Кабінет міністрів Ющенка: від А до Я
Середа, 2 лютого 2005, 16:06
У четвер Юлія Тимошенко займе найвищу посаду в державі, яка за сучасної України діставалася жінці.
Вона стане першим в історії нової України та вперше на теренах СНД жінкою-прем'єр-міністром. В успішності голосування за неї не сумніваються ні друзі, ні вороги – навіть дехто з членів фракції Януковича говорить, що половина їхніх голосів відійде Тимошенко.
Церемонія вступу нового уряду у владу буде публічна – спочатку Верховна Рада проголосує за Тимошенко, тут же у сесійній залі президент Віктор Ющенко підпише указ, потім відразу ж скріпить підписами призначення всіх міністрів та губернаторів.
Буде весело – депутати під оплески пересаджуватимуться із зали в урядову ложу. Після цього новий Кабмін разом з Ющенком на зелених кріслах кінозали парламенту проведе перше засідання уряду. За тим Юлія Тимошенко має представити програму дій Кабінету міністрів. А далі...
Далі незрозуміло. Тимошенко хоче, щоб за цей документ відразу проголосували депутати і тим самим дали їй річний імунітет від звільнення руками Верховної Ради. Але така задумка не подобається самим парламентарям. Аргументи - починаючи від того, що програму дій уряду треба почитати або що її мають обговорити на самому Кабміні. І закінчуючи тим, що Тимошенко надто хитро хоче досягнути своєї мети.
Весь склад уряду станом на вечір вівторка Тимошенко не знала. Через трагедію в родині президента вона так і не встигла запропонувати йому пакет кандидатур. Тому її слова, що уряд і набір губернаторів сформовані на 100%, значать лише, що у неї є претенденти на всі крісла. Але визначеність по кожній кандидатурі різна. Найвища – щодо віце-прем'єра з євроінтеграції Олега Рибачука.
Перший віце-прем'єр у традиційному значенні в уряді Тимошенко не потрібний. Оскільки ця посада завжди асоціювалася з кураторством "реальної економіки" та енергетики, зараз вводити когось на ці функції Тимошенко немає сенсу – бо це може робити вона сама.
Тому, не виключено, що першого віце в уряді не буде. А якщо таку посаду залишать, то серед претендентів на це місце доводилося чути лише одне прізвище – Анатолія Кінаха. До його компетенції також можуть віднести адмінреформу.
Віце-прем'єром з гуманітарних питань дуже вірогідно стане Микола Томенко. Інша людина, яка розглядалася на це місце – Роман Безсмертний. Однак він відмовився працювати разом з Тимошенко.
Ще одним віце-прем'єром, найпевніше, стане соціаліст Йосип Вінський. Він буде куратором або села, або соціальних проблем.
Щоправда, зараз самі соціалісти заплуталися у своїх кадрових вимогах до Ющенка. Спочатку вони погодилися отримати віце-прем'єра для Вінського, міністра освіти для Станіслава Ніколаєнка, комітет зв'язку для Юрія Луценка (а то й весь Мінтранс, який зараз об'єднаний з ним в одну структуру) та Фонд держмайна для Валентини Семенюк.
Але минулого тижня народилися інші бажання – СПУ захотіла контролювати Мінфін, Міністерство палива та енергетики та Міністерство внутрішніх справ. Від таких амбіцій у інших членів коаліції очі почали вилазити з орбіт. Тепер вже, схоже, і самі соціалісти зрозуміли нереальність заявки і начебто готові відійти на перший набір портфелів. Але так, щоб з усієї влади вони отримали одну шосту крісел.
Немає ясності, чи буде в уряді Тимошенко віце з питань ПЕК – якщо краще за неї це ніхто зробити не здатен.
Міністерська частина за алфавітним порядком починається з аграрної політики. Претендентів на МінАПК, очевидно, двоє. Перший – глава комітету парламенту і Асоціації фермерів і землевласників нашоукраїнець Іван Томич. Другий – хтось з висуванців Народної аграрної партії.
Тим часом, схоже, сам Литвин ще не вирішив, чи слід заводити власну партію в уряд, щоб потім на рівні з усіма нести за нього відповідальність.
Міністерство внутрішніх справ України. Хто очолить це відомство, залежить від того, якою буде компетенція секретаря Ради нацбезпеки Петра Порошенка. Схоже, це досі не визначено, бо немає указу про його призначення на це місце. І в разі невдоволення його прагнень він може відмовитися від роботи в РНБОУ.
Порошенко хоче бути куратором силовиків. Його кандидат на МВС – член партії "Солідарність", її буковинського осередку депутат Віктор Король.
У разі, якщо за Порошенком не буде жорстко закріплено цей сектор, то МВС може очолити Олександр Турчинов. Сам Ющенко теж, схоже, не проти такого оригінального кроку – бо він виступає за цивільного міністра.
Також кажуть, що в будь-якому разі першим заступником шефа МВС стане депутат з групи "Центр" Сергій Іванов. Одночасно він суміщатиме цю роботу з керівництвом кримською міліцією.
Роботу на чолі Міністерства економіки пророкують нашоукраїнцю Сергію Терьохіну.
Міністерство закордонних справ після появи Рибачука як віце з європейської інтеграції дещо втратить свою вартість. На місце міністра претендентом номер один вважається екс-глава МЗС Борис Тарасюк. Варіант того, що на посаді залишиться Костянтин Грищенко, який нічим себе особливо не скомпрометував, не працює – відтоді, як Тимошенко сказала, що в уряді не буде жодного старого міністра.
Міністерство культури і мистецтв, очевидно, очолить співачка з червоним дипломом дипломата, кума Ющенка Оксана Білозір. Кажуть, вона уже проводить наради у новому статусі. Конкурентом у цьому їй міг стати представник Народного Руху Василь Куйбіда. Але очевидно, що не стане.
Міністерство оборони, вірогідно, буде зоною відповідальності заступника керівника виборчої кампанії Ющенка з питань аналітики Анатолія Гриценка.
На Міністерство охорони здоров'я пророкують члена Народної аграрної фракції, члена Народно-демократичної партії Сергія Шевчука. Він колись працював заступником міністра, а в цьому парламенті запам'ятався Ющенку як заступник голови комісії з його отруєння, який активно протистояв Сівковичу.
Міністерство освіти і науки планувалося, що має відійти Станіславу Ніколаєнко з СПУ. Якщо партія погодиться на пакет старих домовленостей. Однак поки соціалісти почали вимагати більшого, у Ніколаєнка в боротьбі за це крісло з'явився конкурент – Іван Вакарчук, ректор Львівського університету, батько революційного співака Святослава Вакарчука.
Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді очолить другий за молодістю депутат цього парламенту лідер Молодіжної партії Юрій Павленко.
Міністерство палива та енергетики, очевидно, очолить Іван Плачков – керівник "Київенерго", міністр енергетики в останній рік роботи уряду Пустовойтенка. Крім усього, Плачков – сусід по дачі Віктора Ющенка.
Міністр палива та енергетики зараз дещо важить менше, ніж за Кучми. По-перше, цією галуззю особисто займатиметься Тимошенко, і при її достатній увазі міністру залишатиметься тільки виконувати доручення.
Крім того, через створення при Кучмі національних компаній зі стін Міністерства було виведено оперативне управління галуззю, а залишено тільки визначення паливно-енергетичної політики.
Тобто не відомо, що краще - місце міністра або глави компанії "Нафтогаз", "Енергоатом", "Вугілля України" чи "Енергетичної компанії".
Кажуть, на місце керівника "Енергоатому" може повернутися Юрій Недашковський, який був президентом цієї компанії в уряді Ющенка. Недашковського може лобіювати група Жванії-Мартиненка.
Вугільну галузь, можливо, очолить власник "Індекс-банку" луганчанин Віктор Тополов (депутат з групи "Центр"). За однією версією, для шахтарських реформ буде створено міністерство вугільної промисловості. За іншою, Тополов міг би стати керівником нацкомпанії "Вугілля України". Але багато людей кажуть, що він сам цього не хоче – його влаштовує нинішнє місце депутата.
Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики з високою імовірністю очолить нашоукраїнець, колишній лідер "Молодого Руху" В'ячеслав Кириленко.
Міністерство промислової політики начебто є квотою партії Анатолія Кінаха, на яку він пропонує Євгена Сухіна – екс-керівника компанії "Ітера-Україна", віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців.
Міністерство транспорту та зв'язку – це місце справжньої інтриги. Проблема в тому, що перед самим відходом Кучма вирішив об'єднати Мінтранс і Держкомзв'язок, а в управління цього монстра віддати Георгію Кірпі.
Тепер, начебто, є ідея це відомство знову розчленити. На Мінтранс головним претендентом є Євген Червоненко – протягом останніх років він був координатором охорони Віктора Ющенка. Червоненко супроводжував Ющенка у Давос, де його представляли як майбутнього міністра коли він брав участь у переговорах з італійською компанією-будівельником автобанів Autostrade Spa.
У такому разі зв'язок може відійти Юрію Луценку, який з неменшим ентузіазмом хоче взятися за цю галузь. Але проблем тут дві. По-перше, на роз'єднання міністерства треба кілька місяців, а Луценко не надто прагне працювати заступником у Червоненка. По-друге, проти Луценка може зіграти поза ображених, в яку обіцяє стати фракція СПУ. У разі, якщо вони не отримають весь пакет посад, то можуть принципово відмовитися взагалі від представництва у владі.
Таку ідею пропонує права рука Мороза Йосип Вінський. І тоді Луценко доведеться обирати – або партійна дисципліна, або піти всупереч волі керівництва з можливими наслідками.
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій на початку пропонували очолити Віктору Балозі – екс-губернатору Закарпаття часів повені та прем'єрства Ющенка. Однак зараз, кажуть, концепція інша – Балога повертається керівником області, а на МінНС може піти один із головних фінансових донорів "Нашої України" Давид Жванія.
Майже гарантовано Міністерство фінансів очолюватиме Віктор Пинзеник, а Міністерство юстиції – Роман Зварич. Це посади, на які конкурс навіть не оголошувався.
Ще одне Міністерство – охорони навколишнього природного середовища – може отримати того ж керівника, що і в уряді Ющенка. Серед претендентів доводилося чути тільки прізвище депутата-нашоукраїнця Івана Зайця.
Генпрокуратура, очевидно, працюватиме зі старим керівником – Святославом Піскуном. Сам він цього ду-у-уже хоче. Його майбутнє в його руках – і, очевидно, залежить від розслідування резонансних злочинів.
Серед інших претендентів на місце генпрокурора доводилося чути Миколу Катеринчука, але напередодні він виступив із таким компліментарним коментарем на адресу Піскуна, що в декого зародилася підозра – чи часом Катеринчук не стане його першим заступником?
Державну податкову адміністрацію пророкували Олександру Турчинову. Це у разі, якщо він не очолить МВС. Якщо ж не Турчинов, то інший претендент на збирання податків – Олександр Кірєєв, який був заступником Ющенка у Нацбанку, потім очолював Держказначейство. Після відставки Ющенка його повернули з пониженням – начальником міжнародного департаменту НБУ.
Служба безпеки України – місце, на яке у Ющенка немає своєї людини. Серед претендентів називалися прізвище заступника глави СБУ Ігоря Дріжчаного. Однак нинішній шеф спецслужби Ігор Смєшко, чим далі, тим більше з'ясовується, був на боці Ющенка під час критичних днів помаранчевої революції.
Крім міністерств своїх нових керівників чекають численні державні комітети. З того, що вдалося дізнатися "Українській правді" – на Комітет з розвитку підриємництва кандидатуру вносить Анатолій Кінах. Він же хоче, щоб відомство очолив віце-президент УСПП, колишній керівник його служби прем'єра Андрій Дашкевич.
На Державній митній службі, говорять, все може залишитися без змін. Одне з найкорумпованіших відомств зараз очолює Микола Каленський, якого, подейкують, просить не чіпати сам Володимир Литвин.
Так само не зміниться керівництво Державної прикордонної служби. Її зараз очолює молодший брат спікера парламенту Микола Литвин. Який сам не проти піти на посади начальника Генштабу. Але не вийшло.
Серед претендентів на Державний комітет у справах релігій прозвучало прізвище поета Володимира Цибулька, який працював радником прем'єра Ющенка, а потім був віддалений від тіла. Однак не слід забувати, що цей орган очолює брат депутата-нашоукраїнця Володимира Бондаренка, тому, мабуть, керівник може залишитися старим.
Хто може очолити Державний комітет з питань фізкультури і спорту – ще одне велике питання. Явно проситься прізвище Кличка, але він навряд облишить спортивну кар'єру. Може, це місце міг би посісти баскетболіст Олександр Волков – він уже нетривалий час очолював відомство, але був усунутий в результаті інтриг.
Пенсійним фондом України може й далі керувати Борис Зайчук – за квотою спікера Литвина. Борис Зайчук має брата Валентина, який є керуючий справами Верховної Ради.
Фонд державного майна, очевидно, очолить соціалістка Валентина Семенюк – якщо Соцпартія вирішить брати участь у владі.
Не виключено, Національною комісією регулювання електроенергетики, як і в старі-добрі часи уряду Ющенка, керуватиме Юрій Продан.
Всі вище перераховані претенденти займуть свої крісла з більшим або меншим ступенем вірогідності. Заміна кадрів залежить від президента.
Але є ще одне відомство, яке точно змінить керівника. Це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яку зараз очолює ворог Ющенка кінця 1990-х Віктор Суслов. Хто прийде на його місце, "Українська правда" вимушена зізнатися, не знає.
Вона стане першим в історії нової України та вперше на теренах СНД жінкою-прем'єр-міністром. В успішності голосування за неї не сумніваються ні друзі, ні вороги – навіть дехто з членів фракції Януковича говорить, що половина їхніх голосів відійде Тимошенко.
Церемонія вступу нового уряду у владу буде публічна – спочатку Верховна Рада проголосує за Тимошенко, тут же у сесійній залі президент Віктор Ющенко підпише указ, потім відразу ж скріпить підписами призначення всіх міністрів та губернаторів.
Буде весело – депутати під оплески пересаджуватимуться із зали в урядову ложу. Після цього новий Кабмін разом з Ющенком на зелених кріслах кінозали парламенту проведе перше засідання уряду. За тим Юлія Тимошенко має представити програму дій Кабінету міністрів. А далі...
Далі незрозуміло. Тимошенко хоче, щоб за цей документ відразу проголосували депутати і тим самим дали їй річний імунітет від звільнення руками Верховної Ради. Але така задумка не подобається самим парламентарям. Аргументи - починаючи від того, що програму дій уряду треба почитати або що її мають обговорити на самому Кабміні. І закінчуючи тим, що Тимошенко надто хитро хоче досягнути своєї мети.
Весь склад уряду станом на вечір вівторка Тимошенко не знала. Через трагедію в родині президента вона так і не встигла запропонувати йому пакет кандидатур. Тому її слова, що уряд і набір губернаторів сформовані на 100%, значать лише, що у неї є претенденти на всі крісла. Але визначеність по кожній кандидатурі різна. Найвища – щодо віце-прем'єра з євроінтеграції Олега Рибачука.
Перший віце-прем'єр у традиційному значенні в уряді Тимошенко не потрібний. Оскільки ця посада завжди асоціювалася з кураторством "реальної економіки" та енергетики, зараз вводити когось на ці функції Тимошенко немає сенсу – бо це може робити вона сама.
Тому, не виключено, що першого віце в уряді не буде. А якщо таку посаду залишать, то серед претендентів на це місце доводилося чути лише одне прізвище – Анатолія Кінаха. До його компетенції також можуть віднести адмінреформу.
Віце-прем'єром з гуманітарних питань дуже вірогідно стане Микола Томенко. Інша людина, яка розглядалася на це місце – Роман Безсмертний. Однак він відмовився працювати разом з Тимошенко.
Ще одним віце-прем'єром, найпевніше, стане соціаліст Йосип Вінський. Він буде куратором або села, або соціальних проблем.
Щоправда, зараз самі соціалісти заплуталися у своїх кадрових вимогах до Ющенка. Спочатку вони погодилися отримати віце-прем'єра для Вінського, міністра освіти для Станіслава Ніколаєнка, комітет зв'язку для Юрія Луценка (а то й весь Мінтранс, який зараз об'єднаний з ним в одну структуру) та Фонд держмайна для Валентини Семенюк.
Але минулого тижня народилися інші бажання – СПУ захотіла контролювати Мінфін, Міністерство палива та енергетики та Міністерство внутрішніх справ. Від таких амбіцій у інших членів коаліції очі почали вилазити з орбіт. Тепер вже, схоже, і самі соціалісти зрозуміли нереальність заявки і начебто готові відійти на перший набір портфелів. Але так, щоб з усієї влади вони отримали одну шосту крісел.
Немає ясності, чи буде в уряді Тимошенко віце з питань ПЕК – якщо краще за неї це ніхто зробити не здатен.
Міністерська частина за алфавітним порядком починається з аграрної політики. Претендентів на МінАПК, очевидно, двоє. Перший – глава комітету парламенту і Асоціації фермерів і землевласників нашоукраїнець Іван Томич. Другий – хтось з висуванців Народної аграрної партії.
Тим часом, схоже, сам Литвин ще не вирішив, чи слід заводити власну партію в уряд, щоб потім на рівні з усіма нести за нього відповідальність.
Міністерство внутрішніх справ України. Хто очолить це відомство, залежить від того, якою буде компетенція секретаря Ради нацбезпеки Петра Порошенка. Схоже, це досі не визначено, бо немає указу про його призначення на це місце. І в разі невдоволення його прагнень він може відмовитися від роботи в РНБОУ.
Порошенко хоче бути куратором силовиків. Його кандидат на МВС – член партії "Солідарність", її буковинського осередку депутат Віктор Король.
У разі, якщо за Порошенком не буде жорстко закріплено цей сектор, то МВС може очолити Олександр Турчинов. Сам Ющенко теж, схоже, не проти такого оригінального кроку – бо він виступає за цивільного міністра.
Також кажуть, що в будь-якому разі першим заступником шефа МВС стане депутат з групи "Центр" Сергій Іванов. Одночасно він суміщатиме цю роботу з керівництвом кримською міліцією.
Роботу на чолі Міністерства економіки пророкують нашоукраїнцю Сергію Терьохіну.
Міністерство закордонних справ після появи Рибачука як віце з європейської інтеграції дещо втратить свою вартість. На місце міністра претендентом номер один вважається екс-глава МЗС Борис Тарасюк. Варіант того, що на посаді залишиться Костянтин Грищенко, який нічим себе особливо не скомпрометував, не працює – відтоді, як Тимошенко сказала, що в уряді не буде жодного старого міністра.
Міністерство культури і мистецтв, очевидно, очолить співачка з червоним дипломом дипломата, кума Ющенка Оксана Білозір. Кажуть, вона уже проводить наради у новому статусі. Конкурентом у цьому їй міг стати представник Народного Руху Василь Куйбіда. Але очевидно, що не стане.
Міністерство оборони, вірогідно, буде зоною відповідальності заступника керівника виборчої кампанії Ющенка з питань аналітики Анатолія Гриценка.
На Міністерство охорони здоров'я пророкують члена Народної аграрної фракції, члена Народно-демократичної партії Сергія Шевчука. Він колись працював заступником міністра, а в цьому парламенті запам'ятався Ющенку як заступник голови комісії з його отруєння, який активно протистояв Сівковичу.
Міністерство освіти і науки планувалося, що має відійти Станіславу Ніколаєнко з СПУ. Якщо партія погодиться на пакет старих домовленостей. Однак поки соціалісти почали вимагати більшого, у Ніколаєнка в боротьбі за це крісло з'явився конкурент – Іван Вакарчук, ректор Львівського університету, батько революційного співака Святослава Вакарчука.
Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді очолить другий за молодістю депутат цього парламенту лідер Молодіжної партії Юрій Павленко.
Міністерство палива та енергетики, очевидно, очолить Іван Плачков – керівник "Київенерго", міністр енергетики в останній рік роботи уряду Пустовойтенка. Крім усього, Плачков – сусід по дачі Віктора Ющенка.
Міністр палива та енергетики зараз дещо важить менше, ніж за Кучми. По-перше, цією галуззю особисто займатиметься Тимошенко, і при її достатній увазі міністру залишатиметься тільки виконувати доручення.
Крім того, через створення при Кучмі національних компаній зі стін Міністерства було виведено оперативне управління галуззю, а залишено тільки визначення паливно-енергетичної політики.
Тобто не відомо, що краще - місце міністра або глави компанії "Нафтогаз", "Енергоатом", "Вугілля України" чи "Енергетичної компанії".
Кажуть, на місце керівника "Енергоатому" може повернутися Юрій Недашковський, який був президентом цієї компанії в уряді Ющенка. Недашковського може лобіювати група Жванії-Мартиненка.
Вугільну галузь, можливо, очолить власник "Індекс-банку" луганчанин Віктор Тополов (депутат з групи "Центр"). За однією версією, для шахтарських реформ буде створено міністерство вугільної промисловості. За іншою, Тополов міг би стати керівником нацкомпанії "Вугілля України". Але багато людей кажуть, що він сам цього не хоче – його влаштовує нинішнє місце депутата.
Мiнiстерство працi та соцiальної полiтики з високою імовірністю очолить нашоукраїнець, колишній лідер "Молодого Руху" В'ячеслав Кириленко.
Міністерство промислової політики начебто є квотою партії Анатолія Кінаха, на яку він пропонує Євгена Сухіна – екс-керівника компанії "Ітера-Україна", віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців.
Міністерство транспорту та зв'язку – це місце справжньої інтриги. Проблема в тому, що перед самим відходом Кучма вирішив об'єднати Мінтранс і Держкомзв'язок, а в управління цього монстра віддати Георгію Кірпі.
Тепер, начебто, є ідея це відомство знову розчленити. На Мінтранс головним претендентом є Євген Червоненко – протягом останніх років він був координатором охорони Віктора Ющенка. Червоненко супроводжував Ющенка у Давос, де його представляли як майбутнього міністра коли він брав участь у переговорах з італійською компанією-будівельником автобанів Autostrade Spa.
У такому разі зв'язок може відійти Юрію Луценку, який з неменшим ентузіазмом хоче взятися за цю галузь. Але проблем тут дві. По-перше, на роз'єднання міністерства треба кілька місяців, а Луценко не надто прагне працювати заступником у Червоненка. По-друге, проти Луценка може зіграти поза ображених, в яку обіцяє стати фракція СПУ. У разі, якщо вони не отримають весь пакет посад, то можуть принципово відмовитися взагалі від представництва у владі.
Таку ідею пропонує права рука Мороза Йосип Вінський. І тоді Луценко доведеться обирати – або партійна дисципліна, або піти всупереч волі керівництва з можливими наслідками.
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій на початку пропонували очолити Віктору Балозі – екс-губернатору Закарпаття часів повені та прем'єрства Ющенка. Однак зараз, кажуть, концепція інша – Балога повертається керівником області, а на МінНС може піти один із головних фінансових донорів "Нашої України" Давид Жванія.
Майже гарантовано Міністерство фінансів очолюватиме Віктор Пинзеник, а Міністерство юстиції – Роман Зварич. Це посади, на які конкурс навіть не оголошувався.
Ще одне Міністерство – охорони навколишнього природного середовища – може отримати того ж керівника, що і в уряді Ющенка. Серед претендентів доводилося чути тільки прізвище депутата-нашоукраїнця Івана Зайця.
Генпрокуратура, очевидно, працюватиме зі старим керівником – Святославом Піскуном. Сам він цього ду-у-уже хоче. Його майбутнє в його руках – і, очевидно, залежить від розслідування резонансних злочинів.
Серед інших претендентів на місце генпрокурора доводилося чути Миколу Катеринчука, але напередодні він виступив із таким компліментарним коментарем на адресу Піскуна, що в декого зародилася підозра – чи часом Катеринчук не стане його першим заступником?
Державну податкову адміністрацію пророкували Олександру Турчинову. Це у разі, якщо він не очолить МВС. Якщо ж не Турчинов, то інший претендент на збирання податків – Олександр Кірєєв, який був заступником Ющенка у Нацбанку, потім очолював Держказначейство. Після відставки Ющенка його повернули з пониженням – начальником міжнародного департаменту НБУ.
Служба безпеки України – місце, на яке у Ющенка немає своєї людини. Серед претендентів називалися прізвище заступника глави СБУ Ігоря Дріжчаного. Однак нинішній шеф спецслужби Ігор Смєшко, чим далі, тим більше з'ясовується, був на боці Ющенка під час критичних днів помаранчевої революції.
Крім міністерств своїх нових керівників чекають численні державні комітети. З того, що вдалося дізнатися "Українській правді" – на Комітет з розвитку підриємництва кандидатуру вносить Анатолій Кінах. Він же хоче, щоб відомство очолив віце-президент УСПП, колишній керівник його служби прем'єра Андрій Дашкевич.
На Державній митній службі, говорять, все може залишитися без змін. Одне з найкорумпованіших відомств зараз очолює Микола Каленський, якого, подейкують, просить не чіпати сам Володимир Литвин.
Так само не зміниться керівництво Державної прикордонної служби. Її зараз очолює молодший брат спікера парламенту Микола Литвин. Який сам не проти піти на посади начальника Генштабу. Але не вийшло.
Серед претендентів на Державний комітет у справах релігій прозвучало прізвище поета Володимира Цибулька, який працював радником прем'єра Ющенка, а потім був віддалений від тіла. Однак не слід забувати, що цей орган очолює брат депутата-нашоукраїнця Володимира Бондаренка, тому, мабуть, керівник може залишитися старим.
Хто може очолити Державний комітет з питань фізкультури і спорту – ще одне велике питання. Явно проситься прізвище Кличка, але він навряд облишить спортивну кар'єру. Може, це місце міг би посісти баскетболіст Олександр Волков – він уже нетривалий час очолював відомство, але був усунутий в результаті інтриг.
Пенсійним фондом України може й далі керувати Борис Зайчук – за квотою спікера Литвина. Борис Зайчук має брата Валентина, який є керуючий справами Верховної Ради.
Фонд державного майна, очевидно, очолить соціалістка Валентина Семенюк – якщо Соцпартія вирішить брати участь у владі.
Не виключено, Національною комісією регулювання електроенергетики, як і в старі-добрі часи уряду Ющенка, керуватиме Юрій Продан.
Всі вище перераховані претенденти займуть свої крісла з більшим або меншим ступенем вірогідності. Заміна кадрів залежить від президента.
Але є ще одне відомство, яке точно змінить керівника. Це Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яку зараз очолює ворог Ющенка кінця 1990-х Віктор Суслов. Хто прийде на його місце, "Українська правда" вимушена зізнатися, не знає.
