За чьи деньги содержится наше государство?

Досвід розвинених країн показує, що стійкість і гармонійність суспільства залежить від рівня розвитку "середнього класу". Саме високий рівень "середнього класу" в суспільній структурі стабілізує економічні та політичні процеси.

Так, частка малого та середнього бізнесу у ВВП країн світу з ринковою економікою становить: Великобританія - 50%; Німеччина - 50-53%; Франція - 55-62%; США - 50-52%.

Якщо правда, що малий і середній бізнес у нашій країні приносить до бюджету всього 10-12% коштів, то не логічні і економічно не ефективні дії влади при складанні та прийнятті Податкового кодексу.

Подальше "придушення" малого та середнього бізнесу (як показує світова історія) призведе лише до дестабілізації або до диктатури.

Життєво важливо нам, громадянам України, знати і регулярно контролювати джерела надходжень коштів до держбюджету. Ділове співтовариство має вимагати такої інформації:

- державний бізнес: які це підприємства, скільки їх і скільки доходу вони приносять державній скарбниці;

- великий бізнес: які це підприємства, їхня кількість і скільки податкових надходжень від них отримує бюджет;

- середній бізнес: кількість середніх підприємств і розмір надходжень до бюджету від податків, сплачених ними;

- малий бізнес: кількість і скільки доходу вони дають бюджету;

- інші надходження...

Це допоможе "включити світло в темній кімнаті" і дасть відповідь на запитання: "За чиї гроші утримується держава?".

А це, в свою чергу, дасть можливість зрозуміти динаміку того, що відбувається й усвідомлено ставитися до майбутнього.

Можливо, державний і великий бізнес наповнюють 88-90% скарбниці України (великі сумніви), тоді логічно владі саме з ними вести розмову про збільшення податкового навантаження для "порятунку країни".

Але всі ми свідки зворотних процесів, коли "гайки закручуються" тільки малому і середньому бізнесу.

Де логіка?

Виходить, що малочисельний малий і середній бізнес знаходиться в "ембріональному" стані і "доїти" з нього додаткові кошти - очевидна економічна дурість.

У чому ж тоді СЕНС таких жорстких зусиль влади? У "аборті" цього "ембріону"? У знищенні "середнього класу", як найбільш незалежних та самодостатніх громадян, які дають роботу собі і своїм близьким, які можуть зібратися де і коли захочуть, обговорювати все, що захочуть і профінансувати власні дії ...

З логіки СЕНСІВ виходить, що, дійсно, поспішні дії влади - це ні що інше як класова боротьба.

Хочеться вірити, що дані події випадкові і короткочасні в нашій історії і не повторять відомий перехід від НЕПу до "розкуркулення" ... Згадайте ...

А дуже схоже.

P.S. Щоб не переповнювали емоції, пропоную всю енергію направити в позитивне русло конструктивних дій. Перший крок - створення таблиці наповнення бюджету України. Цікаво ж зрозуміти, за чиї гроші утримується наша держава?

Володимир Чеповий, приватний підприємець, для УП