За що боролися?
Понеділок, 4 квітня 2005, 14:57
"Українську правду" вдруге не допустили на зустріч з українським керівництвом у Вашингтоні.
Перший раз це сталося восени 2003 року в Національному прес-клубі, де Віктор Янукович снідав з "американською пресою". Організатор сніданку – представник піар-компанії, яка отримала від пана Януковича 10 тисяч доларів за проведення події, руками загородив шлях редактору і кореспонденту "Української правди". Причина – суто технічна: видання не належить до американської преси.
На сніданку, до речі, була присутня журналістка агентства "Інтерфакс-Україна", яка разом з Януковичем прилетіла з Києва, але це вже так, деталі…
Цього разу кореспондента "Української правди" у Вашингтоні не пустили на зустріч Віктора Ющенка і Джорджа Буша, яка у понеділок зранку відбувається у Білому домі. Не повірите, знову з технічної причини. За словами Ірини Безверхої, прес-секретаря посольства України в США, українській стороні було виділено тільки 20 місць. І як же їх поділити?!
Щоб нікого не дискримінувати, у посольстві вирішили запросити на прес-конференцію тільки представників "президентського пулу", тобто тих, хто за рахунок українських платівників податків летить в президентському літаку.
Всіх інших, які прилетіли за власний кошт, включно з "Українською правдою", вирішили не включати. "Цирк уєхал, клоуни осталісь", - якось висловився новообраний президент України. Очевидно, цей вираз не в останню чергу стосується і його підлеглих.
На спроби пояснити прес-секретарю посольства, що "Українську правду" щоденно читають десятки тисяч людей, і таке рішення є дискримінацією стосовно наших читачів, Ірина Безверха зажурено зітхнула: "Я просто технічний працівник".
Виникає кілька питань. Якщо прес-секретар посольства у Вашингтоні є просто "технічним працівником", то хто тоді вирішує питання допуску чи недопуску журналістів на прес-конференції?
Якщо це питання було вирішено "передовою групою" на чолі із держсекретарем Зінченком, то у чому тоді полягає "відкритість" політики, проголошеної новим урядом?
З Януковичем все було ясно – антинародний режим і крапка. За старої влади журналістів з-поза "пулу" намагалися не пускати на зустрічі, щоб контролювати ситуацію, щоб все було гладко і "причесано". Чи цього самого добивається нова влада?
І чим тоді влада теперішня принципово відрізняється від попередньої?
Чи не тим, що намагається проголошені принципи прозорості і відкритості доводити не словом, а ділом, без технічних пояснень?
P.S. від "УП". Ще одне питання, де можна поставити під сумнів вірність проголошеним ідеалам нової влади, є критерії формування пулу, який літає разом з Ющенком в літаку для висвітлення його візитів.
Як відомо, у кожній поїздці президента супроводжує певна кількість преси. При цьому здебільшого це представники одних і тих же мас-медіа. Ці журналісти летять з президентом за рахунок держбюджету, тобто платників податків.
Визначає, хто буде супроводжувати Ющенка, секретаріат президента. Однак принципи підбору невідомі нікому. Це можуть бути особисті симпатії, толерантність до Ющенка, або територія покриття телеканалу – про це можна лише здогадуватися.
Але "Українська правда" не потрапила до пулу в жодній з майже десятка міжнародних поїздок, які вже здійснив президент.
Можна було б і надалі дозволяти секретаріату президента, як це раніше робила адміністрація Кучми, самостійно вирішувати, хто полетить з Ющенком. За однієї умови - якби це була приватна лавочка, де гроші на політ виділяються з особистої кишені її власників.
Але оскільки це фінанси українського народу, то, принаймні, можна було б розраховувати на публічний їх поділ – не кажучи вже про почерговість складу пулу, який супроводжує президента.
І наостанок – найголовніше. Від усіх цих чи то непорозумінь, чи то цілеспрямованої дискредитації, страждає в першу чергу Ющенко. І не лише тому, що це підточує його імідж як захисника вільної преси. А й тому, що тільки незалежна преса зможе вказувати на його помилки – про що він сам неодноразово просив у журналістів.
P. P. S. Додано о 16:45: Після появи цієї публікації на сайті до "Української правди" звернулася прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко, яка повідомила, що вона не була поінформована посольством про проблеми з присутністю кореспондентки "УП".
"Мені про це стало відомо безпосередньо з вашої публікації. В подальшому я б просила колег інформувати про подібні історії. Дійсно, існують жорсткі обмеження на присутності української преси, встановлені не нами – спочатку була квота 10 місць, потім 20", - сказала Геращенко і пообіцяла спробувати дописати кореспондента "УП".
Щодо формування пулу для висвітлення візитів Ющенка, Геращенко сказала, що застосовує принцип ротації. "Єдине ЗМІ, яке літає постійно, – це УТ-1, оскільки цей канал також існує за гроші платників податків і за законом має висвітлювати діяльність першої особи держави. Всі інші – змінюються, але перевага віддається агенціям і телеканалам, оскільки вони мають вищий показник аудиторії".
Читайте також:
Свобода слова чи напіввідкритість з елементами PR
Перший раз це сталося восени 2003 року в Національному прес-клубі, де Віктор Янукович снідав з "американською пресою". Організатор сніданку – представник піар-компанії, яка отримала від пана Януковича 10 тисяч доларів за проведення події, руками загородив шлях редактору і кореспонденту "Української правди". Причина – суто технічна: видання не належить до американської преси.
На сніданку, до речі, була присутня журналістка агентства "Інтерфакс-Україна", яка разом з Януковичем прилетіла з Києва, але це вже так, деталі…
Цього разу кореспондента "Української правди" у Вашингтоні не пустили на зустріч Віктора Ющенка і Джорджа Буша, яка у понеділок зранку відбувається у Білому домі. Не повірите, знову з технічної причини. За словами Ірини Безверхої, прес-секретаря посольства України в США, українській стороні було виділено тільки 20 місць. І як же їх поділити?!
Щоб нікого не дискримінувати, у посольстві вирішили запросити на прес-конференцію тільки представників "президентського пулу", тобто тих, хто за рахунок українських платівників податків летить в президентському літаку.
Всіх інших, які прилетіли за власний кошт, включно з "Українською правдою", вирішили не включати. "Цирк уєхал, клоуни осталісь", - якось висловився новообраний президент України. Очевидно, цей вираз не в останню чергу стосується і його підлеглих.
На спроби пояснити прес-секретарю посольства, що "Українську правду" щоденно читають десятки тисяч людей, і таке рішення є дискримінацією стосовно наших читачів, Ірина Безверха зажурено зітхнула: "Я просто технічний працівник".
Виникає кілька питань. Якщо прес-секретар посольства у Вашингтоні є просто "технічним працівником", то хто тоді вирішує питання допуску чи недопуску журналістів на прес-конференції?
Якщо це питання було вирішено "передовою групою" на чолі із держсекретарем Зінченком, то у чому тоді полягає "відкритість" політики, проголошеної новим урядом?
З Януковичем все було ясно – антинародний режим і крапка. За старої влади журналістів з-поза "пулу" намагалися не пускати на зустрічі, щоб контролювати ситуацію, щоб все було гладко і "причесано". Чи цього самого добивається нова влада?
І чим тоді влада теперішня принципово відрізняється від попередньої?
Чи не тим, що намагається проголошені принципи прозорості і відкритості доводити не словом, а ділом, без технічних пояснень?
 |
Як відомо, у кожній поїздці президента супроводжує певна кількість преси. При цьому здебільшого це представники одних і тих же мас-медіа. Ці журналісти летять з президентом за рахунок держбюджету, тобто платників податків.
Визначає, хто буде супроводжувати Ющенка, секретаріат президента. Однак принципи підбору невідомі нікому. Це можуть бути особисті симпатії, толерантність до Ющенка, або територія покриття телеканалу – про це можна лише здогадуватися.
Але "Українська правда" не потрапила до пулу в жодній з майже десятка міжнародних поїздок, які вже здійснив президент.
Можна було б і надалі дозволяти секретаріату президента, як це раніше робила адміністрація Кучми, самостійно вирішувати, хто полетить з Ющенком. За однієї умови - якби це була приватна лавочка, де гроші на політ виділяються з особистої кишені її власників.
Але оскільки це фінанси українського народу, то, принаймні, можна було б розраховувати на публічний їх поділ – не кажучи вже про почерговість складу пулу, який супроводжує президента.
І наостанок – найголовніше. Від усіх цих чи то непорозумінь, чи то цілеспрямованої дискредитації, страждає в першу чергу Ющенко. І не лише тому, що це підточує його імідж як захисника вільної преси. А й тому, що тільки незалежна преса зможе вказувати на його помилки – про що він сам неодноразово просив у журналістів.
P. P. S. Додано о 16:45: Після появи цієї публікації на сайті до "Української правди" звернулася прес-секретар Ющенка Ірина Геращенко, яка повідомила, що вона не була поінформована посольством про проблеми з присутністю кореспондентки "УП".
"Мені про це стало відомо безпосередньо з вашої публікації. В подальшому я б просила колег інформувати про подібні історії. Дійсно, існують жорсткі обмеження на присутності української преси, встановлені не нами – спочатку була квота 10 місць, потім 20", - сказала Геращенко і пообіцяла спробувати дописати кореспондента "УП".
Щодо формування пулу для висвітлення візитів Ющенка, Геращенко сказала, що застосовує принцип ротації. "Єдине ЗМІ, яке літає постійно, – це УТ-1, оскільки цей канал також існує за гроші платників податків і за законом має висвітлювати діяльність першої особи держави. Всі інші – змінюються, але перевага віддається агенціям і телеканалам, оскільки вони мають вищий показник аудиторії".
Читайте також:
Свобода слова чи напіввідкритість з елементами PR
