Рада зробила крок до "спецконфіскації" під соусом безвізового режиму
Верховна Рада ухвалила за основу законопроекти, які дозволяють арешт і спецконфіскацію майна в осіб, яких підозрюють у тяжких злочинах, навіть якщо це майно записане на інших осіб.
Після гарячих дискусій законопроект №2540а за основу з другої спроби підтримали 232 депутати, а пов’язаний із ним законопроект №2541а підтримали 229 депутатів.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошував, що без ухвалення цих урядових законопроектів українці з біометричними паспортами не отримають безвізовий режим із Євросоюзом.
Голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголосив, що до другого читання буде створено спільну робочу групу, за участю представників Міністерства юстиції та з залученням європейських експертів, яка допрацює дані законопроекти.
Профільний комітет пропонував відхилити і законопроект №2540а – про внесення змін до КПК щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні, і №2541а – про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні.
Зокрема, Андрій Кожем’якін вказав на протиріччя з іншими законами та можливості "зловживань під час кримінального провадження, створення тиску на осіб, що беруть участь у справі" після ухвалення запропонованих Кабміном законів.
Суть законопроектів №2540а і №2541а. Інфографіка Центру протидії корупції |
Міністр юстиції Павло Петренко наголосив, що ухвалення цих змін дозволить спецконфіскацію майна тих, хто вчинив умисні важкі злочини, – наприклад, сепаратистів та осіб, які підривають засади нацбезпеки та оборони. За його словами, "ці злочинці" не несуть відповідальності по спеціальній конфіскації за чинним законодавством.
Міністр попросив "не зривати" ухвалення законопроектів, бо крім безвізового режиму вони несуть європейські підходи.
Прем’єр-міністр також наголосив, що ці закони Кабмін розробляв разом із європейськими експертами, вони відповідають директивам ЄС.
"Закон спрямований на те, що корупціонери не ховали своє майно у братів, сватів і далеких родичів. І щоб суд мав право конфісковувати майно …і у третіх осіб, отримане злочинним шляхом", - сказав Яценюк.
Без їх ухвалення "нам ніхто не дасть безвізовий режим", заявив він і додав: "Дайте українцям отримати безвізовий режим".
Ірина Геращенко (БПП) зазначила, що воліла б більш ретельної підготовки законопроектів від Кабміну, бо в ЄС права людини – понад усе.
Олег Ляшко (Радикальна партія) заявив, що влада створює "інструменти для розправи" з опонентами, тоді як "єдина реальна реформа, яка потрібна, – звільнення всіх прокурорів і суддів".
Сергій Власенко ("Батьківщина") заявив, що закон про спецконфіскацію не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. "Скільки посадовців отримали вирок за півтора роки? Нуль… Судова реформа навіть не починалася… Де реформи?", - сказав він
Олена Сотник ("Самопоміч") сказала, що спеціальна конфіскація в усьому світі не має стосунку до покарання, а тут суддя муситиме розглядати окремо цю санкцію і зв’язки підозрюваного з іншими людьми.
Центр протидії корупції роз’яснює, що зміни, передбачені проектом закону №2540а, дозволять слідчому арештовувати майно на ранній стадії, коли ще відсутній підозрюваний. Також стане можливо арештовувати майно, записане на третіх – підставних – фізичних чи юридичних осіб.
Проект закону регламентує підстави арешту майна залежно від мети: для конфіскації як виду покарання, для відшкодування шкоди, для спецконфіскації чи вирішення долі речових доказів; запроваджує окрему санкцію слідчого судді на арешт майна та забезпечує право власника на оскарження арешту під час слідства; поширює заочне досудове розслідування на ширше коло злочинів.
Законопроект №2541а розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів – на всі умисні злочини. Наразі спецконфіскація як санкція поширюється тільки на 10 складів злочинів, прямо зазначених у ст.96-1 КК
Підставні власники злочинних активів більше не матимуть змоги прикриватися титулом добросовісного набувача: у разі ухвалення закону в Цивільному кодексі з’явиться норма про добросовісного набувача, де буде зазначено, що ним не може бути особа, яка набула майно і знала, що воно може бути злочинним активом.
Удосконалення процедури конфіскації – одна з вимог Плану дій візової лібералізації, виконання якого необхідне для скасування візового режиму між Україною й ЄС.