Україна готує варіанти співпраці з МВФ. Піки зовнішніх виплат наближаються
Євгенія Куложенко, Контекст — Четвер, 29 серпня 2002, 19:51
Надіям уряду на виділення МВФ останнього траншу кредиту не судилося здійснитись. У цьому були впевнені всі, крім уряду, тому тепер Кабміну доводиться приймати непопулярні рішення щодо обмеження витратної частини бюджету.
Разом із тим, на цьому проблеми не закінчаться, бо у наступному році розпочинаються пікові платежі за зовнішнім боргом, а відносини з міжнародними фінансовими організаціями дуже напружені... Саме через це і доводиться уряду розмірковувати про варіанти продовження співпраці, бо часу для пошуку коштів для виплати теперішніх боргів залишилось небагато.
У жовтні уряд України очікує візиту місії Міжнародного валютного фонду (МВФ). Цього разу представники фонду приїдуть не для чергової "перевірки" та переговорів про успіх українських економічних реформ, а з метою обговорення планів про подальшу співпрацю. Про це повідомив міністр економіки та з питань європейської інтеграції Олександр Шлапак.
На початку вересня закінчується програма розширеного фінансування (EFF), що за чотири роки - за умови відповідності рівня українських економічних перетворень критеріям МВФ (які переглядаються експертами фонду щоквартально) - Україні може бути виділений кредит у розмірі SDR1,92 млрд. Разом із тим, за низкою причин Україна змогла б використати тільки SDR1,19 млрд.
Поточного року уряд України та Національний банк передбачали отримати три останні транші кредиту з програми розширеного фінансування. Загальна сума кредиту складала б $550 млн. Проте, незважаючи на неодноразові перемовини між українським урядом та представниками МВФ, кошти так і не були виділені.
На думку експертів фонду, головна причина, яка була перешкодою Україні для отримання кредиту - це фіскальна політика уряду (точніше, йдеться про неймовірну, з точки зору МВФ, кількість податкових пільг і значну заборгованість із відшкодування ПДВ).
Це, як вважають експерти фонду, "нівелює принцип верховенства закону та є перешкодою конкурентоспроможності експорту."
Не можна не погодиться з обґрунтованістю претензій експертів МВФ. З іншого боку, варіанти розв'язання існуючих проблем, які пропонуються фахівцям фонду, навряд чи можна віднести до розряду тих, які уряд називає прийнятними для української економіки за теперішніх умов.
Зокрема, вимога, висунута МВФ, про погашення заборгованості з податку на додану вартість у найкоротші терміни за рахунок внутрішніх позик уряду, навряд чи змогли б вирішити проблему, пояснював позицію українського уряду віце-прем'єр-міністр України Василь Роговий.
Та хоча, як відзначають незалежні експерти, можливо, зміни до закону про ПДВ (який Верховна Рада ухвалила у липні у першому читанні) зможуть позитивно вплинути на ситуацію, що склалася, а у найкращому випадку це відбудеться восени. Тобто, шансів на отримання останнього траншу кредиту практично не було.
Проте, на думку незалежних і урядових експертів, неотримання кредиту МВФ не матиме значних негативних наслідків для української економіки, принаймні, для її монетарної політики. Кошти, що виділяє фонд, надходять до Національного банку і спрямовуються на підтримку стабільності вітчизняної валюти.
До цього моменту золотовалютні резерви НБУ перевищили 4 млрд. грн. Це є рекордом для України. Такого рівня резервів не було з 1998 року. З позиції монетарної й валютної політики Нацбанку, це свідчить, що рівень забезпеченості національної валюти золотовалютними резервами зростає, а це говорить і про підвищення її стабільності. Виходячи з цього, неотримання кредитних траншів не відіб'ється на грошовій політиці НБУ та позиціях гривні.
Разом із цим, негативні наслідки для економіки все ж наявні у сфері бюджетної політики. Рішення Міністерства фінансів про тимчасове обмеження витрат бюджету на 2 млрд. грн., тобто, по суті, про його приведення у "ручне" управління (з усіма витікаючими наслідками), було опосередковано продиктоване позицією МВФ.
Справа в тім, що кредит у розмірі $250 млн., який уряд розраховував отримати від Світового банку, також не був виділений. Оскільки додаткові джерела фінансування дефіциту бюджету уряд знайти не зміг, а заплановані виявилися недоступні, Мінфін ухвалив рішення обмежити витрати бюджету, щоб не допустити більш значного росту фіскального розриву. Невиділення кредиту Світовим банком напряму пов'язане з позицією МВФ, Банк надає кредити лише при позитивній оцінці експертами фонду макроекономічної ситуації у країні, а у МВФ погляд на Україну далекий від оптимізму.
Але це ще квіточки. Більш серйозні проблеми можуть виникнути наступного року. На 2003-2004 роки припадає пік виплат України із зовнішнього боргу. Незважаючи на те, що у проект бюджету на наступний рік уряд зарезервував суму у розмірі $1,6 млрд. на ці виплати, близько $800 млн. передбачається все ж позичити на зовнішніх ринках.
До цього часу кінцевий варіант позики не ухвалений, але чи буде він проводиться шляхом продажу єврооблігацій чи будуть кредитні позики у міжнародних фінансових організацій - у будь-якому випадку, без співпраці з МВФ доступ України на зовнішні ринки практично закритий. Тому і виникає гостра необхідність у визначенні нових форм співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Як повідомив міністр економіки і з питань європейської інтеграції, міністерство підготувало перелік можливих форм подальшої співпраці з МВФ після завершення програми EFF. Тепер уряд повинен розглянути й схвалити запропоновані варіанти.
За словами пана Шлапака, у варіантах "викладені всі пропозиції - і безкредитних, і кредитних форм співпраці, а уряд вибере варіант, який найбільш вигідний Україні". Коли це щастя станеться - невідомо. І як воно буде виглядати - теж поки що таємниця. Урядовці обмежуються загальними фразами, уникаючи конкретики.
Натепер дата візиту місії МВФ поки що невідома. Рішення про терміни буде ухвалене у рамках чергового засідання управляючих директорів МВФ і Світового банку у вересні у Вашингтоні, де буде присутньою українська делегація. Тим часом, у Києві різні політичні сили все частіше говорять про відставку Кабміну.
Якщо це відбудеться, то, перш ніж говорить з Україною про співпрацю, закордонним фінансистам потрібно буде придивитись до нових осіб в українському уряді, вчитатися у нові плани і вдуматися у нові тенденції. Час іде...
Разом із тим, на цьому проблеми не закінчаться, бо у наступному році розпочинаються пікові платежі за зовнішнім боргом, а відносини з міжнародними фінансовими організаціями дуже напружені... Саме через це і доводиться уряду розмірковувати про варіанти продовження співпраці, бо часу для пошуку коштів для виплати теперішніх боргів залишилось небагато.
У жовтні уряд України очікує візиту місії Міжнародного валютного фонду (МВФ). Цього разу представники фонду приїдуть не для чергової "перевірки" та переговорів про успіх українських економічних реформ, а з метою обговорення планів про подальшу співпрацю. Про це повідомив міністр економіки та з питань європейської інтеграції Олександр Шлапак.
На початку вересня закінчується програма розширеного фінансування (EFF), що за чотири роки - за умови відповідності рівня українських економічних перетворень критеріям МВФ (які переглядаються експертами фонду щоквартально) - Україні може бути виділений кредит у розмірі SDR1,92 млрд. Разом із тим, за низкою причин Україна змогла б використати тільки SDR1,19 млрд.
Поточного року уряд України та Національний банк передбачали отримати три останні транші кредиту з програми розширеного фінансування. Загальна сума кредиту складала б $550 млн. Проте, незважаючи на неодноразові перемовини між українським урядом та представниками МВФ, кошти так і не були виділені.
На думку експертів фонду, головна причина, яка була перешкодою Україні для отримання кредиту - це фіскальна політика уряду (точніше, йдеться про неймовірну, з точки зору МВФ, кількість податкових пільг і значну заборгованість із відшкодування ПДВ).
Це, як вважають експерти фонду, "нівелює принцип верховенства закону та є перешкодою конкурентоспроможності експорту."
Не можна не погодиться з обґрунтованістю претензій експертів МВФ. З іншого боку, варіанти розв'язання існуючих проблем, які пропонуються фахівцям фонду, навряд чи можна віднести до розряду тих, які уряд називає прийнятними для української економіки за теперішніх умов.
Зокрема, вимога, висунута МВФ, про погашення заборгованості з податку на додану вартість у найкоротші терміни за рахунок внутрішніх позик уряду, навряд чи змогли б вирішити проблему, пояснював позицію українського уряду віце-прем'єр-міністр України Василь Роговий.
Та хоча, як відзначають незалежні експерти, можливо, зміни до закону про ПДВ (який Верховна Рада ухвалила у липні у першому читанні) зможуть позитивно вплинути на ситуацію, що склалася, а у найкращому випадку це відбудеться восени. Тобто, шансів на отримання останнього траншу кредиту практично не було.
Проте, на думку незалежних і урядових експертів, неотримання кредиту МВФ не матиме значних негативних наслідків для української економіки, принаймні, для її монетарної політики. Кошти, що виділяє фонд, надходять до Національного банку і спрямовуються на підтримку стабільності вітчизняної валюти.
До цього моменту золотовалютні резерви НБУ перевищили 4 млрд. грн. Це є рекордом для України. Такого рівня резервів не було з 1998 року. З позиції монетарної й валютної політики Нацбанку, це свідчить, що рівень забезпеченості національної валюти золотовалютними резервами зростає, а це говорить і про підвищення її стабільності. Виходячи з цього, неотримання кредитних траншів не відіб'ється на грошовій політиці НБУ та позиціях гривні.
Разом із цим, негативні наслідки для економіки все ж наявні у сфері бюджетної політики. Рішення Міністерства фінансів про тимчасове обмеження витрат бюджету на 2 млрд. грн., тобто, по суті, про його приведення у "ручне" управління (з усіма витікаючими наслідками), було опосередковано продиктоване позицією МВФ.
Справа в тім, що кредит у розмірі $250 млн., який уряд розраховував отримати від Світового банку, також не був виділений. Оскільки додаткові джерела фінансування дефіциту бюджету уряд знайти не зміг, а заплановані виявилися недоступні, Мінфін ухвалив рішення обмежити витрати бюджету, щоб не допустити більш значного росту фіскального розриву. Невиділення кредиту Світовим банком напряму пов'язане з позицією МВФ, Банк надає кредити лише при позитивній оцінці експертами фонду макроекономічної ситуації у країні, а у МВФ погляд на Україну далекий від оптимізму.
Але це ще квіточки. Більш серйозні проблеми можуть виникнути наступного року. На 2003-2004 роки припадає пік виплат України із зовнішнього боргу. Незважаючи на те, що у проект бюджету на наступний рік уряд зарезервував суму у розмірі $1,6 млрд. на ці виплати, близько $800 млн. передбачається все ж позичити на зовнішніх ринках.
До цього часу кінцевий варіант позики не ухвалений, але чи буде він проводиться шляхом продажу єврооблігацій чи будуть кредитні позики у міжнародних фінансових організацій - у будь-якому випадку, без співпраці з МВФ доступ України на зовнішні ринки практично закритий. Тому і виникає гостра необхідність у визначенні нових форм співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Як повідомив міністр економіки і з питань європейської інтеграції, міністерство підготувало перелік можливих форм подальшої співпраці з МВФ після завершення програми EFF. Тепер уряд повинен розглянути й схвалити запропоновані варіанти.
За словами пана Шлапака, у варіантах "викладені всі пропозиції - і безкредитних, і кредитних форм співпраці, а уряд вибере варіант, який найбільш вигідний Україні". Коли це щастя станеться - невідомо. І як воно буде виглядати - теж поки що таємниця. Урядовці обмежуються загальними фразами, уникаючи конкретики.
Натепер дата візиту місії МВФ поки що невідома. Рішення про терміни буде ухвалене у рамках чергового засідання управляючих директорів МВФ і Світового банку у вересні у Вашингтоні, де буде присутньою українська делегація. Тим часом, у Києві різні політичні сили все частіше говорять про відставку Кабміну.
Якщо це відбудеться, то, перш ніж говорить з Україною про співпрацю, закордонним фінансистам потрібно буде придивитись до нових осіб в українському уряді, вчитатися у нові плани і вдуматися у нові тенденції. Час іде...