У цій ситуації дивно, що Мельниченко довіряв (зовсім донедавна) своє життя лише Б.А. Березовському і не довіряє Ющенку, Луценку, Турчинову разом узятим. І замість Києва, де йому безпеку гарантує помаранчева влада, він навідується до путінської Москви, де з правами людини, очевидно, все гаразд. Але що робити потім – на прохання Мельниченка та Єльяшкевича суддів з прокурорами, адвокатами та свідками до американської столиці вивозити?
14.04.2005 — Політика — Вахтанг Кіпіані, "Контракти", для УП