В Азарова проігнорували вимоги ЄС щодо Тимошенко й не лише
Кабінет міністрів оприлюднив свою версію переліку індикаторів, відповідність яким має дозволити підписати угоду про асоціацію України з Євросоюзом.
Як пише "Комерсант-Україна", цей документ був ухвалений на засіданні уряду минулої середи і став відповіддю України на "список Фюле", який був складений на основі висновків ради міністрів іноземних справ країн ЄС від 10 грудня 2012 року.
За словами джерела в Кабміні, яке брало участь у розробці плану, уряд ухвалив його, враховуючи результати дискусії з комісаром ЄС із питань розширення і європейської політики сусідства Штефаном Фюле в ході його візиту в Україну 7-8 лютого.
"Було суттєво розширено й деталізовано завдання, що стоять перед урядом", - пояснив співрозмовник газети.
За даними видання, 5 із 19 індикаторів, переданих Єврокомісією українському МЗС, присвячені необхідності подолати негативні наслідки парламентських виборів, 3 – проблемі вибіркового правосуддя, 8 – реформам, ще 3 – вимагають від влади співпрацювати з опозицією й громадянським суспільством, а також консультуватися з Брюсселем із приводу продовження судової реформи й поліпшення бізнесу-клімату.
У плані Кабміну на 2013 рік містяться 10 із 19 індикаторів Єврокомісії.
У Кабміні відмовилися від згадувань про Виборчий кодекс.
Також без уваги залишилися рекомендації забезпечити "чіткі правила для ЗМІ, спрямовані на збалансований доступ учасників виборів до медіа", і "вжити заходів у справах Юлії Тимошенко, Юрія Луценка й Валерія Іващенка".
При цьому уряд декларує готовність виконати четвертий блок "списку Фюле" (консультації й співпраця з Брюсселем і опозицією) і половину пунктів третього блоку, присвяченого реформам.
Найбільша увага приділена реформі системи управління державними фінансами, розподілу міжнародної допомоги, підготовці економіки й бізнес-співтовариства до можливого набуття чинності зоною вільної торгівлі з ЄС.
Крім того, у Кабміні заявляють про намір продовжити у 2013 році реформу системи правосуддя, у тому числі ініціювати зміни Кримінального кодексу (КК) і вживати заходів із боротьби з корупцією. Однак антикорупційна складова обмежується підтримкою законопроекту, що змінює низку статей КК про покарання за хабарі.
У рамках оновлення КК пропонується внести в нього точкові зміни, що стосуються вдосконалення процедури конфіскації майна й боротьби з незаконним обігом зброї. Про комплексний перегляд кодексу чи декриміналізацію ст. 364 і 365 КК, за якими обвинувачуються лідери опозиції, у плані не згадується.
Вимоги Брюсселя щодо вдосконалення системи органів внутрішніх справ, конституційної реформи, розширення повноважень Рахункової палати, дієвих заходів із поліпшення інвестиційного й бізнес-клімату не відображені у рішенні Кабміну.
Джерела запевняють, що це не означає відмову влади від проведення реформ, рекомендованих ЄС, просто не всі вимоги – у компетенції уряду.
