"Блакитна стрічка" для "помаранчевого" уряду
Четвер, 13 січня 2005, 15:17
Розмови про це велися з Тимошенко, Пинзеником, Єхануровим, Кінахом, Тарасюком, Порошенком. Незабаром буде зустріч з Ющенком. Загалом же близько тринадцяти ймовірних членів майбутнього уряду вже ознайомлені з цим звітом, хоч і озаглавлений він як "пропозиції президенту".
Щодо змісту. Перше - політична реформа з метою збільшення ефективності державної влади за умов реального контролю з боку суспільства та верховенства права, друге – забезпечення громадянам гідного рівня життя, третє – поліпшення системи оподаткування за законодавчої бази для покращення функціонування фінансової системи, четверте – проведення чіткого розмежування між державою і приватними підприємствами задля забезпечення гарантії прав власності, п'яте – приєднання до Світової організації торгівлі та наближення до інтеграції в ЄС.
Такими є п'ять ключових блоків реформ, рекомендації щодо проведення яких вміщено у звіті "Пропозиції президенту – нова хвиля реформ", котрі підготувала комісія "Блакитної стрічки".
Дещо дивна назва незалежного дорадчого органу, як пояснив ініціатор створення комісії, помічник Генерального секретаря ООН та заступник адміністратора Програми розвитку ООН (ПРООН) Кальман Міжей, є міжнародним терміном і означає групу експертів "найвищої якості".
Власне, назву для комісії запропонував на правах ініціатора сам Міжей, котрий у "переломному" 89-му році входив до дорадчого органу з такою ж назвою у себе на батьківщині, в Угорщині. Помічник Кофі Аннана не уточнював склад тодішніх "блакитнострічників", але серед розробників нинішніх рекомендацій для України понад половина – вітчизняні.
Співголовами комісії, створеної у липні 2004 року, є відомий економіст, директор програм з дослідження Росії та Європи Фонду Карнегі "За мир в усьому світі" Андерс Аслунд та президент Центру економічного розвитку в Україні Олександр Пасхавер.
Крім них двох, членами комісії є ще 17 експертів: Ірина Акімова, Ден Білак, Ігор Бурковський, Марек Дабровскі, Адріан Каратницький, Ігор Коліушко, Кіт Крейн, Олександра Кужель, Дмитро Леонов, Жорж де Меніл, Віра Нанівська, Єжи Осятинскі, Олександр Рогозинський, Бен Слей, Олександр Чалий, Олександр Шевцов та вищезгаданий Кальман Міжей.
Всього ж у звіті експертів міститься понад сто рекомендацій, дванадцять з яких визначені як найнагальніші. Це, зокрема, адміністративна й судова реформи, реформування адміністративно-територіального устрою для підвищення ролі місцевих органів влади, запровадження обов'язкового медичного страхування, ухвалення ліберального Податкового кодексу.
Експерти вказують також на необхідність суттєво зменшити обсяг державних витрат, переглянути або й скасувати пільги і субсидії підприємствам, які перешкоджають структурним реформам.
У звіті зазначається, що "для вирішення конфлікту між двома протилежними моделями економічного законодавства" Україні потрібно скасувати Господарський кодекс та одночасно удосконалити націлений на ринкові відносини Цивільний кодекс.
Також комісія "Блакитної стрічки" пропонує новому президенту й уряду скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, запровадити реєстр прав власності, запровадити європейські стандарти у сфері законодавства та наблизитися до підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Це так, в загальному. А ще є маса "дрібніших", деталізованих рекомендацій, таких як змінити роботу міністерств з галузевої на функціональну, ліквідувати численні контролюючі та податкові інстанції, податкову поліцію, скоротити повноваження держслужбовців і підняти їм заробітну плату, укрупнити територіальні громади, ліквідувати військові суди, а також відмовитися від створення Апеляційного та Касаційного судів України, створивши натомість Верховний цивільний та Верховний кримінальний суди, визнати міжнародні наукові ступені.
До особливо дражливих можна віднести, наприклад, рекомендації зменшити кількість пільг і монетизувати їх, збільшити пенсійний вік та закрити можливості дострокового виходу на пенсію, протягом двох років ввести в дію ринок землі.
І ще багато-багато іншого, що зацікавлені читачі, вочевидь, матимуть змогу прочитати - автори звіту обіцяють його, крім того що представити президенту напередодні інавгурації, також опублікувати у ЗМІ.
На думку експертів, для успішної реалізації реформ Україні необхідно утримати зростання ВВП на рівні 8% протягом наступного десятиліття.
До речі, що стосується вступу до СОТ, згаданого на початку статті, то це завдання, на думку експертів, має бути виконане вже цього року.
Пасхавер переконаний, що "перегляду приватизації не передбачається", і найбільше, що може загрожувати крупним власникам – їм доведеться доплатити за куплені об'єкти.
Але навіть попри це, зрозуміло, що ініціативи, у яких ідеться про "скорочення, перегляд, скасування", обов'язково зіткнуться з серйозним спротивом тих груп, чиї інтереси це зачіпає. Та й в суспільстві не все може бути сприйнято з розумінням. Отже, це ще питання, чи захоче нова влада іти на непопулярні кроки за рік до парламентських виборів.
У зв'язку з цим Олександр Пасхавер філософськи зазначив, що "всі реформи містять компонент непопулярних заходів". "Принципово, що ці реформи може здійснювати тільки той уряд, якому довіряє суспільство", - підкреслив президент Центру економічного розвитку. І якраз уряд Ющенка, на його думку, має достатній кредит довіри, щоб провести непопулярні реформи.
Крім того, переконаний Пасхавер, "діяльність уряду – це ще й сигнал суспільству", і воно зрозуміє, що реформи потребують тривалішого часу, якщо вони бачитимуть конкретні кроки уряду.
Співголова Комісії Адерс Аслунд також оптимістично оцінює здатність нової команди до сміливих кроків. "Я ніколи не бачив стільки рішучості й стільки згоди серед головних політиків", - зазначив він.
Більше того, Аслунд упевнений, що "країну, яка виконує Копенгагенські критерії демократії, правосуддя і ринкової економіки і котра знаходиться в Європі, неможливо залишити поза Європейським Союзом на довгий час". Зазначаючи, що Україна зараз має значно вище економічне зростання, ніж нові члени ЄС, Аслунд вважає реальним вступ нашої країни в ЄС. Але за 15-20 років.
В той же час, на його думку, ЄЕП – це непотрібний уже нині "політичний проект для українських президентських виборів", так само як і "вся історія СНД – це історія невдалих проектів".
Про те, наскільки дослухатися до рекомендацій експертів, як і питання про щільність майбутньої можливої співпраці з ними, нова влада вирішуватиме сама. На презентації з цього приводу прозвучала фраза, що експерти, мовляв, "можуть намагатися впливати на політику, але не на політиків".
Щодо змісту. Перше - політична реформа з метою збільшення ефективності державної влади за умов реального контролю з боку суспільства та верховенства права, друге – забезпечення громадянам гідного рівня життя, третє – поліпшення системи оподаткування за законодавчої бази для покращення функціонування фінансової системи, четверте – проведення чіткого розмежування між державою і приватними підприємствами задля забезпечення гарантії прав власності, п'яте – приєднання до Світової організації торгівлі та наближення до інтеграції в ЄС.
Такими є п'ять ключових блоків реформ, рекомендації щодо проведення яких вміщено у звіті "Пропозиції президенту – нова хвиля реформ", котрі підготувала комісія "Блакитної стрічки".
Дещо дивна назва незалежного дорадчого органу, як пояснив ініціатор створення комісії, помічник Генерального секретаря ООН та заступник адміністратора Програми розвитку ООН (ПРООН) Кальман Міжей, є міжнародним терміном і означає групу експертів "найвищої якості".
Власне, назву для комісії запропонував на правах ініціатора сам Міжей, котрий у "переломному" 89-му році входив до дорадчого органу з такою ж назвою у себе на батьківщині, в Угорщині. Помічник Кофі Аннана не уточнював склад тодішніх "блакитнострічників", але серед розробників нинішніх рекомендацій для України понад половина – вітчизняні.
Співголовами комісії, створеної у липні 2004 року, є відомий економіст, директор програм з дослідження Росії та Європи Фонду Карнегі "За мир в усьому світі" Андерс Аслунд та президент Центру економічного розвитку в Україні Олександр Пасхавер.
Крім них двох, членами комісії є ще 17 експертів: Ірина Акімова, Ден Білак, Ігор Бурковський, Марек Дабровскі, Адріан Каратницький, Ігор Коліушко, Кіт Крейн, Олександра Кужель, Дмитро Леонов, Жорж де Меніл, Віра Нанівська, Єжи Осятинскі, Олександр Рогозинський, Бен Слей, Олександр Чалий, Олександр Шевцов та вищезгаданий Кальман Міжей.
Всього ж у звіті експертів міститься понад сто рекомендацій, дванадцять з яких визначені як найнагальніші. Це, зокрема, адміністративна й судова реформи, реформування адміністративно-територіального устрою для підвищення ролі місцевих органів влади, запровадження обов'язкового медичного страхування, ухвалення ліберального Податкового кодексу.
Експерти вказують також на необхідність суттєво зменшити обсяг державних витрат, переглянути або й скасувати пільги і субсидії підприємствам, які перешкоджають структурним реформам.
У звіті зазначається, що "для вирішення конфлікту між двома протилежними моделями економічного законодавства" Україні потрібно скасувати Господарський кодекс та одночасно удосконалити націлений на ринкові відносини Цивільний кодекс.
Також комісія "Блакитної стрічки" пропонує новому президенту й уряду скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, запровадити реєстр прав власності, запровадити європейські стандарти у сфері законодавства та наблизитися до підписання угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Це так, в загальному. А ще є маса "дрібніших", деталізованих рекомендацій, таких як змінити роботу міністерств з галузевої на функціональну, ліквідувати численні контролюючі та податкові інстанції, податкову поліцію, скоротити повноваження держслужбовців і підняти їм заробітну плату, укрупнити територіальні громади, ліквідувати військові суди, а також відмовитися від створення Апеляційного та Касаційного судів України, створивши натомість Верховний цивільний та Верховний кримінальний суди, визнати міжнародні наукові ступені.
До особливо дражливих можна віднести, наприклад, рекомендації зменшити кількість пільг і монетизувати їх, збільшити пенсійний вік та закрити можливості дострокового виходу на пенсію, протягом двох років ввести в дію ринок землі.
І ще багато-багато іншого, що зацікавлені читачі, вочевидь, матимуть змогу прочитати - автори звіту обіцяють його, крім того що представити президенту напередодні інавгурації, також опублікувати у ЗМІ.
На думку експертів, для успішної реалізації реформ Україні необхідно утримати зростання ВВП на рівні 8% протягом наступного десятиліття.
До речі, що стосується вступу до СОТ, згаданого на початку статті, то це завдання, на думку експертів, має бути виконане вже цього року.
Пасхавер переконаний, що "перегляду приватизації не передбачається", і найбільше, що може загрожувати крупним власникам – їм доведеться доплатити за куплені об'єкти.
Але навіть попри це, зрозуміло, що ініціативи, у яких ідеться про "скорочення, перегляд, скасування", обов'язково зіткнуться з серйозним спротивом тих груп, чиї інтереси це зачіпає. Та й в суспільстві не все може бути сприйнято з розумінням. Отже, це ще питання, чи захоче нова влада іти на непопулярні кроки за рік до парламентських виборів.
У зв'язку з цим Олександр Пасхавер філософськи зазначив, що "всі реформи містять компонент непопулярних заходів". "Принципово, що ці реформи може здійснювати тільки той уряд, якому довіряє суспільство", - підкреслив президент Центру економічного розвитку. І якраз уряд Ющенка, на його думку, має достатній кредит довіри, щоб провести непопулярні реформи.
Крім того, переконаний Пасхавер, "діяльність уряду – це ще й сигнал суспільству", і воно зрозуміє, що реформи потребують тривалішого часу, якщо вони бачитимуть конкретні кроки уряду.
Співголова Комісії Адерс Аслунд також оптимістично оцінює здатність нової команди до сміливих кроків. "Я ніколи не бачив стільки рішучості й стільки згоди серед головних політиків", - зазначив він.
Більше того, Аслунд упевнений, що "країну, яка виконує Копенгагенські критерії демократії, правосуддя і ринкової економіки і котра знаходиться в Європі, неможливо залишити поза Європейським Союзом на довгий час". Зазначаючи, що Україна зараз має значно вище економічне зростання, ніж нові члени ЄС, Аслунд вважає реальним вступ нашої країни в ЄС. Але за 15-20 років.
В той же час, на його думку, ЄЕП – це непотрібний уже нині "політичний проект для українських президентських виборів", так само як і "вся історія СНД – це історія невдалих проектів".
Про те, наскільки дослухатися до рекомендацій експертів, як і питання про щільність майбутньої можливої співпраці з ними, нова влада вирішуватиме сама. На презентації з цього приводу прозвучала фраза, що експерти, мовляв, "можуть намагатися впливати на політику, але не на політиків".
