Чи поповнять український бюджет єврооблігації?
Четвер, 3 жовтня 2002, 17:06
До останнього часу Україна доволі успішно проводила політику зниження рівня зовнішнього боргу, уважно відстежуючи, щоб його показники не перевищували граничних значень (60% від ВВП). Проте у зв'язку з невиконанням бюджету - 2002 - зокрема, з провалом планів надходжень від приватизації, вже цього літа загострилося питання про додаткові залучення коштів.
Нещодавно Кабмін вирішив збільшити внутрішні позики на 2,4 млрд. грн. Тепер черга за зовнішніми позиками: уряд має намір випустити додаткові єврооблігації у сумі $400 млн. Щоправда, як вважають незалежні експерти, зовсім не факт, що Мінфін зможе розмістити згадані цінні папери на міжнародних ринках.
"Навряд чи за кордоном знайдуться бажаючі фінансувати дефіцит бюджету України, тим більше в умовах теперішньої політичної нестабільності", - відзначив директор з питань економічних досліджень Агенції гуманітарних технологій Василь Юрчишин. Втім, незважаючи на песимізм багатьох експертів, Кабмін наполегливо продовжує шукати кошти на залатування бюджетних дірок як усередині країни, так і за її межами. Так, з $250 млн. до $650 млн. збільшений обсяг випуску єврооблігацій 2000 року.
Нагадаємо, рішення про додатковий випуск євробондів на суму $250 млн. було ухвалене ще 25 липня. Єврооблігації повинні бути обміняні на зовнішні зобов'язання, власники яких не брали участі у реструктуруванні комерційного зовнішнього боргу України 2000-2001 рр. За даними уряду, обмін ще не завершений. Додаткові ж $400 млн., по суті, є новими позиками. Тобто Мінфіну доведеться укласти угоди з консультантами та уповноваженими агентами щодо розміщення цих облігацій на євроринку.
Як вже повідомлялося, влітку КМ планував вийти на зовнішні ринки позик тільки у 2003 році. Для рефінансування пікових виплат зовнішнього боргу (наступного року Україні доведеться виплатити $1,6 млрд.), передбачається залучення $500-900 млн. Проте, беручи до уваги дефіцит бюджету-2002, Кабмін ризикнув "позичити гроші" раніше.
Урядові експерти впевнені, що завдяки внутрішнім та зовнішнім позикам Кабмін зможе покрити бюджетний дефіцит. У кінці вересня Мінфін затвердив законопроект про збільшення внутрішніх позик поточного року на 2,5 млрд. грн. у зв'язку з недонадходженням 5 млрд. грн. від приватизації. Правда, цьому проекту ще потрібно пройти через парламент. Зараз уряд активно шукає решту 2,5 млрд. грн. Найбільша надія Кабміну - на зовнішні ринки позик.
У минулому році українські єврооблігації були лідерами у рейтингу найстрімкіших держборгових цінних паперів країн, які розвиваються. Рейтинги друкувались банком JP Morgan (котрий, до речі, буде співпрацювати з КМ з питань управління українським держборгом). Можливо, саме тому Мінфін упевнений, що попит на єврооблігації України на зовнішньому ринку існує, й отримати необхідні суми вдасться.
Незалежні експерти дотримуються іншої точки зору. Незважаючи на покращення рейтингів України фінансовими агенціями (Fitch Ratings, Moody's та Standard&Poor's), інвестиційна привабливість України все одно залишає бажати кращого. Тому аналітики мають сумнів, що Мінфіну вдасться розмістити випущені боргові зобов'язання.
Опонентом планів уряду є й голова бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко. На його думку, незважаючи на те, що сьогодні ситуація на зовнішніх ринках позик сприятлива, час для нових позик ще не настав. "Якщо ми будемо використовувати зовнішні позики для покриття дефіциту цього року, інтерес і довіра інвесторів до українських цінних паперів будуть підірвані",- відзначив він в одному із інтерв'ю.
Не застосовуючи "пожежних" заходів, за умови політичної стабільності та "ухвалення правильного бюджету" можна буде відчутно закріпити кредитний рейтинг України, і тільки потім подумати про зовнішні позики, вважає пан Порошенко.
Насамкінець, у експертів викликає сумнів легітимність залучення нових позик. Згідно із законом про бюджет-2002, ще не вичерпаний ліміт зовнішніх позик поточного року складає саме згадані $400млн. $250 млн. З цієї суми Київ розраховує отримати від Світового банку, який може ухвалити кінцеве рішення щодо другого траншу Програмного системного займу за результатами візиту до Києва осінньої місії СБ.
Формального приводу заміни цих позик новими (у тому числі - і надходженнями від додаткових єврооблігацій) поки що немає. Заміна недонадходжень від приватизації новими позиками у бюджеті - 2002 також не передбачена (хоча ця ідея знайшла втілення у проекті бюджету наступного року), відзначив експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Дмитро Сологуб. Збільшити сам ліміт зовнішніх позик, згідно з Бюджетним кодексом, можливо тільки через Верховну Раду.
Парламент навряд чи підтримає подібне рішення, вважають експерти. Втім, на сьогодні прогнозувати поведінку ВР доволі проблематично.
Нещодавно Кабмін вирішив збільшити внутрішні позики на 2,4 млрд. грн. Тепер черга за зовнішніми позиками: уряд має намір випустити додаткові єврооблігації у сумі $400 млн. Щоправда, як вважають незалежні експерти, зовсім не факт, що Мінфін зможе розмістити згадані цінні папери на міжнародних ринках.
"Навряд чи за кордоном знайдуться бажаючі фінансувати дефіцит бюджету України, тим більше в умовах теперішньої політичної нестабільності", - відзначив директор з питань економічних досліджень Агенції гуманітарних технологій Василь Юрчишин. Втім, незважаючи на песимізм багатьох експертів, Кабмін наполегливо продовжує шукати кошти на залатування бюджетних дірок як усередині країни, так і за її межами. Так, з $250 млн. до $650 млн. збільшений обсяг випуску єврооблігацій 2000 року.
Нагадаємо, рішення про додатковий випуск євробондів на суму $250 млн. було ухвалене ще 25 липня. Єврооблігації повинні бути обміняні на зовнішні зобов'язання, власники яких не брали участі у реструктуруванні комерційного зовнішнього боргу України 2000-2001 рр. За даними уряду, обмін ще не завершений. Додаткові ж $400 млн., по суті, є новими позиками. Тобто Мінфіну доведеться укласти угоди з консультантами та уповноваженими агентами щодо розміщення цих облігацій на євроринку.
Як вже повідомлялося, влітку КМ планував вийти на зовнішні ринки позик тільки у 2003 році. Для рефінансування пікових виплат зовнішнього боргу (наступного року Україні доведеться виплатити $1,6 млрд.), передбачається залучення $500-900 млн. Проте, беручи до уваги дефіцит бюджету-2002, Кабмін ризикнув "позичити гроші" раніше.
Урядові експерти впевнені, що завдяки внутрішнім та зовнішнім позикам Кабмін зможе покрити бюджетний дефіцит. У кінці вересня Мінфін затвердив законопроект про збільшення внутрішніх позик поточного року на 2,5 млрд. грн. у зв'язку з недонадходженням 5 млрд. грн. від приватизації. Правда, цьому проекту ще потрібно пройти через парламент. Зараз уряд активно шукає решту 2,5 млрд. грн. Найбільша надія Кабміну - на зовнішні ринки позик.
У минулому році українські єврооблігації були лідерами у рейтингу найстрімкіших держборгових цінних паперів країн, які розвиваються. Рейтинги друкувались банком JP Morgan (котрий, до речі, буде співпрацювати з КМ з питань управління українським держборгом). Можливо, саме тому Мінфін упевнений, що попит на єврооблігації України на зовнішньому ринку існує, й отримати необхідні суми вдасться.
Незалежні експерти дотримуються іншої точки зору. Незважаючи на покращення рейтингів України фінансовими агенціями (Fitch Ratings, Moody's та Standard&Poor's), інвестиційна привабливість України все одно залишає бажати кращого. Тому аналітики мають сумнів, що Мінфіну вдасться розмістити випущені боргові зобов'язання.
Опонентом планів уряду є й голова бюджетного комітету Верховної Ради Петро Порошенко. На його думку, незважаючи на те, що сьогодні ситуація на зовнішніх ринках позик сприятлива, час для нових позик ще не настав. "Якщо ми будемо використовувати зовнішні позики для покриття дефіциту цього року, інтерес і довіра інвесторів до українських цінних паперів будуть підірвані",- відзначив він в одному із інтерв'ю.
Не застосовуючи "пожежних" заходів, за умови політичної стабільності та "ухвалення правильного бюджету" можна буде відчутно закріпити кредитний рейтинг України, і тільки потім подумати про зовнішні позики, вважає пан Порошенко.
Насамкінець, у експертів викликає сумнів легітимність залучення нових позик. Згідно із законом про бюджет-2002, ще не вичерпаний ліміт зовнішніх позик поточного року складає саме згадані $400млн. $250 млн. З цієї суми Київ розраховує отримати від Світового банку, який може ухвалити кінцеве рішення щодо другого траншу Програмного системного займу за результатами візиту до Києва осінньої місії СБ.
Формального приводу заміни цих позик новими (у тому числі - і надходженнями від додаткових єврооблігацій) поки що немає. Заміна недонадходжень від приватизації новими позиками у бюджеті - 2002 також не передбачена (хоча ця ідея знайшла втілення у проекті бюджету наступного року), відзначив експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Дмитро Сологуб. Збільшити сам ліміт зовнішніх позик, згідно з Бюджетним кодексом, можливо тільки через Верховну Раду.
Парламент навряд чи підтримає подібне рішення, вважають експерти. Втім, на сьогодні прогнозувати поведінку ВР доволі проблематично.
