Що зміниться на Банковій, крім паркана?
П'ятниця, 11 лютого 2005, 09:46
Після зняття воріт при в'їзді на Банкову життя на цій відчуженій вулиці значно пожвавішало. Якщо раніше пікетування адміністрації президента проходило біля шлагбауму під бюджетним комітетом парламенту, в 200 метрах від самої АП – то тепер мітингувальники стоять прямо навпроти центрального входу. При цьому скандують хто що хоче.
У четвер там зібралося кілька десятків бабусь із Кіровоградщини, які вимагають компенсанції за отруєння їх хімікатами під час обробки поля чотири роки тому. Дехто зі старечі, яка змерзла, заховалися всередину – за дверима до секретаріату, які знаходяться зліва і крізь які проходять в президенській офіс міністри та інша вишукана публіка. Одна бабуся влаштувала собі на сходах обід, а все це стало нагадувати вокзал. Міліція її не виганяла.
В самій адміністрації біля прес-центру зникли фото Кучми – тепер там нейтральні спортивні сюжети. На другому поверсі замінили темні дивани на руді – хоча, можливо, це трапилося ще при Кучмі. Інших візуальних змін неозброєне око не помітило. Навіть меблі в кабінеті Ющенка ті ж самі.
Формальний процес перетворення адміністрації президента в секретаріат почався на цьому тижні, коли Ющенко підписав розпорядження про структуру свого відомства.
Цей документ поки не оприлюднено. З того, що знає "Українська правда": за числом душ і кабінетів, в яких вони працюватимуть, секретаріат буде багато в чому схожий на кучмину адміністрацію – але є і значні відмінності. Кажуть, що сам Ющенко перед підписанням добряче підскоротив чиновницького монстра – і тепер це уже Шрек, а не Кінг-Конг.
Отже, в новій структурі на Банковій буде політичний орган управління державою, і буде те, що організовуватиме життя безпосередньо Ющенка.
При Кучмі було так: зліва від центрального входу – кабінет Медведчука, справа – Льовочкіна. Тепер: зліва – кабінет Зінченка, справа – Третякова.
Зінченко називається держсекретарем і керує структурою, яке допомагає керувати Ющенку. Керувати ж Зінченку допомагають його заступники – число яких Ющенко скоротив з восьми до чотирьох у порівнянні із запропонованим.
В секретаріаті збереглися управління внутрішньої та зовнішньої політики. Можливо, з інакшою назвою. Міжнародний штаб на Банковій, як кажуть, чисельно навіть збільшився у порівняні з часами Кучми. Навіщо – не зрозуміло. При тому, що в старій Україні цей орган був втіленням ганебної практики узурпації повноважень МЗС.
Звичайно, Ющенко збирається багато їздити. Але тепер у нього і так є, окрім міністра закордонних справ, ще й віце-прем'єр з євроінтеграції. Боротьба між ними за повноваження не обіцяє нічого доброго. Тому кому треба ще й третій міжнародний гравець, з Банкової?
Сектор внутрішньої політики ще якось можна пояснити: бо Ющенко призначив губернаторів, і тепер щомісяця буде з ними звіряти таблиці моніторингу – що виконано з того, що обіцялося. І хтось має організовувати цей процес.
Також, напевно, збережеться правове управління – щоб вирішувати долю законопроектів. Але, кажуть, що в новому секретаріаті президента не буде управління кураторства над силовими структурами. Що вже добре. Бо, по-перше, збереження такого сектору робило б безглуздою ідею цивільних керівників МВС, СБУ і Міноборони. І, по-друге, все одно для такої роботи є Рада національної безепеки та її секретар.
Крім того, в секретаріаті буде управління протоколу, яке і далі очолюватиме Георгій Чернявський - який за короткий час роботи при новій владі уже встиг показати, що в розумінні, що таке свобода преси, він залишився відданим прихильником свого старого шефа Кучми.
Збережено в секретаріаті й традиційні напрями – документообігу, канцелярії, роботи зі зверненнями громадянами. Тобто стара-добра діяльність в клубах паперового пилу.
Також всередині секретаріату буде служба інформаційної політики. Яка, за задумом, займатиметься підготовкою для Ющенка моніторингів преси – а не темників, як це було з їхнім попередником і майже тезкою – управлінням інформполітики АП.
Паралельно з цим буде і прес-служба президента, яка підпорядковуватиметься не Зінченку, а напряму президенту. За посадою, прес-секретар Ющенка буде одночасно керівником прес-служби. На цьому місці залишиться Ірина Геращенко.
Крім цього, усередині секретаріату є орган, який несподіванно називається "кабінет президента України". Його очолює перший помічник Ющенка Олександр Третяков. Він займається робочим графіком Ющенка та іншими нюансами його життя.
Ющенко, між іншим, півтора місяці тому обіцяв, що в його підлеглих на Банковій буде мінімум влади: "Даю слово, що адміністрація президента тепер не буде означати "перший уряд України". Вона повинна іменуватися як канцелярія і забезпечувати умови життєдіяльності президента".
Вийшло інакше. Люди, які не розуміють, навіщо за секретаріатом закріплені всі ці повноваження, говорять, що з приміщення на Банковій досі не вивітрився дух медведчукізма. При цьому вказують пальцем на держсекретаря Олександра Зінченка. Хоча проект секретаріату начебто писав і Олександр Турчинов – який, з огляду на прем'єрство своєї соратниці, не повинен бути зацікавлений у сильних чиновниках на Банковій.
З іншого боку, є люди, які можуть пояснити сильні повноваження секретаріату. По-перше, ці функції просто немає кому віддати. Наприклад, зв'язок з регіонами.
По-друге, настав час готуватися до України-2006, коли в президента скоротяться повноваження, а щоб не зменшилася його влада – то треба, щоб він був сильним. Ну така ось логіка.
А також потужний секретаріат президента потрібен для стримувань і противаг у системі з прем'єром Юлією Тимошенко. Але це вже зі сфери інтриг, а не реформ, які оголошував Ющенко.
У четвер там зібралося кілька десятків бабусь із Кіровоградщини, які вимагають компенсанції за отруєння їх хімікатами під час обробки поля чотири роки тому. Дехто зі старечі, яка змерзла, заховалися всередину – за дверима до секретаріату, які знаходяться зліва і крізь які проходять в президенській офіс міністри та інша вишукана публіка. Одна бабуся влаштувала собі на сходах обід, а все це стало нагадувати вокзал. Міліція її не виганяла.
В самій адміністрації біля прес-центру зникли фото Кучми – тепер там нейтральні спортивні сюжети. На другому поверсі замінили темні дивани на руді – хоча, можливо, це трапилося ще при Кучмі. Інших візуальних змін неозброєне око не помітило. Навіть меблі в кабінеті Ющенка ті ж самі.
Формальний процес перетворення адміністрації президента в секретаріат почався на цьому тижні, коли Ющенко підписав розпорядження про структуру свого відомства.
Цей документ поки не оприлюднено. З того, що знає "Українська правда": за числом душ і кабінетів, в яких вони працюватимуть, секретаріат буде багато в чому схожий на кучмину адміністрацію – але є і значні відмінності. Кажуть, що сам Ющенко перед підписанням добряче підскоротив чиновницького монстра – і тепер це уже Шрек, а не Кінг-Конг.
Отже, в новій структурі на Банковій буде політичний орган управління державою, і буде те, що організовуватиме життя безпосередньо Ющенка.
При Кучмі було так: зліва від центрального входу – кабінет Медведчука, справа – Льовочкіна. Тепер: зліва – кабінет Зінченка, справа – Третякова.
Зінченко називається держсекретарем і керує структурою, яке допомагає керувати Ющенку. Керувати ж Зінченку допомагають його заступники – число яких Ющенко скоротив з восьми до чотирьох у порівнянні із запропонованим.
В секретаріаті збереглися управління внутрішньої та зовнішньої політики. Можливо, з інакшою назвою. Міжнародний штаб на Банковій, як кажуть, чисельно навіть збільшився у порівняні з часами Кучми. Навіщо – не зрозуміло. При тому, що в старій Україні цей орган був втіленням ганебної практики узурпації повноважень МЗС.
Звичайно, Ющенко збирається багато їздити. Але тепер у нього і так є, окрім міністра закордонних справ, ще й віце-прем'єр з євроінтеграції. Боротьба між ними за повноваження не обіцяє нічого доброго. Тому кому треба ще й третій міжнародний гравець, з Банкової?
Сектор внутрішньої політики ще якось можна пояснити: бо Ющенко призначив губернаторів, і тепер щомісяця буде з ними звіряти таблиці моніторингу – що виконано з того, що обіцялося. І хтось має організовувати цей процес.
Також, напевно, збережеться правове управління – щоб вирішувати долю законопроектів. Але, кажуть, що в новому секретаріаті президента не буде управління кураторства над силовими структурами. Що вже добре. Бо, по-перше, збереження такого сектору робило б безглуздою ідею цивільних керівників МВС, СБУ і Міноборони. І, по-друге, все одно для такої роботи є Рада національної безепеки та її секретар.
Крім того, в секретаріаті буде управління протоколу, яке і далі очолюватиме Георгій Чернявський - який за короткий час роботи при новій владі уже встиг показати, що в розумінні, що таке свобода преси, він залишився відданим прихильником свого старого шефа Кучми.
Збережено в секретаріаті й традиційні напрями – документообігу, канцелярії, роботи зі зверненнями громадянами. Тобто стара-добра діяльність в клубах паперового пилу.
Також всередині секретаріату буде служба інформаційної політики. Яка, за задумом, займатиметься підготовкою для Ющенка моніторингів преси – а не темників, як це було з їхнім попередником і майже тезкою – управлінням інформполітики АП.
Паралельно з цим буде і прес-служба президента, яка підпорядковуватиметься не Зінченку, а напряму президенту. За посадою, прес-секретар Ющенка буде одночасно керівником прес-служби. На цьому місці залишиться Ірина Геращенко.
Крім цього, усередині секретаріату є орган, який несподіванно називається "кабінет президента України". Його очолює перший помічник Ющенка Олександр Третяков. Він займається робочим графіком Ющенка та іншими нюансами його життя.
Ющенко, між іншим, півтора місяці тому обіцяв, що в його підлеглих на Банковій буде мінімум влади: "Даю слово, що адміністрація президента тепер не буде означати "перший уряд України". Вона повинна іменуватися як канцелярія і забезпечувати умови життєдіяльності президента".
Вийшло інакше. Люди, які не розуміють, навіщо за секретаріатом закріплені всі ці повноваження, говорять, що з приміщення на Банковій досі не вивітрився дух медведчукізма. При цьому вказують пальцем на держсекретаря Олександра Зінченка. Хоча проект секретаріату начебто писав і Олександр Турчинов – який, з огляду на прем'єрство своєї соратниці, не повинен бути зацікавлений у сильних чиновниках на Банковій.
З іншого боку, є люди, які можуть пояснити сильні повноваження секретаріату. По-перше, ці функції просто немає кому віддати. Наприклад, зв'язок з регіонами.
По-друге, настав час готуватися до України-2006, коли в президента скоротяться повноваження, а щоб не зменшилася його влада – то треба, щоб він був сильним. Ну така ось логіка.
А також потужний секретаріат президента потрібен для стримувань і противаг у системі з прем'єром Юлією Тимошенко. Але це вже зі сфери інтриг, а не реформ, які оголошував Ющенко.
