Михайло Гладій: Народна партія – щось схоже на "Єду", але гірший її варіант

Тимчасово безпартійний депутат Михайло Гладій формально ще числиться членом фракції Народної аграрної партії, але фактично не вважає себе таким. Ще два тижні тому він був першим і єдиним заступником спікера Володимира Литвина в НАПУ.

Але позаминулої п'ятниці його виключили і з перейменованої партії, і з досі неперейменованої фракції – за власним бажанням. На з'їзді Литвин намагався не придавати цьому особливого значення. Тим більше, що Михайло Васильович на позачергове зібрання партії, в якій перебував з дня її заснування, не з'явився. Він залишився у лікарні, завдяки чому уникнув спілкування із журналістами.

Натомість минулого тижня Гладій почав активну громадську діяльність. У вівторок він виступив на XV з'їзді Асоціації фермерів і приватних землевласників, де закликав колег-парламентаріїв створити міжфракційне об'єднання "Українське село", "оскільки деякі партії міняють назви, міняють селянський кафтан на панський френч". А у четвер зібрав керівників більшості аграрних громадських організацій на перший "круглий стіл" новоствореної Національної сільськогосподарської палати України, де обговорював майбутні зміни до бюджету.

Своїми діями Гладій явно дає зрозуміти, що формує нове аграрне лобі - на противагу знехтуваному Литвином. Він нарешті погодився на інтерв'ю, хоча раніше кілька разів відмовлявся від розмови – то посилаючись на хворобу, то обіцяючи розказати все "після з'їзду". Завжди небагатослівний і обережний в оцінках, колишній голова Аграрної партії був досить відвертим і відповів на більшість запитань. Навіть зізнався, що мовчав раніше, бо обіцяв Литвину "не піднімати бурю" і "не чинити розколу" перед історичним перейменуванням Аграрної партії у Народну.

- Чому ви пішли з партії, лідером якої були за віце-прем'єрства? В чому ваші розбіжності з Володимиром Литвином?

- Я постійно підтримував Ющенка. Я говорив Литвину і в кабінеті, і поза кабінетом: "Володимире Михайловичу, рано чи пізно Ющенко переможе".

- Але ще до приходу Литвина в Аграрну партію АПУ на політраді підтримала Віктора Януковича. Він не міг змінити ваш вибір...

- Ну, прийняли ми на з'їзді рішення підтримувати Віктора Януковича. Давка була тоді - зі сходу, з півдня. Ще й ейфорія була у всіх. Вірили, що виграє Янукович. Я відразу це під сумнів поставив.

А після першого туру я чітко сказав: "Володимире Михайловичу, виграє Ющенко, давайте ми зробимо крен туди". - "Так є ж рішення з'їзду...".

Литвин хотів бути "над процесом". Але "над процесом" може бути голова Верховної Ради, але не голова партії, і тим більше не члени партії. Якщо ти як член партії є головою райдержадміністрації чи головою правління і будеш "над процесом", то яка б сторона не виграла, тебе і далі залишать "над процесом" - ніхто на роботу не візьме. Логічно?

- Наскільки я знаю, депутати це питання між турами вирішували самостійно: дехто на Миколаївщині агітував за Януковича, а дехто на Рівненщині паралельно працював на Ющенка. Проблем не було...

- Це не вихід. Між першим і другим туром я як голова фракції змушений був сам зробити заяву і поширити її в Інтернеті. Ви її читали? Там чітко сказано, що переможе Віктор Ющенко і що потрібно його підтримувати.

Почалися дзвінки: "Що там той Гладій робить?". Мене, до речі, дуже критикував Сергій Гриневецький – мій колишній колега, голова Одеської облдержадміністрації. Казав, що я не мав права і так далі. Всі повчали.

А перед переголосуванням відбулося засідання політради НАПУ, перед яким я знову сказав Литвину: "Володимире Михайловичу, давайте ми підтримаємо Ющенка". І знову – ні, він хотів, щоб і політрада була "над процесом". У цьому головна проблема.

Друге питання – це ідеологічний підхід до формування нової фракції і нової партії. Чи має зараз нова партія ідеологічне обличчя? Не має. Вона швидше має ідеологічну маску, за яку ховаються, зокрема, й ті депутати, які виступали у Сіверодонецьку за сепаратизм. Останнім часом дехто з них увійшов у фракцію. Та й яку ідеологію можна сповідувати, якщо багато хто уже перейшов у НП із СДПУ(о), з "Регіонів"?

- Ну, в певному плані вони також народ, нова назва відповідає суті...

- Я не розумію цієї ситуації. Я вирішив, що мене там не повинно бути, тому я подав заяву.

- Литвин, коментуючи ваш із Олександром Борзих вихід із партії, натякав, що просто декому не дісталася віце-прем'єрська посада, хіба не так?

- Ні про яку посаду я ні з ким не говорив – ні з Ющенком, ні з Юлією Володимирівною, ні з ким іншим. Можливо, хтось говорив із моїх друзів, які хотіли б, щоб я там був.

Хоча я був у президента на зустрічі і підтримував кандидатуру львівського губернатора – я хотів, щоб Петра Олійника призначили. Я також виступав, щоб міністром сільського господарства був Томич Іван. То було моє бачення - я пішов і сказав. А про себе я нікому не говорив.

Це вони почали видумувати, що я образився через посаду, а я просто не погоджуюся з ними, тому написав заяву.

- Ви були серед людей, які вітали прихід Литвина в аграрну партію, і ви фактично сприяли тому, щоб це сталося. Тепер ви про це шкодуєте? Тодішній голова АПУ Іван Кириленко був проти Литвина, тож якби і ви були проти, спікер міг би не пройти...

- У мене були інші надії на Литвина. Але Кириленко хотів нашу партію і фракцію "злити" з "Партією Регіонів". Пам'ятаєте, на знак протесту я тоді навіть був подав заяву про вихід із фракції? Я особисто зупинив той процес - шум-крик зробив свою справу, а Литвин попросив не йти з фракції.

Ми справді самі шукали сильного лідера. Бо я знав, що якби головою партії після Івана (Кириленка – Авт.) був би я, то не втримався б – настільки був великим тиск. І Януковича, і президентський, і Медведчука. Тому треба було такого лідера, який зміг би встояти. З Литвином розмови йшли вже рік, він погодився.

Але бути над процесом в суспільно-політичних питаннях – це одне, а бути головою партії і займати таку позицію – дещо інше.

- Тобто фактично спікер використав вас для власного захисту і посилення і нічого не приніс аграріям навзамін?

- Частково, так. Про це свідчить формування бюджету на 2005-й рік. Ми говорили, що має бути 10 відсотків від ВВП, як записано в бюджетній резолюції. Від голови Верховної Ради у нас залежить бюджет? Дуже.

- Ви і так непогано отримали – 5,1 мільярда гривень зведеного бюджету для АПК на тлі минулорічних 3 мільярдів – непоганий показник...

- Нічого ми не отримали! Ми розраховували мати 10 відсотків – понад 9 мільярдів на пряме виробництво, натомість для товаровиробника передбачили тільки 2 мільярди 100 мільйонів, а решта – то так, непряме фінансування. Ми розраховували на зовсім інше. Та й кадрова позиція… Як це так, що партія – потужна, велика, не має в новому уряді жодного свого представника?

- Литвин пояснює дуже просто: НАПУ підтримала іншого кандидата, грала "проти", тому не заслужила.

- Як це - проти грала?

- А на що можна було розраховувати, якщо з'їзд НАПУ офіційно виступив за Віктора Януковича?

- Ми все-таки заслужили посаду діями фракції, коли голосували за відставку уряду, за визнання виборів недійсними, за низку інших питань. Три місяці фактично наша фракція тримала Верховну Раду і була зв'язуючою ланкою. Ми взяли на себе колосальну роль і колосальну відповідальність, тому мали право хоча б на одне місце.

- Є й інша версія – про те, що Литвин свідомо відмовився від крісел в уряді, щоб зберегти на посадах свого брата – керівника прикордонних військ Миколу Литвина – і голову Держмитслужби Миколу Каленського. І через таку позицію спікера навіть губернатори від НАПУ – Касьянов і Олуйко – отримали посади не так завдяки Литвину, як через "нашоукраїнців". Як ви вважаєте, це так?

- Я цього не можу сказати. Я точно знаю, що прізвища губернаторів-аграріїв подавала фракція Народної аграрної партії, перед цим погодивши їх із головою. Можливо, вони й домовлялися із "Нашою Україною", але без голови партії цього не могло бути.

- Чому тоді, на вашу думку, він так легко здав уряд, зокрема, аграрне міністерство соціалістам?

- Мені важко сказати чому, але я думаю, тому, що він готується до виборів. Потім він це використає, скаже: "Ми не в уряді, ми не брали участі в його формуванні, тому уряд несе відповідальність за свої дії сам". Це зручна позиція – тиха опозиція.

- І ви, і Литвин постійно підкреслюєте особливу роль аграрної фракції під час виборів. У чому вона полягала, бо всі знають лише про видатну роль спікера під час революції?

- Я не заперечую заслуги Литвина, який тоді консолідував Верховну Раду. Але це не означає, що, як заявляє Володимир Михайлович, революцію зроблено у Верховній Раді. Ми були співучасниками тих подій. Причому, як казав один колега, ми сиділи в теплих кабінетах і ще думали, приймати рішення чи не приймати, тоді як кілька мільйонів людей 17 днів мерзли на вулиці.

Що стосується фракції, то ще в червні ми зробили першу заяву, що не погоджуємося зі звільненням наших людей на місцях і можемо вийти з більшості. Потім ми повторили цю заяву у вересні і призупинили членство в більшості. Це було рішення фракції, а не рішення Литвина.

- Але, погодьтеся, ваша фракція - надто маленька і несамостійна, щоб ті заяви якось кардинально впливали на розстановку сил в парламенті. Хіба ви мали вирішальні голоси?

- Ми мали вирішальні голоси, починаючи з вересня, коли призупинили членство в більшості. Без аграрної фракції не можливо було прийняти жодного рішення. Пригадуєте, тоді провладні фракції вийшли з Верховної Ради і майже два місяці не брали участі в засіданнях? Без нашої фракції набиралося всього 206-208 голосів.

Якщо взяти ті голосування, то кожен голос був тоді на вагу золота. Наша фракція виступала досить дружно і активно – менше 20 голосів не було. Таким чином ми залишили єдиний легітимний демократичний орган в державі – Верховну Раду, яка працювала і приймала рішення.

Провладні фракції бойкотували проведення пленарних засідань, розраховуючи, що президент розпустить Верховну Раду. Це було дуже вигідно зробити до виборів, щоб ввести пряме президентське правління. Не було б Верховної Ради – і все.

Олександр Лавринович, міністр юстицій, підпорядкований Януковичу, інші міністри – також, тому вони виграли б вибори в одні ворота. Народ пошумів би і розійшовся. Власне, саме наша фракція зупинила той процес і зберегла парламентаризм.

Саме ми голосували за відставку уряду. Пам'ятаєте, скільки тоді проголосувало – 228. Відмінусуйте наших 20 голосів і скільки виходить? 208. Ми прийняли багато таких постанов.

З моїм виступом на Верховній Раді про те, що вибори сфальсифіковані, мирилися всі, в тому числі й частина провладних депутатів, які проголосували і забезпечили 307 голосів. А могло б не бути і 226! Бо представники колишньої більшості прийшли на сесію впевнені, як і президент, що Верховна Рада на проголосує. І тільки жорстка позиція аграрної фракції зуміла переломити ситуацію.

- Поінформовані депутати кажуть, що конституційну реформу, яка може вступити в дію з 1 вересня, в "пакет" домовленостей між Кучмою і Ющенком вніс саме Володимир Литвин. Навіщо він це зробив, і чому фракція спочатку виступала проти голосування трьох законів у пакеті?

- Ми були проти пакетного голосування, зокрема, я виступав із трибуни проти. Зал був готовий проголосувати за два питання – внести зміни до закону про вибори президента і відправити у відставку ЦВК. Я не розумів, чому Володимир Михайлович особисто настояв на пакетному голосуванні. Кому воно потрібне було? Він вважав, що так він консолідує суспільство.
Але я думаю, що він тим його не консолідував.

- Ви думаєте, що Литвин у вересні не стане впливовішим за президента?

- Думаю, ні, бо є умова – для того, щоб вступили в дію зміни до Конституції з 1 вересня 2006 року, треба, щоб був проголосований законопроект №3207 про реформу органів місцевого самоврядування. Тепер цей закон не пройде. Тож зміни до Конституції вступлять в силу з 1 січня 2006 року. А за три місяці до виборів щось зміниться? Ні, бо вже йтиме передвиборчий процес. Важко зробити так, щоб зміни до Конституції вступили в силу.

- Регіональні осередки аграрників сприймають перейменування на Народну партію?

- Істинні аграрії ображені, бо викинули слово "аграрна". Хоча я підтримую Литвина у зміні назви партії. Я не був противником перейменування, але переконаний, що до виборів 2006 року не бажано було це робити.

Тож ті члени партії, які створювали Аграрну партію, розчаровані. Який електорат буде підтримувати Народну партію, коли є Українська народна партія – більш права партія, коли буде створена народна партія Ющенка "Наша Україна" і ця ніша буде заповнена правими силами?

- На ваш погляд, наскільки Народна партія збереже структури на місцях, адже Аграрну партію створювали адміністративним шляхом і її актив складали голови райдержадміністрацій, керівники сільгоспуправлінь, яких зараз буде звільнено?

- Потрібно врахувати, що до влади прийшов народний президент, якого підтримали люди, він отримав велику перемогу, незважаючи на те, що була велика давка і прес влади – "силовики" репресивно тиснули на опозицію, яка великий відсоток набрала вже на виборах 2002 року і зараз перемогла. То можна собі тільки уявити, що буде, коли ця сила має ще й владу.

Ясно, що цей рік вони набиратимуть голоси з кожним днем, незважаючи на те, що вони є при владі. По-перше, зіграють роль резонансні справи, по-друге, покращиться бюджетна ситуація, по-третє, люди заговорять, бо їм сьогодні не стільки треба хліба, скільки вільно себе почувати.

Навіть на сьогоднішній захід – перше засідання круглого столу Національної сільськогосподарської палати України - прийшло стільки людей, бо вони хочуть виговоритися. Так само і в суспільстві. Влада має велику довіру, тому я не думаю, що новостворені партії матимуть якусь перспективу.

- Більшість політологів схвально оцінили крок Литвина, зауваживши, що він перехопив ініціативу у Ющенка і може піднятися на тлі внутрішніх суперечностей, які є в команді-переможниці?

- Він нічого не перехопив. Литвин себе "посадить" тим, що до нього йдуть колишні чиновники і осколки старої влади. Я не буду називати прізвища – їх знають.

- Ви маєте на увазі таких політиків як Сергій Льовочкін, який був першим помічником Кучми, а тепер став радником Литвина? Але він і інші не були публічними і відомими, щоб зіпсувати загальну картину.

- Це не важливо, якщо сьогодні ставиться питання нової влади, коли всіх перших керівників від влади відсунули.

Звичайно, якщо Литвин не буде грати в ансамблі із владою, чого він, певно, не буде робити, то він буде опонентом до тієї політичної сили владної, яка буде іти на вибори. Тобто він хоче чи не хоче, але стає в опозицію.

- Дехто сьогодні порівнює Народну партію з "Єдою". Не лише той самий лідер, а й той самий принцип об'єднання і чимало старих облич. Як 9-й номер блоку "За єдину Україну" ви погоджуєтеся з порівнянням?

- Я вважаю, що створена партія – щось схоже на "Єду", але гірший її варіант.

- Литвин цього не розуміє? Тоді у нього був адмінресурс, а на що він розраховує тепер, коли збирає фактично політичних аутсайдерів? Що, спрацюють їхні гроші, за які "купуватимуть" голоси?

- Думаю, закон не буде змінений, і вибори відбуватимуться на пропорційній основі. Якби були мажоритарні округи, то цей варіант пройшов би – голоси могли б купити. А як це зробити в умовах такої партії як Народна, я не знаю. Треба, щоб партія мала бренд і рекламу.

- На ваш погляд, скільки людей НП зможе провести в парламент завдяки рейтингу спікера?

- Зараз складно сказати. Це залежить від того, які блоки і партії будуть остаточно сформовані. Проте навіть, якщо брати нинішню розстановку сил, то небагато. В областях на захід від Києва впевнені позиції займають "Наша Україна" і БЮТ, які твердо набирають за 90 відсотків голосів - вони вже зараз взяли майже 90.

Центр поділять між собою "Наша Україна" і соціалісти – і туди не пустять нікого. Тим більше, коли Соцпартія має Міністерство сільського господарства, Міністерство освіти, Фонд державного майна і міліцію. Якщо вміло використати агітацію через своїх в областях, де СПУ мала тверді позиції на попередніх виборах, іншим партіям розраховувати ні на що.

На Сході ситуація не така однозначна, бо там є "Регіони України". Але поки що невідомо, як вони будуть розвиватися, окрім того, певну вагу там матимуть комуністи. І, знову ж таки, треба врахувати, що "Наша Україна" прийшла до влади. Якщо раніше її тиснули, давили, били, не давали ходу, то зараз від Донецька і до Чопа керуватимуть їхні представники.

- Українська народна партії звернулася до Мін'юсту, щоб там не реєстрували НП через плагіат, оскільки та "вкрала назву". Може таке статися, що НАПУ не перереєструють?

- Це йде боротьба за рекламу через назву партії. Мін'юст зареєструє Народну партію, бо йдеться про уточнення назви. Проблеми могли б бути, якби створювали нову партію. А так закон про політичні структури не заперечує проти внесення змін чи доповнень до назви.

Та й, думаю, Литвин і депутати, які займаються в партії цими питаннями, заздалегідь проконсультувалися із відповідним відділом міністерства.

Хоча нашарування матиме місце, оскільки і "Наша Україна" хоче творити народну партію, і Народно-демократична партія є, і УНП. Може, це мода, яку ввів народно обраний президент.

- Швидше політики орієнтуються на Європарламент, де хочуть влитися в Європейську народну партію. Литвин про це заявляв. Як ви оцінюєте шанси НП у Європарламенті, потрапити в який також розраховують в команді Ющенка?

- Партію Ющенка уже готові прийняти як асоційованого члена в Європейську народну партію. Вілфред Мартенс, лідер партії, заявив, що тільки-то офіційно створять Народну партію "Наша Україна", то її приймуть членом ЄНП.

- Тобто Литвину в Європі нема на що розраховувати?

- Вони до кожної партії придивляються. Соціал-демократична партія України (об'єднана) також хотіла в Соцінтерн вступити, але там мали справу із соціалістами.

- З дня вступу до Аграрної партії Литвин шукав спосіб посилитися за рахунок великого бізнесу. Ходили чутки про його наміри створити блок із партією "Відродження" Георгія Кірпи, але смерть якого завадила закінчити той політичний проект. Це правда?

- Я не виключаю цю версію. Володимир Михайлович кілька разів нам говорив, що треба не забувати, що є партія "Відроження", і що ми могли б в перспективі піти у блоці. Конкретної розмови не було, але він натякав.

Із кулуарних розмов я також знаю, що така ідея у Володимира Михайловича була, хоча офіційно він її не виносив.

- Чи можливий зараз схожий тандем із "Єдністю" Олександра Омельченка?

- Я не думаю, що Омельченко захоче сваритися із владою. Він уже той етап пройшов і мало не постраждав від того. Перед виборами 2006 року Омельченко буде ставити на ту політичну силу, яка матиме більшу вагу в суспільстві. Хоча у них із Литвиним стосунки непогані, зараз зарано про щось говорити – пройдуть з'їзди, тоді буде видно.

Звісно, треба врахувати, що в окремих політиків з "Нашої України" є амбіції на посаду мера Києва. Хоча я не думаю, що Володимир Михайлович також буде блокуватися із політичними силами, які стануть баластом.

- А ви переконані, що тандем Народної партії і Народної партії "Наша Україна" неможливий? Думаєте, спікер залишиться у "м'якій опозиції" до Ющенка і об'єднання в єдиний блок не може відбутися в принципі?

- У політиці нічого неможливого не буває. Може бути все – про це свідчать події останніх виборів, коли Мороз і Кінах, які були в опозиції до Ющенка, опинилися в одній команді.

Але що стосується блоку з "Нашою Україною, то думаю, він не відбудеться. Так само, як не відбувся союз "Нашої України" із блоком "За єдину Україну!". Зараз і так сильні позиції "Нашої України" підсилюються владними позиціями. А ті політики, які гуртуються навколо Литвина, хочуть мати багато місць в парламенті.

Якщо йти самим і набрати хоча б 5 відсотків, можна провести близько 30 депутатів, а якщо увійти в блок, можна отримати лише 8-9 мандатів, як було із "За ЄдУ!" Якби тоді Аграрна партія пішла окремо, вона взяла б 20 місць, а так пройшло по списку вісім.

- Це правда, що останнім часом ви не могли потрапити в кабінет до Литвина?

- Такого не було. Останні два тижні я сам не ходив. Але я попадав у кабінет, коли хотів. Яка у нас там розмова відбувалася, чи довга, чи коротка, - це вже інше питання.

- Є ще час, щоб реабілітувати якусь аграрну чи селянську партію і знову згуртувати аграріїв. Комусь це вдасться?

- За рік до виборів це недоцільно. Можна створити партію і йти в блок, але чи захочуть сильні партії брати слабеньку? Вони хочуть мати рівних.

- То ви залишитеся безпартійним?

- Ні, я буду партійним. Бо як при владі бути безпартійним?

- Що ви виберете - "Нашу Україну" чи "Батьківщину"?

- Скоро почуєте.

- Вас не лякає, що Україна повертається до однопартійної системи? Фактично до її російського варіанту, коли існують пропрезидентські сили і маргінальна позапарламентська опозиція?

- Хочемо ми чи ні, але опозиція в Україні буде. Звичайно, я не думаю, що комуністична опозиція вийде на перший план. Ця ідеологія відходить в історію і з часом відійде у небуття. Але опозиція буде формуватися, зокрема, із представників старої влади, які поділяють думки людей про тіснішу співпрацю з Росією.

Хоча для того, щоб здійснити те, чого хоче нова влада, потрібно, щоб вона зміцнили свої позиції й у Верховній Раді. Бо, якщо буде йти боротьба між командою президента і Верховною Радою, буде важко здійснити реформи. Чому за 13 років у нашій державі загальмовано стільки реформ? Тому що не було єдиного кулака – політики, які вносили певні пропозиції у Верховну Раду, не отримували підтримки. В тому числі і колишній президент не мав підтримки. Дуже багато законів було зірвано.

- Тобто ви вважаєте, що у Верховній Раді цього скликання слід формувати постійно діючу більшість і цим фактично суперечите спікеру, який каже, що більшість можлива тільки ситуативна?

- Більшість тієї влади, яка сьогодні є, повинна бути. Вона вже сьогодні є. Всі колишні владні фракції і групи готові працювати з Ющенком.

- Скільки депутатів зараз є у більшості?

- Чоловік 280 є.

- Ви переконані, що Литвин не зможе завадити офіційному оформленню цієї більшості?

- Звичайно, ні. Я знаю, що Литвин як Голова Верховної Ради виставлятиме одну вимогу – щоб не керували парламентом зовні. Але це важко буде зробити. Бо що таке фракція? Це політичний інструмент від партій у Верховній Раді. Лідери партій мають сьогодні представників в уряді. То як вони можуть не впливати на дії депутатів у Верховній Раді? Вони обов'язково впливатимуть на окремих політиків. А як на це реагуватиме загал – залежить від голови Верховної Ради, керівників комітетів і так далі.

- Хто стане віце-спікером замість Зінченка?

- Якби став Костенко, було б непогано.

- Чи вдасться змістити першого віце-спікера Адама Мартинюка?

- Серйозна спроба це зробити буде. Адже комуністи не беруть ніякої участі в роботі парламенту. Якщо вони виступали проти інавгурації, проти процедурного питання, яке ніхто не міг відмінити, то як сприймати їхню позицію? Це повний нігілізм! Як це може опозиція не голосувати за процедуру інавгурації?!

- Кажуть, що у Литвина з Мартинюком давні дружні стосунки, хіба він не буде його відстоювати?

- Якщо буде його відстоювати, то сам Литвин буде втрачати.

- Тобто ви прогнозуєте зміну обох віце-спікерів?

- Так. Це може відбутися пакетно. Володимир Михайлович може запропонувати пакетне голосування по окремих комітетах і заступниках. Хоча я вважаю, що ідея пакетного голосування – неправильна. Треба голосувати за кожного окремо.

- Щоб зберегти аграрне лобі в парламенті, ви ініціюєте створення міжфракційного об'єднання "Українське село". Скільки туди може ввійти депутатів?

- Ми прийматимемо всіх, хто схоче. Може бути і 50, і 100.

- Але поки що у вас є двадцять?

- Двадцять п'ять - тридцять.

- Ви розраховуєте, що вашу ініціативу підтримають колеги із Народної аграрної фракції?

- Вони назву кинули. Навряд чи їм доцільно це робити. Вони могли в себе таке об'єднання створити.

- Тоді на депутатів з яких фракцій ви розраховуєте – соціалістів, "Нашу Україну"?

- З будь-якої, окрім комуністів.

- Ви очолюватимете це об'єднання?

- Ще не знаю. Я його ініціюю, а потім подивимося, які будуть пропозиції.