Чотири запитання до Ющенка. П'ять запитань до Тимошенко

Середа, 26 січня 2005, 14:36
Від "УП". Висування Юлії Тимошенко на посаду прем'єра викликало неоднозначні реакції. У тому числі й серед найближчих соратників Ющенка. У середу Роман Безсмертний висловився, м'яко кажучи, малоприємно стосовно Тимошенко. При цьому його твердження от уже майже добу стоїть головною новиною на сайті "Нашої України", де раніше були найважливіші висловлення Ющенка.

У четвер на тому ж сайті з'явилася ще одна критична заява з приводу Тимошенко. Цього разу - від Тараса Стецьківа.

"Українська правда" публікує ще одну думку з цього приводу. І теж критичну. Не стільки про Тимошенко, скільки стосовно нового президента й старих методів кулуарних призначень.

Однак, ми не хотіли б приєднуватися до кампанії проти Тимошенко-кандидата й завжди готові надати слово на її підтримку як прихильникам кандидата на пост прем'єра, так і самій Тимошенко. При цьому нагадуємо, що от уже кілька тижнів "УП" безуспішно направляє прес-службі Тимошенко прохання про інтерв'ю.



У день подання Віктором Андрійовичем Ющенком заяви у ЦВК, виступаючи на більш ніж стотисячному мітингу я абсолютно чесно й щиро говорив про свої мотиви приходу з бізнесу в політику - тоді ключовим мотивом для мене був сором.

Після 22-го листопада для багатьох з нас це почуття вперше за довгі роки змінилося на гордість. Гордість за країну, президента й своїх колег. Але от минула доба з моменту інавгурації, з'явилися перші укази нового президента, і знову повернулося відчуття, яке стало вже звичним за останні 10 років.

Соромно не за прізвища, названі в указах, а за те, яким чином приймалися рішення. Ознайомившись на засіданні депутатської групи "Разом" з конфіденційним договором про організаційно-кадрове забезпечення, підписаним Ющенком і Тимошенко, я зрозумів, що це відчуття може залишитися у нас надовго.




Особливо соромно за те, як лідери демократичних фракцій беруть без згоди й навіть без відома своїх колег, зобов'язання щодо голосуванню "у повному складі".

Соромно за відсотки, зазначені в договорі, за визначення 4-х груп коефіцієнтів залежно від значення посад. Соромно також за рівень підготовки документа, тому що з'ясувалося, що 3-х доповнень, зазначених у договорі, не існує взагалі.

Крім відчуття сорому, виникають також запитання до нових лідерів нашої держави, без відповідей на які мені й моїм колегам складно буде приймати рішення в залі Верховної Ради.

Запитання до президента Ющенка:

1) Якщо керуватися зазначеним вище договором, то навіщо потрібний був цей болісний процес пошуку консолідованого рішення?

2) Якщо договір недійсний, то які правила діють при формуванні уряду й інших органів влади?

3) Якою уявляється стратегія кампанії 2006-го року? Яка партія сприймається у якості "своєї"? Ту, яку доручено створювати Роману Безсмертному, "Батьківщина" Юлії Тимошенко, або знову доведеться йти блоком?

4) Яким чином буде забезпечене наше голосування за кандидатуру прем'єра у повному складі?

Запитання до в.о. прем'єр-міністра Тимошенко:

1) Чи вважає вона чесним підписання договору, текст якого був прихований навіть від тих, хто має за ним прямі зобов'язання (або депутатам знову, як при Кучмі й Медведчуку, відведена роль "кнопкодавів")?

2) Якою вона бачить стратегію кампанії 2006, і як вона ставиться до партії, якою доручено займатися Безсмертному?

3) Хотілося б почути публічний коментар із приводу її ділових відносин з Нестором Шуфричем.

4) Чи зараховує вона до команди Кучми, яка не повинна виявитися при владі, її частого супутника останнім часом - Олександра Волкова?

5) Як вона прокоментує висловлення Бориса Абрамовича Березовського, який вихваляється на весь Лондон, що Юлія Володимирівна - це "його креатура", і що тепер він у Києві "вирішує будь-які питання".

Без публічних відповідей на ці й інші запитання моїх колег, наша команда почне нагадувати колектив, який усім неабияк набрид, і багатьом з нас буде складно приймати адекватне рішення.


Олександр Морозов, депутат від фракції "Наша Україна", група "Разом"


Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді