Руслана – дитя нової України
Вівторок, 18 травня 2004, 11:52
Німецька преса - про захоплюючу перемогу Руслани на Євробаченні 2004
Німецька преса відреагувала набагато активніше за українські видання на перемогу Руслани у цьогорічному конкурсі Євробачення. І в цьому відбилася не лише образа за Макса (Max Mutzke), що представляв Німеччину, і навіть не роздратування, що "східний блок" розгромив західний на його історичному майданчику. Натомість впадає у вічі скупа об’єктивність, котра варта багатьох компліментів: мульти-талант, енергія, надзвичайна видовищність виступу, запальність ритму і оригінальність костюмів.
Власне, Німеччина й досі не знає України. При згадці виринає Росія (так у Німеччині завжди називали Радянський Союз), Чорнобиль, мафія та криміналітет, корупція влади і т. ін. Перелік можна скоротити до кількох глибинних архетипів: небезпека, невідомість, холод (або краще: вічна зима), бідність. Горілка на цьому фоні позитивно відрізнялася б: якість. Але за відсутності українського імпорту знають лише "Московскую" і "Wyborowu".
Тому складно переоцінити те, що зробила для України своєю перемогою Руслана: Перші сторінки більшості німецьких видань майоріли портретами войовничої українки у повний зріст із жовто-блакитним прапором у руках.
"Дика амазонка перемогла нашого Макса"
Під таким красномовним заголовком вийшла величезна стаття у популярному бульварному виданні Abendzeitung. Попри величезну таємницю віку "сексуальної" Руслани (газета пише про 29 років, тоді як Bild - про 26), увагу привернули костюми співачки та балету "Життя".
На відміну від Макса, що за весь виступ "аж 5 разів розплющив очі", Руслана презентувала "гаряче шоу" і змусила публіку шаленіти. Екскурс у творчість співачки і композиторки завершується думками експертів.
Адо Шлір (Ado Schlier), котрий коментував трансляції Євробачення 26 разів: "Руслана виграла справедливо, вона вміє співати і танцювати. Вона – професіоналка". Учасник колись легендарної групи Modern Talking Томас Андерс (Thomas Anders): "Пісня переможниці не є піснею як такою, але фантастично представлена. І жінка ця дуже приваблива".
"З її диким шоу на сцені прекрасна Руслана викинула зі змагання своїх конкурентів", - підхоплює тему Tageszeitung, інше бульварне видання. Газета наголошує на тому, що саме більшість зі 150 мільйонів глядачів проголосувала за "темпераментну співачку" з України: Назва була програмовою, і Руслана переконала Європу.
Bild – газета з найбільшим у Німеччині накладом – друкує величезний портрет Руслани і згадує про шалений успіх трансляції. Із 11,5 мільйонами телеглядачів та 43,6% телевізійного простору перший національний канал ARD зробив Руслані та Україні величезну рекламу. Також і більшість опитаних експертів зазначають, що розмови про "політичне голосування" у випадку Руслани є просто беззмістовними.
"Дика танцівниця Руслана – дитя нової України"
Під таким заголовком вийшла стаття про українку у Sueddeutsche Zeitung, одній з найбільш аналітичних газет Німеччини, що користується величезною популярністю в колі інтелігенції та політичної еліти.
"Руслана не є просто поп-зірочкою, що вміє лише танцювати і при цьому так виглядати, як цього хотіли б чоловіки. У молодому дикому капіталізмові України вона стверджується як композитор, аранжувальник, кіно-продюсер, власник фірми і енергійна поборниця культурної спадщини", - зазначає видання і робить ґрунтовний огляд творчості Руслани.
"Я робитиму все, щоб моя країна стала відомішою і не асоціювалася лише з Чорнобильською катастрофою", - цитує газета слова співачки. Штефан Рааб (Stefan Raab, відомий німецький телеведучий і автор пісні для Макса) хотів змінити Євробачення – та це вдалося сходові, констатує Sueddeutsche в одному із заголовків.
"Цієї ночі переможницю звали Русланою. Успіх святкувала тендітна жінка із батогом та своєю піснею "Дикі танці". І це - з енергією, ніби день лише почався, а не тривав уже 24 години. Аж коли їй набридла метушня, вона сіла у довжелезний білий кадиллак переможця й зникла за затемненими шибами в ночі", - відкриває статтю про Євробачення ще одна дуже авторитетна німецька газета – Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Видання розкриває читачеві "неймовірно важку працю", що стоїть за успіхом Руслани, на честь котрої у Стамбулі вже встигли назвати музичний клуб. Німеччина чекає на англомовний альбом, що вийде у червні, а також на турне Руслани країною. Бо завдяки їй (Руслані) європейська шлягерна індустрія "піде 2005-го року на прощу до Києва", - підсумовує газета.
"Заключний акорд Євробачення вже давно відлунав, але сп’яніла від перемоги Руслана все ще била мікрофоном у долоню і змушувала 7100 захоплених глядачів у Арені плескати в такт", - не змогла не згадати загалом скептична до перемоги Руслани консервативна Die Welt.
Попри багаточисленні акценти на політичній заангажованості голосування, вона спромоглася визнати, що "блискуча переможниця" презентувала найвидовищніше шоу вечора.
Підсумовуючи цей широкий огляд, ще раз хочеться наголосити: стільки про Україну не згадували ще ніколи, тим паче - у такому позитивному контексті. Тепер справа за організаторами Євробачення 2005, адже їм випадає рідкісний шанс довести, що Європа не помилилася: в Руслані, Україні і в українцях.
Німецька преса відреагувала набагато активніше за українські видання на перемогу Руслани у цьогорічному конкурсі Євробачення. І в цьому відбилася не лише образа за Макса (Max Mutzke), що представляв Німеччину, і навіть не роздратування, що "східний блок" розгромив західний на його історичному майданчику. Натомість впадає у вічі скупа об’єктивність, котра варта багатьох компліментів: мульти-талант, енергія, надзвичайна видовищність виступу, запальність ритму і оригінальність костюмів.
Власне, Німеччина й досі не знає України. При згадці виринає Росія (так у Німеччині завжди називали Радянський Союз), Чорнобиль, мафія та криміналітет, корупція влади і т. ін. Перелік можна скоротити до кількох глибинних архетипів: небезпека, невідомість, холод (або краще: вічна зима), бідність. Горілка на цьому фоні позитивно відрізнялася б: якість. Але за відсутності українського імпорту знають лише "Московскую" і "Wyborowu".
Тому складно переоцінити те, що зробила для України своєю перемогою Руслана: Перші сторінки більшості німецьких видань майоріли портретами войовничої українки у повний зріст із жовто-блакитним прапором у руках.
"Дика амазонка перемогла нашого Макса"
Під таким красномовним заголовком вийшла величезна стаття у популярному бульварному виданні Abendzeitung. Попри величезну таємницю віку "сексуальної" Руслани (газета пише про 29 років, тоді як Bild - про 26), увагу привернули костюми співачки та балету "Життя".
На відміну від Макса, що за весь виступ "аж 5 разів розплющив очі", Руслана презентувала "гаряче шоу" і змусила публіку шаленіти. Екскурс у творчість співачки і композиторки завершується думками експертів.
Адо Шлір (Ado Schlier), котрий коментував трансляції Євробачення 26 разів: "Руслана виграла справедливо, вона вміє співати і танцювати. Вона – професіоналка". Учасник колись легендарної групи Modern Talking Томас Андерс (Thomas Anders): "Пісня переможниці не є піснею як такою, але фантастично представлена. І жінка ця дуже приваблива".
"З її диким шоу на сцені прекрасна Руслана викинула зі змагання своїх конкурентів", - підхоплює тему Tageszeitung, інше бульварне видання. Газета наголошує на тому, що саме більшість зі 150 мільйонів глядачів проголосувала за "темпераментну співачку" з України: Назва була програмовою, і Руслана переконала Європу.
Bild – газета з найбільшим у Німеччині накладом – друкує величезний портрет Руслани і згадує про шалений успіх трансляції. Із 11,5 мільйонами телеглядачів та 43,6% телевізійного простору перший національний канал ARD зробив Руслані та Україні величезну рекламу. Також і більшість опитаних експертів зазначають, що розмови про "політичне голосування" у випадку Руслани є просто беззмістовними.
"Дика танцівниця Руслана – дитя нової України"
Під таким заголовком вийшла стаття про українку у Sueddeutsche Zeitung, одній з найбільш аналітичних газет Німеччини, що користується величезною популярністю в колі інтелігенції та політичної еліти.
"Руслана не є просто поп-зірочкою, що вміє лише танцювати і при цьому так виглядати, як цього хотіли б чоловіки. У молодому дикому капіталізмові України вона стверджується як композитор, аранжувальник, кіно-продюсер, власник фірми і енергійна поборниця культурної спадщини", - зазначає видання і робить ґрунтовний огляд творчості Руслани.
"Я робитиму все, щоб моя країна стала відомішою і не асоціювалася лише з Чорнобильською катастрофою", - цитує газета слова співачки. Штефан Рааб (Stefan Raab, відомий німецький телеведучий і автор пісні для Макса) хотів змінити Євробачення – та це вдалося сходові, констатує Sueddeutsche в одному із заголовків.
"Цієї ночі переможницю звали Русланою. Успіх святкувала тендітна жінка із батогом та своєю піснею "Дикі танці". І це - з енергією, ніби день лише почався, а не тривав уже 24 години. Аж коли їй набридла метушня, вона сіла у довжелезний білий кадиллак переможця й зникла за затемненими шибами в ночі", - відкриває статтю про Євробачення ще одна дуже авторитетна німецька газета – Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Видання розкриває читачеві "неймовірно важку працю", що стоїть за успіхом Руслани, на честь котрої у Стамбулі вже встигли назвати музичний клуб. Німеччина чекає на англомовний альбом, що вийде у червні, а також на турне Руслани країною. Бо завдяки їй (Руслані) європейська шлягерна індустрія "піде 2005-го року на прощу до Києва", - підсумовує газета.
"Заключний акорд Євробачення вже давно відлунав, але сп’яніла від перемоги Руслана все ще била мікрофоном у долоню і змушувала 7100 захоплених глядачів у Арені плескати в такт", - не змогла не згадати загалом скептична до перемоги Руслани консервативна Die Welt.
Попри багаточисленні акценти на політичній заангажованості голосування, вона спромоглася визнати, що "блискуча переможниця" презентувала найвидовищніше шоу вечора.
Підсумовуючи цей широкий огляд, ще раз хочеться наголосити: стільки про Україну не згадували ще ніколи, тим паче - у такому позитивному контексті. Тепер справа за організаторами Євробачення 2005, адже їм випадає рідкісний шанс довести, що Європа не помилилася: в Руслані, Україні і в українцях.
