Про політичну вагу "трьох поросят"

"Об'єднану опозицію", про формування якої оголосили 22 лютого Тарас Чорновіл, Наталя Вітренко та Дмитро Корчинський, "помаранчеві" сайти вже встигли охрестити "трьома поросятами". Можна сміятися і несерйозно сприймати спільну появу цих одіозних постатей на телеекрані. Але не слід забувати, що ця амбіційна політична заявка зроблена, по-перше, найбільш пропіареними публічними особами "біло-синього" політикуму; по-друге, людьми, які активно виголошують вигідні для Росії гасла; і, по-третє, які, беззаперечно, мають останнього часу доступ до джерел серйозних фінансових вливань.

Виникає питання, хто і навіщо розкормлює цих поросят. Адже не виключено, що за рік, якраз до виборів, українському народові буде підкладено три велетенських свині.

Блок ЧВК з'явився у дуже вдалий час. Помилки нової влади і підмочена репутація деяких її кадрів викликає велике розчарування громадськості та створює чудову живильну середу для "нової опозиції". "ПОРА!" не поспішає переходити в опозицію. Адже важко розпрощатися з недавнім союзником, тим більше коли він у переможцях ходить...

Є доля істини і в такій точці зору, що прозахідні громадські організації дуже знехотя чіпатимуть прозахідного президента, остерігаючись втратити підтримку міжнародних донорів. Всі бачили, як за лічені дні грантодавець ліквідував "Громадське радіо". Що сильніше: страх залишитись без роботи, чи всі ці етичні кодекси та стандарти збалансованої журналістики, які й так погано приживаються на бідному українському чорноземі? А в опозицію не можна йти зі страхом, треба пертися внаглу і казати все що думаєш, ба навіть перебільшувати.

Нинішня влада далека від бездоганності, тому вже завтра можна буде побачити опозицію до неї. Це закономірно і очікувано. Суспільство вже зараз потребує опозиції до Ющенка. "ПОРА!" чудово це розуміє і починає активно критикувати президента, поки що – за видання таємних указів. Це перший крок, з наслідків якого буде зрозуміло, на яку підтримку ця громадянська кампанія може розраховувати.

Але, тим часом, як свідомі громадяни починають розгойдуватися, блок ЧВК вже презентував гучне опозиційне шоу, заохочений фінансовими вливаннями з-за кордону. Тарас Чорновіл настільки впевнений у лідерській першості "об'єднаної опозиції", що вже встиг запросити "Пору" до її лав.

Палаючий стяг НАТО на фоні прапорів Братства на вулиці Банковій. На задньому плані - Будинок з химерами. Фото Анни Андрієвської

Але найбільш цікавою у світлі тоталітарних перетворень в Росії є демонстративне загравання з Корчинським, "вождем православного джихаду", що відверто сміється з будь-яких спроб раціонального політичного мислення і вимагає від своїх прибічників сліпої та дисциплінованої віри у власну постать, не кажучи вже про природній наслідок такої віри - абсолютну лояльність.

Як вождь і авторитет в білих одежах, він є природнім ідеологічним партнером для російських ультрапатріотів. Його візит 16 лютого до Москви, зустрічі з найвищими ієрархами Російської православної церкви та з "націонал-більшовиком" Лімоновим, обрання в політичну раду Міжнародного Євразійського руху свідчать про появу в українському політикумі яскраво вираженого і амбіційного агента російського впливу, що легко завойовує симпатії молоді.

Фото Анни Андрієвської

На сайті www.evrazia.org кожний може дізнатися про ідею Корчинського створювати "євразійські недержавні організації". Тобто - використати схему підтримки політичних радикалів через НДО, яка активно застосовувалася в Україні прозахідними донорами.

В офісі "політичної партії "Братство" стоїть на варті хлопець зі штукою, схожою на карабін. Навряд чи цей пристрій стріляє, але наплив "малолєток" до Братства свідчить про ганебний успіх хуліганської (як для політика) риторики Корчинського.

На його думку, ніяку владу контролювати неможливо, тому Ющенка треба скинути силою. Оскільки поки ніхто не фінансує силовий план євразійської революції ("православний джихад"), він скромно обмежується роллю вишибали, польового командира і молодіжного ватажка "об'єднаної опозиції" і відкрито пропонує своїх "братчиків" у охоронці майна та акцій блоку ЧВК. А тим часом Вітренко на спільній прес-конференції жалкує, що її мітинги не охоронялися братчиками під час передвиборчої боротьби.

Вітренко виступає на сходах секретаріату президента на Банковій. Фото Анни Андрієвської

Наталя Вітренко співає антиглобалістичний дует з Корчинським, виступає проти американського імперіалізму, НАТО, Світового банку, МВФ, міжнародних благодійних фондів і т.п.

Але антиглобалізм - не такий вже й чистий від геополітичних впливів міжнародний рух, як іноді намагаються переконувати його прибічники. Антиглобалізм народився тоді, коли почала розпадатися всесвітня мережа розкритикованих за "російське золото" компартій та "мирних" рухів. Ліворадикальна молодь пішла у антиглобалісти, цілком ймовірно, що не задарма. І розмови про "світового жандарма США" трохи відтісняють на другий план імперіалістичні амбіції злиденної Росії, яка зараз активно набирає бали міжнародного авторитету, позиціонуючи себе як лідера всесвітньої опозиції до "дядька Сема".

Антиамериканізм Вітренко та Корчинського, заяви на кшталт " зараз Україною керують напряму з посольства США" є гарантією цілковитої підтримки з півночі.

Чорновіл хапається за голову, коли чує свого шефа Януковича на останніх теледебатах

На прес-конференції з приводу створення "об'єднаної опозиції" Тарас Чорновіл довго пояснював свою "дивну і несподівану" появу поряд з Корчинським та Вітренко. Він пояснив це бажанням підтримати всяку опозицію до Ющенка та бути рупором такої опозиції на парламентській трибуні. Він, мовляв, на відміну від партнерів по блоку ЧВК, хоче до Європи, але не хоче до НАТО, оскільки "завдяки втручанню США цей блок вже не захищає світову безпеку, а становить їй загрозу".

Він не має іміджу скандального політика, його знають хіба що як людину імпульсивну і перебіжчика. Чому він приєднався до сумнівної компанії творців прогресивно-соціалістичного православного джихаду? Навіщо він сидить поряд з Вітренко і Корчинським, дивуючись самому собі та вибачаючись перед присутніми журналістами?

Відповідь на це питання – саме у такій неохоті і сум'ятті. Корчинський в інтерв'ю власній газеті "Братство" також називає своїх попутчиків по опозиції, дослівно, "брудом", і повідомляє про намір "витягти з кутів різну сволоту і склепати з цього непогану опозицію" (повторюючи, на його думку, досвід Ющенка – але досвід показує, що нові опозиціонери не вміють вчитися у своїх політичних ворогів, бо кожний політтехнологічний плагіат приводив їх до поразки).

Що ж до Вітренко, то на її сайті один раз мимохіть згадується "Братство" і жодним словом не згадується Корчинський. Вочевидь ці люди об'єдналися не за власним бажанням. Їх поведінка свідчить про те, що якась прихована сила примусила своїх агентів впливу зібратися швиденько, по команді, вкупу. Знову ж таки, з ідеологічного забарвлення ЧВК легко здогадатися, що йдеться про банальну "руку Москви".

Якою буде роль блоку ЧВК принаймні найближчий рік? Оскільки він об'єднує найпомітніших антиамериканських радикалів, цілком ймовірно, що скоро Україна спостерігатиме народження крайнього крила сильної просхідної опозиції в Україні.

Поки східна номенклатура об'єднує та зміцнює перед важкими для них часами безбарвні і непопулярні, але грошовиті "елітарні" політичні конструкції на кшталт "Партії Регіонів", СДПУ(о) і т.п., позірна підтримка вулиці буде забезпечуватись публічним блоком політичних аутсайдерів - ЧВК.

Янукович, звичайно ж, не відгукнеться на запрошення Чорновола вступати до лав "об'єднаної опозиції", як і "ПОРА!". Та коли йому не захочеться марати руки чимось політично необхідним, то в потрібну мить і в потрібному місці з'являться "братчики" або натовп прогресивних бабусь. Їх легко ігнорувати або вважати за маргіналів, подібно до того, як на сході ставляться до націоналістичних сил. Але саме їм, схоже, замовлено піднімати українських люмпенів на підтримку слов'янського братства чи принаймні проти американського імперіалізму.

Наскільки життєздатний блок ЧВК?

Попри всі амбіції і зовнішні вливання, "об'єднана опозиція" має змінитися або програти. Зневажливе ставлення до всіх "чужих" в цьому середовищі характерне скоріше не для громадського руху, а для банди. Корчинський красномовно кривиться, чуючи питання про юридичну і психологічну підтримку активістів, навчальні програми та громадські слухання. Навіщо все це, якщо він звик збирати шибайголів і без всякої попередньої підготовки кидати їх в бій?

Пані Вітренко теж не збирається відкривати настіж двері ПСПУ. Всі троє не змогли дати більш вдалої відповіді на питання, що конкретно вони мають намір робити для покращення ситуації в Україні, окрім Чорноволівського - "ми примусимо Ющенка виконати його нездійсненні обіцянки".

Тобто, у нових опозиціонерів відсутнє прагнення творити позитивні символи для притягування нових людей до своїх лав. І це ставить "трьох поросят" у невигідну позицію безплідних критиканів, які лають своїх опонентів "американськими маріонетками" і погрожують своїм співгромадянам "економічним рабством". При цьому вони не пропонують ніяких задовільних, реалістичних шляхів виходу з кризи.

"Об'єднана опозиція" зможе об'єднати тільки тих, хто не вміє самостійно орієнтуватися у політиці, хто готовий повірити першому-ліпшому демагогу, що валить провину за всі проблеми на недосяжних третіх осіб.

Але "помаранчева революція" навчила людей самоорганізовуватись та думати не про те, "хто винний?", а про те, "що робити?". Тому навряд чи блок ЧВК витримає конкуренції з будь-якою конструктивною опозицією президенту Ющенку, якщо така опозиція нарешті виникне у просторі публічної політики.