Олесь Ковальчук: "Щоб залишитися людиною, особистістю і журналістом, я висловив свій протест"
Понеділок, 25 червня 2001, 12:23
Ще не встигло висохнути чорнило у репортерських нотатниках після відомої прес-конференції завідувача редакції аналітичних програм ТВО "УТН" Національної телекомпанії України Олеся Ковальчука, як телеглядачі країни дізналися, що жодних репресій стосовно протестантів з програми "Сім днів" не буде. В інтерв'ю вечірній інформаційній програмі незалежного телеканалу Президент НТКУ заявив, що утисків не передбачається і завідувач редакції й надалі працюватиме на своїй посаді.
Нагадаємо, що раніше на прес-конференції пан Ковальчук висловив незгоду з принципами підготовки аналітичних програм: "Програма "7 днів" у теперішній якості, у нинішньому форматі не має права на існування". Далі він аргументував цю тезу переконливими фактами. "Я, завідувач редакції, сьогодні не маю ані найменшого впливу на програму "7 днів". З текстами ведучого я знайомлюся, ніби глядач, під час ефіру". Робота з телевізійним матеріалом ведеться з порушенням елементарних норм порядності. Наприклад, телемости "Семи днів" проводяться не в прямому ефірі, дзвінки до студії є умовними, а інтерактив взагалі "роблять певні визначені люди та керівництво програми", а це, зрозуміло, позбавляє глядачів можливості формування власної думки. Президент каналу "працює не в колективі, веде себе неадекватно і неадекватно реагує на критику".
Такі підходи до "творчого процесу" на каналі, "де не поважається глядач, не поважається право людини на власну думку, на власний погляд", ставлять журналістів перед нелегким вибором. Він та його колеги "не хочуть бути журналістами одноразового використання", а тому будуть боротися за те, щоб на державному телеканалі запанувало торжество принципів демократії . Олесь Ковальчук натякнув, що наслідком прес-конференції, можливо, стане звільнення його з роботи, однак сам він не має наміру звільнятися з УТ-1, оскільки почуває себе патріотом каналу.
До речі, наступного дня журналіст написав заяву про відпустку, але пан Долганов відмовився її підписувати. Натомість видав наказ № 191 по Національній телекомпанії України, згідно з яким редакція аналітичних програм втратила право готувати програму "Сім днів". Було створено спеціалізовану редакцію проекту "Сім днів". Вадим Долганов віддав усне розпорядження про від'єднання аналітичної редакції від комп'ютерної мережі і від Інтернету "у зв'язку зі створенням нової редакції і переводом редакції аналітичних програм в інше приміщення". За словами Олеся Ковальчука, ніхто не ліквідовував очолюванованої ним редакції, однак в ній залишилося тільки двоє журналістів - він та Ірина Король, яка також висловила незгоду з ситуацією на УТ-1. Інші працівники перейшли до новоствореної редакції "Сім днів", хоча "остання ще навіть не мала штатного розкладу". Крім того, відзначив журналіст, реорганізація мала відбутися впродовж двох тижнів, однак вже з першого дня його редакція була позбавлена елементарних умов для її роботи. Потрапивши у досить складні умови (додамо - штучно створені) Олесь Ковальчук змушений був написати заяву про звільнення за власним бажанням.
В інтерв'ю газеті "Хрещатик" свій крок він пояснив так: "Наступного ж дня відбулась "летючка", на якій Вадим Долганов почав говорити про зраду, "синдром Мельниченка" на каналі УТ-1. Було намагання протиставити мене коментатору Ірині Король, яка єдиною з усього колективу відкрито підтримала мою позицію - їй запропонували посаду головного редактора культурологічних програм. Але вона не купилася.
Нарада тривала далі, уже без нас, в іншому місці. До того ж, мене попередили: відтепер я зможу поговорити з Долгановим лише після запису на прийом. В ефірі одного з телеканалів він пообіцяв через якийсь час сказати, хто стоїть за моїм вчинком, хто його фінансує, хто причетний до мого рішення тощо. Навіть не коментуватиму таких безглуздих заяв, лише додам: минуло вже два місяці, а Долганов імен "спонсорів" не оприлюднив.
Хотіли з Іриною піти у відпустку - не дозволили. Навколо створюється штучний вакуум. Навіть заяви про звільнення нам з Іриною не підписують. Одразу зауважу: йти на інші канали не планую. Працюю на УТ-1 з 1993 року, працював би й далі, проте...
Те, що я зробив – вчинок за власною совістю. Заради того, щоб залишитися людиною, особистістю, журналістом. Провівши прес-конференцію, я відчув полегшення. Ніби відродився. Бо за тим компромісом між собою і своїм сумлінням, на який ми так довго погоджувалися, перспективи немає. Ми й раніше висловлювали свою незгоду. Але стриманіше, кулуарно, десь у кабінетах. Нині ж Україна потребує рішучих дій, бо те, що відбувається, зобов'язує нас визначитися: хто ми є, для чого, з ким. Інакше варто не тільки змінювати професію, не варто й жити".
Чи змінить професію Ковальчук наразі невідомо. Однак, навчений гірким досвідом, сваволею з боку чиновників від телебачення, він займатиметься не тільки журналістикою, а також і активною громадською діяльністю. Власне перших кроків на цьому шляху ним уже досягнуто. Олесь Ковальчук разом з однодумцями заснував громадську організацію "Інститут суспільних проектів", метою якої є утвердження загальнолюдських, демократичних цінностей у нашому суспільстві.
Що таке брак цих цінностей Олесь Ковальчук сьогодні відчуває на собі. Особливо з огляду на дії керівництва НТКУ, яке, порушивши свої обіцянки, за згодою прирученого профкому 29 травня звільнило його з роботи з формулюванням "за систематичне невиконання службових обов'язків, покладених трудовою угодою".
Незгодний з таким цинічним рішенням журналіст 22 червня 2001 звернувся до суду з позовом про відновлення на роботі, оскільки звільнення відбулося з грубими порушеннями чинного законодавства.
Після прес-конференції, проведеної в УНІАН Олесем Ковальчуком, президент НТКУ Вадим Долганов, начепивши маску добропорядності, картав "боягузів", які не зрозуміли відповідальності моменту і злякалися, однак великодушно пообіцяв не чинити жодних репресій. Згодом, правда, як справжній господар слова, швидко забрав його назад. Страх переміг.
Нагадаємо, що раніше на прес-конференції пан Ковальчук висловив незгоду з принципами підготовки аналітичних програм: "Програма "7 днів" у теперішній якості, у нинішньому форматі не має права на існування". Далі він аргументував цю тезу переконливими фактами. "Я, завідувач редакції, сьогодні не маю ані найменшого впливу на програму "7 днів". З текстами ведучого я знайомлюся, ніби глядач, під час ефіру". Робота з телевізійним матеріалом ведеться з порушенням елементарних норм порядності. Наприклад, телемости "Семи днів" проводяться не в прямому ефірі, дзвінки до студії є умовними, а інтерактив взагалі "роблять певні визначені люди та керівництво програми", а це, зрозуміло, позбавляє глядачів можливості формування власної думки. Президент каналу "працює не в колективі, веде себе неадекватно і неадекватно реагує на критику".
Такі підходи до "творчого процесу" на каналі, "де не поважається глядач, не поважається право людини на власну думку, на власний погляд", ставлять журналістів перед нелегким вибором. Він та його колеги "не хочуть бути журналістами одноразового використання", а тому будуть боротися за те, щоб на державному телеканалі запанувало торжество принципів демократії . Олесь Ковальчук натякнув, що наслідком прес-конференції, можливо, стане звільнення його з роботи, однак сам він не має наміру звільнятися з УТ-1, оскільки почуває себе патріотом каналу.
До речі, наступного дня журналіст написав заяву про відпустку, але пан Долганов відмовився її підписувати. Натомість видав наказ № 191 по Національній телекомпанії України, згідно з яким редакція аналітичних програм втратила право готувати програму "Сім днів". Було створено спеціалізовану редакцію проекту "Сім днів". Вадим Долганов віддав усне розпорядження про від'єднання аналітичної редакції від комп'ютерної мережі і від Інтернету "у зв'язку зі створенням нової редакції і переводом редакції аналітичних програм в інше приміщення". За словами Олеся Ковальчука, ніхто не ліквідовував очолюванованої ним редакції, однак в ній залишилося тільки двоє журналістів - він та Ірина Король, яка також висловила незгоду з ситуацією на УТ-1. Інші працівники перейшли до новоствореної редакції "Сім днів", хоча "остання ще навіть не мала штатного розкладу". Крім того, відзначив журналіст, реорганізація мала відбутися впродовж двох тижнів, однак вже з першого дня його редакція була позбавлена елементарних умов для її роботи. Потрапивши у досить складні умови (додамо - штучно створені) Олесь Ковальчук змушений був написати заяву про звільнення за власним бажанням.
В інтерв'ю газеті "Хрещатик" свій крок він пояснив так: "Наступного ж дня відбулась "летючка", на якій Вадим Долганов почав говорити про зраду, "синдром Мельниченка" на каналі УТ-1. Було намагання протиставити мене коментатору Ірині Король, яка єдиною з усього колективу відкрито підтримала мою позицію - їй запропонували посаду головного редактора культурологічних програм. Але вона не купилася.
Нарада тривала далі, уже без нас, в іншому місці. До того ж, мене попередили: відтепер я зможу поговорити з Долгановим лише після запису на прийом. В ефірі одного з телеканалів він пообіцяв через якийсь час сказати, хто стоїть за моїм вчинком, хто його фінансує, хто причетний до мого рішення тощо. Навіть не коментуватиму таких безглуздих заяв, лише додам: минуло вже два місяці, а Долганов імен "спонсорів" не оприлюднив.
Хотіли з Іриною піти у відпустку - не дозволили. Навколо створюється штучний вакуум. Навіть заяви про звільнення нам з Іриною не підписують. Одразу зауважу: йти на інші канали не планую. Працюю на УТ-1 з 1993 року, працював би й далі, проте...
Те, що я зробив – вчинок за власною совістю. Заради того, щоб залишитися людиною, особистістю, журналістом. Провівши прес-конференцію, я відчув полегшення. Ніби відродився. Бо за тим компромісом між собою і своїм сумлінням, на який ми так довго погоджувалися, перспективи немає. Ми й раніше висловлювали свою незгоду. Але стриманіше, кулуарно, десь у кабінетах. Нині ж Україна потребує рішучих дій, бо те, що відбувається, зобов'язує нас визначитися: хто ми є, для чого, з ким. Інакше варто не тільки змінювати професію, не варто й жити".
Чи змінить професію Ковальчук наразі невідомо. Однак, навчений гірким досвідом, сваволею з боку чиновників від телебачення, він займатиметься не тільки журналістикою, а також і активною громадською діяльністю. Власне перших кроків на цьому шляху ним уже досягнуто. Олесь Ковальчук разом з однодумцями заснував громадську організацію "Інститут суспільних проектів", метою якої є утвердження загальнолюдських, демократичних цінностей у нашому суспільстві.
Що таке брак цих цінностей Олесь Ковальчук сьогодні відчуває на собі. Особливо з огляду на дії керівництва НТКУ, яке, порушивши свої обіцянки, за згодою прирученого профкому 29 травня звільнило його з роботи з формулюванням "за систематичне невиконання службових обов'язків, покладених трудовою угодою".
Незгодний з таким цинічним рішенням журналіст 22 червня 2001 звернувся до суду з позовом про відновлення на роботі, оскільки звільнення відбулося з грубими порушеннями чинного законодавства.
Після прес-конференції, проведеної в УНІАН Олесем Ковальчуком, президент НТКУ Вадим Долганов, начепивши маску добропорядності, картав "боягузів", які не зрозуміли відповідальності моменту і злякалися, однак великодушно пообіцяв не чинити жодних репресій. Згодом, правда, як справжній господар слова, швидко забрав його назад. Страх переміг.
