Ющенко емоційно розрядився у Європі

Рада Європи – це як інтернат для відсталих режимів пострадянської епохи. У вівторок до Страсбургу приїхав новий лідер кращої учениці цього закладу – України. У Раді Європи всі раділи – хоча насправді після перевиховання України вплив цієї організації ще знизиться. Бо на континенті залишається все менше території, де є що виправляти.

А президент Віктор Ющенко почав зі Страсбургу серію презентацій своєї мрії – членства України в ЄС. За шість годин перебування в штаб-квартирі Ради Європи Ющенко встановив рекорд повторення головної мети свого президентства. Тепер у цій європейській столиці всі знають, куди ми ідемо.

Ющенко у Страсбурзі підтвердив репутацію людини, яку всі чекають. У нього поламався графік. Але не через те, про що всі подумали, а оскільки літак потрапив у непогоду і запізнився на сорок хвилин.

При вході до готелю "Хілтон" його очікував менеджер, два поліцейських, охоронець з України та ваш покірний слуга. Але поки Ющенка не було, у дверях з’явився ще один суб’єкт. Як пізніше з’ясувалося, це був представник французьких спецслужб. Він поводився як справжній шпигун – у фойє стояв за пальмою, тримав у руках журнал і мав малопомітне обличчя сільського фермера з рисами молодого Леха Валенси.

Він почав перевіряти документи в кореспондента "Української правди", перепитуючи через перекладача, "чи ви знаєте, хто ви є". Аякже, журналіст. Переконавшись, що це правда, він зайняв бойовий пост за деревом. Ющенко відкрив двері до готелю і мовчки пройшов у ліфт. Через півгодини він спустився у машину, яка відвезла його до Ради Європи.

Ющенко прибув до Страсбургу одночасно з великою групою французьких українців, які приїхали подивитися на нього. У них було багато помаранчевих стрічок та іншої політкоректної продукції, вони збудженим натовпом зібралися прямо під входом до Ради Європи і гаяли час, репетуючи гімн України.

Наталка Пастернак приїхала з Парижу просто щоб побачити Ющенка. Вона не знала відповіді на питання, про що вона хоче поговорити з президентом. "Я навіть про це не думала, бо я не вірю, що буде така нагода". Як виявилося, вона помилялася. Секунд тридцять Ющенко б для неї точно викроїв.

Коли на горизонті з’явилися блимавки поліцейських машин супроводу, французькі українці привели помаранчеві прапорці у готовність. Кортеж зупинився перед входом до Ради Європи, і наші почали грати гімн України. Вони не бачили за спинами журналістів, що це приїхав не Ющенко, а.... президент Грузії Саакашвілі, який також є почесним гостем сесії ПАРЄ.

Саакашвілі все обіймався з керівництвом Ради Європи, а гімн України грав і грав. Навіть не припинявся, коли Саакашвілі заходив усередину.

Тим часом генсек Ради Європи та президент ПАРЄ почали замерзати на морозі – бо вони чекали на Ющенка на вулиці, але стояли в самих костюмах. Однак тільки вони заховалися всередину, як вдруге засяяли блимавки. І знову почав грати гімн України.

Ющенко вийшов із машини і відразу помахав людям. Ейфорія там почала бити через край. Але Ющенко вирішив не порушувати протокол з першого ж кроку і підійшов не до людей, а до щойно обраного президента ПАРЄ Рене ван дер Ліндену.

Він подарував Ющенку тюльпан. Ющенко сяяв від щастя і тільки збирався завершити фразу "Я вам дякую за помаранчевий...", як побачив знайоме обличчя. Це був генсек Ради Європи Террі Девіс, з яким він нещодавно зустрічався у Києві.

Піднесений, Ющенко перейшов на мову міжнародного спілкування. "Найс ту сі ю!", - сказав Ющенко Террі Девісу. Як відомо, цю ж фразу "радий бачити!" у англійському оригіналі Ющенко уже говорив верховному комісару Євросоюзу Хав’єру Солані, якого минулого четверга він застав у себе вдома.

Ще протягом дня Ющенко кілька разів у приватних розмовах говорив "єс!" ("так!"), а під час виступу на сесії ПАРЄ та прес-конференції вимовляв "Сенк ю!" ("дякую!"). Як з’ясувалося, Ющенко час від часу бере уроки англійської, а журналістам він пообіцяв засвоїти її до кінця року.

Але повернемося до подій на ганку Ради Європи. Хто точно від Ющенка не очікував почути ніякої іншої мови, окрім рідної – так це французькі українці, які стояли в момент прибуття президента під Радою Європи. Обнявшись з Террі, він пішов до них вітатися, і тут, звичайно, Наталка Пастернак з Парижу пожалкувала, що не подумала, про що можна запитати в Ющенка.

Діалог Ющенка з людьми був надзвичайно емоційний, але від того абсолютно беззмістовний. Вони кричали йому "щастя вам!", "здоров’я!" або "благословенна ваша мати, яка вас народила!". А Ющенко відповідав "дякую!", "все буде хорошо!" і "ми обов'язково піднімемо Україну!". "Якщо не ми, то хто ж?", - питав Ющенко в людей. Вони йому відповідали: "Ми докажемо, що ми є народом!".

Типова розмова людей, які розуміють один одного. "В Україні уже є нація, є держава! Многіє літа!", - сказав Ющенко. Один чоловік розплакався. Це був мешканець Страсбургу отець Павло з греко-католицької церкви. Ющенко бачив його сльози і потиснув йому руку.

Тут же на вході Ющенко зустрів ще одного несподіваного гостя – співачку Руслану, яка була у Страсбурзі в рамках своєї місії як господаря наступного Євробачення.

Поцілувавшись, Ющенко відразу пішов у ресторан Ради Європи, де на нього уже чекав Саакашвілі, вся українська делегація в ПАРЄ (з нагоди приїзду Ющенка до Страсбургу чи не вперше на сесію прибув депутат-бізнесмен Костянтин Жеваго) та керівники різних органів і структур Ради Європи.

По закінченню обіду вхід до ресторану ніхто не охороняв, і там "Українська правда" змогла дізнатися в Ющенка про те, що уряд буде сформований до кінця тижня. Але довго це свято ексклюзиву тривати не могло – рівно стільки часу, скільки треба, щоб пройти до фойє Ради Європи – на відкриття виставки про помаранчеву революцію і революцію троянд в Грузії.

"Кожен народ встає з колін по своєму сценарію", - поетично сказав на церемонії Ющенко. "Два місяці назад я вийшов до нації з одним проханням: якщо ви хочете, щоб ваші права і цінності були захищені – вставайте з колін. Хто може на один сантиметр в день – вставайте на один".

"Так ми прийшли до оранжевої революції", - відкрив Ющенко головний секрет останніх тижнів.

Закінчив свою промову на відкритті виставки знову ж таки словами "сенк ю!" Сенсу в цьому ніякого, а приємно...

Останні метри до сесійної зали ПАРЄ Ющенко пройшов лише з однією зупинкою – щоб привітатися з доповідачем по Україні Ханне Северінсен. У неї зараз непроста ситуація – через два тижні вибори в датський парламент, а вона прилетіла в Страсбург.

Датські виборці незадоволені, що їхній депутат займається Україною, а не рідними громадянами. Коли Северінсен обіймалася з Ющенком, поруч стояли фотожурналісти. Тобто тепер у Северінсен є аргумент, щоб довести своїм співвітчизникам, що вона також зіграла роль у встановленні демократії в Україні.

Далі була промова Ющенка на сесії ПАРЄ. Дуже вдалий текст (повністю читайте тут), але не залишало враження, що Ющенко його бачив максимум удруге в житті. Добре, що європарламентарі не розуміють української, а то б вони здивувалися, чому Ющенко не може правильно вимовити слова "автократія", "тоталітаризм" або "громадянське суспільство".

Ющенко з подяками Раді Європи і оголошенням інтеграції до ЄС вклався у 15 хвилин. Потім почалися відповіді на питання делегатів ПАРЄ, що швидше нагадувало величезну прес-конференцію. Український президент тримав удар. Ющенку всі аплодували, а проводжали його стоячи.

"Ви визнали, що будете боротися за наші ідеали", - сказав у фіналі президент Парламентської асамблеї Ради Європи. Ця організація, як відомо, своїм головним завданням бачить захист прав людини. І тут у Ющенка великий досвід – протягом двох з половиною років у Верховній Раді він був неактивним членом комітету з прав людини.

На виході із зали ПАРЄ Ющенка зустріли молоді працівники Ради Європи із України, які вручили йому помаранчеві квіти та альбом фото з акцій протесту тут та у Парижі. Ющенку ця ідея явно сподобалася.

"Якщо у Страсбурзі вони будуть довго наші діла розглядати, ми їм встановимо помаранчеві палатки", - сказав Ющенко і засміявся.

Але і це був не останній привід для гарного настрою. Ющенко пішов на переговори з генсеком Ради Європи Террі Девісом. Коли вони вже сіли на дивани, своє місце поруч зайняв майбутній віце-прем’єр Олег Рибачук. Для розрядки протокольних формальностей він показав Ющенку суботній номер "Файненшл Таймс", де на першій шпальті величезне фото обіду Ющенка і Солани вдома в українського президента.

Ця газета надзвичайно порадувала Ющенка, і він став активно показувати її Террі Девісу. Той дивився із заздрощами. За впливовістю посада генсека Ради Європи значно нижче революційного президента України і не передбачає, що до тебе в гості може прийти Солана.

Після цього він так само успішно відвідав Європейський суд з прав людини – як відомо, Янукович бездумно погрожував відсудити там перемогу у Ющенка – та провів прес-конференцію з повним залом журналістів.

Ющенко обіцяв боротися за членство в Європейському союзі реальними реформами і дружити з Росією, а журналісти питали в нього, чи посадить він Кучму в тюрму. Емоційно спустошений, але задоволений Ющенко відбув до Києва.