Олег Рибачук. Віце-прем’єр, який познайомив Ющенка з його дружиною
Вівторок, 18 січня 2005, 12:06
Олег Рибачук, звичайно, дуже малоймовірний претендент на посаду прем’єр–міністра. Це варіант "выдавить стекло, выдернуть кольцо" – тобто якщо Ющенко не зможе знайти компромісну форму виходу з кадрового питання, він завжди може покластися на Рибачука. І призначити його прем’єр–міністром.
Ющенко знайомий з Рибачуком ледь не найдовше з числа усіх людей у своєму оточенні. Рибачук спочатку був главою міжнародного департаменту в Нацбанку і супроводжував голову НБУ у всій його активній закордонній діяльності. У 2000 році Рибачук очолив службу прем’єра і організував його керівництво урядом.
Після відставки Ющенка поїхав у Салоніки віце–президентом Чорноморського банку торгівлі та розвитку, але замість трьох років пробув там шість місяців. На час виборів–2002 Рибачук відповідав за формування "списку Ющенка" у загальному списку "Нашої України", а після обрання в парламент спочатку очолив групу "Разом", де зібралися спонсори блоку, а потім став керівником офісу Ющенка.
Рибачук завдяки своїй відкритості та вільному володінню англійською мовою – це екскурсовод в українську політику для західних журналістів. Без зустрічі з ним не обходиться візит в Київ жодного кореспондента серйозного закордонного видання.
Зараз, у розпал лихоманки з поділу посад, Рибачук відчуває себе найбільш упевнено. За домовленістю з Ющенком він отримав портфель, про який мріяв. Конкурентів за це місце в нього немає, і Рибачук каже, що вже почав виконувати свої обов’язки.
В новому уряді Рибачук буде очолювати міністерство європейської інтеграції і мати статус віце-прем’єра. За його словами, Ющенко вже схвалив його програму дій, і на минулому тижні Рибачук здійснив перший візит, де його зустрічали як нового міністра.
"У Польщі мене приймали по статусу як віце-прем’єра. Я приїхав на запрошення прем’єр-міністра Польщі, у нас була годинна зустріч з президентом Кваснєвським. Я приїхав по державному протоколу", – розповідає Рибачук в інтерв’ю "Українській правді".
"Якщо нас не приймуть в Євросоюз, ми проведемо помаранчеву революцію в Брюсселі", – жартує він. Конкретно зараз Рибачук готує візит Ющенка до Давосу. "Я там буду мати свій окремий круглий стіл", – нескромно додає він.
Відбувається наша розмова в одному з кафе в київському Пасажі. Рибачук не часто зустрічається з журналістами в офісі, бо і сам там буває нерегулярно. У штаб-квартирі Ющенка на Боричевому Току, 22а, у нього кабінет під Ющенком. Тільки поверхом нижче. Поруч сидить Зінченко.
Офіс у Рибачука нестерпно банальний – стіл, шафа, телевізор. Він каже, що єдиний кабінет, який він обставив за власним смаком, це в Салоніках. Пояснює, що там було "багато зелені". У сенсі рослин, а не грошей.
В уряді Рибачук як керівник служби прем’єра Ющенка сидів у величезному кабінеті, де раніше працював хтось з віце-прем’єрів. Але йому там не подобалася атмосфера. Величезний будинок уряду, підвали НКВД і все таке інше... "Якщо в мене був шанс вирватися з Кабміну – я виривався. Бо чманієш", – розповідає Рибачук. Поговорити по душах він виходив у Маріїнський парк з боку стадіону "Динамо" – якраз напроти уряду.
"Я і кабінет – це речі мало сумісні", – каже Рибачук. Протягом півдня він циркулює між трьома кафе в Пасажі, які називає "чайними". Може тому, що каву він не п’є. А п’є чай. Чорний, зелений і білий.
"Як ви познайомилися з Ющенком?"
"Нас познайомив Гетьман. Це було в 1992 році".
Останні п’ять років радянської влади Рибачук як випускник романо-германської філології пропрацював у Індії за контрактом "Зарубежнефтестроя". Після повернення потрапив у "Київбіржбанк" – на згадку про існування такої структури нічого не залишилося.
"У мене було п’ять років роботи за кордоном, знання декількох мов, економічна освіта (пізніше Рибачук закінчив Інститут народного господарства). Мене швидко знайшли і забрали в цей банк. Я зробив йому ліцензію НБУ на ведення зовнішньоторговельних операцій, почав шукати людей... І тут Нацбанк мене вирахував... Вони довго шукали людину на посаду відповідального за зовнішні відносини в НБУ".
За словами Рибачука, відсутність відділу зовнішніх зв’язків Нацбанку була серйозною проблемою, бо доходило до конфузів. Як виявилося, перед цим першу місію Міжнародного валютного фонду... взагалі не пустили в НБУ.
"Це мені потім МВФівці розповідали... Мовляв, прийшли в Нацбанк якісь дядьки, не по-нашому говорять... Охорона їх просто виставили за двері!". Було це ще при самому першому главі НБУ Матвієнку. А Рибачука взяли на роботу уже при Гетьмані. "І я займався вступом України у МВФ...". Він же і створив спочатку відділ зовнішніх зв’язків, а потім міжнародний департамент Національного банку.
Коли Гетьман збирався у відставку, він назвав Рибачуку прізвище Ющенка. "Ми гуляли тоді по парку. Він казав, що є одна людина, яка може очолити Нацбанк, але не хоче... Але потім Гетьман з Плющем все ж заманили Ющенка в НБУ".
Крім інших заслуг перед майбутнім президентом, Рибачук став людиною, на очах якого відбулося знайомство Ющенка з Катериною Чумаченко. "1993 рік, наша перша поїздка – до США на 10 днів. Ознайомлення з роботою банківської системи Америки".
Рибачук підтверджує легенду – місця Ющенка і його майбутньої дружини в літаку дійсно були поруч. Але це була не випадковість – а сама справжня закономірність. Бо Чумаченко тоді очолювала представництво в Україні компанії "Барентс груп", і вони виграли тендер Агентства США з міжнародного розвитку на проект реформування банківської системи України.
Водночас Рибачук спростовує іншу легенду – що начебто перша дружина Ющенка Світлана Колесник була родичкою Гетьмана. "О!", – Рибачук відразу оживляється, коли чує питання: "Це можеш написати великими літерами: вона не має відношення до Гетьмана!"
За часів роботи в НБУ Рибачук встиг вісім місяців провести у США та Британії. "Я стажувався на Уолл-Стріт та в Сіті", – з неприхованою гордістю каже він. Виявляється, це була програма Джорджтаунського університету ("який закінчував Клінтон!", – додає Рибачук).
"Так сталося, що Ющенко вирішив не переобиратися на другий термін главою Нацбанку. Ну, була у нього сезонна депресія – проблеми з усіх сторін. Тоді я йому кажу: "Добре, Віктор Андрійович, тоді я звільняюся. Ви все одно ідете, а тут є цікава програма у Джорджтауні, поїду на співбесіду". Ну, Ющенко мене відпустив, але каже: "Ти не звільняйся, а давай оформимо як довгострокову відпустку за власний рахунок". В підсумку у США я побачив на першій шпальті "Файненшл Таймс": Ющенка Верховна Рада переобрала главою НБУ!"
В уряді Рибачук створив службу прем’єра, хоча насправді, коли тільки прийшов, не знав, як називатиметься його посада. Хотів бути просто поруч з Ющенком і займатися "щоб це було щось аналітичне".
Після відставки уряду Рибачук отримав запрошення від Чорноморського банку торгівлі та розвитку на посаду віце-президента. Це міжнародна структура, заснована 11 країнами регіону. "Фактично у мене були головні повноваження, бо в президента банку були більше представницькі функції. А рішення щодо фінансування проектів проходили через мене".
"Я коли їхав навесні 2001, то казав: "Віктор Андрійович, у мене контракт на три роки, повертаюсь у травні 2004 і відразу включаюся у вашу президентську виборчу кампанію".
Насправді Рибачук був у Києві вже восени того ж 2001 року. "Я після укладення контракту приїздив у Київ, поступово забирав у Салоніки родину, речі. І зустрічався з Ющенком. Говоримо-говоримо, кажу, що завтра зранку знову в Грецію, а він не розуміє: "Олег, а ти що, не назавжди приїхав!?"
У підсумку стало відомо, що Рибачук перерве свій контракт з чорноморським банком, коли в січні 2002 сформували список "Нашої України", де він отримав 29 місце. "Насправді зрозуміло, що підготовка до виборів президента почнеться не в травні 2004, а уже тоді, в листопаді 2001".
А своє рішення поїхати в Грецію Рибачук пояснює... податковою декларацією, з якою він би міг безболісно почати займатися політикою.
"Я кажу Ющенку: "Ви йдете в політику. Я не можу йти в політику, якщо я не дам відповіді на питання, на що я живу. Я розумів, що не можна іти в політику з декларацію державного службовця".
Отримував Рибачук у чорноморському банку 100 тисяч доларів на рік. Щоправда, каже він, на таку ж зарплату його кликали на три роки раніше – очолювати представництво в Україні одного з п’яти найбільших банків світу. "Мене викликали на співбесіду, я її пройшов. Але потім вирішив залишитися в НБУ".
Ці 100 тисяч, отримані за рік роботи в Салоніках – гроші, за які зараз живе Рибачук. Принаймні, він так каже. Спростовує будь-яку причетність до бізнесу. "Якби це було так, при Кучмі це швидко б вирахували. І мені б тоді мало не здалося".
Зараз гроші Рибачука поки знаходяться в Греції – бо всі роки там навчалася його донька. У філіалі Шеффілдського університету. "Це кращий університет Британії, і в Салоніках у них була єдина філія у світі. Зараз дочка повернулася в Київ, буде отримувати пристойну зарплату".
А свою грецьку зарплату Рибачук переведе в український банк під вищий відсоток.
Коли Рибачук працював на держслужбі, гроші у нього теж були. За рахунок різних відряджень. "У Нацбанку я міг отримати тисячу доларів у місяць – набігало за добові. Бувало, я по два тижні знаходився у відрядженнях".
"Насправді, ця тема – гроші... Все залежить від запитів. Зараз основна стаття витрат для мене – це відпочинок", – додає він.
Мешкає Рибачук у будинку в Плютах – це якщо їхати по обухівській трасі. "Землю я купив, взявши кредит в НБУ, за наполяганням Ющенка. Побудував там будинок... Ну, фактично там три кімнати. Зате земля там дуже подорожчала. Нещодавно мені її пропонували продати за 500 тисяч".
Крім того, у Рибачука є квартира на вулиці Костьольній – тобто біля самого Майдану Незалежності. Він її купив ще коли повернувся з Індії. "За п’ять років я там назбирав 10 тисяч доларів. Коли приїхав до Києва на початку 1990-х, це були шалені гроші! Тоді можна було міняти гроші в чеки і отоварюватися в спецмагазинах, але мудрі люди порадили: "Не ходи в "Березку", а переводи все в долари".
Так Рибачук назбирав багато грошей і купив квартиру, яку потім разом з ще одним помешканням обміняв на квартиру на Костьольній. Щоправда, там Рибачук не живе – бо в квартирі не завершено ремонт.
Ющенко знайомий з Рибачуком ледь не найдовше з числа усіх людей у своєму оточенні. Рибачук спочатку був главою міжнародного департаменту в Нацбанку і супроводжував голову НБУ у всій його активній закордонній діяльності. У 2000 році Рибачук очолив службу прем’єра і організував його керівництво урядом.
Після відставки Ющенка поїхав у Салоніки віце–президентом Чорноморського банку торгівлі та розвитку, але замість трьох років пробув там шість місяців. На час виборів–2002 Рибачук відповідав за формування "списку Ющенка" у загальному списку "Нашої України", а після обрання в парламент спочатку очолив групу "Разом", де зібралися спонсори блоку, а потім став керівником офісу Ющенка.
Рибачук завдяки своїй відкритості та вільному володінню англійською мовою – це екскурсовод в українську політику для західних журналістів. Без зустрічі з ним не обходиться візит в Київ жодного кореспондента серйозного закордонного видання.
Зараз, у розпал лихоманки з поділу посад, Рибачук відчуває себе найбільш упевнено. За домовленістю з Ющенком він отримав портфель, про який мріяв. Конкурентів за це місце в нього немає, і Рибачук каже, що вже почав виконувати свої обов’язки.
В новому уряді Рибачук буде очолювати міністерство європейської інтеграції і мати статус віце-прем’єра. За його словами, Ющенко вже схвалив його програму дій, і на минулому тижні Рибачук здійснив перший візит, де його зустрічали як нового міністра.
"У Польщі мене приймали по статусу як віце-прем’єра. Я приїхав на запрошення прем’єр-міністра Польщі, у нас була годинна зустріч з президентом Кваснєвським. Я приїхав по державному протоколу", – розповідає Рибачук в інтерв’ю "Українській правді".
"Якщо нас не приймуть в Євросоюз, ми проведемо помаранчеву революцію в Брюсселі", – жартує він. Конкретно зараз Рибачук готує візит Ющенка до Давосу. "Я там буду мати свій окремий круглий стіл", – нескромно додає він.
Відбувається наша розмова в одному з кафе в київському Пасажі. Рибачук не часто зустрічається з журналістами в офісі, бо і сам там буває нерегулярно. У штаб-квартирі Ющенка на Боричевому Току, 22а, у нього кабінет під Ющенком. Тільки поверхом нижче. Поруч сидить Зінченко.
Офіс у Рибачука нестерпно банальний – стіл, шафа, телевізор. Він каже, що єдиний кабінет, який він обставив за власним смаком, це в Салоніках. Пояснює, що там було "багато зелені". У сенсі рослин, а не грошей.
В уряді Рибачук як керівник служби прем’єра Ющенка сидів у величезному кабінеті, де раніше працював хтось з віце-прем’єрів. Але йому там не подобалася атмосфера. Величезний будинок уряду, підвали НКВД і все таке інше... "Якщо в мене був шанс вирватися з Кабміну – я виривався. Бо чманієш", – розповідає Рибачук. Поговорити по душах він виходив у Маріїнський парк з боку стадіону "Динамо" – якраз напроти уряду.
"Я і кабінет – це речі мало сумісні", – каже Рибачук. Протягом півдня він циркулює між трьома кафе в Пасажі, які називає "чайними". Може тому, що каву він не п’є. А п’є чай. Чорний, зелений і білий.
"Як ви познайомилися з Ющенком?"
"Нас познайомив Гетьман. Це було в 1992 році".
Останні п’ять років радянської влади Рибачук як випускник романо-германської філології пропрацював у Індії за контрактом "Зарубежнефтестроя". Після повернення потрапив у "Київбіржбанк" – на згадку про існування такої структури нічого не залишилося.
"У мене було п’ять років роботи за кордоном, знання декількох мов, економічна освіта (пізніше Рибачук закінчив Інститут народного господарства). Мене швидко знайшли і забрали в цей банк. Я зробив йому ліцензію НБУ на ведення зовнішньоторговельних операцій, почав шукати людей... І тут Нацбанк мене вирахував... Вони довго шукали людину на посаду відповідального за зовнішні відносини в НБУ".
За словами Рибачука, відсутність відділу зовнішніх зв’язків Нацбанку була серйозною проблемою, бо доходило до конфузів. Як виявилося, перед цим першу місію Міжнародного валютного фонду... взагалі не пустили в НБУ.
"Це мені потім МВФівці розповідали... Мовляв, прийшли в Нацбанк якісь дядьки, не по-нашому говорять... Охорона їх просто виставили за двері!". Було це ще при самому першому главі НБУ Матвієнку. А Рибачука взяли на роботу уже при Гетьмані. "І я займався вступом України у МВФ...". Він же і створив спочатку відділ зовнішніх зв’язків, а потім міжнародний департамент Національного банку.
Коли Гетьман збирався у відставку, він назвав Рибачуку прізвище Ющенка. "Ми гуляли тоді по парку. Він казав, що є одна людина, яка може очолити Нацбанк, але не хоче... Але потім Гетьман з Плющем все ж заманили Ющенка в НБУ".
Крім інших заслуг перед майбутнім президентом, Рибачук став людиною, на очах якого відбулося знайомство Ющенка з Катериною Чумаченко. "1993 рік, наша перша поїздка – до США на 10 днів. Ознайомлення з роботою банківської системи Америки".
Рибачук підтверджує легенду – місця Ющенка і його майбутньої дружини в літаку дійсно були поруч. Але це була не випадковість – а сама справжня закономірність. Бо Чумаченко тоді очолювала представництво в Україні компанії "Барентс груп", і вони виграли тендер Агентства США з міжнародного розвитку на проект реформування банківської системи України.
Водночас Рибачук спростовує іншу легенду – що начебто перша дружина Ющенка Світлана Колесник була родичкою Гетьмана. "О!", – Рибачук відразу оживляється, коли чує питання: "Це можеш написати великими літерами: вона не має відношення до Гетьмана!"
За часів роботи в НБУ Рибачук встиг вісім місяців провести у США та Британії. "Я стажувався на Уолл-Стріт та в Сіті", – з неприхованою гордістю каже він. Виявляється, це була програма Джорджтаунського університету ("який закінчував Клінтон!", – додає Рибачук).
"Так сталося, що Ющенко вирішив не переобиратися на другий термін главою Нацбанку. Ну, була у нього сезонна депресія – проблеми з усіх сторін. Тоді я йому кажу: "Добре, Віктор Андрійович, тоді я звільняюся. Ви все одно ідете, а тут є цікава програма у Джорджтауні, поїду на співбесіду". Ну, Ющенко мене відпустив, але каже: "Ти не звільняйся, а давай оформимо як довгострокову відпустку за власний рахунок". В підсумку у США я побачив на першій шпальті "Файненшл Таймс": Ющенка Верховна Рада переобрала главою НБУ!"
В уряді Рибачук створив службу прем’єра, хоча насправді, коли тільки прийшов, не знав, як називатиметься його посада. Хотів бути просто поруч з Ющенком і займатися "щоб це було щось аналітичне".
 Ющенко як прем'єр здійснив один візит до США у 2000 році. Поруч з Рибачуком - тодішній прес-секретар Ющенка Наталія Зарудна, нещодавно призначена послом у Данію |
"Я коли їхав навесні 2001, то казав: "Віктор Андрійович, у мене контракт на три роки, повертаюсь у травні 2004 і відразу включаюся у вашу президентську виборчу кампанію".
Насправді Рибачук був у Києві вже восени того ж 2001 року. "Я після укладення контракту приїздив у Київ, поступово забирав у Салоніки родину, речі. І зустрічався з Ющенком. Говоримо-говоримо, кажу, що завтра зранку знову в Грецію, а він не розуміє: "Олег, а ти що, не назавжди приїхав!?"
У підсумку стало відомо, що Рибачук перерве свій контракт з чорноморським банком, коли в січні 2002 сформували список "Нашої України", де він отримав 29 місце. "Насправді зрозуміло, що підготовка до виборів президента почнеться не в травні 2004, а уже тоді, в листопаді 2001".
А своє рішення поїхати в Грецію Рибачук пояснює... податковою декларацією, з якою він би міг безболісно почати займатися політикою.
"Я кажу Ющенку: "Ви йдете в політику. Я не можу йти в політику, якщо я не дам відповіді на питання, на що я живу. Я розумів, що не можна іти в політику з декларацію державного службовця".
Отримував Рибачук у чорноморському банку 100 тисяч доларів на рік. Щоправда, каже він, на таку ж зарплату його кликали на три роки раніше – очолювати представництво в Україні одного з п’яти найбільших банків світу. "Мене викликали на співбесіду, я її пройшов. Але потім вирішив залишитися в НБУ".
Ці 100 тисяч, отримані за рік роботи в Салоніках – гроші, за які зараз живе Рибачук. Принаймні, він так каже. Спростовує будь-яку причетність до бізнесу. "Якби це було так, при Кучмі це швидко б вирахували. І мені б тоді мало не здалося".
Зараз гроші Рибачука поки знаходяться в Греції – бо всі роки там навчалася його донька. У філіалі Шеффілдського університету. "Це кращий університет Британії, і в Салоніках у них була єдина філія у світі. Зараз дочка повернулася в Київ, буде отримувати пристойну зарплату".
А свою грецьку зарплату Рибачук переведе в український банк під вищий відсоток.
Коли Рибачук працював на держслужбі, гроші у нього теж були. За рахунок різних відряджень. "У Нацбанку я міг отримати тисячу доларів у місяць – набігало за добові. Бувало, я по два тижні знаходився у відрядженнях".
"Насправді, ця тема – гроші... Все залежить від запитів. Зараз основна стаття витрат для мене – це відпочинок", – додає він.
Мешкає Рибачук у будинку в Плютах – це якщо їхати по обухівській трасі. "Землю я купив, взявши кредит в НБУ, за наполяганням Ющенка. Побудував там будинок... Ну, фактично там три кімнати. Зате земля там дуже подорожчала. Нещодавно мені її пропонували продати за 500 тисяч".
Крім того, у Рибачука є квартира на вулиці Костьольній – тобто біля самого Майдану Незалежності. Він її купив ще коли повернувся з Індії. "За п’ять років я там назбирав 10 тисяч доларів. Коли приїхав до Києва на початку 1990-х, це були шалені гроші! Тоді можна було міняти гроші в чеки і отоварюватися в спецмагазинах, але мудрі люди порадили: "Не ходи в "Березку", а переводи все в долари".
Так Рибачук назбирав багато грошей і купив квартиру, яку потім разом з ще одним помешканням обміняв на квартиру на Костьольній. Щоправда, там Рибачук не живе – бо в квартирі не завершено ремонт.
