Рада відправила до КС зміни до Конституції щодо правосуддя

Президентський проект закону про внесення змін до Конституції щодо правосуддя внесено до порядку денного третьої сесії Верховної Ради і направлено до Конституційного Суду.

За це проголосував у вівторок 291 депутат.

Представник президента в парламенті Степан Кубів попросив включити відповідний законопроект №3524 від 25 листопада 2015 року до порядку денного і направити на розгляд Конституційного Суду. Профільний комітет підтримав цю пропозицію.

Законопроект направлено до КС спільно з пропозиціями голови фракції "Самопоміч" Олега Березюка, сказав голова Верховної Ради Володимир Гройсман.

Законопроектом, зокрема, передбачається передати повноваження Верховної Ради щодо обрання суддів на посади безстроково до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя складатиметься з 21 члена, 10 з яких обиратиме З’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, 2-х призначатиме президент, ще по 2 особи обиратимуть Верховна Рада, З’їзд адвокатів України, Всеукраїнська конференція прокурорів, З’їзд представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ. Також до неї входитиме голова Верховного Суду.

Задля гарантій незалежності пропонується скасувати "призначення судді на посаду вперше" (5-річний "випробувальний" термін) та призначати суддів безстроково. Лише суддів КС, як і раніше, призначатимуть на 9 років.

Також у проекті закладено "функціональний імунітет судді" замість чинного абсолютного імунітету. Тобто суддю не можуть притягнути до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, але він нестиме кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини та дисциплінарні проступки.

Також пропонується "вилучити низку невластивих прокуратурі за європейським стандартом функцій – таких, як нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, нагляд за дотриманням законів із цих питань органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб тощо".

Кубів наголосив, що в законопроекті враховано рекомендації Венеційської комісії та зауваження експертів, висловлені на громадських обговореннях. Він запевнив, що документ забезпечить незалежність судової влади, її деполітизацію та більшу професійність.

Березюк казав, що його положення "знову нічого не змінюють", хоча сам "закон є по своїй суті правильним і добрим".

"Ми пропонуємо його доповнити постановою Верховної Ради, у якій вказати положення щодо подання суддями та кандидатами на посади суддів декларацій доброчесності та декларації родинних зв’язків, проведення моніторингу способу життя суддів, залучення громадськості до проведення оцінювання суддів, участь осіб з-поза меж суддівського корпусу в конкурсах на зайняття посад суддів", - сказав Березюк.

"Найголовніше, в постанові має бути те, що ми ще до останнього читання приймемо закон про створення нового Верховного Суду – і він вступить в дію в момент вступу в дію поправок до Конституції. Це означає, що ми змінимо точно 400 суддів касаційних інстанцій Верховного Суду…", - заявив він.

"Без цієї постанови нам буде важко проголосувати за цей правильний, за суттю, закон", - наголосив Березюк.

Голова комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич наголосив, що парламент не розглядатиме по суті законопроект – а візьметься за його розгляд лише після висновку КС.

За його словами, це обов’язок Верховної Ради, а внесення законопроекту додасть Україні балів на міжнародній арені, адже положення закону дублюють основні "сентенції Венеційської комісії".

Водночас, Князевич зазначив, що у бюджеті-2016 не передбачено фінансування на Вищу раду правосуддя, тож треба визначитися: реформа чи економія.

У свою чергу, депутат Микола Томенко обурився, що вирішувати долю реформи судової системи має Конституційний Суд, у якому 9 суддів призначені ще з ініціативи Віктора Януковича. Він також поцікавився, хто обиратиме Вищу раду правосуддя, з подачі якої президент призначатиме суддів.

На думку Томенка, "дана концепція, починаючи з назви і закінчуючи тим, хто буде це контролювати, не витримує критики".

Як відомо, 30 жовтня 2015 року проект змін до Конституції у сфері правосуддя був затверджений Конституційною комісією.

25 листопада президент вніс відповідний законопроект до Верховної Ради.