Зазвичай Генеральний консул служить на одному місці 4 роки. Однак, і до цього дня жоден із Генконсулів у Торонто не протримався повний термін. Як правило, здійснивши серйозні порушення, їм доводилося виїжджати завчасно - або їх фактично висилала канадська влада, або їх достроково відкликало Міністерство зовнішніх справ. Таким чином, Торонто вже встигло познайомитися з п'ятьма Генеральними консулами України, що змінили один одного. У серпні 2002 року до Торонто відправився новий Генеральний консул - Ігор Лоссовський. Питання - як довго протримається він?
Першим українським Генеральним консулом у Торонто був пан Собатович. Він просто втік до Канади. Наступний скандал - один зі співробітників місії, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, спробував затягти дванадцятирічну школярку в дипломатичну машину. Канадська влада ввічливо порадила йому якомога швидше залишити країну, інакше він буде висланий.
Вчинки такого роду не дуже незвичні. Минулого року до Києва була відправлена помічниця посла України в Канаді Юрія Щербака, оскільки з'ясувалося, що вечорами вона підробляла повією. Це вдалося з'ясувати лише тому, що вона не задовольнялася грошима, які вона заробляла проституцією, але ще за допомогою спільника обкрадала своїх клієнтів. Клієнтів вона свідомо добирала серед людей немолодих і забезпечених. Щербак - перший лідер Партії зелених - був послом України в Ізраїлі та США.
Третій Генеральний консул у Торонто, пан Кириченко був замінений після президентських виборів 1999 року, коли в першому турі більшість громадян України, що голосували в консульстві, що проживають або гостюють у Канаді, віддали свої голоси за Євгена Марчука. Ця подія також не є надзвичайною, оскільки доля пана Кириченка спіткала також багатьох інших дипломатів, в тому числі тогочасного посла України в США Антона Бутейка.
Кириченко був замінений паном Логіновим, сином досить відомого колишнього високопоставленого офіцера КДБ, який у свій час обіймав посаду Генерального консула у Великобританії та Югославії. Коли генконсулом був пан Логінов, двоє з його співробітників втекли до Канади. Крім того, в Логінова був бізнес-партнер "Едік", який вільно користувався приміщеннями консульства. Перед тим "Едіку" довелося з великим поспіхом залишати Київ за декілька років до цього: його ледве не вбили конкуренти з іншого злочинного угруповання.
Подейкують, в "Едіка" та пана Логінова було чудове "спільне підприємство" з імпорту сумнівних речовин з України до Канади в дипломатичному багажі. Королівська канадська кінна поліція, аналог ФБР, зрештою, вирахувала цей бізнес, і Логінову довелося дуже швидко повернутися до Києва. Як ви вже здогадалися, єдина людина, яка прийшла провести його в аеропорт, був "Едік".
Наступним Генеральним консулом у Торонто був Василь Базів, чия коротка кар'єра тривала лише шість місяців, - з березня по вересень минулого року. Львівські читачі повинні добре знати Базіва як колишнього редактора газети "За вільну Україну", в той час, коли головою львівської обласної ради був В'ячеслав Чорновіл (в 1990-92 рр.). Після цього він став редактором у газеті "Український шлях", а потім доріс до посади заступника львівського губернатора в 1997-2000 рр. Сьогодні він має високе становище в пропрезидентській Аграрній партії та працює в адміністрації президента.
Проблеми у Базіва почалися влітку 2001 року, коли з Києва приїхала Галина Ковальова. Вона повинна була стати його заступником у консульстві. Оскільки вона не була професійним дипломатом, Базів був дуже здивований її призначенням. Її посада фінансувалася не МЗС, а за рахунок 30 тисяч доларів, переведених на рахунок консульства канадською юридичною фірмою Williams and Price. За словами Данила Курдельчука, президента юридичної фірми "Укрінюрколегія", ці гроші призначалася для того, щоб Ковальова займалася справами "Укрінюрколегії".
Відповідь на запит генерального консула Базіва в МЗС щодо статусу Ковальової прийшла в липні 2001 року. З неї витікало, що дипломатичну посаду вона отримала за розпорядженням міністра закордонних справ Анатолія Зленка в червні. У розпорядженні говорилося, що вона повинна приступити до виконання своїх обов'язків 1 липня. За Базіва-генконсула Ковальова вільно користувалася бланками консульства в інтересах "Укрінюрколегії".
Згідно з Віденською конвенцією під дахом консульства заборонено займатися бізнесом. Отже, займаючись комерційними справами в інтересах "Укрінюрколегії", Ковальова відкрито зловживає своїм дипломатичним статусом.
Що таке "Укрінюрколегія"? У 1992 році в країнах-спадкоємицях СНД її батьківська структура була приватизована. В Україні вона власне оформилася як "Укрінюрколегія". У радянські часи, працюючи під контролем КДБ, "Інюрколегія" брала до 80% комісійних із заповітів людей, що жили на Заході і залишали свої капітали та майно родичам в СРСР.
Величезні комісійні "Укрінюрколегії" й зараз з'їдають велику частку грошей, які українська діаспора заповідає своїм сім'ям в Україні. Суми як і раніше великі: по США і Канаді загалом мова йде про 250 млн. доларів, залишених у спадщину.
Посада генконсула в Торонто - ідеальне прикриття для "Укрінюрколегії". Переказ грошей на банківський рахунок Консульства вносить плутанину - змішується легальна діяльність консульства та приватний бізнес. Оскільки Базів продовжував протестувати проти волаючого зловживання дипломатичними приміщеннями України, до Торонто спеціально прилетів президент "Укрінюрколегії", щоб спробувати вплинути на позицію Базіва за допомогою певного "стимулу".
Базів відмовився прийняти "стимул" й у вересні отримав офіційного листа від міністра закордонних справ Зленка, в якому повідомлялося, що його відкликають в Київ. Звернувшись до МЗС, він з'ясував, що це рішення було прийнято на найвищому рівні без відома керівників підрозділів МЗС. Щербак порадив йому поїхати тихо та не боротися.
Ситуація стала ще більш двозначною після того, як в Торонто, одночасно з цими подіями, з'явився підозрілий сайт www.ukrainecorruption.com, на якому хтось намагався очорнити ім'я Базіва, розказуючи про те, що він був причетний до корупції, коли працював у Львові. Дизайнером сайта виявився емігрант, що нещодавно приїхав з України, він працював у службі охорони здоров'я Торонто.
Базів відмовився йти тихо, і через декілька місяців його повернули на його попередню посаду в посольстві в Оттаві. Тоді міністр закордонних справ, зрештою, визнав, що це була "помилка". Базіву поталанило, оскільки зрештою він осів у президентській адміністрації і тепер займається сімома губернаторами Західної України.
УП звернулася за коментарями до президента "Укрінюрколегії" Данила Курдельчука. За його словами, стосунки "Укрінюрколегії" і МЗС України, пов'язані з організацією захисту майнових прав, носять нормативний характер.
У 1993 році уряд України прийняв пропозицію "Укрінюрколегії" про введення додаткової штатної одиниці у генконсульстві у Торонто за рахунок коштів "Укрінюрколегії". У результаті, у 1994 році до Торонто був відряджений Анатолій Алексеєнко, який працював на посаді віце-консула, а потім - консула. Оскільки терміни служби у дипломатичних місіях обмежені, у 2001 році на місце Алексеєнка приїхала Галина Ковальова, колишня київська помічниця президента "Укрінюрколегії".
На відміну від Алексеєнка, який, коли був консулом, у штатному розкладі і бухгалтерських документах генконсульства значився також як представник "Укрінюрколегії", Галина Ковальова просто має статус консула.
"Таким чином, - підкреслив Курдельчук, - Галина Ковальова насправді не перший співробітник генконсульства, який фінансується "Укрінюрколегією".
"Функції консула щодо захисту інтересів громадян і статутні завдання "Укрінюрколегії" багато у чому співпадають. Принципова різниця у тому, що "Укрінюрколегія" діє адвокатськими методами, наймаючи у необхідних випадках місцевих юристів для захисту прав та інтересів наших громадян у конкретних справах. Консул же покликаний відстежувати випадки порушення прав своїх громадян і реагувати методами політичного і дипломатичного впливу. Саме поєднання двох складників і дає можливість досягнути найбільш повного результату, захищаючи права конкретної людини", - відзначив Курдельчук.
У Торонто, де живе численна діаспора, "Укрінюрколегії" була потрібна людина - "професіонал, який розуміє потреби захисту майнових інтересів наших громадян". За його словами, сьогодні ця посада зберігається швидше за інерцією. Можливо, у найближчому майбутньому "Укрінюрколегія" від неї відмовиться.
Що стосується суми у 30 тисяч доларів, то, за словами Курдельчука, це тільки половина річної суми, необхідної для утримання консула. Як говорить президент "Укрінюрколегії", з МЗС було домовлено, що гроші будуть переводитися безпосередньо на рахунок консульства: "Технічно ми це робимо через офіс Роберта Прайса".
Данило Курдельчук відкинув обвинувачення у тому, що "Укрінюрколегія" "з'їдає" велику частину коштів, які записані у спадок. Він підкреслив, що зазвичай компанія отримує 10-15% (якщо необхідно провести розслідування), а в окремих випадках обмежується 5%. Це набагато нижче, ніж прийнята у подібних справах практика у світі.
Зустріч із Василем Базівим у Торонто президент "Укрінюрколегії" охарактеризував, як "грунтовну і цікаву". Що стосується "стимулу", то, за словами Курдельчука, все було навпаки: Базів сам запропонував прийняти на роботу в "Укрінюрколегію" його (Базіва) дружину з тим, щоб вона насправді не працювала. Курдельчук ухилився від прямої відповіді і перевів усе на жарт, запропонувавши написати відповідний лист до МЗС: "Я вважав, що це гумор, у мене не було враження, що він чогось не розуміє".
Курдельчук розказав, що йому доводилося бачити антибазівський сайт ukrainecorruption.com, який він вважає "дійсно непорядною річчю". На його думку, матеріал "Зловживання в українських дипломатичних місіях за кордоном: Канада" носить тенденційний характер і справляє враження реакції ображеної людини.
У Міністерстві закордонних справ "Українській правді" пояснили, що часта зміна генконсулів є прерогативою зовнішньополітичного відомства. "Це питання МЗС, коли міняти консулів. Згідно із законодавством України, є таке формулювання, що дипломатичний, консульський представник знаходиться, як правило, 4 роки. Але це як правило. Тобто якщо МЗС вважає доцільним, то консул може бути відкликаний, переведений до іншої країни", - пояснив спікер прес-служби МЗС Сергій Довбешко.
У представника МЗС не було інформації відносно причин, через які навесні 2002 року був відкликаний генконсул України у Канаді Василь Базів. Однак інші джерела "Української правди" кажуть, що трапилося це через непорозуміння Базіва з українською діаспорою та фінансові зловживання.
© 2000-2018 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua