У понеділок увечері у віці 63 років помер Валерій Лобановський. "Динамо" Київ залишилося без свого головного тренера.
Як повідомив канал ICTV, Лобановський помер о 20.35, не приходячи до тями. Попередній діагноз - інсульт. Пізно увечері лікарі влаштували консиліум. За даними кореспондента, "ажіотажу в лікарні немає, в місті ще не знають про смерть легендарного тренера".
Як відомо, 7 травня в Запоріжжі, після матчу Металург (Запоріжжя) - Динамо (Київ) Лобановського на "Швидкій" відвезли до лікарні з діагнозом "гостре порушення мозкового кровообігу на фоні гіпертонічного криза". Наставник "Динамо" був у повній свідомості по прибуттю в лікарню і навіть противився госпіталізації, але незабаром знепритомнів, і був відразу переведений в реанімацію Запорізького центра екстремальної медицини і швидкої допомоги. У зв'язку з важкою формою інсульту лікарі не зважилися перевозити його в Київ.
У суботу його стан погіршився і він був прооперерований. Оперував Лобановського один з провідних фахівців України в області судинної нейрохірургії доктор медичних наук Л.Яковенко.
До його лікування були залучені найкращі медики України, поруч з Лобановським постійно знаходилася його дружина Аделаїда Панкратіївна та колеги по футбольному клубу.
Валерій Васильович Лобановський народився 6 січня 1939 року. Проживши всього 63 роки він не просто досяг багато чого, він став справжньою Легендою.
Як футболіст Лобановський зіграв в чемпіонатах Радянського Союзу 253 матчі, забивши в них 71 гол. З 1957 по 1964 рік він виступав за команду київського "Динамо" (144 матчі, 42 гола), з 1965-го по березень 1967-го за одеський "Чорноморець" (59 і 15), з березня 1967-го по липень 1968-го за донецький "Шахтар" (50 і 14). Чемпіон СРСР 1961 року - київське "Динамо" перервало тоді багаторічну монополію московських клубів. Срібний призер чемпіонату країни 1960 року. Двічі Лобановського включали до списку "33-х кращих футболістів" країни (1960, 1962). По два матчі він зіграв в складі першої збірної Радянського Союзу і олімпійської команди СРСР, взяв участь у відбіркових зустрічах до Олімпіади-64. Лобановський завжди мав свої погляди на футбол, які зміг реалізувати ставши тренером.
Перший тренерський успіх прийшов до нього в ранзі старшого тренера футбольної команди "Дніпро" (Дніпропетровськ), коли команда дебютувала в лізі найсильніших, зайнявши 6-е місце.
З 1973 року Лобановський очолює київське "Динамо". Керовані ним команди неодноразово досягали найвищих вершин в футболі. Під керівництвом Лобановського команда ставала чемпіоном СРСР - 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 і 1990 рр,
володарем Кубка СРСР - 1974, 1978, 1982, 1985, 1987 і 1990 рр,
володарем Кубка Обладателей Кубків - 1975 і 1986 рр,
володарем Суперкубка - 1975 р,
чемпіоном України - 1997, 1998, 1999 і 2000 рр,
володаремКубка України - 1998, 1999 і 2000 рр,
володарем Кубка Чемпіонів Співдружності - 1997 і 1998 рр,
Тренував збірні СРСР - 1975-1976 (по липень), 1982 (з серпня)-1983, 1986 (з травня)-1990 (по червень),
Збірну ОАЕ - 1990 (з жовтня)-1992,
Збірну Кувейту - 1994-1996,
Збірну України - з березня 2000 р. У 1975 році визнаний кращим тренером світу.
Нещодавно Лобановського було нагороджено Рубіновим орденом УЄФА. Однак свою нагороду він так і не отримав...
