На тлі перевантаженої нічим невиправданими витребеньками "Матриці", млосної самозакоханости "Людей Ікс 2", естетизації щасливого ідіотизму "Людини-павука", "Термінатор 3" – майже довершений зразок чистоти жанру родом з 1980-х. Давно не було стрічки, яка клала сприятливий для ностальгійного настрою ґрунт.