Ющенко, де Гонгадзе?
Четвер, 3 лютого 2005, 16:17
Від нас пішла людина, яка так і не змогла дати нам чіткої відповіді на силу-силенну простих людських запитань. Ми і просили, і погрожували. І плакали, і вимагали. Але в цієї людини, як з'ясовано дослідним шляхом, ніколи не було бажання говорити про це.
Її, тобто людини, прізвище – Кучма. Питання – "Кучмо, де Гонгадзе?!"
Пригадується, що саме ці три слова писали на саморобних летючках, які поширювали на велелюдних мітингах, які потім переросли у наметово-хрещатицьке протистояння 2000-2001 року, відоме більше під брендом "Україна без Кучми".
Влада чавунного цинізму і целулоїдної брехні виявилася сильнішою за громадянський спротив і ентузіазм. Нас розплющило не стільки тиском, скільки зневір'ям і безправ'ям.
У квітні цього року журналістська та політична братія відзначатиме 5-ліття інтернет-видання "Українська правда", без якого вже не можна уявити життя країни. А вже 16 вересня – і п'ятиліття України без Гонгадзе.
Це рік не тільки виборів, але і цих двох ювілеїв. Радісних і трагічних водночас. Бо, якби Гія не став співтворцем "УП", він би жив. Але можна собі уявити те життя, без української правди (вже без лапок) і, все одно, без... Гонгадзе. Бо історія – це не наша національна наука – якбитологія...
Днями ще депутат Томенко озвучив ідею – Києву терміново потрібен Майдан Свободи. А що – вулиця Георгія Гонгадзе не була б територією свободи?.. Якби така була?!
Ми більше не пишемо про Гію, якого знали краще, ніж ті мільйони, які пам'ятають лише його ім'я. Може тому, що не маємо доречних слів для двох вже майже англомовних дівчаток: Gongadze Nana & Salome, Washington, DC...
Кучма за ці п'ять років, думаю, разів із сорок зустрічався із Путіним, разів із двадцять – з Чорномирдіним, побував на Медео, у Малайзії та Тунісі. Він так і не знайшов можливості поговорити з мамою Георгія.
У Страсбурзі президент Ющенко гарантував, що досудове слідство у справі Гонгадзе буде закінчено протягом "найближчих двох місяців". Дуже прикро, що наш лідер розпочинає із беззмістовного – "президент тримає справу на контролі".
По-перше, за Конституцією він не має важелів впливу на слідство. А, по-друге, - Піскун... М-да, найнезамінніший та "найпрофесійніший" з прокурорів...
І, навіть, якщо Ющенко справді хоче правди, то тиждень уже минув. Наступний бігтиме ще швидше. А наступний за наступним пролетить блискавкою...
Прийде час, Вікторе Андрійовичу, і нам, вашим друзям і виборцям, доведеться вийти на Майдан і запитати – "Ющенко, де Гонгадзе?"
До речі, варто поставити це запитання і Кучмі. Востаннє.
Доречні публікації:
Звезда и смерть Георгия
Леся-українка, мама Георгія
Її, тобто людини, прізвище – Кучма. Питання – "Кучмо, де Гонгадзе?!"
Пригадується, що саме ці три слова писали на саморобних летючках, які поширювали на велелюдних мітингах, які потім переросли у наметово-хрещатицьке протистояння 2000-2001 року, відоме більше під брендом "Україна без Кучми".
Влада чавунного цинізму і целулоїдної брехні виявилася сильнішою за громадянський спротив і ентузіазм. Нас розплющило не стільки тиском, скільки зневір'ям і безправ'ям.
У квітні цього року журналістська та політична братія відзначатиме 5-ліття інтернет-видання "Українська правда", без якого вже не можна уявити життя країни. А вже 16 вересня – і п'ятиліття України без Гонгадзе.
Це рік не тільки виборів, але і цих двох ювілеїв. Радісних і трагічних водночас. Бо, якби Гія не став співтворцем "УП", він би жив. Але можна собі уявити те життя, без української правди (вже без лапок) і, все одно, без... Гонгадзе. Бо історія – це не наша національна наука – якбитологія...
Днями ще депутат Томенко озвучив ідею – Києву терміново потрібен Майдан Свободи. А що – вулиця Георгія Гонгадзе не була б територією свободи?.. Якби така була?!
Ми більше не пишемо про Гію, якого знали краще, ніж ті мільйони, які пам'ятають лише його ім'я. Може тому, що не маємо доречних слів для двох вже майже англомовних дівчаток: Gongadze Nana & Salome, Washington, DC...
Кучма за ці п'ять років, думаю, разів із сорок зустрічався із Путіним, разів із двадцять – з Чорномирдіним, побував на Медео, у Малайзії та Тунісі. Він так і не знайшов можливості поговорити з мамою Георгія.
У Страсбурзі президент Ющенко гарантував, що досудове слідство у справі Гонгадзе буде закінчено протягом "найближчих двох місяців". Дуже прикро, що наш лідер розпочинає із беззмістовного – "президент тримає справу на контролі".
По-перше, за Конституцією він не має важелів впливу на слідство. А, по-друге, - Піскун... М-да, найнезамінніший та "найпрофесійніший" з прокурорів...
І, навіть, якщо Ющенко справді хоче правди, то тиждень уже минув. Наступний бігтиме ще швидше. А наступний за наступним пролетить блискавкою...
Прийде час, Вікторе Андрійовичу, і нам, вашим друзям і виборцям, доведеться вийти на Майдан і запитати – "Ющенко, де Гонгадзе?"
До речі, варто поставити це запитання і Кучмі. Востаннє.
Доречні публікації:
Звезда и смерть Георгия
Леся-українка, мама Георгія
