МВФ, як капризне дівчисько, ніяк не визначиться
Четвер, 12 жовтня 2000, 17:23
Відновлення кредитування МВФ залежить не від виконання меморандуму, а від симпатій, політичної волі Фонду, його ставлення до України. Саме таке складається враження на тлі постійного висування нових та нових вимог з боку МВФ, розказав у інтерв‘ю УП радник президента з економіки та новопризначений член ради НБУ Анатолій Гальчинський.
Ось уже шість років як Україна живе за курсом Кучми "Шляхом радикальних економічних реформ", ухваленим Верховною Радою 10 жовтня 1994 року. Весь цей час поряд з ним знаходиться незмінний радник з питань макроекономіки Анатолій Гальчинський. В четвер його було призначено до ради НБУ. В інтерв‘ю УП він не торкався теми, що зроблено, а що ні. Мова йшла про перспективу найближчого майбутнього.
Чи не найбільший головний біль останнього року – відновлення кредитування з боку західних структур. "Якщо дуже кортить, то можна знайти сотню приводів, щоб не давати гроші, тому, як на мене, зараз це залежить від бажання МВФ", сказав він. Сьогодні, зі слів Гальчинского, найбільш дискусійними моментами у переговорах з МВФ є майбутнє банку "Україна" та вільні економічні зони. "Тут наши точки зору дещо розходяться. Ми не хочемо, щоб банк збанкрутів, це системний банк, від якого залежить вся фінансова система. МВФ вважає, що там безнадійна ситуація. Відповідно пропонуються різні заходи".
Друга проблема – вільні економічні зони. "МВФ вважає, що ми наламали дров, бо після появи ВЕЗ значно зменшилися бюджетні надходження. Проте світовий досвід показує, що не можна оцінювати ефективність вільних економічних зон після кількох місяців їх функціонування. Результати можна отримати за 3-4 роки".
Крім цих двох моментів є "чисто технічні розбіжності". Що стосується проблеми дефіциту в проекті бюджету 2001, який за методикою МВФ сягатиме 9 мільярдів гривень, то це питання не є вирішальним для відновлення кредитної лінії. "Офіційно ніхто нас у цьому не звинувачує, і в меморандумі про цей випадок також не йдеться". Річ у тому, що МВФ не зараховує гроші, отримані від приватизації, до доходів бюджету. Зі слів Гальчинського, Фонд пояснює це тим, що у цивілізованому світі їх не проїдають, а пускають на розвиток підприємств, що приватизовували. "Наприклад, у Британії за часів Тетчер так зробили з усіма грошима, що отримали від продажу державного "телекому". Але ми всю історію використовували гроші від приватизації на поточне споживання. Я не розумію, чому виникло зараз це питання".
Радник президента не поділяє оптимізму Мінфіну щодо отримання 9 мільярдів гривень від приватизації у 2001 році. "Ця цифра закладена у програмі приватизації на три роки, яку ухвалила Верховна Рада. Тоді всі аплодували. Зараз же уряд вживає заходів, щоб отримати заплановані на цей рік 2,5 мільярди гривень". Зі слів Гальчинського, надходження у 9 мільярдів є штучними, бо невдовзі на нараді у президента будуть лише розглядати перелік об‘єктів приватизації наступного року.
Повертаючись до теми відносин з МВФ, Гальчинський висловив сподівання, що до кінця року "гроші будуть". Але крім перерахованих вище чинників чимало залежить від процесу реформування самого МВФ.
На питання про те, чи виправдав уряд Ющенка покладені на нього надії, Гальчинський відповів стисло: "Молодо-зелено. Пустовойтенко якось розповів мені, що лише за півтора роки прем‘єрства відчув дихання економіки. Кабінет Ющенка серйозно займається питаннями макроекономіки - це те, що принесено прем‘єром з НБУ. Тому уряд має більш уважно ставитися до конкретних галузей, виробництв. Або ще один момент. Уряд наголошує на тому, аби створити для всіх рівні умови. Теоретично це вірно. Але ж є галузі,що випереджають час, працюють на перспективу і тому потребують допомоги. США давали гроші і на інтернет, і на космос".
Резюмуючи сказане, УП від себе додає: з кабінетів на Банковій на події в Україні завжди дивились по-іншому, аніж з кабінетів на Грушевського.
Ось уже шість років як Україна живе за курсом Кучми "Шляхом радикальних економічних реформ", ухваленим Верховною Радою 10 жовтня 1994 року. Весь цей час поряд з ним знаходиться незмінний радник з питань макроекономіки Анатолій Гальчинський. В четвер його було призначено до ради НБУ. В інтерв‘ю УП він не торкався теми, що зроблено, а що ні. Мова йшла про перспективу найближчого майбутнього.
Чи не найбільший головний біль останнього року – відновлення кредитування з боку західних структур. "Якщо дуже кортить, то можна знайти сотню приводів, щоб не давати гроші, тому, як на мене, зараз це залежить від бажання МВФ", сказав він. Сьогодні, зі слів Гальчинского, найбільш дискусійними моментами у переговорах з МВФ є майбутнє банку "Україна" та вільні економічні зони. "Тут наши точки зору дещо розходяться. Ми не хочемо, щоб банк збанкрутів, це системний банк, від якого залежить вся фінансова система. МВФ вважає, що там безнадійна ситуація. Відповідно пропонуються різні заходи".
Друга проблема – вільні економічні зони. "МВФ вважає, що ми наламали дров, бо після появи ВЕЗ значно зменшилися бюджетні надходження. Проте світовий досвід показує, що не можна оцінювати ефективність вільних економічних зон після кількох місяців їх функціонування. Результати можна отримати за 3-4 роки".
Крім цих двох моментів є "чисто технічні розбіжності". Що стосується проблеми дефіциту в проекті бюджету 2001, який за методикою МВФ сягатиме 9 мільярдів гривень, то це питання не є вирішальним для відновлення кредитної лінії. "Офіційно ніхто нас у цьому не звинувачує, і в меморандумі про цей випадок також не йдеться". Річ у тому, що МВФ не зараховує гроші, отримані від приватизації, до доходів бюджету. Зі слів Гальчинського, Фонд пояснює це тим, що у цивілізованому світі їх не проїдають, а пускають на розвиток підприємств, що приватизовували. "Наприклад, у Британії за часів Тетчер так зробили з усіма грошима, що отримали від продажу державного "телекому". Але ми всю історію використовували гроші від приватизації на поточне споживання. Я не розумію, чому виникло зараз це питання".
Радник президента не поділяє оптимізму Мінфіну щодо отримання 9 мільярдів гривень від приватизації у 2001 році. "Ця цифра закладена у програмі приватизації на три роки, яку ухвалила Верховна Рада. Тоді всі аплодували. Зараз же уряд вживає заходів, щоб отримати заплановані на цей рік 2,5 мільярди гривень". Зі слів Гальчинського, надходження у 9 мільярдів є штучними, бо невдовзі на нараді у президента будуть лише розглядати перелік об‘єктів приватизації наступного року.
Повертаючись до теми відносин з МВФ, Гальчинський висловив сподівання, що до кінця року "гроші будуть". Але крім перерахованих вище чинників чимало залежить від процесу реформування самого МВФ.
На питання про те, чи виправдав уряд Ющенка покладені на нього надії, Гальчинський відповів стисло: "Молодо-зелено. Пустовойтенко якось розповів мені, що лише за півтора роки прем‘єрства відчув дихання економіки. Кабінет Ющенка серйозно займається питаннями макроекономіки - це те, що принесено прем‘єром з НБУ. Тому уряд має більш уважно ставитися до конкретних галузей, виробництв. Або ще один момент. Уряд наголошує на тому, аби створити для всіх рівні умови. Теоретично це вірно. Але ж є галузі,що випереджають час, працюють на перспективу і тому потребують допомоги. США давали гроші і на інтернет, і на космос".
Резюмуючи сказане, УП від себе додає: з кабінетів на Банковій на події в Україні завжди дивились по-іншому, аніж з кабінетів на Грушевського.
