Якщо раніше на теренах СРСР політики приховували свій діагноз (усі – від Леніна до Черненка), то зараз зручніше діагноз вигадати. Хвороби і каліцтва, здебільшого фальшиві або ж гіперболізовані, стали знаряддям політичної боротьби, чи, радше, політичного захисту.