Український магнат бажає потоваришувати
П'ятниця, 14 січня 2005, 12:28
Донецьк, Україна. - "Помаранчева революція" в Україні практично завершилася. До інавгурації реформатора Віктора Ющенка залишається всього декілька днів. Однак майбутнє його президентства й перетворення країни у стабільну демократичну державу багато в чому бути залежати від того, як він будуватиме відносини з російськомовним півднем і сходом України, які, в основному, підтримували його опонента, Віктора Януковича.
У цьому плані найважливішою фігурою для долі України після Ющенка є 38-літній Ринат Ахметов, найбагатша людина країни. Його статок оцінюється у 3 млрд. доларів, а польський щотижневик "Wprost" ставить його на друге місце серед найбагатших магнатів посткомуністичного світу.
Ахметов - син шахтаря з Татарстану, але його також можна назвати сином Донбасу, гірничодобувного й промислового регіону на сході України. Він був основним спонсором улюбленого сина області - колишнього прем'єра Януковича, який програв президентські вибори.
Це змушує припустити, що перемога Ющенка означає серйозну загрозу інтересам Ахметова. Але коли минулого місяця я зустрівся з ним у вестибюлі його шикарного п'ятизіркового готелю "Донбас Палас" у Донецьку, він випромінював упевненість.
Готовність Ахметова дати інтерв'ю - обнадійлива ознака того, що перемога Ющенка створює в країні клімат більшої прозорості й відповідальності. "Помаранчева революція" почалася через масові фальсифікації на виборах, але розвинулася завдяки суспільному невдоволенню клановим капіталізмом і корупцією влади.
Як висловився експерт Фонду Карнегі Андерс Аслунд (Anders Aslund), вибори, що відбулися в Україні, були боротьбою між мільярдерами, які користуються заступництвом уряду, і новітніми мільйонерами й середнім класом, на яких це заступництво не поширювалося.
Чимало прихильників Ющенка переконані, що багато українських магнатів розбагатіли нечесним, а то й злочинним шляхом, і хочуть, щоб новий уряд рішуче карав за незаконні фінансові угоди.
У відповідь на заяви критиків Ахметов говорить, що зміг досягти цього, багато ризикувавши у перші роки після розпаду СРСР. У 1995 році він створив "Донгорбанк" і використав його скромні активи для закупівлі неприбуткових промислових підприємств України в період високої інфляції й економічного спаду.
"Ми купили Єнакіївський метзавод за 6 млн. доларів, - розповідає підприємець. - Він був у жахливому стані, зовнішні борги становили 300 млн. доларів. Завод виготовляв 1 млн. т. сталі на рік і був приречений на загибель".
Але тут з'явився Ахметов. "Тепер заборгованості немає. Ми вклали 450 млн. доларів у виробничі об'єкти. Зараз він виготовляє 2,5 млн. т. сталі на рік і незабаром досягне 4 млн. т", - розповідає він. Інші підприємства теж були придбані за непридатними цінами.
Майбутній президент Ющенко вже оголосив, що сумнівні обставини приватизації деяких підприємств, що входять в орбіту Ахметова, будуть ретельно й суворо розглянуті. Особливо це стосується нещодавньої приватизації "Криворіжсталі" (придбаної у партнерстві з Віктором Пінчуком, зятем нинішнього президента України Леоніда Кучми. Заявка, яка перемогла, була на 800 млн. доларів нижча ціни, запропонованої консорціумом на чолі з US Steel).
Але в нашій розмові Ахметов захищає походження своєї економічної імперії. Через закриту компанію System Capital Management він володіє низкою сталеливарних, металургійних і вугільних підприємств, а також розважальних компаній, на яких працюють 300 тис. чоловік.
Крім того, йому належить донецький футбольний клуб "Шахтар" ( який виступає в елітній Лізі чемпіонів УЄФА), розкішний готель, регіональний оператор сотового зв'язку, національний телеканал і великий місцевий банк. Зараз він вкладає 250 млн. доларів у будівництво нового футбольного стадіону, який називає "вотумом довіри майбутньому України".
Намагаючись нормалізувати відносини з командою Ющенка, Ахметов дає зрозуміти, що не збирається лізти в політику, але буде перешкоджати будь-яким спробам домогтися розколу між західними й центральними областями країни, де переважає українське й україномовне населення (і де Ющенко користується серйозною підтримкою) і російськомовним сходом, який підтримує Януковича. "Я категорично проти спроб розділити країну, - говорить він. - Ми одна держава й повинні жити в єдиній країні... Але я за баланс влади між центром і регіонами".
Ахметов стверджує, що українські лідери мають працювати разом, щоб зменшити "серйозну" й "реальну" напруженість між східною й західною Україною. Зі своєї сторони він недавно запросив непримиренного лідера опозиції Юлію Тимошенко в Донецьк, для участі в зустрічі з місцевими жителями, яка транслювалася у прямому ефірі.
Що ж до його власності, Ахметов упевнений, що здобуде перемогу, тому що Ющенко - "це людина, яка поважає закон". Найближче оточення майбутнього президента вважає, що українська держава недоотримала надзвичайно необхідні доходи, а то й була пограбована. Однак існують побоювання, що затяжна боротьба за цю власність призведе до інвестиційної невизначеності й відлякає іноземних інвесторів.
Замість того, щоб уплутуватися у тривалі позови, майбутні лідери України віддають перевагу рішенню питань із магнатами, такими як Ахметов, через міцні антимонопольні механізми. Крім того, вони, схоже, зацікавлені в досягненні відкритої угоди, за якою магнати компенсували б втрати державної скарбниці, допомагаючи скоротити дефіцит бюджету, який збільшився через підвищені соціальні витрати в рік виборів. Ахметов і його діловий партнер Віктор Пінчук уже дали зрозуміти, що готові розглянути цей варіант.
Хоча деякі громадяни й чимало чиновників Донбасу висловлюють стурбованість, розчарування й гнів із приводу перемоги Ющенка, Ахметов демонструє прихильність прагматизму. Подібна позиція відкриває перспективи для конструктивних стосунків між наступним президентом України й магнатом, який має величезний вплив у регіоні, що виступав проти Ющенка, й де напруга, яка триває, може зірвати амбіційну програму реформ нового лідера.
Це, у свою чергу, дозволяє пророкувати м'яке приземлення демократії, яка розвивається і пережила бурхливу осінь і зиму.
Адріан Каратницький, радник і старший спеціаліст нью-йоркської організації Freedom House, взяв інтерв'ю у Рината Ахметова в Донецьку 28 грудня
Переклад Інозмі.ру
У цьому плані найважливішою фігурою для долі України після Ющенка є 38-літній Ринат Ахметов, найбагатша людина країни. Його статок оцінюється у 3 млрд. доларів, а польський щотижневик "Wprost" ставить його на друге місце серед найбагатших магнатів посткомуністичного світу.
Ахметов - син шахтаря з Татарстану, але його також можна назвати сином Донбасу, гірничодобувного й промислового регіону на сході України. Він був основним спонсором улюбленого сина області - колишнього прем'єра Януковича, який програв президентські вибори.
Це змушує припустити, що перемога Ющенка означає серйозну загрозу інтересам Ахметова. Але коли минулого місяця я зустрівся з ним у вестибюлі його шикарного п'ятизіркового готелю "Донбас Палас" у Донецьку, він випромінював упевненість.
Готовність Ахметова дати інтерв'ю - обнадійлива ознака того, що перемога Ющенка створює в країні клімат більшої прозорості й відповідальності. "Помаранчева революція" почалася через масові фальсифікації на виборах, але розвинулася завдяки суспільному невдоволенню клановим капіталізмом і корупцією влади.
Як висловився експерт Фонду Карнегі Андерс Аслунд (Anders Aslund), вибори, що відбулися в Україні, були боротьбою між мільярдерами, які користуються заступництвом уряду, і новітніми мільйонерами й середнім класом, на яких це заступництво не поширювалося.
Чимало прихильників Ющенка переконані, що багато українських магнатів розбагатіли нечесним, а то й злочинним шляхом, і хочуть, щоб новий уряд рішуче карав за незаконні фінансові угоди.
У відповідь на заяви критиків Ахметов говорить, що зміг досягти цього, багато ризикувавши у перші роки після розпаду СРСР. У 1995 році він створив "Донгорбанк" і використав його скромні активи для закупівлі неприбуткових промислових підприємств України в період високої інфляції й економічного спаду.
"Ми купили Єнакіївський метзавод за 6 млн. доларів, - розповідає підприємець. - Він був у жахливому стані, зовнішні борги становили 300 млн. доларів. Завод виготовляв 1 млн. т. сталі на рік і був приречений на загибель".
Але тут з'явився Ахметов. "Тепер заборгованості немає. Ми вклали 450 млн. доларів у виробничі об'єкти. Зараз він виготовляє 2,5 млн. т. сталі на рік і незабаром досягне 4 млн. т", - розповідає він. Інші підприємства теж були придбані за непридатними цінами.
Майбутній президент Ющенко вже оголосив, що сумнівні обставини приватизації деяких підприємств, що входять в орбіту Ахметова, будуть ретельно й суворо розглянуті. Особливо це стосується нещодавньої приватизації "Криворіжсталі" (придбаної у партнерстві з Віктором Пінчуком, зятем нинішнього президента України Леоніда Кучми. Заявка, яка перемогла, була на 800 млн. доларів нижча ціни, запропонованої консорціумом на чолі з US Steel).
Але в нашій розмові Ахметов захищає походження своєї економічної імперії. Через закриту компанію System Capital Management він володіє низкою сталеливарних, металургійних і вугільних підприємств, а також розважальних компаній, на яких працюють 300 тис. чоловік.
Крім того, йому належить донецький футбольний клуб "Шахтар" ( який виступає в елітній Лізі чемпіонів УЄФА), розкішний готель, регіональний оператор сотового зв'язку, національний телеканал і великий місцевий банк. Зараз він вкладає 250 млн. доларів у будівництво нового футбольного стадіону, який називає "вотумом довіри майбутньому України".
Намагаючись нормалізувати відносини з командою Ющенка, Ахметов дає зрозуміти, що не збирається лізти в політику, але буде перешкоджати будь-яким спробам домогтися розколу між західними й центральними областями країни, де переважає українське й україномовне населення (і де Ющенко користується серйозною підтримкою) і російськомовним сходом, який підтримує Януковича. "Я категорично проти спроб розділити країну, - говорить він. - Ми одна держава й повинні жити в єдиній країні... Але я за баланс влади між центром і регіонами".
Ахметов стверджує, що українські лідери мають працювати разом, щоб зменшити "серйозну" й "реальну" напруженість між східною й західною Україною. Зі своєї сторони він недавно запросив непримиренного лідера опозиції Юлію Тимошенко в Донецьк, для участі в зустрічі з місцевими жителями, яка транслювалася у прямому ефірі.
Що ж до його власності, Ахметов упевнений, що здобуде перемогу, тому що Ющенко - "це людина, яка поважає закон". Найближче оточення майбутнього президента вважає, що українська держава недоотримала надзвичайно необхідні доходи, а то й була пограбована. Однак існують побоювання, що затяжна боротьба за цю власність призведе до інвестиційної невизначеності й відлякає іноземних інвесторів.
Замість того, щоб уплутуватися у тривалі позови, майбутні лідери України віддають перевагу рішенню питань із магнатами, такими як Ахметов, через міцні антимонопольні механізми. Крім того, вони, схоже, зацікавлені в досягненні відкритої угоди, за якою магнати компенсували б втрати державної скарбниці, допомагаючи скоротити дефіцит бюджету, який збільшився через підвищені соціальні витрати в рік виборів. Ахметов і його діловий партнер Віктор Пінчук уже дали зрозуміти, що готові розглянути цей варіант.
Хоча деякі громадяни й чимало чиновників Донбасу висловлюють стурбованість, розчарування й гнів із приводу перемоги Ющенка, Ахметов демонструє прихильність прагматизму. Подібна позиція відкриває перспективи для конструктивних стосунків між наступним президентом України й магнатом, який має величезний вплив у регіоні, що виступав проти Ющенка, й де напруга, яка триває, може зірвати амбіційну програму реформ нового лідера.
Це, у свою чергу, дозволяє пророкувати м'яке приземлення демократії, яка розвивається і пережила бурхливу осінь і зиму.
Адріан Каратницький, радник і старший спеціаліст нью-йоркської організації Freedom House, взяв інтерв'ю у Рината Ахметова в Донецьку 28 грудня
Переклад Інозмі.ру
