Як американці "створили" помаранчеву революцію

Четвер, 10 лютого 2005, 19:21
Вони готували помаранчеву революцію?

У середу російське агентство РІА "Новості" оприлюднило сенсаційне повідомлення про причетність американських піарщиків до помаранчевої революції.

"Базована в пригороді Вашингтона відома американська піар-компанія "Rock Creek Creative" вперше підтвердила, що сприяла Україні в "розробці інформаційної стратегії, бренда й політики для інтернет-сайту "помаранчевої революції", починає своє повідомлення РІА Новості.

Переклад прес-релізу компанії досить точний, за винятком одного маленького "але". Випадково або свідомо, автор інформації "забув" згадати, який саме сайт розробляла RCC. Насправді, під голосною назвою "сайт Помаранчевої революції" мається на увазі маловідомий сайт www.ukraineineurope.com, присвячений конференції "Україна в Європі й світі", яка мала місце в лютому 2004 року в Києві і була організована Борисом Тарасюком.

До самого сайту ми повернемося пізніше, а зараз дозволимо собі продовжити цитування новини російського агентства.

"У розповсюдженому в Вашингтоні прес-релізі піар-компанії повідомляється, що інформаційний інтернет-портал "помаранчевої революції" був розміщений на декількох серверах у неназваних країнах Європи й що все програмне забезпечення для порталу було зареєстровано в Чехії, продовжує російське агентство.

"Ми мали створити такий інтернет-сайт, який не тільки був захищений від атак (хакерів), але який при цьому не мав виглядати як інструмент для просування політичних матеріалів, розроблених у США", - підкреслює в прес-релізі головний розроблювач сайту Пол Уорд.

"Важливо, щоб відвідувачі сайту, якими б підготовленими вони не були, нездогадалися про будь-яку американську участь", - заявив Уорд".


(Нажаль, агентство не привело ще одну пафосну цитату з цього приводу: "Досить складно зробити сайт безпечним, щоб захистити його від проникнення різних хакерів; уявіть собі, яке це було - забезпечувати роботу серверів у таких умовах", - цитує RCC президента фірми, явно натякаючи на "злочинний режим", якій дізнався про сайт і натравив всіх хакерів на нікому невідомий сайт.)

"Інформаційний портал "помаранчевої революції" вперше запрацював у грудні 2003 року й став "головним громадським форумом, який забезпечив політичний діалог протягом хаотичних 12 місяців, які передували виборам", - вказується в прес-релізі, де сайт названо "віртуальною площею свободи для демократичного руху" в Україні.

"Ми доклали всі зусилля для того, щоб наша участь не створила б проблеми для нашого клієнта або для демократичного руху", - підкреслює керівник піар-компанії Скотт Джонсон, не розкриваючи замовника послуг.

"Ми розробляли такі інформаційні матеріали, які заслуговували довіри й знаходили відгук у різних аудиторій - у українських лідерів, українського народу, інших європейських країн і закордонних ЗМІ", - заявляє Джонсон.

Компанія "Rock Creek Creative" відповідала також за інформаційний супровід міжнародної конференції "Україна в Європі й світі" за участю Віктора Ющенко, екс-президента Чехії Вацлава Гавела й екс-держсекретаря США Мадлен Олбрайт, яка відбулася в лютому минулого року в Києві".

"До сьогоднішнього дня "Rock Creek Creative" не хотіла розкривати свою роль у просуванні української демократії. За 19 років свого існування ми брали участь у багатьох міжнародних проектах, але дотепер жодного разу ще не брали настільки прямої участі в кампанії, яка настільки зміцнила б демократію в будь-якій країні", - підкреслив глава піар-фірми.

"Ми пишаємося тим, що зіграли свою роль. Україні потрібні дебати, конференція й щось на кшталт "помаранчевої революції". Справжнім переможцем тут є український народ", - заявив Джонсон.

"Rock Creek Creative" є приватною компанією, що спеціалізується на піарі, брендінгу й "креативному маркетингу".

Компанія надавала свої послуги й проводила кампанії з брендінга по замовленнях НАТО, ЦРУ, французької оборонної й аерокосмічної корпорації Thales, а також для "різних структур уряду США".


Цими словами закінчується інформповідомлення російського агентства.

RCC, як жертва моди на "помаранчеву революцію"

Відразу після оприлюднення "сенсації" пішло спростування з боку прес-секретаря Ющенка Ірини Геращенко, яка явно була не в курсі, про який саме сайт йде мова.

Можна представити її подив, коли вона точно знає, що персональний сайт Ющенка й сайт його виборчого штабу готувався винятково українськими фахівцями.

При цьому Геращенко точно визначила, що змусило американських піарників, які так довго мовчали, заявити про свою причетність до подій листопада-грудня 2004 року: "Зараз стало модним заявляти про свою участь у так званій "помаранчевій революції" й особливо - на стороні Віктора Ющенка. І багато хто зараз хочуть на цьому заробити для себе політичні капітали".

У той же час, Геращенко підтвердила, що деякі сервери, на яких розміщалися веб-сайти виборчої кампанії Ющенка, могли бути за кордоном. "Дійсно, нами розглядалася така можливість. Але це було зроблено винятково з метою безпеки", - сказала Геращенко.

Зважаючи на все, турбота про стабільну роботу сайту - а саме для цього відкриваються "дзеркала" сайтів за кордоном, тобто створюється віртуальна копія сайту на сервері за межами України - чи розглядається не як підтвердження закордонного впливу.

Тим часом, саме по собі відкриття "дзеркала" за кордоном - річ дуже розповсюджена й вкрай необхідна, з огляду на величезний наплив відвідувачів під час виборів і схильність колишньої влади.

("Українська правда", наприклад, на час виборів використала два додаткових закордонних дзеркала - у США й Великобританії, але з таким же успіхом у цьому списку могла б фігурувати й Росія. Справа тільки в тому, що ціни на такі послуги на заході все ще набагато нижче.)

Виконавчий директор київського Інституту євроатлантичної інтеграції Сергій Євтушенко точно знав, про який сайт йдеться в прес-релізі "Rock Creek Creative", оскільки його інститут був одним з організаторів конференції 2004 року. Він був явно засмучений інформацією, що з'явилася.

"Особисто мені це було неприємно. Це просто несумлінна реклама, некоректний підхід до ведення бізнесу й до своїх партнерів з боку компанії RCC", сказав він "Українській правді".

На думку Євтушенка, єдина мета даної акції - "піар і набір очок", оскільки американська компанія займалася винятково розробкою веб-сайту й не мала жодного відношення до "вироблення комунікативної стратегії для українських виборів".

Звичайно це піар! Або про ролі апломбу в міжнародному скандалі

"Українська правда" вирішила провести маленьке розслідування й довідатися, що й хто стоїть за "сенсацією".

Відповідаючи на наше питання, чому сенсація про причетність до помаранчевої революції з'явилася тільки зараз, керівник компанії "Rock Creek Creative" Скотт Джонсон послався на бажання клієнта.

Він зізнався, що після оприлюднення прес-релізу, йому дзвонили журналісти з російських й українських ЗМІ, представники української діаспори в США. "Більшість із відгуків були позитивними, з акцентом на те, що помаранчева революція належить народу України, із чим ми повністю згодні", - скромно написав Джонсон.

На його прохання подробиці щодо реалізації проекту "УП" повідав веб-стратег фірми Пол Уорд.

У відповідь на зауваження про те, що в Україні багато були здивовані, довідавшись про роль, яку RCC нібито зіграла в помаранчевій революції, пан Уорд ні краплі не засмутився.

"Вибір стратегії відкритого діалогу призвів до початку дискусії про те, що саме необхідно українцям. Забезпечення сайту відповідним дизайном і контентом спростило доступ європейської й американської преси до розуміння конференції й питань, що піднімалися на ній. Це також сприяло залученню політичних лідерів до участі в конференції", - пише веб-стратег.

Але до чого тут помаранчева революція?

УП: "Тут в Україні нам бачиться це просто як ефективний піар вашої компанії, не більше того".

Уорд: "Звичайно це піар! А наскільки він ефективний, я не можу сказати."

При цьому він не здивувався, що прес-реліз компанії використали на повну, щоб підтвердити передвиборчий міф про причетність американців до кампанії Ющенка.

"Спочатку наша роль зводилася до створення видимого для преси й українців сайту про конференції. Коли я аналізував нашу стратегію, я поставив очевидне запитання: а чи не створюватиме втручання стратегічної комунікаційної фірми із США помилкове враження, що конференція насправді була вираженням зовнішньої політики Сполучених Штатів?"

Панові Уорду апломбу не займати. Так глобально оцінити звичайну розробку сайту для конференції!

Може, цим і пояснюється пафосний стиль прес-релізу й масштабні висновки про роль компанії у всесвітньо відомій події, якою стала помаранчева революція?

Нова версія причетності RCC до революції

Здається, компанія отримала не тільки позитивні відгуки на прес-реліз. Інакше як пояснити, що вже пізно вночі за київським часом у четвер RCC роздала уточнений прес-реліз, що практично жодним словом не нагадує попередній документ від 8 лютого.

У новому тексті RCC визнає, що займалася винятково внеском у проведення конференції, що все-таки, як продовжує наполягати компанія, допомогла інформувати українців про цінності західного світу, такі як верховенство права, прозорість, демократія й вільна преса.

"Повідомлення, що ми заявляли про нашу велику роль в українській помаранчевій революції, не відповідають дійсності".

А далі - знову про сайт як ефективний майданчик для дискусії. "Створення офіційного сайту й внесок у комунікативну стратегію конференції дозволило Rock Creek Creative підняти українське питання на міжнародний рівень... Це був один з багатьох внесків у настрій змін в Україні".

В новому прес-релізі згадується прес-секретар Ющенка. "Ірина Геращенко права, що пан Ющенко і його сайти є офіційним голосом їхньої політики. Пан Ющенко заслуговує повного визнання за створення політичної платформи, яку підтримали більшість українців на виборах.

"Повідомлення BBC про нашу заяву, що ми розробили "інформаційну стратегію, бренд і політику веб-сайту помарачевої революції - неправда".

"Ми допомогли в комунікаційній стратегії, що полягала в рекомендації використати неупереджений тон конференції. Rock Creek Creative також створила бренд і слоган і детальний аналіз, щоб забезпечити потреби українців, української преси й міжнародного співтовариства".

Під брендом і слоганом, напевно, слід розуміти назву сайту?

Тим часом, якщо бути точними, то в попередньому прес-релізі було сказано дослівно наступне: "Rock Creek Creative допоміг розробити комунікаційну стратегію, брендинг і фактично політику сайту помаранчевої революції". До речі, й сам прес-реліз називався не інакше як "Вашингтонська комунікаційна фірма оприлюднила інформацію про роль в українських виборах".

Білл Клінтон в товаристві друзів України

Спонсором конференції, яка відбулася в лютому минулого року, названо "міжнародну команду" "Друзі України", яка самовпевнено заявляє про те, що зараз вона "займається розвитком державної політики, поліпшуючи публічний діалог, підтримуючи відповідний рівень ерудиції, навчаючи світових лідерів і розглядаючи нинішні потреби України". Заява явно в стилі RCC.

А тим часом, до "друзів України" належать дуже шановні організації. Такі як Фонд Аденауера, польський Центр міжнародних відносин, київський Інститут євроатлантичного співробітництва, французький Інститут міжнародних відносин, німецький Фонд Маршалла, американська Ініціатива глобальної чесності, Києво-Могилянська академія, парламентський комітет з питань європейської інтеграції, чеська Програма вивчення атлантичної безпеки, румунське академічне товариство.

Невідомо, чи ті це "Друзі України", які в 2003 році проплатили велику антирекламну статтю про Медведчука й Суркіса в "Нью-Йорк Таймс". Тоді ця група не афішувала свій склад. Тому з'явилися дані про те, що діяльність "Друзів" оплачена ненавистю до лідерів СДПУ(о) бізнесмена Григоришина або навіть не раз згадуваного після перемоги Ющенка пана Березовського.

Цілком можливо, що до 2004 року команда "Друзів" істотно змінилася. І вони переключилися на проведення респектабельних конференцій з не менш респектабельними учасниками.

При уважному вивченні списку "друзів" увагу привертає вашингтонська неурядова організація "Ініціатива за глобальну справедливість", головою правління якої є екс-президент США Білл Клінтон,

За даними "Української правди", саме ця організація є клієнтом RCC, який не бажав до певного моменту розголошувати причетність фірми до розробки сайту.

На сайті "Ініціативи за глобальну справедливість" є згадування про конференцію "Україна в Європі і світі" з посиланням, яке веде на сайт, розроблений RCC.

Гармидер навколо сайту вартістю 500 доларів

Кілька слів про сам сайт. (Цікаво, що серед інформаційних джерел, на яких рекомендоване стежити за ходом революції, зазначена, серед іншого, й "Українська правда".)

Веб-майстром вказано компанію "Віа Перфекта", що базується в Празі.
До речі, з технічної точки зору - сайт дуже примітивний, чого, наприклад, не скажеш про сайт штабу Ющенка. З погляду інформаційного наповнення - теж нуль.

Називати цей сайт "ефективним майданчиком для дискусії і джерелом інформації для українців" було б, м'яко кажучи, перебільшенням. Google дає одне-єдине згадування по пошуку на назву конференції англійською мовою. Звичайно ж – на сам сайт. І жодного перехресного посилання, що означає, що ніхто в Інтернеті не використовував інформацію хваленого сайту.

Веб-стратег "Rock Creek Creative" Пол Уорд не розкрив вартості його розробки, але, з огляду на подібні проекти й видних клієнтів фірми, які зазвичай не рахують грошей, примітивний сайт обійшовся "друзям України" в копієчку.

А для "друзів" повідомляємо - подібний сайт, так ще й з таким мінімумом інформації починаючий фахівець в Україні зробить за два тижні, причому обійдеться він їм максимум в 500 доларів.

Вся ця історія - ілюстрація ситуації, коли завищена самооцінка однієї американської фірми створює міф про загальне втручання США у справи України. Наступного разу, може, простіше було б знайти фахівців з України? Або, оскільки в організаторів явно були гроші, краще звернутися в індійські компанії - якість обслуговування там нітрохи не гірша, всі розмовляють англійською, і ніхто не буде говорити про горезвісне американське втручання.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді