Бен Ладен "любить смерть" і має менталітет "серійного кілера"

www.ПРАВДА.com.ua — Четвер, 20 грудня 2001, 13:35
Гордон Томас - всесвітньо відомий фахівець зі спецслужб, автор книги "Акції Моссада" у статті "Портрет душі бен Ладена", у німецькій газеті "Welt am Sonntag", аналізує за зовнішніми ознаками бен Ладена його психофізичний стан. При чому аналіз Томаса базується на відеозапису, який був знайдений в одній з печер Тора-Бора, і який був показаний всьому американському народу по CNN. На відео бен Ладен розмовляє з шейхом про теракти у США. По суті, саме на цій відеоплівці і побудовані звинувачення бен Ладена в організації терактів 11 вересня.

У самому відеозаписі дуже багато спірних моментів і тому спецслужби США й Ізраїля насправді не впевнені в офіційній версії походження відеокасети. ЦРУ також не бере на себе сміливість підтвердити, що поширений відеозапис був дійсно зроблений в Афганістані.

Сумніви відносно місця, де проводилася відеозйомка, висловили скоріше, фахівці з фотомонтажу, які довгий час аналізували зображення стін, представлених на задньому плані. Експерти ізраїльської спецслужби "Моссад" вважають, що їх колеги із загонів спецпризначення США отримали відзнятий матеріал від одного з полонених талібів, який запропонував його як викуп за свою свободу.

Майже через два тижні, які були присвячені аналізу відеоматеріалу, експерти ЦРУ склали детальну психограму терориста. На їх думку, Усама бен Ладен "любить смерть" і має менталітет "серійного кілера". Манера, в якій він читає цитати з Корану, віддає "месіанським безумством".

"У порівнянні з аналогічними матеріалами, на означуваній відеокасеті він демонструє симптоми, що кидаються в очі, і свідчать про те, що він скочується у небезпечний світ релігійного психопата". Він явно перебуває під сильним впливом медикаментів, які, можливо, допомагають йому боротися із серйозною хворобою нирок.

Його жестикуляція нескоординована. На думку експертів ЦРУ, це може бути викликане дією стимуляторів. Цим же чинником можна пояснити, чому бен Ладену нерідко важко формулювати свої думки. Це враження посилює його дуже монотонна мова, яка характерна для людей з високим тиском.

У ході скрупульозного покадрового аналізу відеоплівки спецслужби США звернули увагу на те, що у бен Ладена скляний погляд і відвислі губи. Такий погляд буває у людей, які протягом довгого часу не бачать денного світла.

Він втратив голос класичного демагога. Тепер його мова більше "нагадує мову зомбі". "Разом з інфантильним сміхом це свідчить про те, що він поводиться як людина, яка живе у своїй власній вигаданій нею самою реальністю. Він перетворив смерть на складову частину свого життя і порівнює себе з терористами-самовбивцями. Крізь його слова можна прочитати бажання бути присутнім при цьому".

"Бен Ладеном керує не скажена лють, а глибоко прихована, оживляюча і наповнююча його енергією сила. Ця сила – остаточного божевільного". У кінці аналізу Томаса вказується, що "схожі структури особистості мали Гітлер і Сталін".

Невтішний висновок: Бен Ладен спробує організувати новий видовищний теракт, після якого покінчить з собою, щоб не попасти живим до рук переслідувачів.

У свою чергу Ніна Ферстенберг у статті "Бен Ладен - революціонер як Троцький", яка вміщена в італійській газеті "il Nuovo" приводить інтерв'ю з Авішаї Маргаліт (Avishai Margalit), відомим ізраїльським політичним філософом. І, на думку Маргаліт, Усама бен Ладен здійснює революцію. І, як противник Сталіна, шейх мріє зробити її світовою.

"Терор починається з революції. І бен Ладен здійснює революцію точно так само, як здійснював її Троцький. Обидва хотіли зробити її світовою: так, у Аль-Каїди революція інтернаціональна, а, наприклад, у Хамас - локальна. А з революції, ісламської чи комуністичної, бере початок терор".

У своїй книзі "Пристойне суспільство" Авішаї Маргаліт пропонує прийняти за нормативну основу добре організованого суспільства - відмова від приниження людських істот, починаючи з самої звірячої його форми - насильства.

"Проблема у тому, що люди кажуть про справедливий світ, "мир і справедливість", як вимовити "кава і молоко", неначе ці дві речі завжди йдуть поруч. Напруження між світом і справедливістю - це ще більш хворобливо, ніж напруження між "рівністю і свободою". У визначенні світу закладене поняття "компроміс", мається на увазі "компроміс справедливих інтересів".

Справжній мир можна встановити, якщо зробити певні поступки у плані справедливості або, принаймні, у тому, що оточує справедливість. Вимагати справедливого світу - це все одно, що вимагати кінцевої мети, але мир - це ідея "іншого порядку". Справедливість - краща, що можливо, це зрозуміло, але іноді є потреба просто у мирі, а не у справедливості".