Про те, як Тимошенко збирає компліменти, утворює черги і цілується з атомною магнаткою
Середа, 15 червня 2005, 15:59
Першу частину читайте тут:
Тимошенко знайшла собі французьких консультантів. По стратегії для України і виробництву сумок
І ця стаття про візит Юлії Тимошенко до Франції починається з того ж, з чого починалася попередня: що ж таки трапилося, що обіцяне спілкування українського прем’єра і президента Ширака відбулося не під час перегляду авіашоу в Ле Бурже, а на невеликому фуршеті?
Чому замість 26 хвилин воно тривало максимум п’ять? Чому їх місця на VIP-трибуні авіасалону були не поруч, як написано у програмі візиту, а через п’ять метрів? Це демарш французів чи помилка українських дипломатів, які щось не так зрозуміли при підготовці візиту?
Новий день дав нові відповіді на це питання.
Розмова з представником Служби державного протоколу Франції, який побажав залишитися анонімним, внесла нову ясність. Він запевнив, що його відомство, яке за ідеєю повинно було організувати спілкування Ширака і Тимошенко, мінімально втручалося у розсадку на Ле Бурже.
А відповідальним за це було об'єднання авіа- і космічних підприємств GIFAS (Groupement des industries francaises aeronautiques et spatiales), яке займалося офіційними делегаціями-гостями авіасалону.
"Але ви зрозумійте, на Ле Бурже завжди є традиція, що поруч з президентом Франції сидить керівник авіасалону, який коментує йому те, що відбувається", - сказав протоколіст. Саме так було і під час цього шоу.
"І зверніть увагу, що український прем’єр сиділа найближче до президента Ширака серед голів інших делегацій", - додав він.
Тобто з його слів випливає, що Тимошенко і не повинна була бути поруч з Шираком. Але чому ж цей пункт був у програмі її візиту і, коли обіцяного не відбулося, створив враження нехтування українського прем’єра?
Відповідь на це може дати лише внутрішнє розслідування, яке варто зробити главі уряду, щоб більше не потрапляти в такі ситуації.
Тим часом вдалося знайти доказ того, що коротка розмова між Тимошенко і Шираком відбулася.
Це фотографія зроблена перед авіасалоном у одній з кімнат для переговорів. Назвати зустріччю це складно, скоріше обмін привітаннями і люб’язностями. Але французькі журналісти запевняють, що це нормально – бо прем’єр повинна зустрічатися з прем’єром, а президент – з президентом.
Зустріч Тимошенко з главою уряду Франції Домініком де Вільпеном відбувалася під час обіду і тривала, як казали за часів Кучми, на хвилин 20 довше запланованого. Те, що французький прем’єр знайшов зайвий час для Тимошенко в умовах, коли він тільки прийшов на посаду і має багато проблем, за цією ж кучмівською термінологією, також можна віднести до успіху Тимошенко.
Її переговори в Парижі тривали у шаленому ритмі. Складно знайти, з ким Тимошенко не зустрілася: починаючи від керівників обох палат французького парламенту і закінчуючи директорами українських підприємств, що виставлялися на Ле Бурже.
Серед них був, наприклад, і Валентин Богуслаєв з "Мотор-Січі", який на виборах агресивно підтримував Януковича. "Я хочу побажати вам удачі! Скажіть, що може зробити для вас новий уряд, щоб ви ще впевненіше себе почували?!", - звернулася до нього Тимошенко в Ле Бурже.
Так само ледь що не обіймами закінчилася розмова Тимошенко зі Станіславом Конюховим, генконструктором КБ "Південне" під час відвідин їх експозиції на Ле Бурже.
"Про те, про що ми з вами говорили в День космонавтики, ми мусимо втілити в життя!", - сказала, прощаючись Тимошенко. Конюхов же пояснив, що Тимошенко тоді пообіцяла, що космонавтиці в України будуть віддані "всі преференції і переваги".
"Наша країна – найінтелектуальніша в світі, і це не є перебільшенням", - безапеляційно заявила, йдучи з виставки, український прем’єр.
Портфель Тимошенко
Під час візиту до Франції було укладено кілька угод і меморандумів, які члени делегації називають історичними. Наприклад, у Ле Бурже в присутності Тимошенко було укладено договір про стратегічну співпрацю уряду України та Європейською оборонною авіаційно-космічною корпорацією EADS.
"Саме з таких союзів і починається справжній шлях України до Європи. Щоб підписання стало не черговою декларацією, а реальним початком співпраці, я вам гарантую ефективне супроводження уряду", - пообіцяла Тимошенко співкерівнику компанії Томасу Ендерсу.
"Дуже добре! Я думаю, з цими думками і розвиватиметься наша співпраця", - відповів він. Але про що ідеться конкретно, залишилося за кадром.
"Це конфіденційна угода", - сказала Тимошенко журналістам і лише трохи пояснила: "Вона стосується і космосу, і літакобудування, і співпраці в сфері безпеки, і комплексних систем охорони нашого кордону".
Негласність цієї угоди можна пояснити тим, що EADS тісно пов’язаний з військово-оборонними комплексами Франції та Німеччини. Втім, дещо про зміст цього договору, який кілька місяців готувався у атмосфері секретності, вдалося дізнатися.
Так, наприклад, Україна і EADS домовилися про "розвиток спільних проектів у галузі вертольотів та військових літаків", також передбачається співпраця в "оновленні ракетоносіїв і двигунів", дослідженні космосу, галузі телекомунікаційних супутниках, створенні програми захисту наземних, морських і повітряних кордонів України.
Там же у Ле Бурже було підписано меморандум про взаєморозуміння з компанією "Сажем" стосовно модернізації українських вертольотів.
Іншим важливим документом називають протокол про наміри в сфері важливої для Франції атомної енергетики – з компанією AREVA. Підписання відбулося прямо в ресторані "Laurent" поруч з Єлисейськими полями, де Тимошенко обідала з керівницею AREVA Анн Ловержон. На виході вони виглядали як подруги дитинства і розцілувалися.
Під їжу вони обговорили євроінтеграцію України і текст протоколу, який обіцяє співпрацю між AREVA і Україною у розвідці уранових родовищ, транспортуванні ядерного палива, побудові нових енергоблоків і покращенні безпеки реакторів.
У посольстві України Тимошенко спочатку провела переговори з "Газ де Франс", а потім з ними було підписано три документи. Тепер "Нафтогаз України" постачатимуть паливо на розподільчу мережу в Румунії, яку придбала там французька компанія. Ще Україна розраховує на допомогу Франції у облаштуванні газових сховищ і будівництві трубопроводів для газу, альтернативного російському – з Ірану або Туркменії.
Крім того, у присутності Тимошенко було підписано меморандуми про інвестспівробітництво з компанією "Буїг Траво Публік".
Вона може будувати і реконструювати дороги з правом взяття їх у концесію на напрямках Львів-Краків, Київ-Вінниця-західний кордон, відрізки на трасі Москва-Сімферополь тощо. Загалом 10 ділянок, загальна вартість робіт – 7,8 мільярда євро.
Інша французька компанія "3М" готова фарбувати українські дороги так, щоб розмітка не стерлася протягом п’яти-десяти років, а також побудувати завод для виробництва дорожніх знаків.
Індивідуально Тимошенко зустрілася з керівником металургійної компанії "Арселор" Гі Долле – він пообіцяв брати участь у повторному продажі "Криворіжсталі" і, за словами джерела, навіть назвав свою пропозицію – 3 мільярда євро. Це в чотири рази більше, ніж сума, заплачена за комбінат холдинг Пінчука-Ахметова.
Під час зустрічі з президентом групи "Сен Гобен" йшлося про можливість будівництва в Україні чотирьох заводів з виробництва скла. Також Тимошенко було передано протокол про наміри компаній CMA CGM (морський транспорт і контейнери) і Vinci (будівництво і ремонтні роботи).
І, нарешті, інтригуюча історія з президентом компанії дорогих сумок "Луї Віттон" Івом Карселем. Як повідомляють джерела, зустріч тривала хвилин п’ятнадцять, під час якої було повідомлено про намір відкрити бутік "Луї Віттон" у київському Пасажі. Тимошенко начебто дала згоду прийти на його відкриття.
На Тимошенко – в чергу
Крім цих випадків, Тимошенко також спілкувалася з колективним розумом французького бізнесу. Щоб потрапити на конференцію про Україну для підприємців, яка відбувалася в Сенаті й головним моментом якої був виступ прем’єра, французькі організатори брали по 430 євро. Фактично це була плата за те, щоб послухати Тимошенко – бо відразу після цього зала істотно спустіла, хоча захід тривав і далі.
Другий раз Тимошенко пообіцяла французьким бізнесменом щасливе життя в Україні на сніданку в спілці підприємців MEDEF. Вона збирається створити спеціальне консультаційне бюро для роботи з інвесторами і спрогнозувала "десятки мільярдів євро, які прийдуть в Україну".
Політичну ж промову Тимошенко, не відриваючи очей від паперу, виголошувала на парламентській асамблеї Західноєвропейського союзу. Організація це напівмертва і мало на що впливає.
Однак, по-перше, іншого представницького зібрання в Парижі у цей день не було. А, по-друге, там так само засідають депутати з країн ЄС, у вуха який Тимошенко і вкладала інформацію про свої європейські прагнення.
Виглядала вона трохи неадекватно у надто гарній як для парламентських асамблей сукні, але у відповідь почула лише компліменти. Перший – від депутатки з Греції: "Ми, грецькі жінки, дуже пишаємося, що президент Ющенко призначив жінку прем’єр-міністром".
А президент парламентської асамблеї Стеф Горіс за зізнанням просто не ліз у кишеню: "Я вважаю, що ви є найчарівнішим прем’єр-міністром". У відповідь Тимошенко подарувала йому фотоальбом, попросила прочитати вголос, що написано на обкладинці, і засміялася. Стеф Горіс покірно виконав прохання – книга називалася: "Україна з любов'ю".
Завершився ж візит Тимошенко несподівано. Востаннє черги людей, які прийшли подивитися на вождя революції, доводилося бачити під мавзолеєм на Червоній площі Москви. Але тепер це ж саме трапилося і під Інститутом політичних наук в Парижі. Цей заклад вважається престижною міжнародною школою, яку закінчив, для прикладу, новий французький прем’єр де Вільпен.
Коли Тимошенко зайшла до зали, половина присутніх почала підводитися з місць, всі інші не шкодували долонь сидячи. Тимошенко пообіцяла: "Я цю теплоту донесу тим, хто з нетерпінням очікує на моє повернення до України". Потім Тимошенко почала виступ.
Вона дуже старалася, але це зовсім не нагадувало її стрімкі та харизматичні майданні або парламентські промови. Сталося так, бо Тимошенко знову читала. Старанно вимовляючи поетичні епітети, вона сама стала схожа на студентку, яка складає урок літературного декламування.
Для початку вона розповіла про "українку" Анну Ярославну, яка стала французькою королевою. Через це, пояснила Тимошенко, "ми не приходимо в Європу, ми повертаємося до неї".
Потім Тимошенко повідомила про мету свого візиту до Парижу. Їх виявилося дві. По-перше, сказала Тимошенко, "я приїхала до вас за досвідом, як створити в своїй країні життя, що було б прикладом добробуту і комфорту".
Другу причину вона повідомила, коли її запитали про вплив провального референдуму з Євроконституції на шанси України колись вступити до ЄС.
"Я приїхала до Франції, щоб знайти людей, які скажуть "ні, місце Україні не в Євросоюзі". І я не знайшла таких людей! Я мала зустріч з вашим прем’єром, з головами палат парламенту, я мала зустрічі з політиками і від жодного не почула "ні". Навпаки, всі кажуть – місце України в ЄС!".
Коли ж якийсь угорець запитав Тимошенко, яка країна, окрім його батьківщини, може підтримати вступ України, вона засміялася і сказала: "Франція!" З присутніх майже ніхто не почав веселитися на цих словах.
Тимошенко пояснила: "Ні", сказане Європейській конституції, не є словом "ні" для українського народу і його місця в ЄС. Ми маємо соціологічні дослідження практично з кожної країни, як їхні народи ставляться до прийому України. І жодна країна не сказала "ні"! 58% французів сказали "так" Україні в Європі".
"У Європи існує страх перед дешевою робочою силою з України. Але не варто боятися українських сантехників, ми та нація, яка має високий рівень інтелекту", - пояснила Тимошенко.
"Ми йшли на революцію, тому що народ мав піднесення від того, щоб мати євростандарти", - заявила вона і далі повідомила вже зовсім оригінальні приклади, які доводять, що Україна прагне до ЄС.
Виявляється, "матері затримуються на роботі, щоб навчати своїх дітей працювати на комп’ютері". "Відвідайте школу в будь-якому селі, де вивчають французьку, німецьку чи англійську мови! До речі, і моя донька з цього починала", - сказала Тимошенко, але не уточнила, з чого саме – з села чи з мови.
Зате відомо, як закінчила її донька - отримала диплом Лондонської школи економіки.
Фінал промови Тимошенко був на висоті. У декого на очах з'явилися сльози, у декого на вустах – усмішка. "На Майдані під час революції майорів французький прапор, і я кожен день за ним спостерігала. Бо я знала – якщо Франція з нами, ми обов’язково переможемо!".
Останнє речення Тимошенко сказала французькою – вперше у Парижі: "Вів л'Юкрен, вів ля Франс, вів л'Юніон Еропеен". Що в перекладі значить, що Тимошенко прославляє Україну, Францію і весь Європейський союз.
Переліт кореспондента "Української правди" до Парижу організований за рахунок державного бюджету України в складі журналістського пулу
Читайте також:
Тимошенко знайшла собі французьких консультантів. По стратегії для України і виробництву сумок
Тимошенко знайшла собі французьких консультантів. По стратегії для України і виробництву сумок
І ця стаття про візит Юлії Тимошенко до Франції починається з того ж, з чого починалася попередня: що ж таки трапилося, що обіцяне спілкування українського прем’єра і президента Ширака відбулося не під час перегляду авіашоу в Ле Бурже, а на невеликому фуршеті?
Чому замість 26 хвилин воно тривало максимум п’ять? Чому їх місця на VIP-трибуні авіасалону були не поруч, як написано у програмі візиту, а через п’ять метрів? Це демарш французів чи помилка українських дипломатів, які щось не так зрозуміли при підготовці візиту?
Новий день дав нові відповіді на це питання.
Розмова з представником Служби державного протоколу Франції, який побажав залишитися анонімним, внесла нову ясність. Він запевнив, що його відомство, яке за ідеєю повинно було організувати спілкування Ширака і Тимошенко, мінімально втручалося у розсадку на Ле Бурже.
А відповідальним за це було об'єднання авіа- і космічних підприємств GIFAS (Groupement des industries francaises aeronautiques et spatiales), яке займалося офіційними делегаціями-гостями авіасалону.
"Але ви зрозумійте, на Ле Бурже завжди є традиція, що поруч з президентом Франції сидить керівник авіасалону, який коментує йому те, що відбувається", - сказав протоколіст. Саме так було і під час цього шоу.
"І зверніть увагу, що український прем’єр сиділа найближче до президента Ширака серед голів інших делегацій", - додав він.
Тобто з його слів випливає, що Тимошенко і не повинна була бути поруч з Шираком. Але чому ж цей пункт був у програмі її візиту і, коли обіцяного не відбулося, створив враження нехтування українського прем’єра?
Відповідь на це може дати лише внутрішнє розслідування, яке варто зробити главі уряду, щоб більше не потрапляти в такі ситуації.
Тим часом вдалося знайти доказ того, що коротка розмова між Тимошенко і Шираком відбулася.
 |
Зустріч Тимошенко з главою уряду Франції Домініком де Вільпеном відбувалася під час обіду і тривала, як казали за часів Кучми, на хвилин 20 довше запланованого. Те, що французький прем’єр знайшов зайвий час для Тимошенко в умовах, коли він тільки прийшов на посаду і має багато проблем, за цією ж кучмівською термінологією, також можна віднести до успіху Тимошенко.
Її переговори в Парижі тривали у шаленому ритмі. Складно знайти, з ким Тимошенко не зустрілася: починаючи від керівників обох палат французького парламенту і закінчуючи директорами українських підприємств, що виставлялися на Ле Бурже.
Серед них був, наприклад, і Валентин Богуслаєв з "Мотор-Січі", який на виборах агресивно підтримував Януковича. "Я хочу побажати вам удачі! Скажіть, що може зробити для вас новий уряд, щоб ви ще впевненіше себе почували?!", - звернулася до нього Тимошенко в Ле Бурже.
Так само ледь що не обіймами закінчилася розмова Тимошенко зі Станіславом Конюховим, генконструктором КБ "Південне" під час відвідин їх експозиції на Ле Бурже.
"Про те, про що ми з вами говорили в День космонавтики, ми мусимо втілити в життя!", - сказала, прощаючись Тимошенко. Конюхов же пояснив, що Тимошенко тоді пообіцяла, що космонавтиці в України будуть віддані "всі преференції і переваги".
"Наша країна – найінтелектуальніша в світі, і це не є перебільшенням", - безапеляційно заявила, йдучи з виставки, український прем’єр.
Портфель Тимошенко
Під час візиту до Франції було укладено кілька угод і меморандумів, які члени делегації називають історичними. Наприклад, у Ле Бурже в присутності Тимошенко було укладено договір про стратегічну співпрацю уряду України та Європейською оборонною авіаційно-космічною корпорацією EADS.
"Саме з таких союзів і починається справжній шлях України до Європи. Щоб підписання стало не черговою декларацією, а реальним початком співпраці, я вам гарантую ефективне супроводження уряду", - пообіцяла Тимошенко співкерівнику компанії Томасу Ендерсу.
"Дуже добре! Я думаю, з цими думками і розвиватиметься наша співпраця", - відповів він. Але про що ідеться конкретно, залишилося за кадром.
"Це конфіденційна угода", - сказала Тимошенко журналістам і лише трохи пояснила: "Вона стосується і космосу, і літакобудування, і співпраці в сфері безпеки, і комплексних систем охорони нашого кордону".
Негласність цієї угоди можна пояснити тим, що EADS тісно пов’язаний з військово-оборонними комплексами Франції та Німеччини. Втім, дещо про зміст цього договору, який кілька місяців готувався у атмосфері секретності, вдалося дізнатися.
Так, наприклад, Україна і EADS домовилися про "розвиток спільних проектів у галузі вертольотів та військових літаків", також передбачається співпраця в "оновленні ракетоносіїв і двигунів", дослідженні космосу, галузі телекомунікаційних супутниках, створенні програми захисту наземних, морських і повітряних кордонів України.
Там же у Ле Бурже було підписано меморандум про взаєморозуміння з компанією "Сажем" стосовно модернізації українських вертольотів.
Іншим важливим документом називають протокол про наміри в сфері важливої для Франції атомної енергетики – з компанією AREVA. Підписання відбулося прямо в ресторані "Laurent" поруч з Єлисейськими полями, де Тимошенко обідала з керівницею AREVA Анн Ловержон. На виході вони виглядали як подруги дитинства і розцілувалися.
Під їжу вони обговорили євроінтеграцію України і текст протоколу, який обіцяє співпрацю між AREVA і Україною у розвідці уранових родовищ, транспортуванні ядерного палива, побудові нових енергоблоків і покращенні безпеки реакторів.
У посольстві України Тимошенко спочатку провела переговори з "Газ де Франс", а потім з ними було підписано три документи. Тепер "Нафтогаз України" постачатимуть паливо на розподільчу мережу в Румунії, яку придбала там французька компанія. Ще Україна розраховує на допомогу Франції у облаштуванні газових сховищ і будівництві трубопроводів для газу, альтернативного російському – з Ірану або Туркменії.
Крім того, у присутності Тимошенко було підписано меморандуми про інвестспівробітництво з компанією "Буїг Траво Публік".
Вона може будувати і реконструювати дороги з правом взяття їх у концесію на напрямках Львів-Краків, Київ-Вінниця-західний кордон, відрізки на трасі Москва-Сімферополь тощо. Загалом 10 ділянок, загальна вартість робіт – 7,8 мільярда євро.
Інша французька компанія "3М" готова фарбувати українські дороги так, щоб розмітка не стерлася протягом п’яти-десяти років, а також побудувати завод для виробництва дорожніх знаків.
Індивідуально Тимошенко зустрілася з керівником металургійної компанії "Арселор" Гі Долле – він пообіцяв брати участь у повторному продажі "Криворіжсталі" і, за словами джерела, навіть назвав свою пропозицію – 3 мільярда євро. Це в чотири рази більше, ніж сума, заплачена за комбінат холдинг Пінчука-Ахметова.
Під час зустрічі з президентом групи "Сен Гобен" йшлося про можливість будівництва в Україні чотирьох заводів з виробництва скла. Також Тимошенко було передано протокол про наміри компаній CMA CGM (морський транспорт і контейнери) і Vinci (будівництво і ремонтні роботи).
І, нарешті, інтригуюча історія з президентом компанії дорогих сумок "Луї Віттон" Івом Карселем. Як повідомляють джерела, зустріч тривала хвилин п’ятнадцять, під час якої було повідомлено про намір відкрити бутік "Луї Віттон" у київському Пасажі. Тимошенко начебто дала згоду прийти на його відкриття.
На Тимошенко – в чергу
Крім цих випадків, Тимошенко також спілкувалася з колективним розумом французького бізнесу. Щоб потрапити на конференцію про Україну для підприємців, яка відбувалася в Сенаті й головним моментом якої був виступ прем’єра, французькі організатори брали по 430 євро. Фактично це була плата за те, щоб послухати Тимошенко – бо відразу після цього зала істотно спустіла, хоча захід тривав і далі.
Другий раз Тимошенко пообіцяла французьким бізнесменом щасливе життя в Україні на сніданку в спілці підприємців MEDEF. Вона збирається створити спеціальне консультаційне бюро для роботи з інвесторами і спрогнозувала "десятки мільярдів євро, які прийдуть в Україну".
Політичну ж промову Тимошенко, не відриваючи очей від паперу, виголошувала на парламентській асамблеї Західноєвропейського союзу. Організація це напівмертва і мало на що впливає.
 На сесії парламентської асамблеї Західноєвропейського союзу |
Виглядала вона трохи неадекватно у надто гарній як для парламентських асамблей сукні, але у відповідь почула лише компліменти. Перший – від депутатки з Греції: "Ми, грецькі жінки, дуже пишаємося, що президент Ющенко призначив жінку прем’єр-міністром".
А президент парламентської асамблеї Стеф Горіс за зізнанням просто не ліз у кишеню: "Я вважаю, що ви є найчарівнішим прем’єр-міністром". У відповідь Тимошенко подарувала йому фотоальбом, попросила прочитати вголос, що написано на обкладинці, і засміялася. Стеф Горіс покірно виконав прохання – книга називалася: "Україна з любов'ю".
Завершився ж візит Тимошенко несподівано. Востаннє черги людей, які прийшли подивитися на вождя революції, доводилося бачити під мавзолеєм на Червоній площі Москви. Але тепер це ж саме трапилося і під Інститутом політичних наук в Парижі. Цей заклад вважається престижною міжнародною школою, яку закінчив, для прикладу, новий французький прем’єр де Вільпен.
 Черга на Тимошенко під Інститутом політичних наук |
Вона дуже старалася, але це зовсім не нагадувало її стрімкі та харизматичні майданні або парламентські промови. Сталося так, бо Тимошенко знову читала. Старанно вимовляючи поетичні епітети, вона сама стала схожа на студентку, яка складає урок літературного декламування.
Для початку вона розповіла про "українку" Анну Ярославну, яка стала французькою королевою. Через це, пояснила Тимошенко, "ми не приходимо в Європу, ми повертаємося до неї".
Потім Тимошенко повідомила про мету свого візиту до Парижу. Їх виявилося дві. По-перше, сказала Тимошенко, "я приїхала до вас за досвідом, як створити в своїй країні життя, що було б прикладом добробуту і комфорту".
Другу причину вона повідомила, коли її запитали про вплив провального референдуму з Євроконституції на шанси України колись вступити до ЄС.
"Я приїхала до Франції, щоб знайти людей, які скажуть "ні, місце Україні не в Євросоюзі". І я не знайшла таких людей! Я мала зустріч з вашим прем’єром, з головами палат парламенту, я мала зустрічі з політиками і від жодного не почула "ні". Навпаки, всі кажуть – місце України в ЄС!".
Коли ж якийсь угорець запитав Тимошенко, яка країна, окрім його батьківщини, може підтримати вступ України, вона засміялася і сказала: "Франція!" З присутніх майже ніхто не почав веселитися на цих словах.
 Виступ в Інституті політичних наук |
"У Європи існує страх перед дешевою робочою силою з України. Але не варто боятися українських сантехників, ми та нація, яка має високий рівень інтелекту", - пояснила Тимошенко.
"Ми йшли на революцію, тому що народ мав піднесення від того, щоб мати євростандарти", - заявила вона і далі повідомила вже зовсім оригінальні приклади, які доводять, що Україна прагне до ЄС.
Виявляється, "матері затримуються на роботі, щоб навчати своїх дітей працювати на комп’ютері". "Відвідайте школу в будь-якому селі, де вивчають французьку, німецьку чи англійську мови! До речі, і моя донька з цього починала", - сказала Тимошенко, але не уточнила, з чого саме – з села чи з мови.
Зате відомо, як закінчила її донька - отримала диплом Лондонської школи економіки.
Фінал промови Тимошенко був на висоті. У декого на очах з'явилися сльози, у декого на вустах – усмішка. "На Майдані під час революції майорів французький прапор, і я кожен день за ним спостерігала. Бо я знала – якщо Франція з нами, ми обов’язково переможемо!".
Останнє речення Тимошенко сказала французькою – вперше у Парижі: "Вів л'Юкрен, вів ля Франс, вів л'Юніон Еропеен". Що в перекладі значить, що Тимошенко прославляє Україну, Францію і весь Європейський союз.
Переліт кореспондента "Української правди" до Парижу організований за рахунок державного бюджету України в складі журналістського пулу
Читайте також:
Тимошенко знайшла собі французьких консультантів. По стратегії для України і виробництву сумок
