"Час простих рішень у приватизації минув"- Михайло Чечетов
Четвер, 24 квітня 2003, 18:05
Аналізуючи наслідки ротації у керівництві Фонду держмайна, експерти висловлювали різні прогнози: від кардинальної зміни діяльності ФДМ (у напрямку від продажу - до управління держвласністю) до продовження "застою" у приватизації. Сам же новий голова приватизаційного відомства Михайло Чечетов не схильний пов'язувати зміни у роботі Фонду зі своїм призначенням. Що чекає українську приватизацію? Про це - в інтерв'ю Михайла Чечетова "Контексту".
Напрямок діяльності Фонду держмайна повинен відповідати вивісці на його фасаді
- Після Вашого приходу в крісло голови Фонду низка спостерігачів заговорила про початок нового етапу в біографії ФДМ як, у першу чергу, структури, що контролює держмайно, а не приватизує. Чи згодні Ви з цією тезою?
- Справді, роль Фонду змінюється. Але це пов'язано не з моїм приходом на керівну посаду голови ФДМ, а з майбутнім, сподіваюся, ухваленням і реалізацією нової програми приватизації (на 2003-2008 р. - "Контекст"), що передбачає завершення цього процесу. На початку 90-х, коли створювався Фонд, його не даремно назвали не "Фондом приватизації", а саме Фондом держмайна. Очевидно, ФДМ споконвічно належать дещо інші функції, ніж ті, котрі він виконував донедавна. Так, приватизаційна складова поки превалює, але не менш важливі функції контролю, корпоративного управління та інше. Тому в контексті нової програми ми спробуємо по-іншому розставити акценти, щоб напрямки діяльності Фонду держмайна були адекватними вивісці на його фасаді.
- Імовірно, у цьому ключі варто сприймати передачу прав на управління держвласністю від Кабміну Фонду?
- Звичайно. Справа в тому, що у свій час низка урядів передали корпоративні права в акціонерних товариствах міністерствам, чи відомствам, обласним адміністраціям. Щось було передано областям, щось перейшло в комунальну власність, щось було підпорядковане міністерствам і відомствам, дещо залишилося і за Фондом. Охарактеризувати ідеологію цих рішень можна одним словом: безсистемність.
Тому абсолютно правий президент, який доручив Кабміну і Фонду підготувати рішення, які скасовують роздачу корпоративних прав, і зібрати всі ці права "під дахом" ФДМ. Ми вже підготували відповідні документи для Кабміну, уряд їх схвалив. Зараз усі корпоративні права держави сконцентровані у Фонді держмайна.
- Що Ви плануєте робити з ними надалі?
- Зібрати в себе права більш ніж на півтори тисячі об'єктів - навіть не півсправи. Після передачі нам цих прав ми підготували проект указу президента, відповідно до якого у Фонді повинен бути створений департамент щодо управління корпоративними правами. Існує і доручення уряду Фонду держмайна разом з Мінекономіки і галузевими міністерствами внести пропозиції про перспективи цього управління. Зокрема, обговорюється варіант, відповідно до якого не всі пакети варто залишати за ФДМ. Ми пропонуємо не контрольні пакети (а таких близько 1200) залишити Фонду: по новій програмі приватизації всі подібні пакети підлягають продажу протягом півтора року.
Що ж стосується контрольних пакетів акцій (близько 400), то на питання, хто краще ними керував - міністерства, відомства, комітети, області чи Фонд - я б відповів, що овацій не заслуговує ніхто. Об'єктивності заради наголошу, що найгірше керували обласні адміністрації. Тому ми вважаємо економічно недоцільним і безперспективним повернення до старої схеми, коли управління корпоративними правами передавали областям. Ця функція повинна бути сконцентрована або у ФДМ, або ж в окремих випадках у профільних міністерствах.
- Ви маєте на увазі енергетику?
- Так, єдиний виняток варто зробити тільки для Мінтопенерго: незалежно від розміру пакета, вся енергетика повинна керуватися профільним міністерством. Це високотехнологічний комплекс, від нормального функціонування якого залежить стан економіки й безпека держави. Утім, є "винятки з винятку": "Нафтогаз" цілком перейшов в управління Кабміну.
Співпраця з парламентом - ключове завдання
- З Вашим приходом пов'язують інтенсифікацію діяльності в сфері законодавчого забезпечення приватизації. Чи будете Ви наполягати на ухваленні закону про ФДМ?
- Це ключове завдання. Я не бачу перспектив Фонду без тісної співпраці з парламентом. Максималізувати ефект від приватизації і корпоративного управління можна лише заклавши могутню законодавчу базу. І першим документом повинен стати закон про Фонд, щоб ФДМ міг твердо стояти на ногах в умовах політичного тиску, що буде підсилюватися з наближенням 2004 року. Зараз проект закону знаходиться в уряді. Головне питання, яке уже років п'ять гальмує Рада, - кому повинен підкорятися Фонд.
- Нещодавно Ви заявили, що вважаєте за доцільне підпорядкування ФДМ парламенту. Ідея не нова, і раніше вона не знаходила достатнього кількості прихильників. Які Ваші аргументи цього разу?
- Зараз ситуація змінилася - розпочалася політична реформа. Вкінці тунелю ми повинні побачити Україну парламентсько-президентською. Якщо реформу вдасться завершити, буде отриманий наступний алгоритм керування: парламентська більшість формує уряд, і цей тандем рухає країну вперед. І вже не важливо буде, підкоряється ФДМ парламенту чи уряду. Якщо основні повноваження будуть сконцентровані в Раді, нехай Фонд підкоряється їй.
- Після Вашого нового призначення деякі експерти заявили, що Програма приватизації може пережити певні зміни. Чи це так?
- Програма вийшла з надр Фонду, тому все в ній нас влаштовує. Це дуже важливий документ, одна з основних складових довгострокової економічної стратегії держави. Якщо попередні програми були розраховані на певний термін - рік чи три, то нова програма - не просто на шість років: вона передбачає завершення приватизації як проекту реформування структури власності. Така постановка питання повинна продемонструвати світовому співтовариству курс України на економічні реформи. Стабілізація правил гри на приватизаційному ринку України на шість років повинна поліпшити інвестиційний клімат у державі.
- З документа викреслене поняття "промисловий інвестор" і перелік приватизованих підприємств. Чи не станеться так, що після чергової "фільтрації" вже не буде що приймати?
Я буквально прошу депутатів залишити деякі ключові тези програми. Так, уперше ставиться завдання фронтальної інвентаризації всього наявного в держави майна. На сьогодні у Фонді зібрані тільки АТ, а інші об'єкти знаходяться в міністерствах і відомствах. Причому ми не знаємо, скільки підприємств у їх "загашниках". Відповідно до програми, необхідно провести інвентаризацію об'єктів і систематизувати їх, щоб потім не залишати об'єкти в держвласності в угоду чиїмось інтересам під прикриттям інтересів державних.
Другий принциповий момент стосується розподілу отриманих від приватизації грошей. Недоцільно "проїдати" створене поколіннями. Прибутки від продажів зараз спрямовуються в бюджет. На мою думку, варто хоча б частину цих прибутків інвестувати в розвиток. Не менше 25% "приватизаційних грошей" потрібно вкласти в розвиток галузей. Котрий рік, розробляючи бюджет, ФДМ безуспішно відстоює цю ідею. Грошей у державі завжди на щось буде не вистачати, тому раз і назавжди варто ухвалити тверде рішення.
Нарешті, оптимізація держвласності. Сьогодні держава намагається залишити у своїй власності якнайбільше об'єктів. При цьому вона відсікає об'єкт від приватних інвестицій. Нинішній ступінь фізичного зносу основних фондів нерідко складає 50-70%, а часом і 90%. Фактично, якщо сьогодні не вкласти кошти в такі підприємства, завтра вкладати вже не буде куди . Якщо об'єкт залишається в держвласності, чи зможе держава нести повну відповідальність за долю підприємства? Якщо ні, то останнє приречене на згасання, і тоді його краще продати, але вчасно. Необхідно збалансувати прагнення держави керувати з реальними можливостями.
Час індивідуальних продажів
- Прокоментуйте, будь ласка, проблему з одержанням грошей від продажу UMC, які вже надійшли.
- Проблема в тім, що Мінфін і ДПАУ поки що не знайшли оптимальної схеми перекладу коштів з розрахункового рахунку "Укртелекому" у держбюджет, щоб мінімізувати податки. Якби продажем UMC займався Фонд, проблеми не було б, але уряд вирішив, що продавати буде "Укртелеком". Проте кошти вже надійшли, і переведення їх у бюджет - лише справа часу.
- Спрогнозуйте розвиток ситуації навколо продажу 25%-го пакета акцій Нікопольського заводу феросплавів.
- На останньому етапі конкурсу залишився один переможець - концерн "Придніпров'я". За законом у такому випадку виробляється експертна оцінка пакета, результати якої можуть у 2-5 разів перевищити стартову ціну. До 20 травня українсько-угорське консалтингове підприємство "Увекон" разом з аудиторською компанією Deloitte&Touch оцінять вартість акцій, і "Інтерпайпу" залишиться вирішити, чи готовий він викласти необхідну суму. Якщо ні - ми готуємо умови нового конкурсу. Подібна схема вже застосовувалася, але не для таких великих об'єктів - причому відмови купувати з боку переможців були. У даному випадку прогнозувати результат заходу не візьмуся.
- Більш складні для продажу "Укрнафта" і "Укррудпром". Яка імовірність того, що питання по цих об'єктах вдасться вирішити ще цього року?
- На мій погляд, коли ухвалюються рішення про приватизацію подібних об'єктів, помилки матимуть наслідки не тільки для підприємства, але і для держави. Щоб гарантувати успішність конкурсу по "Укрнафті", вольового рішення ФДМ замало. Причому зараз керівництво Фонду не боїться приймати серйозні рішення. Та й взагалі час простих рішень у приватизації минув... Проте якщо ФДМ і Кабмін ухвалять рішення щодо продажу нафтового монополіста, але "проти" виступить Верховна Рада, продаж буде безперспективним. Потрібна підтримка парламенту - і в цілому, і щодо термінів і схем продажу. Я поки не відчуваю, що парламент готовий до цього кроку.
Аналогічна ситуація з "Укррудпромом". Приватизаційний конвеєр довершений, акценти зміщаються на індивідуальний підхід до продажу об'єктів, з ретельною їх підготовкою й діагностикою наслідків. Якщо ми не впевнені, що після приватизації підприємство вийде на більш високу конкурентноздатність, продавати його не будемо: ризики повинні бути зведені до нуля. До речі, один з політичних ризиків - парламент у ролі опонента. Один зі шляхів домогтися згоди Ради - ухвалення окремого закону, присвяченого цьому продажу. Не виключаю, що продаж відбудеться цього року, але такий графік є дуже напруженим.
- Серед передбачуваних у найближчому майбутньому великих продажів уже не фігурують обленерго та "Укртелеком"...
- При приватизації "Укртелекому" помилки також неприпустимі. Якщо зараз кон'юнктура на світових ринках телекомунікацій не зможе забезпечити ні нормальної ціни, ні приходу дійсно стратегічного інвестора, продавати об'єкт передчасно. По-моєму, цього року поліпшення кон'юнктури не очікується.
Що стосується обленерго, - по них зберігається колосальна, більше $1 млрд., кредиторська заборгованість. Причому в розпорядженні Кабміну про приватизацію обленерго записано, що ФДМ повинен оцінити стартову вартість пакетів що продаються після того, як Рада ухвалить закон про реструктурування боргів цих об'єктів. Законопроект від Мінтопенерго не був підтриманий парламентом (документ передбачав створення певної структури, на яку варто було б перевести всі борги обленерго - "Контекст"), зараз розглядається інший. Без вирішення цієї проблеми покупці можуть прийти (якщо продавати обленерго за безцінь), але такі інвестори нам не потрібні.
Утім, підготовка цих об'єктів йде. Президент доручив до кінця року підготувати до продажу "Укртелеком", а обленерго - продати не пізніше 2004 року.
- Як Ви плануєте забезпечити наявність "політичної волі" до продажу великих об'єктів для виконання плану бюджетних надходжень від приватизації в 2,15 млрд. грн.? Чи не за допомогою відзначених спостерігачами тісних відносин з донецькими керівниками нинішнього уряду?
- Політичні рішення про розблокування продажів великих об'єктів ухвалені. Але конкурси обіцяють бути непростими: виставляються резонансні підприємства. Так що боротьба інвесторів буде безкомпромісною, і однієї лише згоди на вивільнення об'єктів мало.
Що ж стосується співпраці з урядом, то я не пов'язую себе з "донецькими". 20 років я прожив у Донбасі, ще 20 - у Харкові, дев’ять років живу в Києві. Продамо НЗФ - мене назвуть дніпропетровським... Насправді ж я рівновіддалений від усіх фінансово-політичних груп. Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов ніколи не буде заганяти всі кулі в одну лузу.
- А як же Ваше членство в "Партії регіонів"?..
- Я не активний політик. Я економіст, і просто займаюся своєю справою.
Напрямок діяльності Фонду держмайна повинен відповідати вивісці на його фасаді
- Після Вашого приходу в крісло голови Фонду низка спостерігачів заговорила про початок нового етапу в біографії ФДМ як, у першу чергу, структури, що контролює держмайно, а не приватизує. Чи згодні Ви з цією тезою?
- Справді, роль Фонду змінюється. Але це пов'язано не з моїм приходом на керівну посаду голови ФДМ, а з майбутнім, сподіваюся, ухваленням і реалізацією нової програми приватизації (на 2003-2008 р. - "Контекст"), що передбачає завершення цього процесу. На початку 90-х, коли створювався Фонд, його не даремно назвали не "Фондом приватизації", а саме Фондом держмайна. Очевидно, ФДМ споконвічно належать дещо інші функції, ніж ті, котрі він виконував донедавна. Так, приватизаційна складова поки превалює, але не менш важливі функції контролю, корпоративного управління та інше. Тому в контексті нової програми ми спробуємо по-іншому розставити акценти, щоб напрямки діяльності Фонду держмайна були адекватними вивісці на його фасаді.
- Імовірно, у цьому ключі варто сприймати передачу прав на управління держвласністю від Кабміну Фонду?
- Звичайно. Справа в тому, що у свій час низка урядів передали корпоративні права в акціонерних товариствах міністерствам, чи відомствам, обласним адміністраціям. Щось було передано областям, щось перейшло в комунальну власність, щось було підпорядковане міністерствам і відомствам, дещо залишилося і за Фондом. Охарактеризувати ідеологію цих рішень можна одним словом: безсистемність.
Тому абсолютно правий президент, який доручив Кабміну і Фонду підготувати рішення, які скасовують роздачу корпоративних прав, і зібрати всі ці права "під дахом" ФДМ. Ми вже підготували відповідні документи для Кабміну, уряд їх схвалив. Зараз усі корпоративні права держави сконцентровані у Фонді держмайна.
- Що Ви плануєте робити з ними надалі?
- Зібрати в себе права більш ніж на півтори тисячі об'єктів - навіть не півсправи. Після передачі нам цих прав ми підготували проект указу президента, відповідно до якого у Фонді повинен бути створений департамент щодо управління корпоративними правами. Існує і доручення уряду Фонду держмайна разом з Мінекономіки і галузевими міністерствами внести пропозиції про перспективи цього управління. Зокрема, обговорюється варіант, відповідно до якого не всі пакети варто залишати за ФДМ. Ми пропонуємо не контрольні пакети (а таких близько 1200) залишити Фонду: по новій програмі приватизації всі подібні пакети підлягають продажу протягом півтора року.
Що ж стосується контрольних пакетів акцій (близько 400), то на питання, хто краще ними керував - міністерства, відомства, комітети, області чи Фонд - я б відповів, що овацій не заслуговує ніхто. Об'єктивності заради наголошу, що найгірше керували обласні адміністрації. Тому ми вважаємо економічно недоцільним і безперспективним повернення до старої схеми, коли управління корпоративними правами передавали областям. Ця функція повинна бути сконцентрована або у ФДМ, або ж в окремих випадках у профільних міністерствах.
- Ви маєте на увазі енергетику?
- Так, єдиний виняток варто зробити тільки для Мінтопенерго: незалежно від розміру пакета, вся енергетика повинна керуватися профільним міністерством. Це високотехнологічний комплекс, від нормального функціонування якого залежить стан економіки й безпека держави. Утім, є "винятки з винятку": "Нафтогаз" цілком перейшов в управління Кабміну.
Співпраця з парламентом - ключове завдання
- З Вашим приходом пов'язують інтенсифікацію діяльності в сфері законодавчого забезпечення приватизації. Чи будете Ви наполягати на ухваленні закону про ФДМ?
- Це ключове завдання. Я не бачу перспектив Фонду без тісної співпраці з парламентом. Максималізувати ефект від приватизації і корпоративного управління можна лише заклавши могутню законодавчу базу. І першим документом повинен стати закон про Фонд, щоб ФДМ міг твердо стояти на ногах в умовах політичного тиску, що буде підсилюватися з наближенням 2004 року. Зараз проект закону знаходиться в уряді. Головне питання, яке уже років п'ять гальмує Рада, - кому повинен підкорятися Фонд.
- Нещодавно Ви заявили, що вважаєте за доцільне підпорядкування ФДМ парламенту. Ідея не нова, і раніше вона не знаходила достатнього кількості прихильників. Які Ваші аргументи цього разу?
- Зараз ситуація змінилася - розпочалася політична реформа. Вкінці тунелю ми повинні побачити Україну парламентсько-президентською. Якщо реформу вдасться завершити, буде отриманий наступний алгоритм керування: парламентська більшість формує уряд, і цей тандем рухає країну вперед. І вже не важливо буде, підкоряється ФДМ парламенту чи уряду. Якщо основні повноваження будуть сконцентровані в Раді, нехай Фонд підкоряється їй.
- Після Вашого нового призначення деякі експерти заявили, що Програма приватизації може пережити певні зміни. Чи це так?
- Програма вийшла з надр Фонду, тому все в ній нас влаштовує. Це дуже важливий документ, одна з основних складових довгострокової економічної стратегії держави. Якщо попередні програми були розраховані на певний термін - рік чи три, то нова програма - не просто на шість років: вона передбачає завершення приватизації як проекту реформування структури власності. Така постановка питання повинна продемонструвати світовому співтовариству курс України на економічні реформи. Стабілізація правил гри на приватизаційному ринку України на шість років повинна поліпшити інвестиційний клімат у державі.
- З документа викреслене поняття "промисловий інвестор" і перелік приватизованих підприємств. Чи не станеться так, що після чергової "фільтрації" вже не буде що приймати?
Я буквально прошу депутатів залишити деякі ключові тези програми. Так, уперше ставиться завдання фронтальної інвентаризації всього наявного в держави майна. На сьогодні у Фонді зібрані тільки АТ, а інші об'єкти знаходяться в міністерствах і відомствах. Причому ми не знаємо, скільки підприємств у їх "загашниках". Відповідно до програми, необхідно провести інвентаризацію об'єктів і систематизувати їх, щоб потім не залишати об'єкти в держвласності в угоду чиїмось інтересам під прикриттям інтересів державних.
Другий принциповий момент стосується розподілу отриманих від приватизації грошей. Недоцільно "проїдати" створене поколіннями. Прибутки від продажів зараз спрямовуються в бюджет. На мою думку, варто хоча б частину цих прибутків інвестувати в розвиток. Не менше 25% "приватизаційних грошей" потрібно вкласти в розвиток галузей. Котрий рік, розробляючи бюджет, ФДМ безуспішно відстоює цю ідею. Грошей у державі завжди на щось буде не вистачати, тому раз і назавжди варто ухвалити тверде рішення.
Нарешті, оптимізація держвласності. Сьогодні держава намагається залишити у своїй власності якнайбільше об'єктів. При цьому вона відсікає об'єкт від приватних інвестицій. Нинішній ступінь фізичного зносу основних фондів нерідко складає 50-70%, а часом і 90%. Фактично, якщо сьогодні не вкласти кошти в такі підприємства, завтра вкладати вже не буде куди . Якщо об'єкт залишається в держвласності, чи зможе держава нести повну відповідальність за долю підприємства? Якщо ні, то останнє приречене на згасання, і тоді його краще продати, але вчасно. Необхідно збалансувати прагнення держави керувати з реальними можливостями.
Час індивідуальних продажів
- Прокоментуйте, будь ласка, проблему з одержанням грошей від продажу UMC, які вже надійшли.
- Проблема в тім, що Мінфін і ДПАУ поки що не знайшли оптимальної схеми перекладу коштів з розрахункового рахунку "Укртелекому" у держбюджет, щоб мінімізувати податки. Якби продажем UMC займався Фонд, проблеми не було б, але уряд вирішив, що продавати буде "Укртелеком". Проте кошти вже надійшли, і переведення їх у бюджет - лише справа часу.
- Спрогнозуйте розвиток ситуації навколо продажу 25%-го пакета акцій Нікопольського заводу феросплавів.
- На останньому етапі конкурсу залишився один переможець - концерн "Придніпров'я". За законом у такому випадку виробляється експертна оцінка пакета, результати якої можуть у 2-5 разів перевищити стартову ціну. До 20 травня українсько-угорське консалтингове підприємство "Увекон" разом з аудиторською компанією Deloitte&Touch оцінять вартість акцій, і "Інтерпайпу" залишиться вирішити, чи готовий він викласти необхідну суму. Якщо ні - ми готуємо умови нового конкурсу. Подібна схема вже застосовувалася, але не для таких великих об'єктів - причому відмови купувати з боку переможців були. У даному випадку прогнозувати результат заходу не візьмуся.
- Більш складні для продажу "Укрнафта" і "Укррудпром". Яка імовірність того, що питання по цих об'єктах вдасться вирішити ще цього року?
- На мій погляд, коли ухвалюються рішення про приватизацію подібних об'єктів, помилки матимуть наслідки не тільки для підприємства, але і для держави. Щоб гарантувати успішність конкурсу по "Укрнафті", вольового рішення ФДМ замало. Причому зараз керівництво Фонду не боїться приймати серйозні рішення. Та й взагалі час простих рішень у приватизації минув... Проте якщо ФДМ і Кабмін ухвалять рішення щодо продажу нафтового монополіста, але "проти" виступить Верховна Рада, продаж буде безперспективним. Потрібна підтримка парламенту - і в цілому, і щодо термінів і схем продажу. Я поки не відчуваю, що парламент готовий до цього кроку.
Аналогічна ситуація з "Укррудпромом". Приватизаційний конвеєр довершений, акценти зміщаються на індивідуальний підхід до продажу об'єктів, з ретельною їх підготовкою й діагностикою наслідків. Якщо ми не впевнені, що після приватизації підприємство вийде на більш високу конкурентноздатність, продавати його не будемо: ризики повинні бути зведені до нуля. До речі, один з політичних ризиків - парламент у ролі опонента. Один зі шляхів домогтися згоди Ради - ухвалення окремого закону, присвяченого цьому продажу. Не виключаю, що продаж відбудеться цього року, але такий графік є дуже напруженим.
- Серед передбачуваних у найближчому майбутньому великих продажів уже не фігурують обленерго та "Укртелеком"...
- При приватизації "Укртелекому" помилки також неприпустимі. Якщо зараз кон'юнктура на світових ринках телекомунікацій не зможе забезпечити ні нормальної ціни, ні приходу дійсно стратегічного інвестора, продавати об'єкт передчасно. По-моєму, цього року поліпшення кон'юнктури не очікується.
Що стосується обленерго, - по них зберігається колосальна, більше $1 млрд., кредиторська заборгованість. Причому в розпорядженні Кабміну про приватизацію обленерго записано, що ФДМ повинен оцінити стартову вартість пакетів що продаються після того, як Рада ухвалить закон про реструктурування боргів цих об'єктів. Законопроект від Мінтопенерго не був підтриманий парламентом (документ передбачав створення певної структури, на яку варто було б перевести всі борги обленерго - "Контекст"), зараз розглядається інший. Без вирішення цієї проблеми покупці можуть прийти (якщо продавати обленерго за безцінь), але такі інвестори нам не потрібні.
Утім, підготовка цих об'єктів йде. Президент доручив до кінця року підготувати до продажу "Укртелеком", а обленерго - продати не пізніше 2004 року.
- Як Ви плануєте забезпечити наявність "політичної волі" до продажу великих об'єктів для виконання плану бюджетних надходжень від приватизації в 2,15 млрд. грн.? Чи не за допомогою відзначених спостерігачами тісних відносин з донецькими керівниками нинішнього уряду?
- Політичні рішення про розблокування продажів великих об'єктів ухвалені. Але конкурси обіцяють бути непростими: виставляються резонансні підприємства. Так що боротьба інвесторів буде безкомпромісною, і однієї лише згоди на вивільнення об'єктів мало.
Що ж стосується співпраці з урядом, то я не пов'язую себе з "донецькими". 20 років я прожив у Донбасі, ще 20 - у Харкові, дев’ять років живу в Києві. Продамо НЗФ - мене назвуть дніпропетровським... Насправді ж я рівновіддалений від усіх фінансово-політичних груп. Голова Фонду держмайна Михайло Чечетов ніколи не буде заганяти всі кулі в одну лузу.
- А як же Ваше членство в "Партії регіонів"?..
- Я не активний політик. Я економіст, і просто займаюся своєю справою.
