Пристрасті за українською Жанною д'Арк

Понеділок, 19 лютого 2001, 11:07
Кореспондент: Арешт Юлії Тимошенко, нинішньої ув'язненої Лук’янівського слідчого ізолятора міста Київ, став на цьому тижні одним із ключових моментів у розвитку політичної кризи на Україні. На мітингах тепер, крім гасел "ганьба" і "геть, Кучма", з'явився новий заклик "Свободу Юлі, свободу Україні". Саме так, по імені тепер стало прийнято називати колишнього віце-прем'єра Тимошенко. Деякі представники опозиції думають, що тепер в Україні з'явилася своя Жанна д'Арк - мучениця за свободу народу. Але більшість до цього арешту відноситься скептично, уже хоча б тому, що вважають Тимошенко олігархом. Сильніше ж за все цей арешт позначився на правлячій еліті України, у якій спостерігається явний розкол.

На допити до Генпрокуратури Юлія Тимошенко за власним зізнанням ходила зі зміною білизни й іншими необхідними у в'язниці речами. Весь цей час вона вела контргру: багато спілкувалася з пресою, а її прихильники з партії "Батьківщина" були особливо активні під час акції протесту. Тому арешт віце-прем'єра за обвинуваченням у фінансових зловживаннях і корупції відразу ж перейшов у політичну площину.

Юлія Тимошенко, екс-віце-прем'єр уряду України: Я хочу сказати, що готова до всього сьогодні і не тільки сьогодні, а досить давно. Своє життя я присвятила цій справі. Генпрокурор Михайл Потебенько і його заступник уже давно перетворилися в дешеву агітбригаду, вони практично займаються політичними репресіями, а не правосуддям.

Кореспондент: Арешт стався у вівторок 13 лютого, і в наметовому містечку на Хрещатику відразу стали готуватися до можливих сутичок, оскільки сприйняли цю подію як початок контрнаступу влади на опозицію. На попередньому тижні напад на наметове містечко закінчилося масовою бійкою, винуватців якого так і не знайшли. І тепер вдень і вночі біля наметів чергують міцні молоді люди, готові дати відсіч. Після ж звернення до народу, підписаного президентом Кучмою, прем'єром Ющенком і керівником парламенту Плющом, активісти опозиції всерйоз стали готуватися до вуличної сутички. Сам текст звернення багато хто вважає надзвичайно жорстким. У ньому були обвинувачення опозиції в розв'язанні проти держави, цитата, "безпрецедентної політичної кампанії з всіма ознаками психологічної війни. Таким спробам буде виявлятися активна і рішуча протидія всіма передбаченими законом засобами". Як несподіванку розцінили появу під цим документом підпису Віктора Ющенка. Юлію Тимошенко, що за допомогою членів своєї партії після відставки активно організовувала акції протесту, вважають членом команди прем'єр-міністра, і крім того, його особистим другом. Сам же Віктор Ющенко вважався найбільш популярним політиком, що влаштовував навіть представників радикальної опозиції. Саме він у випадку можливої відставки Леоніда Кучми міг би забезпечити спокійний перехідний період. Але жорстке звернення від трьох змінило багато що. Форум національного порятунку, куди входять найактивніші опозиціонери, заявив, що Віктор Ющенко не виправдав їхніх надій після того як назвав їх в зверненні "зграєю банкрутів, дискредитованих невдах, що прагнуть уникнути політичного забуття і кримінальної відповідальності".

Євген Жовтяк, народний депутат, член Фронту національного порятунку: Я вважаю, що навряд чи після того, як Віктор Андрійович підписав цю ганебну вчорашню заяву, у нього ще залишаються шанси стати лідером національно-демократичного руху.

 
 
Кореспондент: Після чого прем'єр, побоюючись, вочевидь, падіння своєї популярності, вирішив підтримати Юлію Тимошенко і повідомив, що розмовляв про її справу з генпрокурором.

Віктор Ющенко, прем'єр-міністр України: Уряд не володіє конкретними обвинуваченнями, це по-перше. А по-друге, незрозуміло, наскільки ці обвинувачення відповідають логіці подій, що призвели до арешту.

Кореспондент: Леонід Кучма, навпроти, однозначно заявив, що він має у своєму розпорядженні конкретні докази злочинів екс-віце-прем'єра. А крім того, ще і даними про те, що вся політична криза, що триває вже два місяці, організований на гроші Юлії Тимошенко і Павла Лазаренка, який теж сидить у в'язниці, тільки американській. У такий спосіб протиріччя між президентом і прем'єром, союз яких дотепер забезпечував відносну стабільність ситуації, стали очевидні усім. Принцип - друг мого ворога - мій ворог - однак поки не спрацював. Ющенко навіть із падаючим рейтингом популярності, необхідний зараз Леонідові Кучмі, і у відставку він його відправляти не планує.

Леонід Кучма, президент України: Я ніколи навіть не заїкався і не збираюся порушувати питання про відставку прем'єр-міністра. Він ще молодий, нехай вкалує.

Кореспондент: І все ж вибухнути ситуація може в будь-який момент. У Ющенка залишаються шанси очолити опозицію, пішовши у відставку з посади прем'єра. Тоді розклад сил серйозно зміниться, і акції протесту набудуть ще більший размах. Деякі радикально налаштовані члени Форуму національного порятунку прогнозують катастрофічний хід розвитку ситуації.

Григорій Омельченко, народний депутат України, член Форуму національного порятунку: Сьогодні трапилася в Україні така ситуація, що в нас може просто пройти румунський варіант, те, що трапилося в 1990 році в Румунії з Чаушеску. До речі, я пану Кучмі подарував документальний фільм про події Румунії 90-х років, і що зробили з Чаушеску і його сім'єю, і сказав, вручаючи цей відеофільм на відеокасеті, що "Леонід Данилович, від того, чи буде в нас південно-корейський варіант або румунський, багато що залежить від вас".

Кореспондент: Ще один додатковий ресурс для опозиції знаходиться в домовленостях із керівництвом компартії України. Дотепер комуністи, що мають найбільшу фракцію в парламенті, в акціях протесту брали участь дуже мало.

Петро Симоненко, лідер Комуністичної партії України: Коли приєднуються праві політичні сили, причому ультраправі, що заплямували в нашій історії себе кров'ю безневинно вбитих і знищених у боротьбі проти нашого народу на стороні німців, природно, виникає питання: а які принципи повинні об'єднувати різновекторні політичні сили, що зведуть на нуль у будь-якому випадку зусилля при, так скажемо, організації акцій проти даного режиму?



 
 
Кореспондент: Олександр Мороз, керівник соціалістичної партії України, користуючись ленінською термінологією, називає комуністів "міншовиками" і "угодниками", вважаючи, що заради відставки нинішнього режиму і зміни політичного ландшафту, треба йти на все, навіть на союз із націоналістами.

Олександр Мороз, лідер Соціалістичної партії України: Якщо ми разом із 34 партіями правого, правоцентристського спектру і лівоцентристського спектру домагаємося усунення режиму влади, не президента, а всього режиму влади, то ми діємо правильно.

Кореспондент: Лідери впливових пропрезидентських партій теж намагаються уникати відкритого вираження підтримки Леонідові Кучмі. Привселюдно вони говорять про те, що демонстрантам на вулицях треба дотримуватися спокою, а владі сісти за стіл переговорів з опозицією.

Леонід Кравчук, член фракції СДПУ (о): Треба навчитися говорити народу правду, і навчитися слухати всіх, а не тільки тих, хто клянеться у вірності, такі люди й іншим будуть клястися, якщо тільки їм дозволять.

Сергій Тигипко, лідер партії "Трудова Україна": Потрібно вже зараз почати переговори з тими людьми, що починають ці акції, поговорити з ними і подумати, яким способом можна знайти їм місце в системі.

Кореспондент: І вже цим одним закликом до переговорів вони фактично відмовляють президенту в підтримці, політиці, яку він проводить, оскільки сам Леонід Кучма заявляє, що за стіл переговорів сідати просто немає з ким. Опозиції, говорить він, у країні немає.

 
 
Леонід Кучма: Що ви маєте на увазі під опозицією? Я цього не розумію, і не хочу вважати цих людей опозицією. У опозиції до кого вони - до країни нашої, до президента, до влади? Якщо до Кучми, я можу погодитися. Я знаю декілька людей, що злою ненавистю ненавидять президента, тому що їм не вдалося прийти до влади, і не вдасться ніколи прийти до влади.

Кореспондент: У такий спосіб навіть лояльні владі політичні партії, закликаючи почати переговори з опозицією, поступово дистанціюються від президента. Прем'єр-міністр зв'язаний зобов'язаннями зі своїми антикучмівскі-налаштованими прихильниками. Міліція на мітингах поводиться дуже стримано, намагаючись не заважати громадянам виражати свої емоції. Серйозних провокацій під час їх проведення поки вдасться уникнути за допомогою переодягнених міліціонерів. Під час мітингу на щаблях Генпрокуратури, молоді люди, ті, що зібралися було закидати яйцями картонний силует генпрокурора Михайла Потебенька, який відзначав, до речі, у цей день свій день народження, були негайно затримані. Втім, деяких мітингуючих вдалося відбити.

 
 
Більшість мешканців України упевнені, що до революції і стрілянини на вулицях Києва справа не дійде. Хоча б тому, що країну вважають приналежною до спокійної у політичному плані Європі. Ця укорінена за роки незалежності думка стала чи не фетішом. Але реальність є в тому, що будь-яка серйозна провокація може загострити відносно мирний розвиток конфлікту.

Юрій Ліпатов, Андрій Сушков, Олег Бєляцький, Михайло Кукін, Віталій Сулейма, телекомпанія НТВ, Київ.

"Українська правда" у Threads

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама: