Враження складається інше...
– Це ваше враження. Друга позиція: указ про призначення Порошенка секретарем Радбезу оскаржується у Конституційному суді. Це єдиний випадок з усіх призначень у владу. Оскарження у Конституційному суді призупиняє дію будь–якого судового рішення. Тому з юридичної точки зору моя позиція є бездоганною.
– А з моральної?
– З моральної я готовий скласти повноваження. І я не виключаю, що, можливо, складу повноваження найближчим часом.
СЛІД РОЗСЛІДУВАТИ, ХТО ПРОВОДИТЬ ВИТІК ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ДИСКРЕДИТУЄ УКРАЇНУ
– Газові питання входять до сфери національної безпеки, а відтак – і до вашої компетенції. Екс–глава "Нафтогазу" Юрій Бойко прогнозує газову кризу, про це говорять інші експерти. Однак Радбез з цього приводу ще не збирався...
– У мене немає інформації, що Україні найближчим часом загрожує газова криза. Це має відпрацьовувати аналітичний департамент СБУ, мені не надходила ця інформація ні з боку розвідки, ні з боку Служби безпеки, ні інших джерел, які поставляють режимну інформацію в апарат РНБОУ.
– Але ж ви знаєте точно, чи був несанкціонований відбір російського газу, як про це заявляє "Газпром"?
– Я знаю точно, що не було.
– Чому ж росіяни говорять, що з українських сховищ зник їхній газ?
– Я дав завдання розслідувати, хто, коли і яким чином організував витік інформації, яка дискредитує Україну щодо несанкціонованого відбору газу. Є документи, які підписані керівництвом "Газпрому". Ця компанія має господарські стосунки з "Нафтогазом", вони періодично проводять зачистку балансу – тобто акт звірки. І незрозуміло, яким чином до акту звірки в Україні – я підкреслюю, в Україні! – з'являються такі коментарі людей, які знаходяться при владі.
Ці коментарі про нібито крадіжку газу то владою, то міністерством палива та енергетики, то Кучмою, то Бойком, то ще кимось – абсолютно безвідповідальні. А потім починають коментувати росіяни: "Ну якщо українці самі кажуть, що у них немає газу..."
Потім приїжджає Рязанов (заступник голови "Газпрому"), проводить звірку, підписує акт про те, що весь російський газ на місці. Потім проходить прес–конференція Рязанова і Івченка...
Тому я думаю, що слід уважно вивчити, як проводиться інформаційна політика захисту інтересів держави. Уже один раз сказали, що Україна експортувала заборонені для експорту ракети, що є нісенітницею. Так, відбувся факт контрабанди приватною особою, яка зараз знаходиться під судом. Але українська державна влада ніколи не порушувала взятих на себе міжнародних зобов'язань!
Зараз будуть повідомлення про кризу газову, кризу відносин з Туркменістаном, кризу з "Газпромом"...
У нас існують чіткі угоди і з Росією, і з Туркменістаном, які забезпечують необхідну кількість газу і енергетичний баланс в державі. І якщо хтось хоче розхитати човна, то нормативних підстав для цього не існує.
– Але як не може бути газової кризи, якщо Росія своїми офіційними речниками заявила, що хоче з Україною переходити на світові ціни на газ?
– Я просив би: давайте візьмемо за правило коментувати не наміри! Це стосується до РНБОУ і уряду. Давайте піарити конкретні кроки, які вже зроблені. Нічого не сталося, Росія не піднімає поки що ціни, переговори про це не почалися. Підстав для цього не існує. Туркменістан підтверджує нам обсяги постачання газу.
– Як тоді ви поясните оголошене у вівторок одностороннє рішення "Газпрому" про те, що вони зарахують ці 7,8 мільярдів кубометрів, які начебто зникли, у рахунок сплати за транзит російського газу по українській території? Тобто "Газпром" одноосібно вирішив не додати 7,8 мільярдів кубів газу...
– Треба коментувати не плітки, а документи.
– Але ж це заявила перша особа "Газпрому"!
– Вони будуть виходити з пропозицією так врегулювати це питання. Але будь–яка пропозиція приймається при двосторонній згоді, і вносяться зміни до міжнародної угоди. Україна згоду на це не давала. Якщо хтось вважає за можливе одноосібно вийти з угоди... Я думаю, що про це ніхто навіть і не думав. Це була лише пропозиція.
– Однак російські джерела дослівно цитують доволі ультимативну заяву керівника "Газпрому" Олексія Міллера!
– У нас російські джерела дослівно цитували Сапармурата Ніязова...
– Що ви маєте на увазі? Ви ж читали заяву Туркменбаші, що Україна його "дурить"?...
– Не читав. І мені не відомо про наявність такої заяви Туркменбаші! Я попросив офіційні органи Туркменістану прокоментувати і не отримав підтвердження факту такої заяви.
– Тобто іде якась інформаційна кампанія проти України?
– Мені здається, що це некомпетентність з боку того, хто коментує цю газову кризу – не маючи базової інформації.
– Як відомо, між Україною і Туркменістаном у питанні газу є посередник – компанія "РосУкрЕнерго". Там немає частки України, але є підозри, що там є частки російських кримінальних діячів. Ця тема стосується компетенції вас як секретаря Радбезу?
– Ця тема стосується енергетичної безпеки України. І за дорученням президента ми готуємо засідання РНБОУ з цього приводу. За інформацією, яку я маю, "РосУкрЕнерго" працює неефективно і непрозоро. Але я хотів би мати повний комплекс інформації.
– З вашої інформації, російський кримінальний авторитет Сева Могилевич заробляє на постачанні туркменського газу в Україну?
– Я не збираю подібну інформацію. Це відноситься до компетенції правоохоронців. Напевно, про це знає Турчинов. Якщо ми говоримо на рівні чуток, то я їх чув. Але якщо питання до посадової особи – секретаря РНБОУ – то я маю коментувати документи, які є в Раді нацбезпеки і які однозначно свідчать про участь цієї особи. В РНБОУ оригіналів таких документів немає.
– Як ви коментуєте інформацію, що довірена особа Могилевича – Дмитро Фірташ – нещодавно познайомився з президентом Ющенком. І таким чином можливе намагання залишити цю структуру на ринку?
– Я категорично виключаю, що президент буде при ухваленні рішення брати до уваги факт знайомства чи незнайомства з якимсь Фірташем. І я не підтверджую факт, що останнім часом відбувалися якісь зустрічі чи стосунки Фірташа і президента.
– Ви самі з ним знайомі?
– Я його останній раз бачив три роки тому і, можливо, це був перший або другий раз в житті. Але я не знайомий з ним.
– У зв'язку з останніми подіями уряд заборонив реекспорт газу. До того ви виступали проти подібного рішення про заборону реекспорту нафти. Як ви вважаєте тепер?
– Реекспорт – це джерело наповнення державного бюджету. Простіше газ купувати в Туркменістані і продавати його на експорт. І реекспорт газу має бути – це використання транзитних можливостей України.
Мені не відомі підстави такого рішення уряду. Якщо для забезпечення власного споживання газу, то краще вести діалог, де купити, ніж забороняти продаж. Бо ми купуємо по ціні, яка значно нижче ціни продажу на реекспорті. Це призведе до одного – скорочення надходжень до державного бюджету.
– Так, а яка доля буде у цього рішення – президент його скасує?
– Думаю, уряд сам його перегляне.
НУ І ЩО, ЩО ПРЕЗИДЕНТ ТЕЛЕФОНУВАВ НА УТ-1? Я ТЕЖ ЦЕ РОБЛЮ
– Створення в Україні громадського телебачення є елементом національної безпеки?
- Я не думаю. Президент не доручав мені займатися створенням суспільного телебачення. Але я не бачу проблем, щоб його створити.
– Чому ж воно не створюється?
– Я за те, щоб одночасно в Україні функціонувало і суспільне, і державне телебачення.
– Але як їх можна створити одночасно, якщо існує лише одна база для цього – тобто УТ–1?
– Я не погоджуються... Штату УТ–1 вистачить як мінімум на три набагато якісніших телеканали. Телевізійний корпус "карандаш" дозволяє розмістити ще один канал? Дозволяє. Чому треба мати лише один суспільний канал? Чому ми не можемо мати суспільне телебачення культура, спорт, дитячий канал?
– А навіщо треба залишати державний канал?
– Держава так само має право проводити політику, держава так само представляє суспільство.
– Ви бачили в Німеччині чи США державний канал?
– Бачив. Хоча не готовий навести його назву... В США я не бачив... Загалом я не розумію, у чому загроза, що держава буде мати свій канал? Сама форма, як ви ставите питання – "або–або" – містить протиставлення держави і суспільства. Не треба говорити, що суспільне телебачення буде якісніше представляти суспільство, ніж державне телебачення.
Я переконаний, що ми маємо створити суспільне телебачення. І подивитися, яке телебачення працюватиме краще – державне чи суспільне? Чому для того, щоб щось створити, треба брати принцип комуністичного інтернаціоналу і починати з того, щоб зруйнувати до основ?
Ресурси для створення суспільного каналу є. І якщо хтось доручить мені це, я впевнений, створити можна за три–чотири місяці – на базі діючої структури, діючих передавачів, на базі існуючих штатних одиниць – журналістів. Єдина проблема – це творчі люди. Створити новий журналістський колектив – це не просто. Подивіться, що робиться на УТ–1, подивіться, як створювався "5 канал"?...
– Вас не задовольняє те, що відбувається на УТ–1?
– Чесно? Я чекаю більшого...
– Існують чутки, що президент Ющенко телефонував керівнику УТ–1 Стецьківу і висловлював своє обурення...
– І я телефонував Стецьківу! Ми не обговорювали конкретні сюжети. Я і з Шевченком говорив. Вони мої друзі, і Андрій, і Тарас, мені цікава їх думка. Я, звісно, не маю права бути обуреним, я маю право висловлювати думку на якісь події, і це право Шевченка – брати це до уваги чи ні.
Шевченко абсолютно не залежить від мене. Ви "5 канал" дивитеся? Він що, став провладним? На сьогодні стільки, скільки по мені б'є "5 канал", ніякий інший не б'є!
Але журналісти "5 каналу" вам підтвердять, що я нікому не телефонував. Чому? Бо це позиція журналістів, і вони борються за довіру людей. І коли ми подивимося рейтинг довіри, то "5 канал" під час голосування в інтернеті попереду всіх. І мені приємно...
МИ ГОВОРИЛИ З ШИРАКОМ ПРО ПРИДНІСТРОВ'Я
– Ви є куратором питання Придністров'я, яке Ющенко поставив на рівень національної безпеки. Коли можлива реалізація українського плану дій врегулювання Придністровського конфлікту і чи можлива взагалі?
– (Переходить на російську.) Знаешь мой ключевой принцип? Не могу заставить себя заниматься вещами, в которые я не верю. Ну не могу! (Пауза.) Протягом 18 місяців ми можемо очікувати стабілізації ситуації в Придністров'ї – законодавчого врегулювання конфлікту. Це те, що не вдалося зробити протягом 14 років.
– І Росія погодиться на цей український план?
– Я прошу – не надо создавать из России образ врага.
– Росія диктує умови Придністров'ю...
– Не диктует. Россия ищет компромиссы вместе с Украиной. И Смирнов (керівник самопроголошеної Придністровської молдавської республіки) активно принимает участие в этом процессе. Я вчера разговаривал с Ворониным (президент Молдови), я очень удовлетворен, есть понимание...
Мы с президентом общались с Шираком, и значительная часть разговора была отведена Приднестровью.
Сегодня со мной на связь пытался выйти Игорь Николаевич Смирнов, я с ним поговорю завтра. Я считаю, что вся эта тема требует очень щепетильного сопровождения Украины. И эта инициатива президента Ющенко – одна из самых удачных внешнеполитических инициатив.
– План України головним пунктом містить проведення демократичних парламентських виборів у Придністров'ї. Якщо там немає демократії, які там можуть бути вибори?
– Якщо не буде права доступу до ЗМІ, права зібрань, світове співтовариство просто не визнає вибори. І все! Ми, маючи досвід України, знаємо, що вибори робляться не в день голосування. І ті вимоги, які ми будемо висувати, щоб вибори визнав світ, будуть достатньо жорсткі.
– До речі, чи правда, що ваш батько в радянські часи був знайомий зі Смирновим?
– Ні. (Думає). А, я зрозумів, у чому справа! Це були різні Смирнови. У нас був Смирнов – другий секретар ЦК Компартії Молдови, і у якого в мого батька був певний конфлікт. А зі Смирновим–лідером Придністров'я я впевнений, батько не був знайомий.
Я, до речі, зі Смирновим познайомився лише рік тому.
НА ВИБОРАХ МЕРА КИЄВА МИ МАЄМО ВРАХУВАТИ НЕГАТИВ ДО ОМЕЛЬЧЕНКА
– Хто розглядається від "Народного Союзу Наша Україна" кандидатом на посаду мера Києва?
– Партія не розглядала це питання.
– Чи може на ці вибори від вас піти чинний мер Олександр Омельченко?
– Партія це не розглядала.
– Добре, запитаю інакше: чи задоволені ви як керує містом член вашої партії Омельченко?
– Я не вивчав окремо це питання. Мені багато речей в Києві не подобається – зокрема, план забудови, зникнення парків... Але є речі, які мені подобаються – вдалося за декілька років зробити транспортні розв'язки, вдалося почати будівництво мостів, створити певний інвестиційний клімат, ініціювати будівельний бум. Я не кажу, що це адекватна ціна...
Я вважаю, що є проблема з прозорістю прийняття рішення. Нова влада так діяти не повинна. Я був присутній на конференції київської міської організації "Народного Союзу Наша Україна", де Сан Санича не було. У мене склалося враження, що наша київська організація ду–у–уже негативно налаштована до Сан Санича.
Я думаю, що ми маємо враховувати це. Ми маємо висувати кандидатуру, яка переможе. Адже Київ – це колиска революції.
– Чи може перемогти на цих виборах мера непублічний бізнесмен, який зараз є головою київської міської організації "Народного Союзу Наша Україна" – Микола Мартиненко?
– Я не вважаю його непублічним і не вважаю бізнесменом. Микола – публічний політик, лідер найбільшої фракції в парламенті. Депутат декількох скликань, який зробив великий внесок у перемогу революції... (Пауза)
Скажіть, а Порошенко публічний?
– Набагато більш публічний.
– Дякую. Ви нарешті згодні, що він більше не бізнесмен?
– Ваша схема з передачею активів у фонд, а потім управління ним неназваною фірмою не всім зрозуміла...
– Але нехай хтось це повторить!
– Назвіть, хто керує вашим фондом?
– Я обмежений угодою про конфіденційність. Але будь–хто, хто звинувачує, що Порошенко використовує бізнес... Я прошу назвати одне рішення чи дію, яка сприяла особистому інтересу Порошенка!
Те, що перешкоджало, я можу назвати: у мене є міноритарні долі в Луцькому автозаводі. І тому голосування за позбавлення автомобільного виробництва будь–яких пільг – це був величезний удар.
Всі знають, що я очолював спостережну раду заводу "Ленінська кузня" – і позбавлення пільг по суднобудуванню – це теж був удар. Всі знають, що я ініціював скасування пільгового мита на какао–продукти. (стукає по столу) Всі три напрямки Петро Порошенко був ініціатором і проголосував за виведення на абсолютно прозору процедуру галузей, до яких з точки зору суспільства я маю відношення.
І нехай це хтось повторить!
ТРИВАЄ КАМПАНІЯ МОЄЇ ДИСКРЕДИТАЦІЇ
– Петро Олексійовичу, чому вас всі називають "сірим кардиналом"?
– Я себе так не називаю. Це до вас питання, чому ви мене так називаєте? (Сміється.)
– Ви перебільшуєте наш вплив на процеси в державі…
– Ні, я просто хотів зробити вам комплімент.
– Але все-таки, як ви думаєте, чому негатив концентрується на вас? Згадати заяви опозиції – всі бачать у якихось негативних процесах руку Порошенка: Різака затримали – Порошенко винен, Сацюк втік – Порошенко винен. І так далі...
– (Переходить на російську) Скажу сразу: я не гожусь на роль невестки! Ни по полу, ни по принципиальным качествам. Я считаю, что идет спланированная кампания дискредитации.
– Але ж дискредитують чомусь не Луценка, який керує сотнями тисяч міліціонерів, а саме вас!
– Ну, люди роблять припущення... Нехай роблять, а я запевняю, що для цього немає жодних підстав. Я роблю максимум, щоб робота Ради національної безпеки була максимально прозорою, до мене жоден з секретарів не робив це настільки відкрито. Я у Луганську навіть не починав нараду з питань контрабанди, поки до залу не зайдуть журналісти. Хоча тема була на межі...
Я не вважаю, що мене демонізують. У мене достатньо гарний рейтинг відомості, і я задоволений рівнем підтримки, який мені надають люди.
– Ви не образилися, що взимку президент Ющенко вніс не вашу кандидатуру на затвердження прем'єром?
– Ні. Я вважаю, що це виключне право президента.
– Але ж ви хотіли стати прем'єром?
– Я впевнений, що я надзвичайно зацікавлений працювати на тому місці, де визначить президент. Цілісність і ефективність команди є першим пріоритетом. Вибачте за патетику. Я був би абсолютно щасливим і на посаді голови бюджетного комітету, народного депутата чи іншій, якщо буде таке рішення команди.
– Як виглядав той ранок понеділка після інавгурації, коли президент Ющенко визначився, хто буде прем'єром, держсекретарем і секретарем Ради нацбезпеки?
– Це має прокоментувати президент. Скажу лише, що того ранку він мені повідомив про рішення, у мене була розмова з президентом.
 |
– Я не коментую пропозиції президента. Він сказав, що бачить мене саме на цій позиції, і я з повагою ставлюся до його думки.
– У цей момент в кімнаті знаходився прем'єр?
– Ні.
– Державний секретар Зінченко?
– Він чув про це.
– З того часу минуло півроку... Ви досі не складаєте депутатські повноваження, і тим самим подаєте приклад іншим сумісникам. Ви не відчуваєте відповідальності за це? У парламенті безпрецедентна кількість сумісників, і, можливо, інші орієнтуються на вас: якщо Порошенко не подає, то чому я повинен?
– Порошенко не тримається за депутатський мандат.
– Враження складається інше...
– Це ваше враження. Друга позиція: указ про призначення Порошенка секретарем Радбезу оскаржується у Конституційному суді. Це єдиний випадок з усіх призначень у владу. Оскарження у Конституційному суді призупиняє дію будь–якого судового рішення. Тому з юридичної точки зору моя позиція є бездоганною.
– А з моральної?
– З моральної я готовий скласти повноваження. І я не виключаю, що, можливо, складу повноваження найближчим часом.
СЛІД РОЗСЛІДУВАТИ, ХТО ПРОВОДИТЬ ВИТІК ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ДИСКРЕДИТУЄ УКРАЇНУ
– Газові питання входять до сфери національної безпеки, а відтак – і до вашої компетенції. Екс–глава "Нафтогазу" Юрій Бойко прогнозує газову кризу, про це говорять інші експерти. Однак Радбез з цього приводу ще не збирався...
– У мене немає інформації, що Україні найближчим часом загрожує газова криза. Це має відпрацьовувати аналітичний департамент СБУ, мені не надходила ця інформація ні з боку розвідки, ні з боку Служби безпеки, ні інших джерел, які поставляють режимну інформацію в апарат РНБОУ.
– Але ж ви знаєте точно, чи був несанкціонований відбір російського газу, як про це заявляє "Газпром"?
– Я знаю точно, що не було.
– Чому ж росіяни говорять, що з українських сховищ зник їхній газ?
– Я дав завдання розслідувати, хто, коли і яким чином організував витік інформації, яка дискредитує Україну щодо несанкціонованого відбору газу. Є документи, які підписані керівництвом "Газпрому". Ця компанія має господарські стосунки з "Нафтогазом", вони періодично проводять зачистку балансу – тобто акт звірки. І незрозуміло, яким чином до акту звірки в Україні – я підкреслюю, в Україні! – з'являються такі коментарі людей, які знаходяться при владі.
Ці коментарі про нібито крадіжку газу то владою, то міністерством палива та енергетики, то Кучмою, то Бойком, то ще кимось – абсолютно безвідповідальні. А потім починають коментувати росіяни: "Ну якщо українці самі кажуть, що у них немає газу..."
Потім приїжджає Рязанов (заступник голови "Газпрому"), проводить звірку, підписує акт про те, що весь російський газ на місці. Потім проходить прес–конференція Рязанова і Івченка...
Тому я думаю, що слід уважно вивчити, як проводиться інформаційна політика захисту інтересів держави. Уже один раз сказали, що Україна експортувала заборонені для експорту ракети, що є нісенітницею. Так, відбувся факт контрабанди приватною особою, яка зараз знаходиться під судом. Але українська державна влада ніколи не порушувала взятих на себе міжнародних зобов'язань!
Зараз будуть повідомлення про кризу газову, кризу відносин з Туркменістаном, кризу з "Газпромом"...
У нас існують чіткі угоди і з Росією, і з Туркменістаном, які забезпечують необхідну кількість газу і енергетичний баланс в державі. І якщо хтось хоче розхитати човна, то нормативних підстав для цього не існує.
– Але як не може бути газової кризи, якщо Росія своїми офіційними речниками заявила, що хоче з Україною переходити на світові ціни на газ?
– Я просив би: давайте візьмемо за правило коментувати не наміри! Це стосується до РНБОУ і уряду. Давайте піарити конкретні кроки, які вже зроблені. Нічого не сталося, Росія не піднімає поки що ціни, переговори про це не почалися. Підстав для цього не існує. Туркменістан підтверджує нам обсяги постачання газу.
– Як тоді ви поясните оголошене у вівторок одностороннє рішення "Газпрому" про те, що вони зарахують ці 7,8 мільярдів кубометрів, які начебто зникли, у рахунок сплати за транзит російського газу по українській території? Тобто "Газпром" одноосібно вирішив не додати 7,8 мільярдів кубів газу...
– Треба коментувати не плітки, а документи.
– Але ж це заявила перша особа "Газпрому"!
– Вони будуть виходити з пропозицією так врегулювати це питання. Але будь–яка пропозиція приймається при двосторонній згоді, і вносяться зміни до міжнародної угоди. Україна згоду на це не давала. Якщо хтось вважає за можливе одноосібно вийти з угоди... Я думаю, що про це ніхто навіть і не думав. Це була лише пропозиція.
– Однак російські джерела дослівно цитують доволі ультимативну заяву керівника "Газпрому" Олексія Міллера!
– У нас російські джерела дослівно цитували Сапармурата Ніязова...
 |
– Не читав. І мені не відомо про наявність такої заяви Туркменбаші! Я попросив офіційні органи Туркменістану прокоментувати і не отримав підтвердження факту такої заяви.
– Тобто іде якась інформаційна кампанія проти України?
– Мені здається, що це некомпетентність з боку того, хто коментує цю газову кризу – не маючи базової інформації.
– Як відомо, між Україною і Туркменістаном у питанні газу є посередник – компанія "РосУкрЕнерго". Там немає частки України, але є підозри, що там є частки російських кримінальних діячів. Ця тема стосується компетенції вас як секретаря Радбезу?
– Ця тема стосується енергетичної безпеки України. І за дорученням президента ми готуємо засідання РНБОУ з цього приводу. За інформацією, яку я маю, "РосУкрЕнерго" працює неефективно і непрозоро. Але я хотів би мати повний комплекс інформації.
– З вашої інформації, російський кримінальний авторитет Сева Могилевич заробляє на постачанні туркменського газу в Україну?
– Я не збираю подібну інформацію. Це відноситься до компетенції правоохоронців. Напевно, про це знає Турчинов. Якщо ми говоримо на рівні чуток, то я їх чув. Але якщо питання до посадової особи – секретаря РНБОУ – то я маю коментувати документи, які є в Раді нацбезпеки і які однозначно свідчать про участь цієї особи. В РНБОУ оригіналів таких документів немає.
– Як ви коментуєте інформацію, що довірена особа Могилевича – Дмитро Фірташ – нещодавно познайомився з президентом Ющенком. І таким чином можливе намагання залишити цю структуру на ринку?
– Я категорично виключаю, що президент буде при ухваленні рішення брати до уваги факт знайомства чи незнайомства з якимсь Фірташем. І я не підтверджую факт, що останнім часом відбувалися якісь зустрічі чи стосунки Фірташа і президента.
– Ви самі з ним знайомі?
– Я його останній раз бачив три роки тому і, можливо, це був перший або другий раз в житті. Але я не знайомий з ним.
– У зв'язку з останніми подіями уряд заборонив реекспорт газу. До того ви виступали проти подібного рішення про заборону реекспорту нафти. Як ви вважаєте тепер?
– Реекспорт – це джерело наповнення державного бюджету. Простіше газ купувати в Туркменістані і продавати його на експорт. І реекспорт газу має бути – це використання транзитних можливостей України.
Мені не відомі підстави такого рішення уряду. Якщо для забезпечення власного споживання газу, то краще вести діалог, де купити, ніж забороняти продаж. Бо ми купуємо по ціні, яка значно нижче ціни продажу на реекспорті. Це призведе до одного – скорочення надходжень до державного бюджету.
– Так, а яка доля буде у цього рішення – президент його скасує?
– Думаю, уряд сам його перегляне.
НУ І ЩО, ЩО ПРЕЗИДЕНТ ТЕЛЕФОНУВАВ НА УТ-1? Я ТЕЖ ЦЕ РОБЛЮ
– Створення в Україні громадського телебачення є елементом національної безпеки?
- Я не думаю. Президент не доручав мені займатися створенням суспільного телебачення. Але я не бачу проблем, щоб його створити.
– Чому ж воно не створюється?
– Я за те, щоб одночасно в Україні функціонувало і суспільне, і державне телебачення.
– Але як їх можна створити одночасно, якщо існує лише одна база для цього – тобто УТ–1?
– Я не погоджуються... Штату УТ–1 вистачить як мінімум на три набагато якісніших телеканали. Телевізійний корпус "карандаш" дозволяє розмістити ще один канал? Дозволяє. Чому треба мати лише один суспільний канал? Чому ми не можемо мати суспільне телебачення культура, спорт, дитячий канал?
– А навіщо треба залишати державний канал?
– Держава так само має право проводити політику, держава так само представляє суспільство.
– Ви бачили в Німеччині чи США державний канал?
– Бачив. Хоча не готовий навести його назву... В США я не бачив... Загалом я не розумію, у чому загроза, що держава буде мати свій канал? Сама форма, як ви ставите питання – "або–або" – містить протиставлення держави і суспільства. Не треба говорити, що суспільне телебачення буде якісніше представляти суспільство, ніж державне телебачення.
Я переконаний, що ми маємо створити суспільне телебачення. І подивитися, яке телебачення працюватиме краще – державне чи суспільне? Чому для того, щоб щось створити, треба брати принцип комуністичного інтернаціоналу і починати з того, щоб зруйнувати до основ?
Ресурси для створення суспільного каналу є. І якщо хтось доручить мені це, я впевнений, створити можна за три–чотири місяці – на базі діючої структури, діючих передавачів, на базі існуючих штатних одиниць – журналістів. Єдина проблема – це творчі люди. Створити новий журналістський колектив – це не просто. Подивіться, що робиться на УТ–1, подивіться, як створювався "5 канал"?...
– Вас не задовольняє те, що відбувається на УТ–1?
– Чесно? Я чекаю більшого...
– Існують чутки, що президент Ющенко телефонував керівнику УТ–1 Стецьківу і висловлював своє обурення...
– І я телефонував Стецьківу! Ми не обговорювали конкретні сюжети. Я і з Шевченком говорив. Вони мої друзі, і Андрій, і Тарас, мені цікава їх думка. Я, звісно, не маю права бути обуреним, я маю право висловлювати думку на якісь події, і це право Шевченка – брати це до уваги чи ні.
Шевченко абсолютно не залежить від мене. Ви "5 канал" дивитеся? Він що, став провладним? На сьогодні стільки, скільки по мені б'є "5 канал", ніякий інший не б'є!
Але журналісти "5 каналу" вам підтвердять, що я нікому не телефонував. Чому? Бо це позиція журналістів, і вони борються за довіру людей. І коли ми подивимося рейтинг довіри, то "5 канал" під час голосування в інтернеті попереду всіх. І мені приємно...
МИ ГОВОРИЛИ З ШИРАКОМ ПРО ПРИДНІСТРОВ'Я
– Ви є куратором питання Придністров'я, яке Ющенко поставив на рівень національної безпеки. Коли можлива реалізація українського плану дій врегулювання Придністровського конфлікту і чи можлива взагалі?
– (Переходить на російську.) Знаешь мой ключевой принцип? Не могу заставить себя заниматься вещами, в которые я не верю. Ну не могу! (Пауза.) Протягом 18 місяців ми можемо очікувати стабілізації ситуації в Придністров'ї – законодавчого врегулювання конфлікту. Це те, що не вдалося зробити протягом 14 років.
 |
– Я прошу – не надо создавать из России образ врага.
– Росія диктує умови Придністров'ю...
– Не диктует. Россия ищет компромиссы вместе с Украиной. И Смирнов (керівник самопроголошеної Придністровської молдавської республіки) активно принимает участие в этом процессе. Я вчера разговаривал с Ворониным (президент Молдови), я очень удовлетворен, есть понимание...
Мы с президентом общались с Шираком, и значительная часть разговора была отведена Приднестровью.
Сегодня со мной на связь пытался выйти Игорь Николаевич Смирнов, я с ним поговорю завтра. Я считаю, что вся эта тема требует очень щепетильного сопровождения Украины. И эта инициатива президента Ющенко – одна из самых удачных внешнеполитических инициатив.
– План України головним пунктом містить проведення демократичних парламентських виборів у Придністров'ї. Якщо там немає демократії, які там можуть бути вибори?
– Якщо не буде права доступу до ЗМІ, права зібрань, світове співтовариство просто не визнає вибори. І все! Ми, маючи досвід України, знаємо, що вибори робляться не в день голосування. І ті вимоги, які ми будемо висувати, щоб вибори визнав світ, будуть достатньо жорсткі.
– До речі, чи правда, що ваш батько в радянські часи був знайомий зі Смирновим?
– Ні. (Думає). А, я зрозумів, у чому справа! Це були різні Смирнови. У нас був Смирнов – другий секретар ЦК Компартії Молдови, і у якого в мого батька був певний конфлікт. А зі Смирновим–лідером Придністров'я я впевнений, батько не був знайомий.
Я, до речі, зі Смирновим познайомився лише рік тому.
НА ВИБОРАХ МЕРА КИЄВА МИ МАЄМО ВРАХУВАТИ НЕГАТИВ ДО ОМЕЛЬЧЕНКА
– Хто розглядається від "Народного Союзу Наша Україна" кандидатом на посаду мера Києва?
– Партія не розглядала це питання.
 |
– Партія це не розглядала.
– Добре, запитаю інакше: чи задоволені ви як керує містом член вашої партії Омельченко?
– Я не вивчав окремо це питання. Мені багато речей в Києві не подобається – зокрема, план забудови, зникнення парків... Але є речі, які мені подобаються – вдалося за декілька років зробити транспортні розв'язки, вдалося почати будівництво мостів, створити певний інвестиційний клімат, ініціювати будівельний бум. Я не кажу, що це адекватна ціна...
Я вважаю, що є проблема з прозорістю прийняття рішення. Нова влада так діяти не повинна. Я був присутній на конференції київської міської організації "Народного Союзу Наша Україна", де Сан Санича не було. У мене склалося враження, що наша київська організація ду–у–уже негативно налаштована до Сан Санича.
Я думаю, що ми маємо враховувати це. Ми маємо висувати кандидатуру, яка переможе. Адже Київ – це колиска революції.
– Чи може перемогти на цих виборах мера непублічний бізнесмен, який зараз є головою київської міської організації "Народного Союзу Наша Україна" – Микола Мартиненко?
– Я не вважаю його непублічним і не вважаю бізнесменом. Микола – публічний політик, лідер найбільшої фракції в парламенті. Депутат декількох скликань, який зробив великий внесок у перемогу революції... (Пауза)
Скажіть, а Порошенко публічний?
– Набагато більш публічний.
– Дякую. Ви нарешті згодні, що він більше не бізнесмен?
– Ваша схема з передачею активів у фонд, а потім управління ним неназваною фірмою не всім зрозуміла...
– Але нехай хтось це повторить!
– Назвіть, хто керує вашим фондом?
– Я обмежений угодою про конфіденційність. Але будь–хто, хто звинувачує, що Порошенко використовує бізнес... Я прошу назвати одне рішення чи дію, яка сприяла особистому інтересу Порошенка!
Те, що перешкоджало, я можу назвати: у мене є міноритарні долі в Луцькому автозаводі. І тому голосування за позбавлення автомобільного виробництва будь–яких пільг – це був величезний удар.
Всі знають, що я очолював спостережну раду заводу "Ленінська кузня" – і позбавлення пільг по суднобудуванню – це теж був удар. Всі знають, що я ініціював скасування пільгового мита на какао–продукти. (стукає по столу) Всі три напрямки Петро Порошенко був ініціатором і проголосував за виведення на абсолютно прозору процедуру галузей, до яких з точки зору суспільства я маю відношення.
І нехай це хтось повторить!
