Гриневич: "Мовні гетто" вразливі для територіальних претензій
Неволодіння державною мовою громадянами у певному регіоні країни робить його вразливим для територіальних претензій інших країн.
Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі телеканалу "1+1".
"Будь-які створені "мовні гетто" – це завжди політично уразлива територія для територіальних претензій. Погляньте, що було в Криму. У Криму взагалі не було української мови", – сказала вона, цитують "Українські новини".
За приклад міністр згадала ситуацію, коли в 2017 році 75% випускників шкіл у Береговському районі Закарпатської області, що є місцем компактного проживання угорських меншин, провалили зовнішнє незалежне тестування, у тому числі через те, що не знають української мови.
Гриневич наголосила, що значна частина населення цієї території взагалі не говорить українською.
На думку міністра, офіційна мова зв'язує різні регіони країни.
Міносвіти очікує, що висновки експертизи Європейської комісії "За демократію через право" ("Венеційська комісія") за мовними нормами закону "Про освіту", можливо, будуть включати лише деякі рекомендації, тому що в цілому Україна не порушила жодного з міжнародних зобов'язань.
Як відомо, 5 вересня Верховна Рада ухвалила закон "Про освіту", яким, зокрема, запроваджують 12-річну середню освіту, а мовою освітнього процесу в навчальних закладах визнають державну мову – українську.
В Угорщині, Румунії, Польщі, Болгарії й Греції висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин України.
Читайте також:
Угорський мовний шантаж: чи поховає Будапешт європейське майбутнє України
Мовний конфлікт з Європою: як діяти Києву, щоб зберегти норми освітнього закону
Але 25 вересня президент Петро Порошенко підписав його.
На думку Порошенка, висновки Ради Європи щодо закону України про освіту і наслідки переговорів із сусідніми країнами можна врахувати в новій редакції закону про середню освіту.
Читайте також: Що змінює для дітей новий закон "Про освіту"
Зарплата і свобода вчителів. Що змінює закон "Про освіту"
28 вересня міністр закордонних справ Павло Клімкін спрямував закон про освіту на експертизу до Венеційської комісії.
Віце-прем'єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе прогнозує, що Венеційська комісія надасть свої висновки до січня.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи засудила мовну норму нового закону про освіту без консультацій із представниками нацменшин і закликала Україну врахувати всі без винятку рекомендації Венеційської комісії.
