Нові сенсації про роль спецслужб в Україні: Ющенка хотіли отруїти не тільки діоксином, свідків вивезли за кордон, а західна розвідка підслуховувала Кучму
Середа, 2 лютого 2005, 09:31
Нитка розслідування отруєння Віктора Ющенка тягнеться до російських спецслужб. Його, як з’ясували поки, намагалися отруїти декілька разів впродовж місяця і використовували для цього не одну, а дві смертельні речовини.
Про це пише відомий британський журналіст Том Манголд в австралійській газеті "The Age", повідомляє Радіо Свобода.
Після поїздки до Києва журналіст прийшов до висновку, що роль закордонних спецслужб, західних та російських, в українській помаранчевій революції може бути більшою, ніж вважалося досі.
На думку Тома Манголда, саме завдяки скоординованим зусиллям СБУ, української військової розвідки, ЦРУ та МІ6, тобто британської зовнішньої розвідки, вдалося попередити збройний конфлікт, який міг виникнути в Україні.
Розпочалося все із російських спецслужб, до яких, на думку Тома Манголда, тягнеться нитка розслідування отруєння Віктора Ющенка. Його, як з’ясували поки, намагалися отруїти декілька разів впродовж місяця і використовували для цього не одну, а дві смертельні речовини.
Останню смертельну дозу отрути, розміром з макове зернятко, Віктор Ющенко, як вважає британський журналіст, отримав 5 вересня під час вечері із генералом СБУ Ігорем Смєшком та його заступником Володимиром Сацюком.
За даними Тома Манголда, Смєшко не підозрював про змову. В ній зізналися кухар та кельнер, які готували та подавали вечерю, вони, як важливі свідки, були вивезені з країни людьми Віктора Ющенка.
В інтерв’ю британському журналісту професор Микола Поліщук, член спеціальної комісії Верховної Ради з розслідування цієї справи, сказав, що план був дати смертельну дозу для того, щоб Ющенко помер на другий день.
І його поховали ще до того, як розтин міг би засвідчити присутність діоксину та іншої отрути – ендотоксину. Тільки те, що Ющенко вирвав по дорозі додому, врятувало йому життя, вважає професор Поліщук.
Те, що у Києві не готувалися до чесних виборів, у Вашингтоні та Лондоні зрозуміли набагато раніше. Обидві столиці повторювали лише одне: ми не маємо улюбленців серед кандидатів, але нас хвилює законність виборів.
Всередині літа вони дали зрозуміти президенту Леонідові Кучмі, якого до того часу вже підозрювали у багатьох брудних оборудках, та його соратнику Вікторові Медведчуку, що спроби фальсифікацій матимуть погані наслідки.
Для того, щоб у Києві зрозуміли, що розмова серйозна, один із бізнесменів, близьких до президента Кучми, не зміг отримати американської візи для поїздки у США. Окреме особисте попередження про те, що він не зможе в’їхати до жодної західної країни, отримав міністр внутрішніх справ генерал Микола Білоконь.
Однак це не зупинило ані Кучму, ані його прихильників від того, щоб зайнятися такими відкритими та нахабними виборчими махінаціями, які були легко помічені сотнями незалежних спостерігачів.
"Вони не могли виграти інакше", - пояснив британському журналісту один з київських оглядачів. Президент Росії Володимир Путін також вирішив підтримати кандидата від української влади. Але, якщо Кремль і брав участь в українських подіях, то західні розвідки виявилися спритнішими, доходить висновку британський журналіст.
Західні спецслужби, як пише Том Манголд, використовували інші технології – вони стежили за українською владою за допомогою супутників, підслуховували розмови та використовували старі відомі "брудні трюки".
В центрі мережі, що включала частину офіцерів української СБУ та спеціально присланих до київських посольств працівників ЦРУ та МІ6 був Олег Рибачук, близький соратник Віктора Ющенка.
Головним джерелом інформації для опозиції були українські спецслужби. Вони передавали інформацію Рибачуку, а він передавав її до американського та британського посольства.
Коли ж, попри всі попередження, стало зрозуміло, що "перемогу" Віктора Януковича забезпечують масштабні фальсифікації, країна стала наближатися до конфлікту. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці.
Західні експерти вважали, що найголовніше – уникнути провокацій, і якщо витримає молодь, витримає вся країна. Тому майже військову дисципліну забезпечували на Майдані підготовлені активісти "Пори", а за порадою західних спецслужб агресивність натовпу гасили безперервні рок-концерти.
В таборі Кучми-Януковича вирішили спровокувати прихильників Ющенка появою донецьких шахтарів, але вони приїхали вже такими п’яними, що не були здатними навіть на провокацію. У штабі Януковича кажуть, що горілкою їх накачали також за порадою західних спеціалістів.
Коли не вийшло стравити між собою виборців з різних таборів, влада пішла на відчайдушні кроки – вирішила придушити демонстрації за допомогою зброї.
Ввечері 28 листопада близько 13 тисяч військових міністерства внутрішніх справ підняв по бойовій тривозі наказ генерала МВД Сергія Попкова. Але вірних режиму людей було мало вже і у цьому міністерстві.
Через 45 хвилин телефони західних дипломатів розривалися від повідомлень про те, що війська вирушили до Майдану Незалежності. Незважаючи на ніч та туман, сателітні зображення підтверджували рух колон до Києва.
За даними, на які посилається британський журналіст, американський посол повідомив про це державного секретаря США Коліна Пауелла. Той подзвонив до Кучми, який не брав слухавку.
Тоді посол США подзвонив до зятя Кучми Віктора Пінчука і сказав, що президенту не вдасться відкрутитися, не відповідаючи на дзвінок з Вашингтона.
У кількох телефонних розмовах та зустрічах Кучмі, Медведчуку та Попкову повідомили, що значна частина військових та СБУ вийшли з-під контролю уряду. Останній удар Кучмі завдало повідомлення від генералів СБУ про те, що вони збираються охороняти "невинних цивільних".
На закінчення Том Манголд зауважує, що перемога помаранчевої революції, безумовно, належить самим українцям, але її святкуватимуть і ті люди на Заході, які вважають, що демократії інколи потрібний обережний поштовх для того, щоб 48 мільйонів людей могли скористатися нею вперше у своєму житті.
Від "УП". Пан Манголд дійсно є відомим журналістом. Українці мають пам'ятати його після документального фільму про вбивство Георгія Гонгадзе для ВВС. Завдяки цьому фільму, майор Мельниченко вперше з'явився на телеекрані. Проте той фільм довелося переробити після першого ж показу через любов журналіста до сенсацій. Пан Манголд в першій версії фільму з посиланням на Мельниченка зробив висновок, що Кучма намагався продати Саддаму Хусейну не тільки "Кольчуги", а й ракети з атомними боєголовками(!). У виправленій версії фільму, щоправда, цієї нісенітниці вже не було.
Про це пише відомий британський журналіст Том Манголд в австралійській газеті "The Age", повідомляє Радіо Свобода.
Після поїздки до Києва журналіст прийшов до висновку, що роль закордонних спецслужб, західних та російських, в українській помаранчевій революції може бути більшою, ніж вважалося досі.
На думку Тома Манголда, саме завдяки скоординованим зусиллям СБУ, української військової розвідки, ЦРУ та МІ6, тобто британської зовнішньої розвідки, вдалося попередити збройний конфлікт, який міг виникнути в Україні.
Розпочалося все із російських спецслужб, до яких, на думку Тома Манголда, тягнеться нитка розслідування отруєння Віктора Ющенка. Його, як з’ясували поки, намагалися отруїти декілька разів впродовж місяця і використовували для цього не одну, а дві смертельні речовини.
Останню смертельну дозу отрути, розміром з макове зернятко, Віктор Ющенко, як вважає британський журналіст, отримав 5 вересня під час вечері із генералом СБУ Ігорем Смєшком та його заступником Володимиром Сацюком.
За даними Тома Манголда, Смєшко не підозрював про змову. В ній зізналися кухар та кельнер, які готували та подавали вечерю, вони, як важливі свідки, були вивезені з країни людьми Віктора Ющенка.
В інтерв’ю британському журналісту професор Микола Поліщук, член спеціальної комісії Верховної Ради з розслідування цієї справи, сказав, що план був дати смертельну дозу для того, щоб Ющенко помер на другий день.
І його поховали ще до того, як розтин міг би засвідчити присутність діоксину та іншої отрути – ендотоксину. Тільки те, що Ющенко вирвав по дорозі додому, врятувало йому життя, вважає професор Поліщук.
Те, що у Києві не готувалися до чесних виборів, у Вашингтоні та Лондоні зрозуміли набагато раніше. Обидві столиці повторювали лише одне: ми не маємо улюбленців серед кандидатів, але нас хвилює законність виборів.
Всередині літа вони дали зрозуміти президенту Леонідові Кучмі, якого до того часу вже підозрювали у багатьох брудних оборудках, та його соратнику Вікторові Медведчуку, що спроби фальсифікацій матимуть погані наслідки.
Для того, щоб у Києві зрозуміли, що розмова серйозна, один із бізнесменів, близьких до президента Кучми, не зміг отримати американської візи для поїздки у США. Окреме особисте попередження про те, що він не зможе в’їхати до жодної західної країни, отримав міністр внутрішніх справ генерал Микола Білоконь.
Однак це не зупинило ані Кучму, ані його прихильників від того, щоб зайнятися такими відкритими та нахабними виборчими махінаціями, які були легко помічені сотнями незалежних спостерігачів.
"Вони не могли виграти інакше", - пояснив британському журналісту один з київських оглядачів. Президент Росії Володимир Путін також вирішив підтримати кандидата від української влади. Але, якщо Кремль і брав участь в українських подіях, то західні розвідки виявилися спритнішими, доходить висновку британський журналіст.
Західні спецслужби, як пише Том Манголд, використовували інші технології – вони стежили за українською владою за допомогою супутників, підслуховували розмови та використовували старі відомі "брудні трюки".
В центрі мережі, що включала частину офіцерів української СБУ та спеціально присланих до київських посольств працівників ЦРУ та МІ6 був Олег Рибачук, близький соратник Віктора Ющенка.
Головним джерелом інформації для опозиції були українські спецслужби. Вони передавали інформацію Рибачуку, а він передавав її до американського та британського посольства.
Коли ж, попри всі попередження, стало зрозуміло, що "перемогу" Віктора Януковича забезпечують масштабні фальсифікації, країна стала наближатися до конфлікту. Сотні тисяч людей вийшли на вулиці.
Західні експерти вважали, що найголовніше – уникнути провокацій, і якщо витримає молодь, витримає вся країна. Тому майже військову дисципліну забезпечували на Майдані підготовлені активісти "Пори", а за порадою західних спецслужб агресивність натовпу гасили безперервні рок-концерти.
В таборі Кучми-Януковича вирішили спровокувати прихильників Ющенка появою донецьких шахтарів, але вони приїхали вже такими п’яними, що не були здатними навіть на провокацію. У штабі Януковича кажуть, що горілкою їх накачали також за порадою західних спеціалістів.
Коли не вийшло стравити між собою виборців з різних таборів, влада пішла на відчайдушні кроки – вирішила придушити демонстрації за допомогою зброї.
Ввечері 28 листопада близько 13 тисяч військових міністерства внутрішніх справ підняв по бойовій тривозі наказ генерала МВД Сергія Попкова. Але вірних режиму людей було мало вже і у цьому міністерстві.
Через 45 хвилин телефони західних дипломатів розривалися від повідомлень про те, що війська вирушили до Майдану Незалежності. Незважаючи на ніч та туман, сателітні зображення підтверджували рух колон до Києва.
За даними, на які посилається британський журналіст, американський посол повідомив про це державного секретаря США Коліна Пауелла. Той подзвонив до Кучми, який не брав слухавку.
Тоді посол США подзвонив до зятя Кучми Віктора Пінчука і сказав, що президенту не вдасться відкрутитися, не відповідаючи на дзвінок з Вашингтона.
У кількох телефонних розмовах та зустрічах Кучмі, Медведчуку та Попкову повідомили, що значна частина військових та СБУ вийшли з-під контролю уряду. Останній удар Кучмі завдало повідомлення від генералів СБУ про те, що вони збираються охороняти "невинних цивільних".
На закінчення Том Манголд зауважує, що перемога помаранчевої революції, безумовно, належить самим українцям, але її святкуватимуть і ті люди на Заході, які вважають, що демократії інколи потрібний обережний поштовх для того, щоб 48 мільйонів людей могли скористатися нею вперше у своєму житті.
Від "УП". Пан Манголд дійсно є відомим журналістом. Українці мають пам'ятати його після документального фільму про вбивство Георгія Гонгадзе для ВВС. Завдяки цьому фільму, майор Мельниченко вперше з'явився на телеекрані. Проте той фільм довелося переробити після першого ж показу через любов журналіста до сенсацій. Пан Манголд в першій версії фільму з посиланням на Мельниченка зробив висновок, що Кучма намагався продати Саддаму Хусейну не тільки "Кольчуги", а й ракети з атомними боєголовками(!). У виправленій версії фільму, щоправда, цієї нісенітниці вже не було.
