Тимошенко показала, де працює та інколи спить
Неділя, 15 травня 2005, 01:00
У Кабінету міністрів Юлії Тимошенко публічне життя розвивається хвилями – є період "піар-буря", а є період "піар-штиль". Спочатку Кабмін зробить щось таке дуже несподіване, що всі обговорюють два тижні – наприклад, піде кататися на ковзанках. А потім затихає на кілька днів, щоб не приревнували "закляті друзі" з секретаріату президента. Думаєте, приємно Зінченку чи Порошенку дивитися сюжети про створений на рівному місці піар Тимошенко, поки вони тихо, але багато працюють на Банковій.
Потім, коли хвиля народного обговорення вляжеться, Тимошенко робить ще один прорив. І знову затихає – щоб не лютити. В нинішніх умовах діє напрочуд грамотно – так у населення з'являється альтернатива: обговорювати ціни на бензин чи обговорювати фотосесію Тимошенко для журналу ELLE? Звичайно, у цього явища є ще одне пояснення – нове покоління української влади є самі по собі відкритими політиками.
У суботу Тимошенко під приводом 100 днів на посаді організувала день відкритих дверей в Кабміні, чим знову має роздратувати колег. Поки Порошенко проводить велику нараду в Криму з питань землі, а Зінченко – переговори з авіаторами Харкова, поки Ющенко бере участь у двох зібраннях за день – місцевого самоврядування і з'їзду бджолярів, Тимошенко піариться на всю країну. Проблема є, але не в Тимошенко – іншим так само ніхто не заважає показати владу зсередини.
Отже, Тимошенко сидить в кабінеті Януковича. На питання, чи нічого не знайшла в шафах від старого господаря, говорить: "Ні, Янукович все своє виносить".
У приймальні Тимошенко працює чоловік, який назвався Юрієм Приходьком, головним спеціалістом секретаріату Кабінету міністрів. Сидить він тут, схоже, дуже давно. "Ех, я ще пам'ятаю, як Щербицького роздягав…".
Ночував цей мужній чоловік в уряді й під час помаранчевої революції – коли будинок був взятий в облогу. "Чи нервував Янукович у ті часи?" "Ну, він людина, звичайно, емоційна... Але під час тієї ситуації не скажеш, що було видно, щоб він сильно нервував".
За словами цього пана Приходька, нинішній ремонт в прем'єрському кабінеті було зроблено за часів Павла Лазаренка. Виходить, що смаки Тимошенко і її колишнього соратника співпали. Бо зараз, за словами чинного глави уряду, її обстановка в робочому приміщенні зовсім не турбує – тому і меблі вона не викидала. "За 100 днів уряду не було навіть часу, щоб подумати, де я сиджу", - сказала Тимошенко.
"Як в гарному анекдоті, не меблі потрібно міняти, а…", - почала Тимошенко, але осіклася. І правильно зробила – якщо розповідати цей анекдот повністю, то вийде дуже "смажено": бо говориться там про бордель, де для підвищення прибутків "треба змінювати не ліжка, а персонал".
За словами пана Приходька з прем'єрської приймальні, найбільшим "трудоголиком" з керівників урядів був Марчук. "Але те, що Юлія Володимирівна теж – немає питань!", - відразу додав він. Теми, коли зазвичай йшов з роботи прем'єр Ющенко, він уник. "Ну, розумієте, буває, їде на зустріч, а потім на офіційні заходи. Віктор Андрійович уходив і о 23 годині, і опівночі".
Сама Тимошенко сказала, що напередодні пішла з роботи близько першої ночі – тим самим порушивши власне розпорядження про те, що чиновникам заборонено сидіти після 22 години. Зате приїхала в робочу суботу до Кабміну Тимошенко аж о 10-45. Щоправда, заспокоїла – вона не проспала, а просто "була на зустрічах поза стінами уряду".
В стінах же самого уряду є кілька закутків, де Тимошенко може проводити зустрічі. По-перше, у кабінеті її робоче місце підпирає стіл для переговорів. Також є круглий стіл з кріслами на чотири персони і окремий стіл з іншими кріслами на дві персони. Крім того, якщо з кабінету Тимошенко іти до зали засідання уряду, то дорогою потрапляєш в кімнату для невеликих нарад з жахливими зеленими стільцями і диваном.
"Ця кімната мені нагадує часи, коли Віктор Андрійович був прем'єром, я – віце-прем'єром, і ми щопонеділка разом із ключовими міністрами проводили тут робочі сніданки", - згадала Тимошенко.
Слід сказати, що якщо це правда, то таке харчування було схоже на екзекуцію – бо в цій кімнаті висів величезний портрет Кучми, і виходить, що він зі стіни спостерігав за трапезою своїх урядовців.
Але Тимошенко цього не пам'ятає. "Портрета Кучми тут не було!", - впевнено заявила вона і засміялася.
З цієї кімнати потрапляєш відразу до великої зали Кабміну із дерев'яними стільцями, які прикручені до підлоги. Там зазвичай проходять великі наради або Кабмін за участю губернаторів, тобто коли всі не зможуть вміститися у звичайній кімнаті для засідань.
"Ми тут спеціально залишили антикварні меблі часів Радянського Союзу для нагадування про ті часи", - сказала Тимошенко.
Якщо повернутися цим маршрутом в зворотному порядку знову до кабінету, то спочатку потрапляєш до кімнати відпочинку прем'єра, де на дивані сидить плюшевий ведмідь. "Це подарунок з Майдану", - сказала Тимошенко. (Слід зазначити, що кореспондент УП був у цій кімнаті три дні тому, і місце ведмедя було вакантне.)
Тимошенко окремо завела журналістів у сусідню кімнату, де стоїть відома розкладачка. Оскільки те приміщення зовсім маленьке, то потрапити туди змогли навіть не всі оператори.
Уже коли Тимошенко виходила звідти, вдалося запитати, чи дійсно вона спала на тих ліжках.
"Звичайно!", - запевнила Тимошенко. І багато разів? "Достатньо, щоб родина була незадоволена", - сказала Тимошенко.
На робочому столі в кімнаті відпочинку у Тимошенко лежить вежа паперів, а також журнал "Галицькі контракти" з фотографією коси тієї ж таки Тимошенко. На шафі стоїть модель літака Ан-70, карета у скляному футлярі й інші дрібниці, які роздивитися не встигаєш. Бо вся увага все ж таки до кабінету прем'єра, який знаходиться за стіною.
Отже, робочий стіл прем'єра – скромний письмовий набір, стакан з олівцями, дві Конституції України, роздруківка з сайту "Комсомольської правди" статті про Тимошенко, купа якихось блокнотів і папок, подарункове яйце (явно не Фаберже) і міні-кактус. Як відомо, ці рослини, щоб оберігатися від випромінювання, ставлять перед моніторами комп'ютера. Але такого в кабінеті Тимошенко немає.
За спиною у Тимошенко – карта енергетичної системи України. Збоку – комод, на якому стоїть три фотографії. "Я родичів більше бачу на фото", - каже Тимошенко і пояснює, що на одному з фото – "моя мама, якій стільки ж років, скільки зараз мені".
На двох інших фото – дочка Тимошенко Євгенія і знову вона ж з батьком Олександром. Тут же стоїть кошик із дитячими ляльками в помаранчевому одязі. За словами прем'єра, це їй подарували діти на згадку про революцію. Які діти, залишилося невідомим.
Над всім цим висить портрет Ющенка, який взятий у рамку для картин. Справа від цього – книжна шафа, в якій стоїть словник Брокгауз і Єфрона, який переходить від одного прем'єра до іншого і теж є предметом інтер'єру. Зліва – бюст Шевченка, а над ним картина "Село". Автор – Орловський, 1879 рік написання. Явно з Національного художнього музею – як відомо, він поділився своїми запасниками для прикрашання стін урядових будинків.
За словами згадуваного вище Юрія Приходька, картини з'явилися під час прем'єрства Ющенка. На питання, що ж свого привнесла Тимошенко, сказав: "Квіти".
Завершилося це свято відкритості фотографуванням Тимошенко з журналістами у залі засідання уряду.
У кадр потрапляли не всі. "Юлія Володимирівна, а можна на стіл стати?" "Вам сьогодні можна все!", - відповіла Тимошенко.
Насправді для завершення формування іміджу відкритості уряду залишилося одне питання, яке "Українська правда" не може вже місяць розв'язати. Ми намагаємося виклянчити у прес-служби уряду декларацію про прибутки прем'єра – але поки переговори зайшли в безвихідь.
Потім, коли хвиля народного обговорення вляжеться, Тимошенко робить ще один прорив. І знову затихає – щоб не лютити. В нинішніх умовах діє напрочуд грамотно – так у населення з'являється альтернатива: обговорювати ціни на бензин чи обговорювати фотосесію Тимошенко для журналу ELLE? Звичайно, у цього явища є ще одне пояснення – нове покоління української влади є самі по собі відкритими політиками.
 Ця люстра світила безсонними ночами багатьом прем'єрам |
Отже, Тимошенко сидить в кабінеті Януковича. На питання, чи нічого не знайшла в шафах від старого господаря, говорить: "Ні, Янукович все своє виносить".
У приймальні Тимошенко працює чоловік, який назвався Юрієм Приходьком, головним спеціалістом секретаріату Кабінету міністрів. Сидить він тут, схоже, дуже давно. "Ех, я ще пам'ятаю, як Щербицького роздягав…".
Ночував цей мужній чоловік в уряді й під час помаранчевої революції – коли будинок був взятий в облогу. "Чи нервував Янукович у ті часи?" "Ну, він людина, звичайно, емоційна... Але під час тієї ситуації не скажеш, що було видно, щоб він сильно нервував".
За словами цього пана Приходька, нинішній ремонт в прем'єрському кабінеті було зроблено за часів Павла Лазаренка. Виходить, що смаки Тимошенко і її колишнього соратника співпали. Бо зараз, за словами чинного глави уряду, її обстановка в робочому приміщенні зовсім не турбує – тому і меблі вона не викидала. "За 100 днів уряду не було навіть часу, щоб подумати, де я сиджу", - сказала Тимошенко.
"Як в гарному анекдоті, не меблі потрібно міняти, а…", - почала Тимошенко, але осіклася. І правильно зробила – якщо розповідати цей анекдот повністю, то вийде дуже "смажено": бо говориться там про бордель, де для підвищення прибутків "треба змінювати не ліжка, а персонал".
За словами пана Приходька з прем'єрської приймальні, найбільшим "трудоголиком" з керівників урядів був Марчук. "Але те, що Юлія Володимирівна теж – немає питань!", - відразу додав він. Теми, коли зазвичай йшов з роботи прем'єр Ющенко, він уник. "Ну, розумієте, буває, їде на зустріч, а потім на офіційні заходи. Віктор Андрійович уходив і о 23 годині, і опівночі".
 М'який куточок у кабінеті прем'єра |
В стінах же самого уряду є кілька закутків, де Тимошенко може проводити зустрічі. По-перше, у кабінеті її робоче місце підпирає стіл для переговорів. Також є круглий стіл з кріслами на чотири персони і окремий стіл з іншими кріслами на дві персони. Крім того, якщо з кабінету Тимошенко іти до зали засідання уряду, то дорогою потрапляєш в кімнату для невеликих нарад з жахливими зеленими стільцями і диваном.
 Робочий кабінет Тимошенко |
Слід сказати, що якщо це правда, то таке харчування було схоже на екзекуцію – бо в цій кімнаті висів величезний портрет Кучми, і виходить, що він зі стіни спостерігав за трапезою своїх урядовців.
Але Тимошенко цього не пам'ятає. "Портрета Кучми тут не було!", - впевнено заявила вона і засміялася.
З цієї кімнати потрапляєш відразу до великої зали Кабміну із дерев'яними стільцями, які прикручені до підлоги. Там зазвичай проходять великі наради або Кабмін за участю губернаторів, тобто коли всі не зможуть вміститися у звичайній кімнаті для засідань.
"Ми тут спеціально залишили антикварні меблі часів Радянського Союзу для нагадування про ті часи", - сказала Тимошенко.
 В кабінеті Тимошенко |
Тимошенко окремо завела журналістів у сусідню кімнату, де стоїть відома розкладачка. Оскільки те приміщення зовсім маленьке, то потрапити туди змогли навіть не всі оператори.
Уже коли Тимошенко виходила звідти, вдалося запитати, чи дійсно вона спала на тих ліжках.
"Звичайно!", - запевнила Тимошенко. І багато разів? "Достатньо, щоб родина була незадоволена", - сказала Тимошенко.
На робочому столі в кімнаті відпочинку у Тимошенко лежить вежа паперів, а також журнал "Галицькі контракти" з фотографією коси тієї ж таки Тимошенко. На шафі стоїть модель літака Ан-70, карета у скляному футлярі й інші дрібниці, які роздивитися не встигаєш. Бо вся увага все ж таки до кабінету прем'єра, який знаходиться за стіною.
 Мама та дочка Юлії Тимошенко |
За спиною у Тимошенко – карта енергетичної системи України. Збоку – комод, на якому стоїть три фотографії. "Я родичів більше бачу на фото", - каже Тимошенко і пояснює, що на одному з фото – "моя мама, якій стільки ж років, скільки зараз мені".
На двох інших фото – дочка Тимошенко Євгенія і знову вона ж з батьком Олександром. Тут же стоїть кошик із дитячими ляльками в помаранчевому одязі. За словами прем'єра, це їй подарували діти на згадку про революцію. Які діти, залишилося невідомим.
Над всім цим висить портрет Ющенка, який взятий у рамку для картин. Справа від цього – книжна шафа, в якій стоїть словник Брокгауз і Єфрона, який переходить від одного прем'єра до іншого і теж є предметом інтер'єру. Зліва – бюст Шевченка, а над ним картина "Село". Автор – Орловський, 1879 рік написання. Явно з Національного художнього музею – як відомо, він поділився своїми запасниками для прикрашання стін урядових будинків.
 Подарунок дітей |
Завершилося це свято відкритості фотографуванням Тимошенко з журналістами у залі засідання уряду.
У кадр потрапляли не всі. "Юлія Володимирівна, а можна на стіл стати?" "Вам сьогодні можна все!", - відповіла Тимошенко.
Насправді для завершення формування іміджу відкритості уряду залишилося одне питання, яке "Українська правда" не може вже місяць розв'язати. Ми намагаємося виклянчити у прес-служби уряду декларацію про прибутки прем'єра – але поки переговори зайшли в безвихідь.
