Тимошенко: красою чи стилем

Вбрання - передмова до жінки, а іноді й вся книга.

Біографію Юлії Тимошенко можна вивчати не тільки по офіційних хроніках, але й по фотографіях. При цьому кожний етап її життя можна виділити безпомилково. Тому що кожний етап життя Юлії Володимирівни позначений зміною іміджу.

Закріплюючись у великій політиці, Тимошенко мала показати, що вона справжня бізнес-леді і серйозний гравець на цьому політичному полі.

Тому основний гардероб Тимошенко становили різні ділові костюми, які незмінно носилися з білою блузкою і орденом Варвари Великомучениці.

Хоча спідниця нерідко була трохи вище колін, ніж це передбачено діловим етикетом.

Волосся стриглося під каре або каскадом і щораз ретельно укладалося. Образ доповнювали численні дорогі сережки.

Кадри Тимошенко поза робочою обстановкою також свідчили - вона прагнула до класики а ля Коко Шанель. Тимошенко демонструвала скромну чарівність буржуазії, хоча Метью Бжезинському це не завадило назвати її у своїй книзі "жінкою вартістю в одинадцять мільярдів".

Щоправда, іноді Юлія Володимирівна припускалася і легковажних кроків: у 1995 прийшла на першу зустріч до керівника Газпрому Рема Вяхирева у короткій спідниці і ботфортах.

Після СІЗО Юлія Володимирівна відпустила волосся. Крім того, кольор волосся пом'якшився - із брюнетки вона перетворилася на шатенку. Розпущене волосся додало образу невинності. Одяг став менш строгим. Влітку вона могла прийти на радіоефір у водолазці і білих брюках із заниженою талією.

До виборів 2002 Тимошенко зробила вдалий хід - заплела косу. Вороги не забували згадати, що коса штучна. Але Тимошенко і тут виявилася розумнішою. Наступного дня скликала прес-конференцію, із залу поставили потрібне запитання, і Юлія Володимирівна, розсміявшись, прийнялася витягати шпильки й розчісувати волосся. Правда, коса, як стверджують фахівці, в різних випадках була різною.

Після обрання до парламенту в одязі Тимошенко з'являються більш легковажні нотки, а згодом костюм стає все більше вигадливим. Питання, "а що сказала Тимошенко", починає суперничати з тим, "у що вона була одягнена".

Юлія Володимирівна все частіше носить те, що подобається, а не те, що їй слід носити за посадою. Строгі костюми доповнюють ажурні напівпрозорі блузки. Коса розпускається, її змінюють кокетливі локони "медового відтінку".

До президентських виборів Тимошенко знову повертається до образу революціонерки, у хід йдуть шкіряні куртки в дусі 1917 року.

Саме в такому вбранні з жовтогарячою стрічечкою в петличці Юлія Володимирівна побажала депутатам "Регіонів України" повіситися на своїх шарфиках.

У розпал жовтогарячої революції Тимошенко з'являється в кадрі у яскравий чорно-жовтогарячий светрі із написом Revolution, який, за її словами, їй презентували вітчизняні виробники із Броварів. Пізніше светр запустили в масове виробництво, на Майдані він коштував усього 160 гривень.

А в переддень Нового року Тимошенко зробила рейд у Донецьк, одягшись у жовтогарячу форму футболістів місцевого "Шахтаря", яку їй нібито подарував один із гравців. Психологи, що аналізували вбрання Тимошенко, вирішили, що в такий спосіб вона хотіла справити враження, по-перше, "своєї дівчини", і, по-друге, беззахисної.

У цей же час з'являється маса захоплених статей про полум'яну революціонерку, українську Жанну д'Арк. "Традиційна українська коса" – обов'язковий епітет у бік Тимошенко. Деякі навіть стверджують, що коса надає їй "вигляд святої з ікони".

Звичайно, безпристрасні західні журналісти гублять властиву їм об'єктивність, побачивши Тимошенко у рожевих джинсах і чорній сорочці поло, і прямо у своїх статтях зізнаються, що їм кілька разів хотілося погладити її по коліну.

Юлія Володимирівна все частіше виходить на люди не у строгому костюмі і блузках з гофрованим комірцем а-ля секретарка, популярним в неї раніше, а у легковажних вбраннях, які еклектично поєднують атлас, гіпюр і вовну.

Тимошенко стає законодавицею моди. Канал ICTV, описуючи інавгурацію Ющенка, зауважив, що "у палаці Україна були актуальні яскраві кофточки в стилі Юлії Тимошенко. А сама законодавиця моди вирішила обійтися без жовтогарячого".

На інавгурації Тимошенко була вся в білому і як завжди на високих підборах. Ще у 2003 році Ukrainian weekly під час її візиту до Оттави відзначав, що "ця тендітна жінка носить надто високі каблуки, але при цьому демонструє небачене вміння концентруватися й фізичну стійкість".

Бенефісом Юлії Володимирівни стало 4 лютого, коли вона зібрала рекордну кількість голосів за своє прем'єрство. "Одягнена Тимошенко була як купецька дочка - у сірій сукні з буфами. Проти дами в такому вбранні не міг виступити жодний депутат", - написала журналістка російських "Известий".

"Взагалі, ламати традиції, що склалися, у дусі Юлії Володимирівни. Взяти хоча б її сіру сукню з накладними плечима і короткими рукавами, надягнуте на чорну сітчасту блузку. Туалет вийшов начебто б і строгим, але в той же час і сексапільним", - відзначала "Комсомольская правда" в Украине.

Reuters назвало її плаття мудрованим, The Washington Times - альтернативно-фольклорним і супермодним.

Московська "комсомолка" навіть покликала заступника директора Інституту прикладної психології Катерину Собчик, щоб розібрати новий імідж Тимошенко.

"Тепер вона з'явилася у вечірньому платті. Мабуть, не збирається виглядати нудно, як інші політичні дами, а хоче здаватися кокетливою "панянкою". Звичайно, імідж треба було продумати заздалегідь, а то зараз це виглядає провінційним. Ну... як в український борщ капнути трішки "Шанелі", - зауважила експерт.

За словами експерта, щоб самій диктувати моду, Тимошенко має домогтися слави Маргарет Тетчер. Психолог також роздивилася за "гарячковою зміною іміджу" бажання неодмінно всім сподобатися.

"У кожному разі вона змушує всіх говорити про себе і свої вбрання - може, цього вона і хотіла домогтися?", - вважає Собчик.

Юлія Тимошенко ризикує стати не тільки першою жінкою прем'єром у СНД, але й законодавицею мод. Коса а ля Тимошенко стала вже європейською модою, тепер питання за діловими сукнями з ажурною спиною.

Поки це виглядає трохи дивно, хоча, чесно кажучи, брючний костюм Шанель теж не відразу оцінили.