Омельченко не хоче нічого знати про офіційне розслідування справи Гонгадзе?
П'ятниця, 18 березня 2005, 12:21
Останні дні Україна обговорює чергове перенесення заслуховування звіту комісії у справі Гонгадзе. Раніше таке затягування у часі пояснювалося виключно політичними мотивами.
Тепер знову кажуть, що політичні заяви з парламентської трибуни не допоможуть слідству. За словами Литвина відповідне прохання про відкладання звіту зробив особисто президент Ющенко, чим викликав шквал критики у свою адресу.
Втім, висновки комісії відомі, за останні півтора року там практично не було правок. Григорій Омельченко, голова комісії, найчастіше говорить про політичну складову у цій справі і постійно критикує роботу, яку проводить генеральна прокуратура.
Натомість Святослав Піскун каже, що, попри відсутність закону про слідчі комісії, він був готовий працювати із її членами, зокрема із тим же Григорієм Омельченком. Однак, Омельченко не захотів навіть знайомитися із матеріалами справи. Далі пропонуємо пряму мову:
Святослав Піскун: "У комісії немає конструктивної роботи з правоохоронними органами. Я запросив Омельченка у якості консультанта по кримінальній справі Гонгадзе. Він прийшов? Ні! Він не хоче нам допомагати.
Запрошення пішло 28 лютого. Його, Жира та Замковенка, які мене сильно критикували, я офіційно, листом запросив у якості експертів з повним ознайомленням з кримінальною справою, приймати участь у слідчих діях, допомагати розкрити справу Гонгадзе. Ніхто з них не прийшов.
А знаєте чому? А навіщо їм розкривати справу Гонгадзе, вони ж втратять свій політичний капітал. Вони ж на чому стали депутатами, на чому Омельченко комісію очолює. На тому, що критикує Піскуна. А коли розкриємо справу, про що він буде говорити?"
ІМІ звернулося з проханням до Григорія Омельченка пояснити цю ситуацію. Розмову з ним подаємо без скорочень:
" - Чи правда, що Генпрокуратура запрошувала Вас бути експертом у справі Гонгадзе.
- Ви знаєте, де дзвін, але не знаєте де він.
-Чому, як це було?
-Піскун на прес-конференції заявив, що написав мені цей лист, шкода що я його не захопив. То лист з такими епітетами щодо мого професіоналізму і так далі, хвалебними одами, щоб я був консультантом по розслідуванню справи Гонгадзе.
І такого ж листа він направив Саші Жиру, і запрошував мене взяти участь у наразі слідчої групи Генеральної прокуратури 1 березня цього року.
По штемпелю – він відправив цей лист 28 лютого після обіду, а засідання цієї групи було призначено на 1 березня на 10 годину ранку. Лист прийшов у Верховну Раду 2-го чи 3-го березня, а я отримав його 9 чи 10 березня.
Це в мене викликало посмішку, що якщо Піскун горів таким великим бажанням, аби ми з Олександром Жиром прийшли на нараду яка була 1 березня о 10-й годині ранку, Піскун знає мобільний телефон, Піскун знає мої урядові телефони, врешті-решт телеграма могла б бути відправлена.
- Але ви готові брати участь у якості консультанта слідчої групи та знайомитися з матеріалами справи?
- Слухайте, мені в цьому немає ніякої необхідності. Я являюся головою тимчасової слідчої комісії, хай генеральний прокурор належним чином виконує покладені на нього функціональні обов'язки і виконує рішення слідчої комісії парламенту.
Розумієте?.. От і все...
- Тобто, якщо вам Генеральна прокуратура ще раз запропонує взяти участь у розслідуванні...
Послухайте що: сьогодні спілкуватися з генеральним прокурором – це для мене означає втратити професійну честь і офіцерську. Я Піскуну вже не подам руки, бо він не був, не є і не буде Генеральним прокурором України, він був і залишається лакеєм, який слугував одним господарям, а тепер служить іншим, і готовий виконати любу команду "фас", яка йому поступить. Це не генеральний прокурор."
Дивно, що голова слідчої комісії парламенту не хоче знати, що саме робить слідча група генеральної прокуратури, не припиняючи критикувати ці дії. Позиція не зовсім конструктивна, адже якщо комісія та її голова хоче знайти істину і правовим шляхом розставити всі крапки над "і" в цій складній справі, він мав би бути першим зацікавленим у контролі дій прокуратури. Будь-який інший шлях не приведе до суду.
Тим паче, що слідчі, схоже, рухаються у тому ж напрямку, що і парламентська комісія, зважаючи на факт допиту Леоніда Кучми, Леоніда Деркача та Володимира Литвина.
Ми виступаємо за заслуховування звіту комісії хоча б для того, аби зайвий раз привернути увагу суспільства та політиків до "темних плям" у справі Гонгадзе. Поки що у цій справі питань значно більше, ніж відповідей.
І те, скільки політиків спробували використати справу страшного вбивства не для того, аби забезпечити реальне розслідування, а задля політичних дивідендів та зведення особистих рахунків – це одне з тих питань, яке також залишається без відповіді. І це тема, про яку також варто було б поговорити...
Вікторія Сюмар, Інститут масової інформації
Тепер знову кажуть, що політичні заяви з парламентської трибуни не допоможуть слідству. За словами Литвина відповідне прохання про відкладання звіту зробив особисто президент Ющенко, чим викликав шквал критики у свою адресу.
Втім, висновки комісії відомі, за останні півтора року там практично не було правок. Григорій Омельченко, голова комісії, найчастіше говорить про політичну складову у цій справі і постійно критикує роботу, яку проводить генеральна прокуратура.
Натомість Святослав Піскун каже, що, попри відсутність закону про слідчі комісії, він був готовий працювати із її членами, зокрема із тим же Григорієм Омельченком. Однак, Омельченко не захотів навіть знайомитися із матеріалами справи. Далі пропонуємо пряму мову:
Святослав Піскун: "У комісії немає конструктивної роботи з правоохоронними органами. Я запросив Омельченка у якості консультанта по кримінальній справі Гонгадзе. Він прийшов? Ні! Він не хоче нам допомагати.
Запрошення пішло 28 лютого. Його, Жира та Замковенка, які мене сильно критикували, я офіційно, листом запросив у якості експертів з повним ознайомленням з кримінальною справою, приймати участь у слідчих діях, допомагати розкрити справу Гонгадзе. Ніхто з них не прийшов.
А знаєте чому? А навіщо їм розкривати справу Гонгадзе, вони ж втратять свій політичний капітал. Вони ж на чому стали депутатами, на чому Омельченко комісію очолює. На тому, що критикує Піскуна. А коли розкриємо справу, про що він буде говорити?"
ІМІ звернулося з проханням до Григорія Омельченка пояснити цю ситуацію. Розмову з ним подаємо без скорочень:
" - Чи правда, що Генпрокуратура запрошувала Вас бути експертом у справі Гонгадзе.
- Ви знаєте, де дзвін, але не знаєте де він.
-Чому, як це було?
-Піскун на прес-конференції заявив, що написав мені цей лист, шкода що я його не захопив. То лист з такими епітетами щодо мого професіоналізму і так далі, хвалебними одами, щоб я був консультантом по розслідуванню справи Гонгадзе.
І такого ж листа він направив Саші Жиру, і запрошував мене взяти участь у наразі слідчої групи Генеральної прокуратури 1 березня цього року.
По штемпелю – він відправив цей лист 28 лютого після обіду, а засідання цієї групи було призначено на 1 березня на 10 годину ранку. Лист прийшов у Верховну Раду 2-го чи 3-го березня, а я отримав його 9 чи 10 березня.
Це в мене викликало посмішку, що якщо Піскун горів таким великим бажанням, аби ми з Олександром Жиром прийшли на нараду яка була 1 березня о 10-й годині ранку, Піскун знає мобільний телефон, Піскун знає мої урядові телефони, врешті-решт телеграма могла б бути відправлена.
- Але ви готові брати участь у якості консультанта слідчої групи та знайомитися з матеріалами справи?
- Слухайте, мені в цьому немає ніякої необхідності. Я являюся головою тимчасової слідчої комісії, хай генеральний прокурор належним чином виконує покладені на нього функціональні обов'язки і виконує рішення слідчої комісії парламенту.
Розумієте?.. От і все...
- Тобто, якщо вам Генеральна прокуратура ще раз запропонує взяти участь у розслідуванні...
Послухайте що: сьогодні спілкуватися з генеральним прокурором – це для мене означає втратити професійну честь і офіцерську. Я Піскуну вже не подам руки, бо він не був, не є і не буде Генеральним прокурором України, він був і залишається лакеєм, який слугував одним господарям, а тепер служить іншим, і готовий виконати любу команду "фас", яка йому поступить. Це не генеральний прокурор."
Дивно, що голова слідчої комісії парламенту не хоче знати, що саме робить слідча група генеральної прокуратури, не припиняючи критикувати ці дії. Позиція не зовсім конструктивна, адже якщо комісія та її голова хоче знайти істину і правовим шляхом розставити всі крапки над "і" в цій складній справі, він мав би бути першим зацікавленим у контролі дій прокуратури. Будь-який інший шлях не приведе до суду.
Тим паче, що слідчі, схоже, рухаються у тому ж напрямку, що і парламентська комісія, зважаючи на факт допиту Леоніда Кучми, Леоніда Деркача та Володимира Литвина.
Ми виступаємо за заслуховування звіту комісії хоча б для того, аби зайвий раз привернути увагу суспільства та політиків до "темних плям" у справі Гонгадзе. Поки що у цій справі питань значно більше, ніж відповідей.
І те, скільки політиків спробували використати справу страшного вбивства не для того, аби забезпечити реальне розслідування, а задля політичних дивідендів та зведення особистих рахунків – це одне з тих питань, яке також залишається без відповіді. І це тема, про яку також варто було б поговорити...
Вікторія Сюмар, Інститут масової інформації
