"Євросоюз врятує себе, рятуючи Україну", - написав у своєму матеріалі американський мільярдер Джордж Сорос у жовтні цього року. Головна його претензія до Європи полягала в тому, що вона робить недостатньо для нової України, яка змушена одночасно протистояти російській агресії та опору бюрократичних структур як у себе, так і за кордоном.
Сорос також закликав МВФ збільшити розмір допомоги для України, якій потрібно для проведення реформ та відновлення Донбасу приблизно $20 млрд.
Через тиждень після публікації мільярдер приїхав до України, де протягом кількох днів зустрічався з українськими чиновниками та бізнесменами. Результат – Сорос особисто допоможе Україні знайти необхідні для відновлення гроші. На початок 2015 року запланована донорська конференція. На ній Україна очікує зібрати до 11 мільярдів євро на реформи і відновлення Донбасу.
Сорос погодився відповісти на запитання "Української правди" щодо його очікувань від нової української влади та перелічив реформи, які Україна має провести негайно.
– У своїх останніх статтях і виступах ви останнім часом говорите про "нову" Україну, яка радикально відрізняється від "старої" України. Що ви маєте на увазі?
– "Стара" Україна була мафіозною державою, подібною до путінської Росії, де владна верхівка використовувала свої повноваження для того, щоб зберегти власне правління і продовжувати накопичувати матеріальні блага.
Мафіозна держава зберігала зовнішні атрибути демократії, вибори проводилися, але їхні результати визначалися владою. Народ України повстав проти режиму Януковича, перемігши його на Майдані. Сповнені рішучості громадяни були активним учасниками демократичних процесів, що мають забезпечити служіння держави інтересам народу, а не інтересам владної верхівки.
Говорячи коротко, "нова" Україна – це протилежність "старої" України.
– Наскільки реальною є "нова" Україна? Чи це тільки задум?
– Це задум, який став реальністю завдяки тому, що захисники Майдану були готові пожертвувати собою, щоб втілити його у життя. Він є потужною політичною силою, проти якої постали інші сили, зокрема путінська Росія та залишки режиму Януковича.
Майбутнє України залежить від результатів цієї боротьби, де в першу чергу важливою є позиція та поведінка українського народу, а з іншого боку – активність Росії та Європи. Вибори дали чіткий мандат обраним представникам сформувати коаліцію, яка перетворить "нову" Україну у реальність.
– Під час свого візиту в Україну ви зустрічалися з лідерами можливої коаліції. Складається враження, що вони мають деякі розбіжності у поглядах. Чи зможуть вони їх подолати?
– Я вважаю, що вони будуть здатні їх подолати, тому що це – саме те, що очікує від них громадськість. Але це буде не просто, тому що перед ними стоять дуже важкі завдання. Вони повинні діяти відповідно до Конституції, і в той же час вони мають змінити основний закон, щоб він відповідав реаліям "нової" України.
Важливо відокремлювати ці два завдання і стежити за належним дотриманням процедури по кожному з них. Внесення змін до Конституції має принципово відрізнятися від процесу впровадження економічних та політичних реформ. Зміна Конституції передбачає більш глибокий і фундаментальний підхід.
До процесу мають бути залучені не тільки виконавча влада – президент з урядом – але і парламент з широкою громадськістю. Реалізація ж комплексу реформ, схвалених більшістю Ради, є завданням для виконавчої влади. Проте, обидва завдання повинні вирішуватися одночасно.
Саме це робить ситуацію особливо складною, але якщо розділяти ці два аспекти – конституційно-правовий процес з однієї сторони, і практично-виконавчий з іншого – вдасться уникнути багатьох помилок. Ми маємо також провести розмежування в самих конституційних змінах.
Повинна існувати відмінність між перехідними та кінцевими положеннями.
Перехідні мають застосовуватися тільки протягом переходу від "старої" до "нової" України.
Кінцеві положення матимуть силу, коли перехідний період буде завершено. Це допоможе забезпечити належне правонаступництво.
Якщо дотримуватися підходу, що враховує це розмежування, то завдання, яке задавалося нездійсненним, стане абсолютно досяжним.
Дозвольте навести практичний приклад – люстрація. Існує непереборний запит громадськості – позбутися корумпованих чиновників, але люстрація не може бути єдиним методом. Перед тим, як прибрати корупціонерів, необхідно створити нову ефективну і чесну бюрократію та судову систему.
Вони повинні бути достатньо кваліфікованими і вони мають отримувати гарну платню. Тож призначення нових посадових осіб є більш пріоритетним завданням ніж люстрація старих.
Потрібно досягти правонаступництва. Ви можете звільняти чиновників, коли у вас є нові, в якості тимчасової заміни, але ви повинні пам’ятати, що вони невинні, якщо їх провина не була доведена. В іншому випадку ви порушуєте їхні права.
Така тимчасова заміна дозволить залучити кваліфікованих чиновників з гарною платнею, потім має запрацювати нова судова система, і тільки після цього необхідно розпочинати судовий процес. Таким шляхом люстрація та призначення нових посадових осіб будуть об'єднані в правильній послідовності.
– Якою має бути послідовність кроків, що дозволить з’явитися "новій" Україні?
– По-перше коаліція має створити уряд національної єдності, враховуючи кваліфікацію, а не партійну приналежність його членів. Але баланс між партіями мав би враховувати побажання виборців.
Оптимальним рішенням було би призначення Яценюка прем'єр-міністром, а Гройсман мав би залишиться віце-прем'єром, що відповідає за децентралізацію влади, електронне врядування та реформу державної служби. Але інші варіанти також можливі.
Наприклад, Турчинов був би чудовим спікером Ради, але це було б несумісним з Яценюком в якості прем'єр-міністра, оскільки дало б занадто багато влади одній політичній силі.
Одночасно коаліція має визначити пріоритети для проведення рішучих реформ і досягти згоди стосовно принципів функціонування самої коаліції.
Все це можна було б зробити в листопаді, тому що багато підготовчої роботи вже було проведено під егідою Національної ради реформ за участі Стратегічних дорадчих груп (СДГ), що співпрацюють з різними міністерствами.
Склад уряду та його програма можуть бути затверджені Радою на початку грудня, і одразу ж слід представити програму Європейському Союзу у вигляді запиту про фінансову та технічну підтримку.
Пріоритетами програми мають стати радикальна реформа державного апарату і судової системи, з особливим акцентом на енергетичному секторі.
"Нафтогаз" є чорною дірою в бюджеті і основним джерелом корупції. Реорганізація всієї системи "Нафтогазу", приведення вартості газу у відповідність до витрат на виробництво, і заміни прихованих субсидій прямими субсидіями для малозабезпечених споживачів може значно підвищити ефективність використання енергії і повністю ліквідувати енергетичну залежність України від Росії.
Весь проект коштуватиме більше 10 млрд. євро, але він окупиться протягом декількох років, що робить його фінансово вигідним. В кращому випадку конференція донорів для підтримки такого проекту може бути організована в лютому, а після неї має відбутися конференція інвесторів. Реалізація цього плану є запорукою успіху "нової" України.
" Українська правда" висловлює подяку фонду "Відродження" за допомогу в організації інтерв'ю
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua