Ющенко зізнався, що у нього дві "баби"
П'ятниця, 15 квітня 2005, 03:03
Віктор Ющенко наніс удар у тил попередньої влади – місто Дніпропетровськ. Такої критики, як на нараді в четвер, обласні чиновники, напевно, не чули ніколи. Але мінімум десять місцевих мешканок повернулися додому щасливими – бо вони цілувалися з Ющенком.
Ющенко з'їздив у четвер до Дніпропетровська представити нового губернатора області Юрія Єханурова. За дві години до відльоту Ющенка в Борисполі був міністр транспорту Євген Червоненко. Він кричав. На директора аеропорту: "Ну чому ти тут стоїш? Іди працюй!"
Виявилося, це Червоненко обурювався, що директор аеропорту замість поточних справ прийшов повідомити про готовність літака для Червоненка. "Слухай, нехай доповідає авіакомпанія "Україна", а не ти!", - сказав він. "Може, пройдемо до VIP-залу?", - запропонував директор "Борисполя". "А ну, звикай бути серед людей!", - знову гарячкував Червоненко. "І чому ти стоїш перед мною на витяжки, руки по швах? Я таке не люблю!"
Як з'ясувалося, всі ці події до Ющенка не мали стосунку – Червоненко летів у Миколаїв по справах Мінтрансу і одночасно учив підлеглих жити по-новому.
Ющенко ж прилетів у Дніпропетровськ. Біля трапу його зустрічали дівчата з квітами, які пізніше Ющенко передарував жінці на мітингу, та керівництво області. Новий губернатор Юрій Єхануров стояв у метрі від глави облради Миколи Швеця, який тоді ще не підозрював, що на нього чекає сюрприз.
Ющенко подякував дівчатам і по-батьківськи притиснув до себе Єханурова. Виглядало це як прощання з сином перед проводами на війну. Потім привітався зі Швецем. Пізніше це зробили і всі інші. Але, як повідомив через хвилину міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, він не просто так тряс руку Швецю, а передав йому повістку на допит.
Як відомо, МВС викликало Швеця для надання пояснень за фактом будівництва і відчуження туристичного комплексу "Таврія" в Криму. Той не явився. "От я його і питаю: "Що ж це ви від нас бігаєте?", - переповів Луценко свій короткий діалог зі Швецем.
Сам Швець виглядав не так щасливо, як у благодатні дні, коли він мав статус друга першої леді Людмили Кучми.
- Кажуть, ви отримали повістку від Луценка?
- Ні, це була папка з поздоровленням.
- А чому ви не приходили на допит?
- Бо ніхто не запрошував.
Зрозуміти, чи жартував у цей момент Швець, було складно. Втім, він пообіцяв бути у слідчого 19 квітня. Щоправда, він сказав, що збирається до Генпрокуратури. В той час як присутній начальник Дніпропетровської міліції Євдокімов сказав, що Швець буде допитаний у департаменті Управлінні боротьби з економічною злочинністю МВС.
Швець також сказав, що в справі не було зловживань. "За 18 років цей об'єкт ("Таврія") проржавів... Його ще робили під Горбачова, але не доробили. Потім його дали Донецькій і Дніпропетровській обладміністраціям. Донецька відмовилися, не знаючи, що з ним робити. Ми потихеньку робили".
Тепер теж саме він зможе розповісти і на допиті – бо не з'явитися після того, як тебе запрошує міністр і про це знає вся країна, можна тільки в одному варіанті: якщо ти їдеш з України слідами Ігоря Бакая.
Тим часом Ющенко говорив з людьми, які зібралися під обладміністрацією. Жінка в червоній вечірній сукні, яка отримала від Ющенка букет, скаржилася йому на ситуацію з ринком "Озерка". Вона каже, що в часи, коли базар перебрав собі розшукуваний по всьому світу Курочкін, було не так погано, як при старому-новому керівнику Єфименку. Схоже, Ющенко був зовсім не в курсі, тому з ситуації вишов даруванням квітів і автографом.
Популярністю користувався і секретар Радбезу. Один із мітингувальників помітив його серед присутніх і почав: "Товарищ Порошенко! Здоровья вам! Спасибо за поддержку!" Інших не довелося довго вмовляти. "Спа-си-бо! Спа-си-бо! Спа-си-бо!", - почав скандувати мітинг як на новорічній ялинці.
До Ющенка підійшла бабуся, яка почала скаржитися на місцеву міліцію. Ющенко підкликав до себе її начальника. "О! Я просила вас, ви нічого не зробили!", - впізнала бабуся свого кривдника з генеральськими погонами і червоними лампасами. "Я місяць до вас приходила, місяць!", - бабуся заплакала. Ющенко не міг на це спокійно дивитися і залишив цю пару знайти порозуміння. Сам він пішов усередину будинку обладміністрації, щоб нарешті представити Єханурова його підлеглим.
Ющенко проти гетто
В залі на Ющенка чекав фотопортрет Ющенка один метр на півтора, який височив під стелею. Оскільки запахло культом особи, питання, хто ж повісив президента на стіну, було принциповим. І у кого ж це з'ясувати, як не в нового губернатора. "Та я не знаю, звідки вони його взяли... Коли я прийшов, він уже висів... Народ тут дисциплінований", - не наблизив до розв'язки Єхануров.
Ющенко, коли зайшов, про портрет нічого не сказав. Зате обурився, що по місту розвішали його цитати – сині букви по білому фону. Вісім місяців тому Ющенко приїздив до Дніпропетровська на потязі-експресі в рамках виборчого туру. Так тоді його по місту зустрічали такі самі сині букви по білому фону – тільки то були вислови Януковича.
"На кожному стовпі якась цитата від Ющенка", - заявив президент. "Хто їх просив розвішувати? Хто? Я ж нормальний чоловік! Напишіть краще з Біблії по 10 заповідей і живіть по ним". Зал зааплодував, а Ющенко згадав, як нещодавно був у офісі Державної митної служби і йому не сподобався герб цієї структури: "Якісь гадюки, ножі, тризуб... Ну, Меркурія залишили. У залі нижче генерала нікого немає, у декого животи на колінах лежать. Я почав зі слів: ви все продали, вгробили не одну тисячу чесних бізнесменів! Ви були політичними цензорами, не вивчили два коротких слова: "Добрий день" і "вибачте". І ніякої конкуренції у вас немає, яка зображена у вас на щиті".
Потім Ющенко пояснив, що на митницях стали красти менше. "Проходить три місяці цього року – утричі надходження виросли по митниці! Утричі! І це не міняючи законів. ВВП падає, а поступлення до бюджету виросли на 61%. Країна в парадоксі!"
Вся причина, як відомо, у тому, що влада ліквідовує тіньові схеми. Але щоб їх зовсім не було, треба, щоб до влади прийшли чесні люди. Ті керівники, які сиділи у залі, Ющенку не подобалися.
"За багато з того, що було зроблено в Дніпропетровській області державними мужами, треба до підлоги вклонитися громадянам і просити в них каяття! Ви повинні раком стояти, щоб працювати на людей, а не для наперсточників! Мені соромно, що коли ідеш пригородом, за забором – гетто "нових дніпропетровців". 80% з вас – босими з села прийшли. Звідки це панство?"
"Ходять легенди про дніпропетровську приватизацію… Я звертаюся до сивих, облисілих керівників МВС, СБУ. Де ви є? Чому у вас немає професійної мужності. Чому ніхто не поклав посвідчення зі словами: "Я не можу працювати з такими порядками?" Зніміть ордени, немає чим кічитися. Ви були погані управлінці! Прокурор у цій області є? ("Це я...", - лунає із залу, після чого підводиться чоловік у сірому костюмі.) Сядьте! На чиїй совісті "Криворіжсталь"? Ви забрали декілька мільярдів доларів у людей Дніпропетровщини своїм мовчанням! Ви спокійні, бо у вас портфель спакований!".
Після цього уже мало кого заспокоїло запевнення Ющенка, що "мова не іде про персональні образи, мова іде про клич до вашої совісті".
Потім Ющенко розповів, що 2005 рік буде етапом, коли "кожен маленький українець, чи то він дитинка, якій один день, чи старик 90 років, має відчути нову політику".
"Допомога при народженні зростає в 11,7 рази. Уже діє 8 500 гривень, а було 764... Знаєте, скільки отримувала одинока мама на дитинку в місяць? 33 гривні... Ви знаєте відповідь, як тримати за ці гроші дитинку? Не курча, не порося?... Знаєте, довольствіє на інваліда складає 77 гривні. Ви коли-небудь пробували прокормити своїх дітей за 2 гривні в день? Сандалії їм купить?.. І подивіться при цьому на свої авто... Так ні одна адміністрація не живе!", - сказав Ющенко і від обурення помилково Дніпропетровську область назвав Донецькою.
"Перші 50 найбагатших людей Європи очолюють з України... Вони три роки тому зайшли в адміністрацію президента в драних штанах, на розбитих жигулях четвертої моделі. А зараз у них по 60-70 людей охорони, на "мерсах" катаються", - додав Ющенко тим, кому сказаного перед цим було замало.
Але він вірить, що всі люди можуть бути правильними, бо "абсолютну більшість людей мама вчила бути добрим і чесним, ніяка мама не вчила красти". "Але тільки попадають кілька злочинців на область, з'являється кланова політика, і починається розтління", - додав президент.
"Мені трудно уявити, щоб б з вами було, якби в листопаді-грудні перемогла інша команда. Тепер я знаю набагато більше про тих людей, і що вони зробили Україні. Нижче двох-трьох мільйонів доларів вони не беруть! Починаючи з ДУС... Якщо 500 мільйонів доларів не вкрали, значить, ви не працювали... Коли я підхожу до резиденції президента (на Банковій) і бачу плакати, що переслідують Колесникова... Мене дивує, чому по Бакаю не стоять з плакатами, що його теж політично переслідують?!"
Ющенко проти мао цзедунів
Але, за Ющенком, чесним ставати ніколи не пізно. "Слухайте, прийшов час працювати на Україну! Ви можете подивитися на свої професійні обов'язки по-іншому, ніж дивилися вчора", - порадив він дніпропетровським чиновникам.
"Хочу, щоб ви мене почули... Бо якщо не почуєте, через три місяці буде пізно, буде якась драма, трагедія. Але я з цієї дороги не зійду, я заплатив за неї смертю своєї мами..."
"Я даю слово: ніякий клан на нову владу впливати не буде! Журналісти, тричі повторіть мою фразу у контрольованих засобах масової інформації".
"Щоб зі мною не творили, я з цієї дороги не зійду", - ще раз повторив Ющенко і зірвав оплески.
"Коли я приїжджаю за кордон, говорю з бізнесменами, кругом одна проблема: "Віктор Андрійович, як зробити, щоб не давати хабара? Так от, скрізь на Заході ми домовилися, що ніхто хабарі не дає. Якщо когось упіймаємо на хабарі – щоб знайшли цього негідника і судили публічним судом на всіх каналах".
Під кінець виступу Ющенко вирішив зовсім зіпсувати настрій главі облради Швецю, який уже пережив стрес в аеропорту. "Я звертаюся до обласної ради – щоб у нас в області був один центр прийняття рішень". Швець владу на Дніпропетровщині перебрав ще під час відставки кучміного губернатора Яцуби восени 2004. Тепер, виходить, віддавати її доведеться Єханурову.
"Я за цим спостерігати не буду. Якщо є домовленість, що ідемо дорогою порозуміння, то розгляньте питання делегування повноважень новому керівництву", - попередив Ющенко додав, "щоб розмова у нас відбулася чесна, щоб між березами ніхто не ходив".
"Коли вся влада переходить в одні руки, появляються мао цзедуни. Маленькі, великі..." Частина залу зааплодувала. Частина впадала в кому. Ющенко їх врятував: "Ну поаплодуйте! Чого ви не хлопаєте, чинно так сидите?!"
Потім нарешті Ющенко подарував Єханурову жовті троянди (у них же все таки "розлука"), і сказав, що новий губернатор – "перевірений чоловік".
Єхануров відповів, що "Дніпропетровщина завжди була опорою для центральною влади, і такою вона буде для Віктора Андрійовича Ющенка".
Після такого хеппі-енду Ющенко вийшов до журналістів, щоб подарувати радість ще одній людині – Юлії Тимошенко. На рідній для неї землі Ющенко зробив заяву про те, що не думає про її відставку, із несподіваним продовженням: "Юлія Володимирівна працюватиме довго і буде довго жити. Тут немає ніякої... Боронь боже, щоб тут якісь підозри були".
Ющенко за ветеранів
Проте час було їхати до госпіталю ветеранів, то ж Ющенко поспішив до машини. Але не дійшов до неї три кроки – мітинг під обладміністрацією не збирався розходитися. "Дайте я вас поцілую!", - закричала президенту одна жінка і домоглася свого. Чоловік же з вусами мав до Ющенка справу.
"Скільки ми будемо терпіти ці вулиці Косіорів, Дзержинських, Свердлових?", - поставив він завдання президенту. Ющенко пас прийняв.
"Шановні друзі! Який Дніпропетровський край, скільки тут було гетьманів... Косіор, думаю, сюди жодного разу не приїхав, а затравив не одну тисячу! То герої іншої країни, там їх шанують, а у нас свої", - відповів Ющенко. "От Юрій Іванович (Єхануров) чує, почнемо боротьбу з бідністю, а потім дійдемо до назв вулиць", - пообіцяв Ющенко і тільки-но знову збирався сідати в машину, як жінки з іншого флангу почали звукову атаку. Ющенку довелося знову підійти до групи дніпропетровчанок. Розмова тривала три хвилини. Про що говорили – невідомо, а прощався Ющенко з ними словами: "Поки дружини немає, то поцілуюся". І знову це зробив.
У цей час на двір госпіталю ветеранів вийшли всі, хто був. Панкрат Трохимович, на вигляд років вісімдесят, зізнався, що голосував за Ющенка: "А чому не за Януковича? Знав, що він не пройде, бо Америка все підготувала". Ветеран хитро так усміхнувся.
Ющенко до нього не підійшов, а підійшов до іншого – з двома "Орденами Слави" і повними грудьми інших нагород. Він почав по черзі брати їх в руки і розпитувати. Ветеран охоче розповідав історію кожної медалі. Із натовпу Ющенка запитали, чи будуть давати ветеранам машини.
"Ми з ветеранськими організаціями порахували, що учасник війни – це десь до 1927 року народження. Тобто зараз 78 років. З таких людей мало хто сяде за кермо", - засмутив їх Ющенко.
"І ми вирішили зробити щось таке, щоб воно дісталося не дітям, а саме ветеранам... Ми робимо програми по колясочкам, сучасним, з електронним управлінням. Робимо програму по зору, по зубопротезуванню і слуху", - тепер уже порадував Ющенко.
Він почав розповідати про збільшення пенсій, зарплат, стипендій, виплат інвалідам, одиноким матерям, сиротам... "Тільки починаємо наводити порядок...", - сказав Ющенко, як раптом його ззаду перебив Порошенко: "Ми боремося з корупцією, злочинністю". Чомусь секретар РНБОУ дуже хотів, щоб президент сказав ветеранам і про це. Але він не сказав. Може, погано борються?
Далі Ющенко пішов по палатах. У одній з них лежали бомбардувальники, які на прощання заявили президенту: "Чекаємо від вас миру, щоб ми не знали, що таке війна і погроми". Далі Ющенко відвідав кабінети УЗД та фізіотерапії, але пацієнти чомусь мовчали. Як з'ясувалося, не просто так. Бо, пояснив один з ветеранів, напередодні приїзду Ющенка начальник госпіталю зібрав усіх хворих в актовій залі і попередив про візит президента. "Він сказав, щоб ми не задавали зайвих запитань... Люди ж наші можуть що завгодно плести, а в президента ділов багато..."
Ющенко за бабуньок
"Ділов" у Дніпропетровську в Ющенка ще було – історичний музей. Там явно сподобалося президенту. Особливо його вразила карета, як пояснили, "свити Катерини ІІ" – Ющенко не витримав і переліз через огородження, щоб помацати її руками. Слід сказати, що виглядала вона не новою – все таки 1787 року.
"Може, реставрувати треба?", - запропонував Ющенко директору музею. В її очах читалася відповідь. "Ми б знайшли гроші, а ви б реставрували!", - зрозумів він.
Директорка зраділа: "Згода!" Але відразу додала: "Але реставраторів треба з Петербургу".
Відчуваючи, що державні виробники втрачають вигідне замовлення, в справу втрутився перший віце-прем'єр і глава союзу промисловців-підприємців Анатолій Кінах. "Та нічого, наші теж зможуть відреставрувати..."
Ющенко підтримав і звернувся до директорки: "Шукайте в Україні реставраторів". "А гроші знайдемо в Дніпропетровську...", - додав президент.
Наступне місце, повз яке Ющенко не міг прости – це віз. Як відомо, у нього самого на дачі в Безрадичах такий є. "Так, мені це дорожче всякого "мерседеса", - зізнався президент і пішов дивитися на картину в людський зріст чоловіка з оголеним торсом. Під картиною був надпис: "Портрет борця І.Піддубного". Ющенку вона теж сподобалася, і він сказав: "Це ж не одна жінка поклони б'є..."
Але головний шок на президента чекав згодом – коли на першому поверсі він побачив п'ять половецьких "баб". Він їх всіх погладив і запитав у екскурсовода: "А у вас їх скільки?" "Вісімдесят шість", - несподівано сказала вона і сказала, що всі вони стоять в підвалі. "А у мене дві", - не менш цікаве зізнання зробив президент.
Він явно не міг зійти з місця, щоб не зробити розпорядження. "Так, оце у вас 86 бабуньок, їх ніхто не бачить. Їх треба винести на вулицю, зробити павільйон…", - сказав Ющенко і поклав у цей момент руку на груди опальному главі облради Швецю. Можна не сумніватися, тепер половецькі баби стануть надбанням усіх чоловіків Дніпропетровська.
Тим часом заява Ющенка про те, що у нього дві "баби", не змогла залишити непоміченою. Дуже хотілося перевірити, чи можна собі теж десь знайти половецьку "бабу" і поставити її при вході до офісу "Української правди". Виявляється, що ні. Принаймні, так сказала екскурсовод цього ж музею, яка, щоправда, не чула зізнання Ющенка.
"Бо на яких підставах ви її заберете з поля, якщо вона вам не належить?", - запитала вона. "Не буває чорної і білої археології, а буває археологія злочинна!" Ситуація напружилась своєю неоднозначністю.
Тим часом сонце сідало за горизонтом, а Ющенку уже час було повертатися до Києва… Представниця дитячої студії "Жива глина" подарувала йому ліпного візочка зі словами "Можете передати Тарасику!", за що також отримала поцілунок, після чого Ющенко пішов до останньої зали музейної експозиції – це були особисті речі мандрівника Міклуха Маклая, і президенту дали їх в руки тільки після того, як він одягнув спеціальні рукавички.
Жирну точку у цьому дні поставила жінка, яка назвалася: "Я поетеса Леся Степовичка". "Хочу зачитати вам вірш про Майдан", - сказала вона президенту, який не міг відмовити. Леся Степовичка від хвилювання збивалася, але її трактування помаранчевих подій було того варте. Виявляється, це була ніяка не революція, а… Ну так, невеликий стриптиз:
"Маємо від Тараса благословення святе
В люте і підле безщастя зіграти своє вар'єте!"
"А що таке? Звичайно, що то було "вар'єте". Я це написала в листопаді, коли ще ніхто не знав, чим то закінчиться…", - сказала Леся Степовичка, яка, може, мала на увазі "казино", але тоді б воно не римувалося.
Уже коли Ющенко сідав машину, щоб повертатися в аеропорт, до Лесі Степовички підійшла її подруга. Вона запитала: "Ну що, ви вже цілувалися з Ющенком?"
"Ні, я читала йому вірш про Майдан!", - гордо відповіла поетеса.
Ющенко з'їздив у четвер до Дніпропетровська представити нового губернатора області Юрія Єханурова. За дві години до відльоту Ющенка в Борисполі був міністр транспорту Євген Червоненко. Він кричав. На директора аеропорту: "Ну чому ти тут стоїш? Іди працюй!"
Виявилося, це Червоненко обурювався, що директор аеропорту замість поточних справ прийшов повідомити про готовність літака для Червоненка. "Слухай, нехай доповідає авіакомпанія "Україна", а не ти!", - сказав він. "Може, пройдемо до VIP-залу?", - запропонував директор "Борисполя". "А ну, звикай бути серед людей!", - знову гарячкував Червоненко. "І чому ти стоїш перед мною на витяжки, руки по швах? Я таке не люблю!"
Як з'ясувалося, всі ці події до Ющенка не мали стосунку – Червоненко летів у Миколаїв по справах Мінтрансу і одночасно учив підлеглих жити по-новому.
Ющенко ж прилетів у Дніпропетровськ. Біля трапу його зустрічали дівчата з квітами, які пізніше Ющенко передарував жінці на мітингу, та керівництво області. Новий губернатор Юрій Єхануров стояв у метрі від глави облради Миколи Швеця, який тоді ще не підозрював, що на нього чекає сюрприз.
Ющенко подякував дівчатам і по-батьківськи притиснув до себе Єханурова. Виглядало це як прощання з сином перед проводами на війну. Потім привітався зі Швецем. Пізніше це зробили і всі інші. Але, як повідомив через хвилину міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, він не просто так тряс руку Швецю, а передав йому повістку на допит.
Як відомо, МВС викликало Швеця для надання пояснень за фактом будівництва і відчуження туристичного комплексу "Таврія" в Криму. Той не явився. "От я його і питаю: "Що ж це ви від нас бігаєте?", - переповів Луценко свій короткий діалог зі Швецем.
Сам Швець виглядав не так щасливо, як у благодатні дні, коли він мав статус друга першої леді Людмили Кучми.
- Кажуть, ви отримали повістку від Луценка?
- Ні, це була папка з поздоровленням.
- А чому ви не приходили на допит?
- Бо ніхто не запрошував.
Зрозуміти, чи жартував у цей момент Швець, було складно. Втім, він пообіцяв бути у слідчого 19 квітня. Щоправда, він сказав, що збирається до Генпрокуратури. В той час як присутній начальник Дніпропетровської міліції Євдокімов сказав, що Швець буде допитаний у департаменті Управлінні боротьби з економічною злочинністю МВС.
Швець також сказав, що в справі не було зловживань. "За 18 років цей об'єкт ("Таврія") проржавів... Його ще робили під Горбачова, але не доробили. Потім його дали Донецькій і Дніпропетровській обладміністраціям. Донецька відмовилися, не знаючи, що з ним робити. Ми потихеньку робили".
Тепер теж саме він зможе розповісти і на допиті – бо не з'явитися після того, як тебе запрошує міністр і про це знає вся країна, можна тільки в одному варіанті: якщо ти їдеш з України слідами Ігоря Бакая.
Тим часом Ющенко говорив з людьми, які зібралися під обладміністрацією. Жінка в червоній вечірній сукні, яка отримала від Ющенка букет, скаржилася йому на ситуацію з ринком "Озерка". Вона каже, що в часи, коли базар перебрав собі розшукуваний по всьому світу Курочкін, було не так погано, як при старому-новому керівнику Єфименку. Схоже, Ющенко був зовсім не в курсі, тому з ситуації вишов даруванням квітів і автографом.
Популярністю користувався і секретар Радбезу. Один із мітингувальників помітив його серед присутніх і почав: "Товарищ Порошенко! Здоровья вам! Спасибо за поддержку!" Інших не довелося довго вмовляти. "Спа-си-бо! Спа-си-бо! Спа-си-бо!", - почав скандувати мітинг як на новорічній ялинці.
До Ющенка підійшла бабуся, яка почала скаржитися на місцеву міліцію. Ющенко підкликав до себе її начальника. "О! Я просила вас, ви нічого не зробили!", - впізнала бабуся свого кривдника з генеральськими погонами і червоними лампасами. "Я місяць до вас приходила, місяць!", - бабуся заплакала. Ющенко не міг на це спокійно дивитися і залишив цю пару знайти порозуміння. Сам він пішов усередину будинку обладміністрації, щоб нарешті представити Єханурова його підлеглим.
Ющенко проти гетто
В залі на Ющенка чекав фотопортрет Ющенка один метр на півтора, який височив під стелею. Оскільки запахло культом особи, питання, хто ж повісив президента на стіну, було принциповим. І у кого ж це з'ясувати, як не в нового губернатора. "Та я не знаю, звідки вони його взяли... Коли я прийшов, він уже висів... Народ тут дисциплінований", - не наблизив до розв'язки Єхануров.
Ющенко, коли зайшов, про портрет нічого не сказав. Зате обурився, що по місту розвішали його цитати – сині букви по білому фону. Вісім місяців тому Ющенко приїздив до Дніпропетровська на потязі-експресі в рамках виборчого туру. Так тоді його по місту зустрічали такі самі сині букви по білому фону – тільки то були вислови Януковича.
"На кожному стовпі якась цитата від Ющенка", - заявив президент. "Хто їх просив розвішувати? Хто? Я ж нормальний чоловік! Напишіть краще з Біблії по 10 заповідей і живіть по ним". Зал зааплодував, а Ющенко згадав, як нещодавно був у офісі Державної митної служби і йому не сподобався герб цієї структури: "Якісь гадюки, ножі, тризуб... Ну, Меркурія залишили. У залі нижче генерала нікого немає, у декого животи на колінах лежать. Я почав зі слів: ви все продали, вгробили не одну тисячу чесних бізнесменів! Ви були політичними цензорами, не вивчили два коротких слова: "Добрий день" і "вибачте". І ніякої конкуренції у вас немає, яка зображена у вас на щиті".
Потім Ющенко пояснив, що на митницях стали красти менше. "Проходить три місяці цього року – утричі надходження виросли по митниці! Утричі! І це не міняючи законів. ВВП падає, а поступлення до бюджету виросли на 61%. Країна в парадоксі!"
Вся причина, як відомо, у тому, що влада ліквідовує тіньові схеми. Але щоб їх зовсім не було, треба, щоб до влади прийшли чесні люди. Ті керівники, які сиділи у залі, Ющенку не подобалися.
"За багато з того, що було зроблено в Дніпропетровській області державними мужами, треба до підлоги вклонитися громадянам і просити в них каяття! Ви повинні раком стояти, щоб працювати на людей, а не для наперсточників! Мені соромно, що коли ідеш пригородом, за забором – гетто "нових дніпропетровців". 80% з вас – босими з села прийшли. Звідки це панство?"
"Ходять легенди про дніпропетровську приватизацію… Я звертаюся до сивих, облисілих керівників МВС, СБУ. Де ви є? Чому у вас немає професійної мужності. Чому ніхто не поклав посвідчення зі словами: "Я не можу працювати з такими порядками?" Зніміть ордени, немає чим кічитися. Ви були погані управлінці! Прокурор у цій області є? ("Це я...", - лунає із залу, після чого підводиться чоловік у сірому костюмі.) Сядьте! На чиїй совісті "Криворіжсталь"? Ви забрали декілька мільярдів доларів у людей Дніпропетровщини своїм мовчанням! Ви спокійні, бо у вас портфель спакований!".
Після цього уже мало кого заспокоїло запевнення Ющенка, що "мова не іде про персональні образи, мова іде про клич до вашої совісті".
Потім Ющенко розповів, що 2005 рік буде етапом, коли "кожен маленький українець, чи то він дитинка, якій один день, чи старик 90 років, має відчути нову політику".
"Допомога при народженні зростає в 11,7 рази. Уже діє 8 500 гривень, а було 764... Знаєте, скільки отримувала одинока мама на дитинку в місяць? 33 гривні... Ви знаєте відповідь, як тримати за ці гроші дитинку? Не курча, не порося?... Знаєте, довольствіє на інваліда складає 77 гривні. Ви коли-небудь пробували прокормити своїх дітей за 2 гривні в день? Сандалії їм купить?.. І подивіться при цьому на свої авто... Так ні одна адміністрація не живе!", - сказав Ющенко і від обурення помилково Дніпропетровську область назвав Донецькою.
"Перші 50 найбагатших людей Європи очолюють з України... Вони три роки тому зайшли в адміністрацію президента в драних штанах, на розбитих жигулях четвертої моделі. А зараз у них по 60-70 людей охорони, на "мерсах" катаються", - додав Ющенко тим, кому сказаного перед цим було замало.
Але він вірить, що всі люди можуть бути правильними, бо "абсолютну більшість людей мама вчила бути добрим і чесним, ніяка мама не вчила красти". "Але тільки попадають кілька злочинців на область, з'являється кланова політика, і починається розтління", - додав президент.
"Мені трудно уявити, щоб б з вами було, якби в листопаді-грудні перемогла інша команда. Тепер я знаю набагато більше про тих людей, і що вони зробили Україні. Нижче двох-трьох мільйонів доларів вони не беруть! Починаючи з ДУС... Якщо 500 мільйонів доларів не вкрали, значить, ви не працювали... Коли я підхожу до резиденції президента (на Банковій) і бачу плакати, що переслідують Колесникова... Мене дивує, чому по Бакаю не стоять з плакатами, що його теж політично переслідують?!"
Ющенко проти мао цзедунів
Але, за Ющенком, чесним ставати ніколи не пізно. "Слухайте, прийшов час працювати на Україну! Ви можете подивитися на свої професійні обов'язки по-іншому, ніж дивилися вчора", - порадив він дніпропетровським чиновникам.
"Хочу, щоб ви мене почули... Бо якщо не почуєте, через три місяці буде пізно, буде якась драма, трагедія. Але я з цієї дороги не зійду, я заплатив за неї смертю своєї мами..."
"Я даю слово: ніякий клан на нову владу впливати не буде! Журналісти, тричі повторіть мою фразу у контрольованих засобах масової інформації".
"Щоб зі мною не творили, я з цієї дороги не зійду", - ще раз повторив Ющенко і зірвав оплески.
"Коли я приїжджаю за кордон, говорю з бізнесменами, кругом одна проблема: "Віктор Андрійович, як зробити, щоб не давати хабара? Так от, скрізь на Заході ми домовилися, що ніхто хабарі не дає. Якщо когось упіймаємо на хабарі – щоб знайшли цього негідника і судили публічним судом на всіх каналах".
 |
"Я за цим спостерігати не буду. Якщо є домовленість, що ідемо дорогою порозуміння, то розгляньте питання делегування повноважень новому керівництву", - попередив Ющенко додав, "щоб розмова у нас відбулася чесна, щоб між березами ніхто не ходив".
"Коли вся влада переходить в одні руки, появляються мао цзедуни. Маленькі, великі..." Частина залу зааплодувала. Частина впадала в кому. Ющенко їх врятував: "Ну поаплодуйте! Чого ви не хлопаєте, чинно так сидите?!"
Потім нарешті Ющенко подарував Єханурову жовті троянди (у них же все таки "розлука"), і сказав, що новий губернатор – "перевірений чоловік".
Єхануров відповів, що "Дніпропетровщина завжди була опорою для центральною влади, і такою вона буде для Віктора Андрійовича Ющенка".
Після такого хеппі-енду Ющенко вийшов до журналістів, щоб подарувати радість ще одній людині – Юлії Тимошенко. На рідній для неї землі Ющенко зробив заяву про те, що не думає про її відставку, із несподіваним продовженням: "Юлія Володимирівна працюватиме довго і буде довго жити. Тут немає ніякої... Боронь боже, щоб тут якісь підозри були".
Ющенко за ветеранів
Проте час було їхати до госпіталю ветеранів, то ж Ющенко поспішив до машини. Але не дійшов до неї три кроки – мітинг під обладміністрацією не збирався розходитися. "Дайте я вас поцілую!", - закричала президенту одна жінка і домоглася свого. Чоловік же з вусами мав до Ющенка справу.
"Скільки ми будемо терпіти ці вулиці Косіорів, Дзержинських, Свердлових?", - поставив він завдання президенту. Ющенко пас прийняв.
"Шановні друзі! Який Дніпропетровський край, скільки тут було гетьманів... Косіор, думаю, сюди жодного разу не приїхав, а затравив не одну тисячу! То герої іншої країни, там їх шанують, а у нас свої", - відповів Ющенко. "От Юрій Іванович (Єхануров) чує, почнемо боротьбу з бідністю, а потім дійдемо до назв вулиць", - пообіцяв Ющенко і тільки-но знову збирався сідати в машину, як жінки з іншого флангу почали звукову атаку. Ющенку довелося знову підійти до групи дніпропетровчанок. Розмова тривала три хвилини. Про що говорили – невідомо, а прощався Ющенко з ними словами: "Поки дружини немає, то поцілуюся". І знову це зробив.
У цей час на двір госпіталю ветеранів вийшли всі, хто був. Панкрат Трохимович, на вигляд років вісімдесят, зізнався, що голосував за Ющенка: "А чому не за Януковича? Знав, що він не пройде, бо Америка все підготувала". Ветеран хитро так усміхнувся.
Ющенко до нього не підійшов, а підійшов до іншого – з двома "Орденами Слави" і повними грудьми інших нагород. Він почав по черзі брати їх в руки і розпитувати. Ветеран охоче розповідав історію кожної медалі. Із натовпу Ющенка запитали, чи будуть давати ветеранам машини.
"Ми з ветеранськими організаціями порахували, що учасник війни – це десь до 1927 року народження. Тобто зараз 78 років. З таких людей мало хто сяде за кермо", - засмутив їх Ющенко.
"І ми вирішили зробити щось таке, щоб воно дісталося не дітям, а саме ветеранам... Ми робимо програми по колясочкам, сучасним, з електронним управлінням. Робимо програму по зору, по зубопротезуванню і слуху", - тепер уже порадував Ющенко.
Він почав розповідати про збільшення пенсій, зарплат, стипендій, виплат інвалідам, одиноким матерям, сиротам... "Тільки починаємо наводити порядок...", - сказав Ющенко, як раптом його ззаду перебив Порошенко: "Ми боремося з корупцією, злочинністю". Чомусь секретар РНБОУ дуже хотів, щоб президент сказав ветеранам і про це. Але він не сказав. Може, погано борються?
 |
Ющенко за бабуньок
"Ділов" у Дніпропетровську в Ющенка ще було – історичний музей. Там явно сподобалося президенту. Особливо його вразила карета, як пояснили, "свити Катерини ІІ" – Ющенко не витримав і переліз через огородження, щоб помацати її руками. Слід сказати, що виглядала вона не новою – все таки 1787 року.
"Може, реставрувати треба?", - запропонував Ющенко директору музею. В її очах читалася відповідь. "Ми б знайшли гроші, а ви б реставрували!", - зрозумів він.
Директорка зраділа: "Згода!" Але відразу додала: "Але реставраторів треба з Петербургу".
Відчуваючи, що державні виробники втрачають вигідне замовлення, в справу втрутився перший віце-прем'єр і глава союзу промисловців-підприємців Анатолій Кінах. "Та нічого, наші теж зможуть відреставрувати..."
Ющенко підтримав і звернувся до директорки: "Шукайте в Україні реставраторів". "А гроші знайдемо в Дніпропетровську...", - додав президент.
Наступне місце, повз яке Ющенко не міг прости – це віз. Як відомо, у нього самого на дачі в Безрадичах такий є. "Так, мені це дорожче всякого "мерседеса", - зізнався президент і пішов дивитися на картину в людський зріст чоловіка з оголеним торсом. Під картиною був надпис: "Портрет борця І.Піддубного". Ющенку вона теж сподобалася, і він сказав: "Це ж не одна жінка поклони б'є..."
Але головний шок на президента чекав згодом – коли на першому поверсі він побачив п'ять половецьких "баб". Він їх всіх погладив і запитав у екскурсовода: "А у вас їх скільки?" "Вісімдесят шість", - несподівано сказала вона і сказала, що всі вони стоять в підвалі. "А у мене дві", - не менш цікаве зізнання зробив президент.
 Ющенко роздивляється баб на Хортиці в 2003 |
Тим часом заява Ющенка про те, що у нього дві "баби", не змогла залишити непоміченою. Дуже хотілося перевірити, чи можна собі теж десь знайти половецьку "бабу" і поставити її при вході до офісу "Української правди". Виявляється, що ні. Принаймні, так сказала екскурсовод цього ж музею, яка, щоправда, не чула зізнання Ющенка.
"Бо на яких підставах ви її заберете з поля, якщо вона вам не належить?", - запитала вона. "Не буває чорної і білої археології, а буває археологія злочинна!" Ситуація напружилась своєю неоднозначністю.
Тим часом сонце сідало за горизонтом, а Ющенку уже час було повертатися до Києва… Представниця дитячої студії "Жива глина" подарувала йому ліпного візочка зі словами "Можете передати Тарасику!", за що також отримала поцілунок, після чого Ющенко пішов до останньої зали музейної експозиції – це були особисті речі мандрівника Міклуха Маклая, і президенту дали їх в руки тільки після того, як він одягнув спеціальні рукавички.
Жирну точку у цьому дні поставила жінка, яка назвалася: "Я поетеса Леся Степовичка". "Хочу зачитати вам вірш про Майдан", - сказала вона президенту, який не міг відмовити. Леся Степовичка від хвилювання збивалася, але її трактування помаранчевих подій було того варте. Виявляється, це була ніяка не революція, а… Ну так, невеликий стриптиз:
"Маємо від Тараса благословення святе
В люте і підле безщастя зіграти своє вар'єте!"
"А що таке? Звичайно, що то було "вар'єте". Я це написала в листопаді, коли ще ніхто не знав, чим то закінчиться…", - сказала Леся Степовичка, яка, може, мала на увазі "казино", але тоді б воно не римувалося.
Уже коли Ющенко сідав машину, щоб повертатися в аеропорт, до Лесі Степовички підійшла її подруга. Вона запитала: "Ну що, ви вже цілувалися з Ющенком?"
"Ні, я читала йому вірш про Майдан!", - гордо відповіла поетеса.
