У слідства у справі Шеремета не було відео, яке мали журналісти
Офіційне слідство, що розслідує вбивство журналіста Павла Шеремета, не вилучало відео з камери спостереження, яке здобули журналісти і автори фільму "Вбивство Павла".
Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко в парламентській залі у середу, 24 травня.
"Мушу визнати, що в цьому слідстві була допущена помилка. Вилучивши 201 камеру відеоспостереження, ще одна – і, як виявилося, найважливіша, – камера не була вилучена, що весь цей час не давало дуже важливої інформації слідству", – сказав Луценко.
"Завдяки журналістам ці відеозйомки стали відомими – шкода, що на весь світ, а не тільки для слідчих, але ці плівки дуже важливі для слідства", – заявив він.
"Наскільки я знаю, керівництво МВС також визнало помилку і зараз старається надолужити згаяний час", – додав генпрокурор.
Як відомо, журналіста Павла Шеремета вбили 20 липня 2016 року, підклавши вибухівку під машину, в якій він їздив на роботу, – авто вибухнуло у центрі Києва близько 8 ранку, Шеремет отримав серйозні ушкодження і помер у "швидкій".
Правоохоронці розслідують убивство як теракт, але ані виконавців, ані організаторів його досі не встановили. У них є декілька версій, ключова – професійна діяльність Шеремета.
10 травня 2017 року журналісти "Слідство.Інфо" показали першу частину розслідування – документальний фільм "Вбивство Павла", у якому виклали раніше не відомі факти про вбивство Шеремета.
Завдяки відеозаписам із камер спостереження відомо, що вибухівку вночі заклала під сидіння водія жінка, її прикривав чоловік. Вони з'явилися поруч із місцем вибуху й вранці 20 липня.
Журналісти також встановили, що під будинком, де жив Шеремет, у ніч, коли під машину журналіста заклали вибухівку, перебували підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водія останньої вдалося розшукати: Ігор Устименко у 2014 році працював у Службі безпеки України.
З розмов із людьми, які могли бути корисними для слідства, журналісти зробили висновок, що слідчі їх не допитували.
Окремо автори фільму "Вбивство Павла" поділилися тим, що відео з трьох камер, яке могло бути ключовим, їм не дали власники, а ще деякі записи виявилися недоступними, бо працівники Служби безпеки України вилучили відповідні сервери і повернули їх порожніми.
СБУ запевнила, що її працівники отримали 4 жорсткі носії інформації із записами камер зовнішнього спостереження на одному з будинків на вулиці Івана Франка – і "без внесення жодних змін у конфігурацію і об’єм матеріалів" передали їх слідчому.
А заступник міністра внутрішніх справ Вадим Троян підтвердив: "Випадки, коли ми приходили, а відео не було, дійсно мали місце". По пояснення він порадив звертатися до СБУ.
Щодо Устименка, то в СБУ заявили, що його звільнили ще у квітні 2014 року і що він не виконував жодних завдань СБУ під домом Шеремета у ніч перед трагедією.
15 травня Устименка допитали, але суть його свідчень поліція не розкрила.
У поліції визнали, що могли припуститися помилок при розслідуванні цієї резонансної справи.
Роман Кравець, Олена Рощенко, УП
