Тетяна Монтян: Справедливість vs законність. Хтось з двох мав померти

Однією з ключових тез стратегії для України, викладеної президентом Ющенком в Давосі, є реформа судової системи. Ющенко говорить про відновлення справедливості й законності в країні. Менше з тим, найяскравішим прикладом, що начебто асоціюється з усіма цими гаслами та побажаннями, залишається нещодавній "двохсерійний" судовий процес з приводу результатів президентських виборів, що відбувся у Верховному Суді.

Юрист Тетяна Монтян вбачає в ньому надзвичайно важливий та дуже неоднозначний прецедент для всієї української судової практики. Бесіду з нею записала Ірина Погорєлова.

- Пані Тетяно, судячи з Ваших публікацій та виступів у ЗМІ, Ви брали активну участь у виборчому процесі, та й "помаранчевій революції" також. Водночас Ви могли б оцінити рішення Верховного суду щодо розв'язання проблеми легітимності і виборів загалом, і обрання Ющенка зокрема...

- Якщо коротко і образно, то рішення Верховного суду, особливо щодо другого туру виборів, варто розглядати з точки зору дії у надзвичайних, форс-мажорних умовах. Я б порівняла це з вибором, який мають робити акушери, якщо є очевидним, що врятувати і породіллю, і немовля неможливо. Хтось з двох обов'язково має померти... "Лікар"-Верховний Суд - вибрав збереження "матері"-справедливості за рахунок дитинки-"законності", і вся країна сподівається, що ця "матір" ще зможе колись "народити" законність.

Але цього може і не статись, якщо уважно не проаналізувати, хто і як створив цей форс-мажор та поставив ВСУ та всю країну перед таким жахливим вибором, вибачте за патетику.

На жаль, аналіз показує, що ситуацію такого вибору створили перш за все автори закону про вибори президента України, серед яких - "нашоукраїнці" Микола Катеринчук та Юрій Ключковський.

Відразу, коли тільки прийняли цей закон, мені і багатьом моїм колегам стало зрозуміло, що "знести" "кучмістів" вдасться виключно революційним шляхом. "Нашоукраїнці" власноруч "пропхали" такий закон, за яким апріорі програвали з рахунком 100:0. В них об'єктивно не було ресурсів діяти згідно цього закону і вигравати за ним.

Для того, щоб протидіяти бєспрєдєлу зі списками, щоб ефективно оскаржувати результати виборів на окремих дільницях, вони повинні були мати при кожному районному суді юридичні служби. "Наша Україна" ж уяви не мала, що так повинно бути. Питається – як за таких умов вони планували вигравати вибори? На що вони сподівалися?

ВСУ після другого туру мав би на підставі цього закону цікавитись лише протоколами ЦВК, ТВК та рішеннями судів. Але сторона Ющенка, зрозуміло, не змогла надати не те що рішень судів на свою користь, а навіть нормально оформлених скарг з регіонів. Тому що їм не було звідки взятись. Без доказів та копій жоден, навіть найприхильніший суддя, просто не матиме права прийняти скаргу. А дільниць, мушу нагадати, в Донецькій області – 2518, в Луганській – 1462.

"Наша Україна", точно знаючи, що в неї немає в цих регіонах жодних способів протидії адмінресурсу, - тягла руки за цей закон.

-Ви вважаєте, що вони не розраховували на перемогу?

-Чесно кажучи, на знаю, що і думати. Або це злочинна самовпевненість, або - повне нерозуміння суті процесів та сподівання "на авось", на високий рейтинг. Можливо, Катеринчук і Ключковський сподівались, що хтось інший в цій команді буде створювати ці юридичні групи підтримки і все інше. Але коли я запропонувала їм свою технологічну схему роботи юристів в регіонах, то зрозуміла з реакції штабістів з юридичного департаменту, що вони ніколи про це і не думали...

Виглядає, що вони не планували перемагати нереволюційним шляхом. Але ще менше я вірю в те, що вони планували революцію... Можливо, чутки про те, що нібито хтось обіцяв Ющенку, що домовився з Ківаловим, що той не махлюватиме на користь іншої сторони, мають під собою якесь підґрунтя. Бо інакше пояснення дивної поведінки команди Ющенка взагалі не існує.

Вони аж до третього туру вперто не допускали в своє "вузьке опозиційне коло" нікого, хто розуміється на технологіях проведення виборів та на юриспруденції, людей, що нічого для себе не просили, кому байдужий сам Ющенко, але хто бажав жити в нормальній країні.

-Але повернімось до процесу в Верховному суді...

- Так, і почнемо ще з першого туру. Я переконана, що визнання виборів недійсними в цілому окрузі в першому турі було інспіроване прихильниками Януковича. 8 листопада 2004 року Апеляційний суд Черкаської області визнав недійсними підсумки голосування відразу у двох виборчих округах області - у 200-му Уманському та в 203-му Золотоніському округах.

І всі чекали, що скаже з цього приводу Верховний суд – можна визнавати недійсними вибори в цілому окрузі, чи ні. ВСУ, пославшись на закон імені Катеринчука-Ключковського, заперечив, вказавши, що не можна визнавати вибори недійсними в цілому окрузі (а тим більше – в масштабах всієї країни), а можна лише на окремих дільницях, яких "всього лише" більше 33 тисяч.

Щоб, збав Боже, ніхто не казав, що я "жену" на Катеринчука, відправляю бажаючих до його інтерв'ю .

Цитата : "Кор.: Зараз одним з актуальних питань є варіант визнання виборів недійсними. Які Ви бачите реальні правові механізми реалізації такого варіанту? – М.К.: Жодного реального механізму я не бачу."

Питання ще є? Також можна ознайомитись із знаменитим інтерв'ю Шуфрича, в якому він сказав, що, мовляв, тепер ми "Нашу Україну" і "сдєлаєм", причому її ж таки власними руками.

Закінчилося голосування у другому турі. Катеринчук тільки хлопав вухами, Ющенко їздив з'ясовувати в Ківалова, коли перестане рости явка... А ніколи вона не перестане рости, і нічого з цим не зробиш, бо юридичних механізмів немає.

Ківалов спокійно собі підрахував протоколи, що прийшли з ТВК. І практично на всіх цих протоколах стояли підписи представників Ющенка. Луганська та Донецька області були здані на корені, і те, що там коїлося в штабах "Сили народу" - це окрема тема. Не знаю, хто прийняв безглузде рішення "здати" ці області, але впевнена, що цих людей надалі на гарматний постріл не можна підпускати до виборчих кампаній. Практично, саме ця стратегічна помилка вкупі з недолугим виборчим законом і стала фатальною.

Ківалов підрахував протоколи далеко не юридично бездоганно, але він ризикував свідомо. Швидке прийняття постанови про обрання Януковича "било на психіку": народ просто потрібно було деморалізувати, "пустити в даун". Я пам'ятаю це почуття глибокого горя, коли особисто провела "чудову" нічку на Майдані, тягала чавунну лавочку, щоб перегородити Хрещатик.

Мабуть, Януковичці теж були в ейфорії, раділи, як класно надурили ющенківців, на активність народу також "не закладалися". Але на ранок на Майдан повалив народ, і більше наш прекрасний, раптом прозрілий народ цей Майдан не покидав.

- Але ж ЦВК Ківалова зробила ту помилку, яку потім не повторила ЦВК Давидовича…

- Це була не помилка, а тверезий розрахунок. Ківалов слушно вважав, що нічим не ризикує. Катеринчук подав скаргу на постанову ЦВК про обрання Януковича. Верховний суд мав скасувати постанову ЦВК як схвалену з порушеннями процедури та передчасну.

Далі Ківалов демонстративно мав посипати голову попелом – так, віноват, ісправлюсь, - і вже з неухильним дотриманням всіх процедур, додавши Ющенку пару десятків тисяч голосів, які б його не врятували, бо там була "дірка" в два з чимось мільйони – виніс би юридично бездоганну постанову, яку ніхто б вже більше не скасував, бо не було б навіть формальних підстав.

Підсумовуючи, можна сказати, що юридично бездарні "нашоукраїнці" поставили все суспільство – не себе, не свого лідера, а саме все суспільство – перед вибором: законність або справедливість.

Мушу підкреслити, що я повністю підтримую рішення Верховного Суду, прийняте після другого туру. Тому що коли ми, адвокати, відстоюючи інтереси свого клієнта, шантажуємо суддів, підкупаємо їх, пишемо за них судові рішення та вироки – ми це робимо через форс-мажорну обставину – тотальну відсутність в країні дієздатної судової влади, а не лише вивісок з написом "суд".

Так само і Верховний суд опинився в ситуації, коли він свідомо, цілеспрямовано "забив" на законність. Я вважаю, що це треба підкреслювати, не можна казати на чорне - біле. Якщо це вже відбулося, не можна на це заплющувати очі. Бо тепер кожен, ідучи в суд, замість того, щоб посилатися на норми законів, за якими він може захистити (принаймні, теоретично) свої права без усіляких ексцесів (теж швидше теоретично, насправді, бо судова система не працює), буде махати, як Катеринчук, Конституцією і Конвенцією та вимагати рішення на підставі абстрактної справедливості. Саме ці "ворота" відкрив Верховний суд своїм рішенням після другого туру. Проблема лише в тому, що наші суди дружньо "посилатимуть" таких шукачів абстрактної справедливості, слушно знаходячи їх вимоги такими, що не ґрунтуються на законі.

- Сторона Януковича була саме ображена тим, що до неї застосували несиметричний підхід, а замість Конституції і Конвенції – повернулись до формально-юридичних процедур.

- До третього туру ми ще дійдемо. В другому турі ВСУ ухвалив зовсім не те, про що просила сторона Ющенка. Вони просили визнати його переможцем по результатах першого туру, а в підсумку суд "присудив" третій тур. Це рішення ВСУ також "дивом" співпало з домовленостями, яких досягли "воюючі сторони" за посередництва Солани та Квасьнєвського. Сюрприз, сюрприз... Ну просто тотально незалежний у нас ВСУ!

Законність "вбили" саме тоді, коли прийняли до розгляду доповнення до скарги Катеринчука, в яких він оскаржував результати голосування в східних регіонах на підставі наявності фактів системного порушення виборчого законодавства, які не дають можливості достовірно встановити результати виборів. Саме в цей момент я зрозуміла, що Ющенко таки здобув перемогу, бо навіть ВСУ відкрито став на його сторону. Думаю, юристи Януковича зрозуміли це так само чітко та недвозначно.

Звідси легітимність третього туру кожен може оцінювати сам.

Зрозуміло, що не буває жодної легітимної революції. Тому що в країнах, де законність і справедливість не перебувають між собою в непримиренному протиріччі, немає потреби в революціях. Наша помаранчева революція також не потребувала, на мій погляд, жодної легітимізації, а тим більше – такої фарисейської та відверто антизаконної.

Знаєте, в тому, що януковичців "прокатили" саме з порушенням всіх мислимих та немислимих процедурних норм, також є якась Вища Справедливість. Нарешті вони відчули на власній шкурі, як це буває – за всіма писаними законами ти правий, але це нікого не цікавить, бо ... політична ситуація змінилася, і твоя формальна правота вже нічим тобі не допоможе.

Але януковичцям легше в тому плані, що вони чудово знають, що з точки зору Вищої Справедливості вони неправі, в той час як люди, яких багато років поспіль "гвалтували" українські суди, були праві як формально, так і по суті, але тоді наші суди на це не зважали, і штампували рішення на кшталт "іменем України двічі два дорівнює п'яти", бо тоді була така "державна політика".

Але треба казати вголос, що Верховний Суд повівся як повія, бо по-іншому він ніколи себе і не вів. І те, що замість старої влади цього разу в ролі "колективного клієнта" виступив повсталий народ, його "повійської суті" не змінює. Верховний суд давно перестав асоціюватися з органом правосуддя в розумінні Європейського суду і Європейської конвенції, бо не є ані безстороннім, ані незалежним.

Синуля пана Маляренка, голови ВСУ, згідно списків Кононова, отримав земельку в Пущі-Водиці... З якого переляку суспільство повинно довіряти таким судам та суддям? Для того, щоб вимагати від суспільства поваги та довіри, судді повинні не лише своїми рішеннями, але й усім способом свого життя, своєї поведінки довести, що є взірцями моральності, неупередженості, байдужості до "бабла та влади" - тобто тими, кого можна назвати "Ваша Честь" без будь-якої іронії та глузливості. Але це все – лірика, таких суддів у нас майже немає і ще дуже довго не буде.

Отже, третій тур нелегітимний з самого початку. Що ж стосується бажання ВС дотриматись після нього процесуальних канонів, то ніде не сказано, що суд може обмежувати сторону в кількості представників, і ніде не сказано, що суд має право обмежувати сторони в часі на виклад своєї позиції. Натомість не передбачено допускати до процесу іноземних адвокатів. Навіщо було допущено швейцарців – невже з міркувань "політкоректності"? Навіщо вони розсусолювали три години про цей Адміністративний суд, адже могли просто або віддати Шуфричу його скаргу, і хай несе її "туди, не знаю куди", або змусити швиденько відмовитись від свого провокативного клопотання.

Причина? Відсутність навичок роботи. Судді Верховного суду давно забули, що таке дійсно змагальний процес. Все, що вони роблять по ходу своєї діяльності – це "нагинають" сторони. А тут на них були націлені камери, і вони мали робити хоча б вигляд, що відправляють правосуддя на засадах змагальності, дотримуються процедурних норм. Бідні, нещасні... нетреновані.

Тобто суд після третього туру – це була повна клоунада, яку сторона Януковича використала, по-перше, для затягування часу, аби ще трохи пограбувати країну, а по-друге – щоб абсолютно підставно звинуватити ВСУ у застосуванні "подвійних стандартів".

ВС виступив як глибоко заполітизований орган, що фасадно легітимізував під тиском вулиці революцію, яка апріорі ніколи не була і не може бути легітимною.

Було б чесніше і порядніше де-факто захоплювати владу – без жодного третього туру. Верховний суд в цих умовах послався б на те, що єдиним джерелом влади є народ – і все. В крайньому випадку, ВСУ повинен був чітко та недвозначно прописати в своєму рішенні, що свідомо відмовляється від застосування норм закону "Про вибори президента України", а заодно і від деяких інших процедурних норм, оскільки вони заважають застосуванню принципу верховенства права в умовах форс-мажору.

І тоді ніяких питань з приводу лицемірства, фарисейства та "подвійних стандартів" ні у кого не виникало б, і у януковичців було б вибито з рук їх улюблені козирі. Народ, і лише повсталий народ є "автором" знаменитого рішення ВСУ, а зовсім не "раптом прозрілі" судді, які банально злякалися, і тим більше не "юридичні генії" з команди Ющенка.

Чому я про все це кажу? Бо треба ж якось жити далі, треба, щоб в цій країні народ зрозумів самоцінність закону і права, не дивився на суди, як на лише "крутителів дишла".

Треба визнати, що те, що зробив Верховний суд – було вимушеним, що не було іншого способу відновити справедливість, крім як порушивши законність. І визнати, що законність таки було порушено. А Верховний суд діяв за надзвичайних обставин.

Тепер юристи перебувають у величезному внутрішньому конфлікті. В даному випадку все зрозуміло: Ющенко - "цаца", Янукович – "кака". А коли все не так очевидно? Коли йдеться про справу Івана Івановича та Івана Петровича, коли завідомо невідомо, хто з них "кака", а хто – "цяця". Як далі судитись в цій країні?

Маємо Верховний суд, який, судячи з цих останніх рішень, виторгував собі індульгенцію. Маємо шість тисяч знахабнілих від безкарності суддів, дезорієнтованих в тому, що є добро і що є зло, що є справедливість, що є беззаконня. Як нова влада збирається проводити люстрацію – я не уявляю.

Спершу треба було б повиганяти 90% суддів, але це зробити неможливо – вони захищені своїм статусом. Суддю, якого було обрано пожиттєво, не викинеш копняком з посади, як якогось голову райдержадміністрації. Значить, треба робити так, створювати таку атмосферу в суспільстві, щоб погані судді йшли самі, а на їх місця приходили чесні, моральні фанати правосуддя.

Я кожен день буваю в судах і бачу, що судді, які перелякалися були люстрації – тепер запитують, кому "занести", щоб залишитись при посаді. Вони вірять в те, що ця влада буде лише декларувати абстрактну справедливість, але не буде карати за незаконні рішення. Вони готові до того, що ніхто не дорікне їм, коли вони "дуплитимуть" простих громадян, аби тільки не приймали неполіткоректних рішень щодо помаранчевих вождів. Але тепер весь цей негатив падатиме вже не на стару владу, а на ющенківців.

Як Ющенко збирається це ламати, і чи збирається взагалі? Він не дуже компетентний в усіх цих питаннях, на мою думку – судячи з того, як він обирав собі адвокатів на процес в Верховному Суді, судячи з того, які взагалі юристи серед його оточення. Не знаю, чи є в команді Ющенка хоч хтось, хто все це розуміє.

Так само із законотворчістю. Це особлива юридична дисципліна, яка в Україні не розвивалася взагалі. Якщо хтось раптом зацікавиться – я про це писала в малотиражній брошурці, що видається "Айрекс ПроМедіа".

-А у Вас таки є пропозиції до команди Ющенка?

-Таки є. Ну, зокрема, формування судового корпусу. Чому б не приймати іспити по комп'ютеру? Навіщо віддавати "на відкуп" Вищій Раді Юстиції суб'єктивну перевірку фахових знань? Щоб розводити корупцію?

А коли фаховий рівень судді встановлений – залишиться тільки з'ясувати, яке в нього "обліко морале". Чому б не обирати суддів? Люди ніколи не оберуть всіляке лайно. Якщо й оберуть, то почнуть писати на нього скарги, і це лайно швидко зникне само. На мого чоловіка, суддю Василенка, за 38 років роботи ніхто не написав жодної скарги, бо людина не буде скаржитись, якщо рішення навіть не на її користь, але ухвалене справедливо й законно.

Треба реформувати закон "Про судоустрій", який не так давно Медведчук та Задорожній проштовхнули "під злочинну владу". Найгірше, що є в цьому законі, це призначення президентом суддів на адміністративні посади. Судді повністю залежні від своїх голів, а також від кваліфікаційних комісій, куди зазвичай входять голови судів, їх заступники та наближена кліка.

Треба обирати голів судів таємним голосуванням на короткий термін, наприклад – на рік. Це – суто технічна посада, з якою впорається дресована мавпа, напевне. Розподіляти справи між суддями - можна по черзі, по алфавіту тощо, а не "грузити" неугодного суддю справами, які важкі, марудні й не мають перспективи... Тоді голова суду буде залежати від своїх колег. От негайна норма, яка не потребує ані грошей для реалізації, ані інших надмірних зусиль. Для того, аби реформувати судову систему, треба знати її дію на практиці, мати в команді людей, які її знають. Але хто ж таких людей допустить до Ющенка? До того ж, така реформа зустріне шалений опір та блокування суддівської верхівки, бо залишить її без хабарів.

Чому проти судів присяжних так протестує суддівська верхівка? Це їх гроші... Корумпована суддівська верхівка "поклала під себе" всю країну. Якщо таку систему дійсно цілеспрямовано створював "злий геній" Медведчук, то його демонізують недаремно.

-Це про судоустрій. А про саме законодавство можна щось сказати?

-Авжеж. І знов – з наслідків рішення Верховного суду. Питання: тепер апелювати до абстрактної справедливості можна всім, чи лише помаранчевим вождям? В Конституції записано про принцип верховенства права, але там нічого не сказано про механізм його реалізації. А принцип є філософською категорією, про який можна писати товстелезні трактати, але від якого користі на практиці – ноль.

Для того, щоб верховенство права не було абстрактним, треба мати правову норму, що кожна людина, яка вважає, що її засуджено несправедливо, хоча і формально правильно, чи неправильно, але строки на оскарження вже пройшли - що ця людина має право на оскарження такого рішення, бо воно протирічить принципу верховенства права.

Треба дати можливість ВСІМ, безпосередньо посилаючись на обставину "несправедливості кривосуддя" часів Кучми, звертатися до судів з заявами про перегляд їхніх справ. Це й буде механізм реалізації. Поки такого ніде не написано, "верховенство права" є голою декларацією, яку було застосовано виключно одноразово, виключно для Ющенка.

В мене як адвоката був такий випадок. Одна жінка – колишня спортсменка, а нині алкоголічка з 5-ма дітьми від різних невідомих чоловіків, отримала "за допомогою" бандитів, яким нібито щось заборгувала, та "чесного" судді, який підшив в справу "ліві" повістки про нібито "неодноразові" виклики алкоголічки на засідання - рішення суду про відчуження її квартири, на яку бандити звернули її борги. Діти її взагалі не були зареєстровані, не мали свідоцтв про народження, не були прописані в квартирі, і тому бандити ще до пред'явлення позову "завбачливо" приватизували квартиру (без відома алкоголічки, зрозуміло), лише на неї.

Вона могла протягом місяця оскаржити це рішення, але вона знаходилась в такому стані, що весь цей місяць лила сльози та знову пила, і, звісно, пропустила термін оскарження. Коли прийшли судові виконавці й почали її викидати з квартири разом з дітьми, сусіди схаменулися й найняли мене. Я спробувала продовжити термін на оскарження, але суд мені, зрозуміло, відмовив. Прокуратура теж відмовила, бо йшлося про цивільно-правові відносини.

Я вирішила справу дуже просто: знайшла її колишніх однокласників, які стали місцевими бандитами. На цей момент я вже зареєструвала її дітей, і бандити змусили шахраїв "подарувати" квартиру їм. Мами в цьому випадку в списку власників вже не стало, і це правильно – гарантій, що вона кине пити, ніяких, а я ж не можу "пасти" її до кінця життя, щоб її знову хтось не "кинув". Житло залишилось дітям.

Це законно? Ні, звичайно. Але справедливо. Але щоб ця алкоголічка або хтось інший міг вимагати справедливості для себе в суді, а не через бандитів, десь це має бути записано.

Так само не було механізму в Катеринчука – доводити, що мали місце "масштабні фальсифікації". В законі це не було записано, інших ніяких механізмів для доведення цього не існує. Тому ВС мав це доводити "незаконними методами".

Отже, помаранчевим вождям дозволили відновити справедливість, розмахуючи Конвенцією і Конституцією. А як же прості люди? У нас є мільйони несправедливо засуджених. У нас є мільйони несправедливо розв'язаних цивільних справ. Мають право ці люди вимагати відновлення їх прав, посилаючись на верховенство права? Якщо їм не дати таке право, вони скажуть, що помаранчеві зробили революцію тільки для себе, Верховний суд працює тільки для них. Якщо ж їм дозволити це робити, то наші суди просто вмруть під валом роботи.

Не знаю, чи розуміє це Ющенко і чи збирається з цим щось робити.

-Ну, в Ющенка багато інших проблем, та і в людей є чим займатися, окрім судитися.. .

-Помиляєтесь. Чому незалежне правосуддя – це базова ланка в державі? Тому що за її існування людина не буде бігати кудись "з чєлобітнимі", а буде звертатися до суду. Зараз, наприклад, на начальника ЖЕКу практично немає сенсу в суд скаржитись – довго, безперспективно... Економічно доцільніше дати хабара. Якби з судами все було нормально, суд не лише зобов'язав би ЖЕК видати якусь довідку, але й оштрафував начальника, або й притягнув його до кримінальної відповідальності. Більше цей начальник ЖЕКу нікому безпідставно в довідці не відмовив би. Люди лікуються від бєспрєдєла буквально за одне СПРАВЕДЛИВЕ судове засідання.

За бажання, систему в таких ключових моментах можна виправити буквально за кілька тижнів. Проекти готові: нормальні законопроекти про судоустрій і Шишкін готував, і Харківська правозахисна група, і Вінницька правозахисна група готували.

Але для початку треба обрати таємним голосуванням голів судів та їх заступників. Потім треба пояснити суддям, що їм нічого не буде, якщо вони схвалять рішення не на користь місцевого чиновника, але буде гакмареба (термін грузинського руху спротиву, що означає громадянське переслідування за допомогою всіх дозволених законом засобів ), якщо образять просту людину.

Я вам поясню, в чому був успіх Радянського Союзу. В радянських судах майже ніколи не ображали просту людину.

-І справи Януковича (оті, перші) - тому.. .

...- Підтвердження...