В демократичних суспільствах влада може контролювати лише частину порядку денного, тоді як в недемократичному – весь. Контроль за порядком денним дає можливість нав’язувати суспільству далекі від його інтересів проблеми. Тільки за 2012 рік українська влада двічі нав’язувала питання мови, прикриваючи економічні провали і проштовхуючи корупційні закони.