Турчинов: Схема Донецько–Криворізької республіки пророблялася аналітиками Пінчука ще до початку кампанії

У суботу в Будинку профспілок на Майдані Незалежності з’явився один із головних атрибутів влади – "рамка" металопошуку. Її поставили на вході на третій поверх. Колись там засідало керівництво провладної пострадянської профспілки. Зараз тут штаб опозиції, яка тиждень дотискує владу–соратницю керівництва цього найбільшого, але маловпливового трейд–юніону.

Будинок профспілок – стратегічний об’єкт, з якого лідери команди Ющенка ідуть прямо на трибуну на Майдані. 21 листопада у залі на першому поверсі була виборча дільниця №1, де голосував Віктор Ющенко. Через три дні будинок зайняла опозиція. Тепер у цій великій кімнаті – їдальня із пристойною вечерею для мешканців наметового містечка. Суп, вермішель, шмат м’яса, ковбасний сир, огірки, салат, компот. Майже санаторій.

Перед входом – стіл зарядки мобільних телефонів. Вкрасти чужу "трубку" можна, але треба знати не тільки як називається модель телефона, що впав у око – але і прізвище власника. Бо коли кладеш телефон на зарядку, на нього наклеюють прізвище.

Тут же є стіл для збору пожертв, медпункт і пункт розселення.

На другому поверсі – "магазин". Точніше, склад секонд–хенду, який принесли кияни і який можна брати безкоштовно. Всі вишукують одяг із помаранчевими вставками.

У великій залі профспілок – "спальня". Люди сплять на підлозі і на кріслах. Ті, кому не спиться, можуть взяти за столом реєстрації і почитати спецвипуск "Сільських вістей".

Картина дуже сильна – нагадує щось спільне між кінозалом і вокзалом. Таке враження, що люди чекали на сеанс, але він все не починався, ось народ і позасинав.

Поверхом вище знаходиться штаб–квартира. Туди нікого майже не пускають. Щоб потрапити у крило, де знаходиться кабінет із написом "народний президент України Віктор Ющенко", потрібно пройти потрійний кордон.

До речі, табличка на кабінеті так і не з’явилася. Напис просто надрукований на принтері. Напроти кабінету Ющенка – двері з надписом "Кінах А.К."

Поруч із кабінетом Ющенка – "головний диспетчерський центр Вінський Й.В." Якщо зайти всередину, то це спільна приймальня на два кабінети. На одному напис "Тимошенко Ю.В.", на іншому – "Мороз О.О.".

Однак кабінети порожні, чутно, як на вулиці безперервно скандується "Ю–щен–ко!", а по коридору іде Давид Жванія у гумових чоботях і одязі в стилі мілітарі. Він прямує з наради, в якій також брав участь Вінський, Безсмертний і Турчинов.

Соратник Тимошенко Олександр Турчинов – серед радикалів у кампанії Ющенка. У нього теж є кабінет – напроти спільної приймальні Тимошенко і Мороза. Там він сидить разом із помічником, і там "Українська правда" спробувала з’ясувати, що далі чекає півмільйонні акції протесту в Києві.

"Або вони підуть на наші позиції, або ми підводимо риску. Припияємо гратися в іграшки: відтягни мій кінець!", – каже Турчинов.

– Парламент у суботу вирішив, що найкращим варіантом було б переголосування другого туру...

– Це можливо тільки якщо буде прийнято закон про заборону відкріпних посвідчень. Щоб не займатися дурною роботою, треба, щоб Кучма був готовий підписати закон. Чи готовий Кучма – це питання.

Але якщо переговорний процес не буде закінчений на умовах, які запропонувала наша сторона – ми переходимо до більш активних дій. При чому активність буде зростати у геометричній прогресії. Як в центрі так і в регіонах. Люди сьогодні самі нас штовхають.

– Про які активні дії іде мова?

– Брати владу.

– Як це зробити? Очевидно, що штурм адміністрації президента неможливий.

– Влада – це можливість управляти процесом, а не знаходитися у будинку. У нас поруч МінАПК, але це не значить, що вони керують комплексом. Будівля – це не є самоціль. Можна взяти адміністрацію, а потім не знати, що з цим робити. Взяти адміністрацію – це крапка, а не початок.

Коли влада не здатна сприйняти конструктивні пропозиції, і не контролює ситуацію в країні – то така влада не має права надто довго існувати. В цьому випадку Комітет національного порятунку буде брати на себе владні функції.

Що стосується варіанту, якщо все ж таки буде прийнято варіант переголосування – ми спокійно до цього ставимося. Для нас стратегічне питання – захист людей, які прийшли на Майдан. Тому що людям треба повертатися додому. І уявіть, люди з Донецька чи Маріуполя приїхала на Майдан, і повертаються в регіон, де відбувається якась істерія.

З іншого боку, щоб провести чесне переголосування, в пакеті має іти відставка Кабінету міністрів. І формування тимчасового уряду, мета якого – забезпечити чесні вибори.

– Тимчасовий уряд – на чолі з ким?

– Я не виключаю, що очолити уряд міг би очолити голова Верховної Ради – залишаючись при цьому на своїй посаді. Хоча це моя власна думка. Або очолити уряд могла б якась нейтральна фігура з депутатів, чи хтось з тих, хто не претендує на цю посаду, хтось з відомих вчених. Хто міг би забезпечити передачу владу і чесні вибори.

Крім того, відставка Януковича на часі, бо хтось має відповідати за економічні наслідки, які має Україна у зв’язку із тотальною фальсифікацією, за сепаратисьскі тенденції, які штучно завезені в Україну Кучмою, Януковичем і їх командами.

– Є якісь конкретні автори у цієї технології сепаратизму?

– Схема Донецько–Криворізької республіки пророблялася аналітиками Пінчука ще до початку виборчої кампанії – це схема самозахисту. Вони не хочуть втрачати "Криворіжсталь", свої трубні заводи, свої металургійні підприємства, ГОКи–шмоки, які вони незаконно приватизували або банально вкрали.

– Якщо говорити про сценарій опозиції "брати владу" – це значить, що будуть віддаватися накази, які мають кимось виконуватися. Ким – окрім мерів західно–українських міст?

– Не тільки. Сьогодні є структурні силові підрозділи, які готові перейти на нашу сторону.

– Але якщо один підрозділ перейде, а інший не перейде, ситуація буде взагалі дивна?

– Розумієш, ситуація неконтрольована виключно з боку влади. Яка не здатна зупинити процес інакше, ніж силовим варіантом. А зараз силовий варіант у випадку застосування не призведе до результату.

Може, декілька відморожених омонівців підуть на використання зброї. Але я не певен, що на це готові навіть їх підлеглі. Навпаки, наскільки відомо нам, багато силовиків готові захищати беззбройних людей. І багато людей, які сьогодні знаходяться в Києві, готові вмерти за свободу. Я не знаю солдатів, які готові вмирати за вкрадені Кучмою і Януковичем гроші.

– Вам вдалося з’ясувати, що насправді готувалося у п’ятницю рано–зранку в адміністрації президента – коли міліція розділила людей і явно готувалася до приїзду Кучми?

– Було завдання МВС і внутрішнім військам забезпечити в’їзд Кучми і Януковича на територію адміністрації. Вони дійсно планували акцію передачі влади, і Янукович вступає у повноваження. Але офіцери і солдати так "р’яно" робили розсікання людей, що навіть невеликі пікети залишилися на місцях. Не було у військових великого бажання виконувати ці накази!

– Ви ведете підрахунок, скільки взагалі прихильників Ющенка із регіонів змобілізовано у Києві?

– Ми навіть самі цей перелік не знаємо. Люди їдуть самостійно.

– Вони не реєструються у ваших центрах?

– Не всі. Сьогодні стільки в Києві взято під контроль будинків: Український дім, Жовтневий палац, Будинок профспілок, усі кінотеатри, які розташовані в центрі Києва, Будинок офіцерів, Міністерство АПК, Консерваторія, вокзал і так далі.

– Що, люди живуть у будинку Міністерства АПК на Хрещатику?

– Так. Міністерство розпустило колегію і збігло.

– Ну, а де люди, вибачте, купаються?

– У мешканців Києва також знаходиться багато людей. Крім того, до нас звернулося багато санаторіїв, які безкоштовно запропонували таку послугу – і ми направляємо туди людей на облаштування своїх комунальних проблем.

– Скільки іде в добу харчів на утримання акції в центрі Києва – скільки центнерів ковбаси, хліба?...

– Це закрита інформація. Але це серйозні цифри.

Крім харчування, яке ми організовуємо, колосальний – просто колосальний! – обсяг їжі несуть кияни. Харчів вистачить на три роки осади! Деякі речі уже нема де складати! Коли починає захльостувати – ми звертаємося з проханням приносити цільові речі.

Крім того, частина харчів віддається знедоленим шахтарям, яких привезли за Януковича. Вони довго бомжували на вокзалі, а коли почали мародерствувати і громити кіоски, ми їх нагодували, дали трохи теплих речей. І вони з великою подякою і помаранчевими стрічками поїхали повертатися додому.

Щоправда, частина завезених зі сходу людей ще залишилася в пансіонатах і піонерських таборах під Києвом. Але бажання іти на Київ вони не показують. Бандюки – вони, дійсно, за гроші можуть піти на провокації.

А звичайні люди, яких мобілізували із шахт – вони їхали, бо це був наказ і результат промивання мізків. Але, потрапивши в умови такого свята свободи, люди змінюються на очах. Ще пару днів тому вони кричали "націоналісти!", а зараз бачать, що у Києві зібралися нормальні люди.

– Наостанок – що від коаліції "Сила народу" подарували в день народження Юлії Тимошенко?

– Останній час всі наші свята не святкуються, і ми їх зустрічаємо в бойових умовах. І Юлія Володимирівна – в самих бойових. Немає часу! Тому квіти – це знак поваги. А на площі люди зайця подарували...

Це війна. І на війні вся атрибутика мирного життя відходить на другий план.