Нова влада Ющенка

Перед відльотом до Москви президент України Віктор Ющенко підписав перші укази про кадрові призначення.

Здається, ніхто подібного розкладу в коментарях не передбачав.

Виконуючим обов’язки прем’єр-міністра України Віктор Ющенко призначив Юлію Тимошенко, повідомляє прес-служба президента.

Ще одним указом президент України скасував структуру адміністрації президента України у її нинішньому вигляді й затвердив Положення про створення Секретаріату президента України. Державним секретарем президента України призначено Олександра Зінченка.

Президент України призначив секретарем Ради Національної безпеки і оборони Петра Порошенка.

Про це повідомила прес-секретар президента України Ірина Геращенко.

Політолог Віктор Небоженко, коментуючи нові призначення, відзначив, що Ющенко правильно вчинив, що перед поїздкою в Москву визначився із провідними ключовими фігурами свого політичного режиму.

"В іншому випадку він був би змушений вислуховувати пропозиції Путіна по цих кандидатурах", - вважає він.

"Тимошенко є найбільшим ударом для Москви, яка наполягала на інших кандидатурах. З погляду політичного майбутнього ці призначення свідчать про те, що Ющенко переходить до режиму радикальних політичних змін", - відзначає політолог.

Найважче становище, на його думку, у держсекретаря Олександра Зінченка, тому що "адміністрація президента, будучи реальним центром влади, що протягом 10 років був сильніше Верховної Ради, РНБО тепер повинна самостискатися".

"Крім того, функції держсекретаря й голови адміністрації президента - це різні напрямки. Перед Ющенком постало питання не просто координації Порошенка, Тимошенко й Зинченка, а координації інститутів влади, як і по ходу призначень змінювати інститути влади", - говорить Небоженко.

"Якщо визначено із провідними кандидатурами й усіченою адміністрацією президента, то залишається хворобливе питання, хто буде лідером нової пропрезидентської більшості", - додає він.

"Ця кандидатура, її вплив стає важливою. Це остання таємниця, яку залишив Ющенко на найближчий тиждень. Хто буде оператором політичної волі Ющенка у Верховній Раді. Без цієї кандидатури ці призначення неповні", - підкреслює політолог.

На думку політолога Андрія Єрмолаєва, запропонований Ющенком "формат призначення не є найбільш оптимальним".

Єрмолаєв підкреслив, що Юлія Тимошенко із всіх розглянутих на посаду прем'єра фігур "є найбільш конфліктною".

"Прихід на посаду прем'єра колишнього бізнесмена з репутацією адміністративного волюнтариста буде свідчити про початок нових бізнес-конфліктів", - вважає політолог.

На його думку, призначивши главою уряду Тимошенко, Ющенко "дає сигнал" про формування уряду "зі складу переможців".

Єрмолаєв звернув увагу на "концептуальні розбіжності" між Тимошенко-політиком й Ющенком-політиком, які, за його словами, виявилися в публікації Тимошенко в газеті "Вєдомості".

"Навіть маючи політичні домовленості з Ющенком, Тимошенко в майбутньому буде продукувати нові протиріччя", - вважає політолог.

Прихід Петра Порошенка на посаду секретаря РНБО, сказав Єрмолаєв, свідчить про те, що "профіль і напрямок діяльності цього органу буде мінятися", зокрема, убік проблем економічної безпеки.

На думку політолога, у такому вигляді РНБО можна розглядати як серйозний стримуючий фактор на противагу призначенню Тимошенко.

Призначення Олександра Зінченка держсекретарем президента Єрмолаєв розглядає "у світлі адміністративної реформи".

"Поки залишається відкритим питання, чи буде нова канцелярія президента впливовим інструментом. Зінченко не є сервісною фігурою, він гарний дипломат і непоганий керівник, політичний менеджер. Тому він буде реалізовуватися в рамках нового апарату поза залежністю від його назви", - сказав Єрмолаєв.

Підсумовуючи сказане, політолог висловив думку, що Ющенко міг би по-іншому конфігурувати образ влади. Призначення Ющенком Тимошенко прем'єром може говорити про те, що Ющенко "буде залежати від її концепції керування".

З огляду на це, додав Єрмолаєв, "Порошенко, як неодноразово стверджувалося, більш близький Ющенку за поглядами, у даній ситуації, скоріше, відіграє роль вимушеної противаги".

Політолог Дмитро Видрін вважає, що при призначенні Юлії Тимошенко виконуючою обов'язки прем'єр-міністра мова ішла про вибір "не стільки між особистостями, скільки між стратегіями".

"Це не стільки вибір персони, скільки вибір напрямку, стратегії", - підкреслив він.

"Нам сьогодні потрібна не стратегія оборони, а стратегія прориву", - переконаний політолог. На його думку, саме "Тимошенко є лідером тих стратегій, які прийнятні сьогодні для України", оскільки вона є "майстром таких кавалеристських проривів", яких потребує країна.

Крім того, на думку Видріна, Тимошенко є "головним спеціалістом в Україні з інновацій" в будь-якій сфері. "Я думаю, що в цьому немає рівних Юлії Володимирівні в Україні", - додав він.

Разом з тим, ліквідація Ющенком адміністрації президента, на думку Видріна, є потужним сигналом Європі, який дає сильний стимул для зближення.

За словами Видріна, тоді як "багато хто думав, що головна задача (політики) – певні особисті стосунки", цей указ Ющенка стосується саме "моделей управління".

Видрін підкреслив, що європейці "ніколи не розуміли", чому всі питання вирішуються не в Кабінеті Міністрів, не парламентом, а "неконституційним, нелегітимним" утворенням, якою була адміністрація президента.

"Ми вперше створюємо європейські інститути, де немає ніяких закулісних ляльководів – це найпотужніший сигнал, який ми можемо послати в Європу", - вважає Видрін.

З його слів, "її (АП) ліквідація – це початок ліквідації спадщини Кучми".

Призначення Юлії Тимошенко виконуючим обов'язки прем'єр-міністра означає, що "революція триває".

Таку точку зору в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" висловив директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

"У зв'язку з необхідністю мобілізації всіх ресурсів на виконання вкрай складного бюджету 2005 року, рішення соціально-економічних проблем виникла необхідність саме в цій фігурі", - сказав він.

Президент України Віктор Ющенко, за словами Карасьова, "моделює ситуацію 2000 року, коли Юлія Тимошенко відігравала роль грози олігархів".

Крім того, на його думку, це свідчить про те, що на вибори 2006 року команди Ющенка й Тимошенко підуть одним блоком.

Шеф-редактор журналу "Політична думка" Володимир Полохало вважає, що призначення Тимошенко в.о. прем'єра одночасно із призначенням держсекретарем Олександра Зінченка й секретарем Ради національної безпеки й оборони Петра Порошенка створює образ логічно сформованої команди. Це також може вплинути на затвердження Тимошенко Радою.

Полохало також припускає, що призначення Тимошенко безпосередньо перед візитом до Росії могло бути політично символічним кроком Ющенка, повідомляють "Українські новини".

"Ющенко поїхав до Росії перед Європою, але призначив в.о. прем'єра, яка є проєвропейською. Цим релаксуються негативи, пов'язані з першим візитом у Росію, і тим самим Ющенко демонструє, що ми хочемо нормальних відносин з Росією, ми не хочемо конфронтації з Росією... Він повівся як проукраїнський Президент", - вважає Полохало.

На його думку, високий ступінь імовірності згоди Ради на кандидатуру Тимошенко виходить з кількох чинників, серед яких - прагнення парламенту діяти в згоді в новим президентом.

Відмова Ради підтримати Тимошенко, на його думку, дасть зрозуміти про опозиційну налаштованість, тоді як значна частина політиків уже неодноразово дала зрозуміти про своє прагнення пристосуватися до президента Віктора Ющенка.

"Сьогодні ніхто не зацікавлений у конфронтації з новим президентом, ніхто не хоче бути у суворій опозиції, навіть переважна більшість прихильників Януковича в "Регіонах України", - сказав Полохало.