"Донецькі" під ударом
П'ятниця, 7 лютого 2003, 15:59
Леонід Кучма висловив невдоволення щодо діяльності створених в Україні вільних економічних зон (ВЕЗ). Критика результатів роботи ВЕЗ виявилася настільки гострою, що голова держави заявив про необхідність ліквідувати ці утворення.
На думку експертів, ініціатива президента може негативно позначитися на економічному становищі донецької бізнес-політичної групи. Її лідери, як відомо, одним зі своїх досягнень вважають побудову ВЕЗ на Донбасі. Аналітики вважають, що виникнення питання про ліквідацію ВЕЗ може бути спровоковано конкурентами донеччан.
Функціонування в Україні вільних економічних зон раптово опинилося під великим сумнівом. Президент держави Леонід Кучма на засіданні колегії Державної митної служби України заявив про необхідність ліквідації ВЕЗ. Звертаючись до першого віце-прем'єра Миколи Азарова, голова держави зажадав "поставити крапку з цими зонами: взагалі ліквідувати їх".
При цьому президент назвав ВЕЗ "вільними напівкримінальними зонами". Леонід Данилович вважає, що через ці утворення відбувається ввезення до України неякісних товарів та відмивання грошей. Як відзначив президент, ВЕЗ не демонструють достатнього рівня економічного розвитку, здатного залучити інвесторів.
На думку спостерігачів, крім економічної, у заяві президента присутня важлива політична складова. Справа у тому, що можлива ліквідація вільних економічних зон прямо зачіпає інтереси донецької ФПГ, лідери якої пишаються своїми наробітками з ВЕЗ. А що слова Леоніда Кучми стосуються у першу чергу донеччан, свідчить те, що президент спеціально акцентував увагу на тому, що його слова "стосуються не тільки Донецької зони".
Варто відзначити: донедавна здавалося, що президентський гнів ВЕЗ не загрожує. Півроку назад, 25 червня 2002 року, на виїзному засіданні Кабінету Міністрів тодішній прем'єр Анатолій Кінах повідомив, що уряд не має наміру скасовувати ВЕЗ та території пріоритетного розвитку. На думку пана Кінаха, ВЕЗ в Україні досить ефективні.
При цьому окремо була відзначена "показова робота спеціальних економічних зон у Донецькій області, де обсяги бюджетних надходжень перевищують обсяги наданих компаніям пільг. Окрім того, динаміка залучення інвестицій у цьому регіоні перевищує середній ріст інвестицій по Україні". Пізніше, у грудні 2002 року, вже наступний прем'єр, Віктор Янукович, в інтерв'ю російській газеті "Известия" заявив, що реалізований у Донецькій області закон про спеціальні економічні зони може стати основою української економічної реформи.
Чи означає заява президента, що Леонід Кучма має сумнів щодо реформаторських здібностей прем'єра та його команди? Директор центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв вважає, що заява президента з приводу ВЕЗ - класичний зразок рішення проблем "по-українському".
"Спочатку створюється щось недосконале, а потім як найпростіше рішення цієї проблеми розглядають її ліквідацію", - відзначив експерт. На думку Єрмолаєва, проблема відмивання "сірого" капіталу у ВЕЗ дійсно існує, але вона вирішиться, якщо держава чітко сформулює принципи інвестиційної привабливості економіки країни.
Аналітик не виключає імовірності того, що Леоніда Кучму могли підштовхнути до подібних заяв певні, зацікавлені в ослабленні донецької ФПГ, сили. Можна припустити, додав пан Єрмолаєв, що мова у цьому контексті може йти про конкурентів донецької групи, що за допомогою такого інструмента прагнуть домогтися "урізання" економічного ресурсу своїх суперників.
Іншим суб'єктом, який підтримує подібні ініціативи, на думку аналітика, може виступати "адміністративна група" з оточення голови держави. Саме їй, можливо, доручено забезпечити наповнення бюджету і віднайти необхідні для цього ресурси. "Інтереси цієї групи пов'язані з отриманням контролю над усіма без винятку сферами життя держави й знищенням будь-яких пільг як джерела нагромадження капіталу альтернативних груп", - вважає експерт.
При цьому Андрій Єрмолаєв припустив, що поява у риториці президента заяв подібного роду не означає, що Леонід Кучма розпочне конфліктувати з "донецькими". Політолог вважає, що президент знайде компроміс із прем'єром, а не розпочне "рубати з плеча". Донецьк не буде защемлений в економічній сфері: зараз представники донецької ФПГ є однією з опор голови держави, і підривати їхню економічну міць "означає рубати гілку, на якій сидиш", - констатував експерт.
Тому, на його думку, не можна виключати, що різка критика діяльності ВЕЗ з вуст президента насправді була "мильною булькою", що не потягне за собою реальних наслідків для зацікавлених/незацікавлених в існуванні ВЕЗ сторін.
Зі свого боку, голова парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики й безпеки Андрій Клюєв в інтерв'ю "Контексту" вказав на можливий вихід з цієї ситуації. Нагадаємо, пан Клюєв - до парламентських виборів 2002 року заступник голови Донецької облдержадміністрації - на цій посаді займався питаннями функціонування Донецької ВЕЗ.
Нинішній голова парламентського комітету з ПЕК вважає, що питання роботи ВЕЗ буде винесене на розгляд Кабміну та Верховної Ради. На його думку, там, де немає порушень і зони успішно розвиваються, необхідно заохочувати їхній подальший розвиток. Пан Клюєв вважає, що ВЕЗ повинні існувати і надалі, оскільки "під них були ухвалені спеціальні закони, і в ВЕЗ прийде інвестор".
Але у випадку, якщо перевірки силами прокуратури покажуть, що в роботі деяких зон були допущені істотні порушення, їх необхідно закривати. Таким чином, найближчим часом потрібно буде встановити - які саме ВЕЗ можуть зачепити "репресії". Окрім того, пан Клюєв не вбачає за заявою президента якийсь план конкурентів донецької групи по усуненню "донеччан" з політичної сцени України.
Таким чином, спостерігачі вважають, що у даній ситуації сторони розійдуться полюбовно. Можливо, будуть ліквідовані ВЕЗ, що не мають настільки потужних заступників, як Донецька. Інші ж спокійно переживуть "рукотворну" кризу. Але при цьому донеччанам є над чим замислитися: ставлення діючого голови держави до багатьох ключових економічних і політичних проблем змінюється часто й нерідко - радикально...
На думку експертів, ініціатива президента може негативно позначитися на економічному становищі донецької бізнес-політичної групи. Її лідери, як відомо, одним зі своїх досягнень вважають побудову ВЕЗ на Донбасі. Аналітики вважають, що виникнення питання про ліквідацію ВЕЗ може бути спровоковано конкурентами донеччан.
Функціонування в Україні вільних економічних зон раптово опинилося під великим сумнівом. Президент держави Леонід Кучма на засіданні колегії Державної митної служби України заявив про необхідність ліквідації ВЕЗ. Звертаючись до першого віце-прем'єра Миколи Азарова, голова держави зажадав "поставити крапку з цими зонами: взагалі ліквідувати їх".
При цьому президент назвав ВЕЗ "вільними напівкримінальними зонами". Леонід Данилович вважає, що через ці утворення відбувається ввезення до України неякісних товарів та відмивання грошей. Як відзначив президент, ВЕЗ не демонструють достатнього рівня економічного розвитку, здатного залучити інвесторів.
На думку спостерігачів, крім економічної, у заяві президента присутня важлива політична складова. Справа у тому, що можлива ліквідація вільних економічних зон прямо зачіпає інтереси донецької ФПГ, лідери якої пишаються своїми наробітками з ВЕЗ. А що слова Леоніда Кучми стосуються у першу чергу донеччан, свідчить те, що президент спеціально акцентував увагу на тому, що його слова "стосуються не тільки Донецької зони".
Варто відзначити: донедавна здавалося, що президентський гнів ВЕЗ не загрожує. Півроку назад, 25 червня 2002 року, на виїзному засіданні Кабінету Міністрів тодішній прем'єр Анатолій Кінах повідомив, що уряд не має наміру скасовувати ВЕЗ та території пріоритетного розвитку. На думку пана Кінаха, ВЕЗ в Україні досить ефективні.
При цьому окремо була відзначена "показова робота спеціальних економічних зон у Донецькій області, де обсяги бюджетних надходжень перевищують обсяги наданих компаніям пільг. Окрім того, динаміка залучення інвестицій у цьому регіоні перевищує середній ріст інвестицій по Україні". Пізніше, у грудні 2002 року, вже наступний прем'єр, Віктор Янукович, в інтерв'ю російській газеті "Известия" заявив, що реалізований у Донецькій області закон про спеціальні економічні зони може стати основою української економічної реформи.
Чи означає заява президента, що Леонід Кучма має сумнів щодо реформаторських здібностей прем'єра та його команди? Директор центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв вважає, що заява президента з приводу ВЕЗ - класичний зразок рішення проблем "по-українському".
"Спочатку створюється щось недосконале, а потім як найпростіше рішення цієї проблеми розглядають її ліквідацію", - відзначив експерт. На думку Єрмолаєва, проблема відмивання "сірого" капіталу у ВЕЗ дійсно існує, але вона вирішиться, якщо держава чітко сформулює принципи інвестиційної привабливості економіки країни.
Аналітик не виключає імовірності того, що Леоніда Кучму могли підштовхнути до подібних заяв певні, зацікавлені в ослабленні донецької ФПГ, сили. Можна припустити, додав пан Єрмолаєв, що мова у цьому контексті може йти про конкурентів донецької групи, що за допомогою такого інструмента прагнуть домогтися "урізання" економічного ресурсу своїх суперників.
Іншим суб'єктом, який підтримує подібні ініціативи, на думку аналітика, може виступати "адміністративна група" з оточення голови держави. Саме їй, можливо, доручено забезпечити наповнення бюджету і віднайти необхідні для цього ресурси. "Інтереси цієї групи пов'язані з отриманням контролю над усіма без винятку сферами життя держави й знищенням будь-яких пільг як джерела нагромадження капіталу альтернативних груп", - вважає експерт.
При цьому Андрій Єрмолаєв припустив, що поява у риториці президента заяв подібного роду не означає, що Леонід Кучма розпочне конфліктувати з "донецькими". Політолог вважає, що президент знайде компроміс із прем'єром, а не розпочне "рубати з плеча". Донецьк не буде защемлений в економічній сфері: зараз представники донецької ФПГ є однією з опор голови держави, і підривати їхню економічну міць "означає рубати гілку, на якій сидиш", - констатував експерт.
Тому, на його думку, не можна виключати, що різка критика діяльності ВЕЗ з вуст президента насправді була "мильною булькою", що не потягне за собою реальних наслідків для зацікавлених/незацікавлених в існуванні ВЕЗ сторін.
Зі свого боку, голова парламентського Комітету з питань ПЕК, ядерної політики й безпеки Андрій Клюєв в інтерв'ю "Контексту" вказав на можливий вихід з цієї ситуації. Нагадаємо, пан Клюєв - до парламентських виборів 2002 року заступник голови Донецької облдержадміністрації - на цій посаді займався питаннями функціонування Донецької ВЕЗ.
Нинішній голова парламентського комітету з ПЕК вважає, що питання роботи ВЕЗ буде винесене на розгляд Кабміну та Верховної Ради. На його думку, там, де немає порушень і зони успішно розвиваються, необхідно заохочувати їхній подальший розвиток. Пан Клюєв вважає, що ВЕЗ повинні існувати і надалі, оскільки "під них були ухвалені спеціальні закони, і в ВЕЗ прийде інвестор".
Але у випадку, якщо перевірки силами прокуратури покажуть, що в роботі деяких зон були допущені істотні порушення, їх необхідно закривати. Таким чином, найближчим часом потрібно буде встановити - які саме ВЕЗ можуть зачепити "репресії". Окрім того, пан Клюєв не вбачає за заявою президента якийсь план конкурентів донецької групи по усуненню "донеччан" з політичної сцени України.
Таким чином, спостерігачі вважають, що у даній ситуації сторони розійдуться полюбовно. Можливо, будуть ліквідовані ВЕЗ, що не мають настільки потужних заступників, як Донецька. Інші ж спокійно переживуть "рукотворну" кризу. Але при цьому донеччанам є над чим замислитися: ставлення діючого голови держави до багатьох ключових економічних і політичних проблем змінюється часто й нерідко - радикально...
