Проффесор рахує далі
П'ятниця, 8 квітня 2005, 17:11
Група представників від Партії Реґіонів з великою помпою оголосила про початок формування так званого "списку солідарних" на противагу створюваним громадською організацією "ПОРА!" чорним спискам.
Пропонувалося об'єднати зусилля тим, хто незадоволений діями нинішньої влади та зазнає від неї утисків. Реґіонали вирішили не відставати від науково-технічного прогресу і влаштували цю акцію на сайті Віктора Януковича, який з адреси www.ya2004.com.ua переїхав на адресу www.ya2006.com.ua.
За даними, оголошеними на прес-конференції, станом на 5 квітня до акції приєдналося вже майже 4 тисячі осіб.
Не врахували реґіонали одного, - той, хто збрехав одного разу, мусить після того дуже обережно поводитися зі своїми словами і діями, бо віри йому вже не ймуть. Виглядає, що цирк під назвою "вибори" вже поїхав, а клоуни, себто фальсифікатори, залишилися і вже взяли на приціл цифру 2006. В інтернеті з'явилися докази того, що справа проміжних серверів живе і процвітає.
Звичайний собі український блоґґер Олексій Осадчий вирішив трохи поспостерігати за динамікою зростання числа "солідарних", яка дивувала тим більше, що кнопки "за" чи "приєднуюсь" нема ані на сторінці, де розміщено заклик приєднуватися до акції, ані на сторінці, де можна прочитати відповідне звернення.
З'ясувалося декілька цікавих речей. По-перше, кількість "солідарних" збільшується просто з кожним відвіданням сторінки про акцію. Очевидно, тому і кнопку "за" зробити забули. Можете собі уявити: проходите ви повз штаб Януковича, дивитеся на його вікна, а потім дізнаєтеся, що ваш підпис зараховано на його підтримку?
Другий факт не є чимось унікальним ані в інтернет-середовищі, ані в розумінні старою владою поняття демократії: якщо дуже любиш якогось кандидата, за нього без проблем можна проголосувати разів зо тридцять-сорок.
Трохи поспостерігавши за результатами опитування, недовірливий інтернетчик виявив, що тільки за дві години кількість "солідарних" збільшилася на 700 осіб, в той час як дві різні системи обліку відвідування сайту показували, що за весь цей день сайт Януковича відвідало близько 570 осіб.
Спроби з'ясувати сутність такого надзвичайного феномену на форумі сайту призвели до очікуваного результату - повідомлення Олексія Осадчого просто витирали.
Загалом можна радіти: Україна вже цілком і повністю перетворилася в інформаційне суспільство, дивним чином при цьому демонструючи ознаки й індустріального, й навіть феодального укладу.
Навіть зараз політично-економічні процеси в Україні успішно обмежуються інформаційним простором: це стосується і необґрунтованих ані по суті, ані процесуально позовів підприємств, що стають об'єктами спроб реприватизації, до Європейського суду з прав людини; і політичного паразитування ділків від громадянського суспільства на справах громадянської кампанії "ПОРА!"; нарешті, і формування хоч більш-менш пристойної опозиції.
2006-й рік не за горами, тож будьмо обережними. Проффесор продовжує рахувати своїх прибічників.
Пропонувалося об'єднати зусилля тим, хто незадоволений діями нинішньої влади та зазнає від неї утисків. Реґіонали вирішили не відставати від науково-технічного прогресу і влаштували цю акцію на сайті Віктора Януковича, який з адреси www.ya2004.com.ua переїхав на адресу www.ya2006.com.ua.
За даними, оголошеними на прес-конференції, станом на 5 квітня до акції приєдналося вже майже 4 тисячі осіб.
Не врахували реґіонали одного, - той, хто збрехав одного разу, мусить після того дуже обережно поводитися зі своїми словами і діями, бо віри йому вже не ймуть. Виглядає, що цирк під назвою "вибори" вже поїхав, а клоуни, себто фальсифікатори, залишилися і вже взяли на приціл цифру 2006. В інтернеті з'явилися докази того, що справа проміжних серверів живе і процвітає.
Звичайний собі український блоґґер Олексій Осадчий вирішив трохи поспостерігати за динамікою зростання числа "солідарних", яка дивувала тим більше, що кнопки "за" чи "приєднуюсь" нема ані на сторінці, де розміщено заклик приєднуватися до акції, ані на сторінці, де можна прочитати відповідне звернення.
Другий факт не є чимось унікальним ані в інтернет-середовищі, ані в розумінні старою владою поняття демократії: якщо дуже любиш якогось кандидата, за нього без проблем можна проголосувати разів зо тридцять-сорок.
Спроби з'ясувати сутність такого надзвичайного феномену на форумі сайту призвели до очікуваного результату - повідомлення Олексія Осадчого просто витирали.
Загалом можна радіти: Україна вже цілком і повністю перетворилася в інформаційне суспільство, дивним чином при цьому демонструючи ознаки й індустріального, й навіть феодального укладу.
Навіть зараз політично-економічні процеси в Україні успішно обмежуються інформаційним простором: це стосується і необґрунтованих ані по суті, ані процесуально позовів підприємств, що стають об'єктами спроб реприватизації, до Європейського суду з прав людини; і політичного паразитування ділків від громадянського суспільства на справах громадянської кампанії "ПОРА!"; нарешті, і формування хоч більш-менш пристойної опозиції.
2006-й рік не за горами, тож будьмо обережними. Проффесор продовжує рахувати своїх прибічників.