Італія, Іспанія, Кіпр: криза повертається?

Останніми місяцями тема єврокризи трохи затихла. Але через вибори в Італії фінансові ринки знову занервували.

Зрештою Італія далеко не єдине проблемне дитя Єврозони.

Осінь 2011 року. З невеликих економік Греції та Португалії єврокриза перекинулася до економічних колосів Європи Італії та Іспанії. Спершу вона зачепила політичне реноме й без того скандального Сильвіо Берлусконі. 12 листопада 2012 року італійський прем'єр подав у відставку. Його пост перейняв Маріо Монті. Політика професора економіки повернула довіру не тільки до державних фінансів Італії, але й до євро.

Утім, для Єврозони Італія й далі залишається проблемним дитям, вважає економіст Ларс Фельд. "З вимушеним прем'єрством Монті італійські партії тільки тимчасово погодилися консолідуватися та спрямувати свої зусилля у бік структурних реформ", - наголосив Фельд у розмові з DW.

Чи готова Італія до змін?

Фактично, італійські партії неохоче підтримали курс Монті. Коли його реформа ринку праці принесла перші плоди, партія Берлусконі відмовилася від підтримки технократичного уряду та висловила вимогу про нові парламентські вибори, що відбуваються цієї неділі (24 лютого). "Ці вибори є лакмусовим папірцем готовності Італії до змін", - переконаний Ларс Фельд.

Чи складуть італійці цей тест, відповіді поки що немає. "Жоден з фаворитів на посаду прем'єра не готовий до прориву в реформах", - відзначає в одному з останніх звітів німецький "Коммерцбанк". Найвірогіднішим очільником італійського уряду вважається соціал-демократ П'єрлуїджі Берсані. Утім, під час передвиборних перегонів він не чітко не сказав, як саме має намір вирішити економічні проблеми країни, відзначають аналітики "Коммерцбанку".

Проблеми ж натомість можуть стати катастрофічними. З введенням євро витрати на оплату праці постійно зростали, тими ж темпами знижувалася конкурентоспроможність італійських підприємств. Через це колись інновативна та індустріально розвинена країна скотилася в останньому рейтингу аналітиків Всесвітнього економічного форуму на 42-ге місце. Рік тому вона була на одну позицію вище. Світовий банк у звіті "Doing Business", у якому оцінюється підприємницький клімат країн, дав Італії лише 73-тє місце - після Болгарії та Казахстану. В Єврозоні гірший рейтинг має тільки Греція.

Поряд із Грецією Італія має й найвищий рівень державної заборгованості. Безробіття сягнуло понад 11 відсотків. Валовий внутрішній продукт знижувався шість кварталів поспіль. Очікується, що цього року його рівень буде нижчим за показники 1999-го.

Італію від інших проблемних країн Єврозони позитивно відрізняє низький, незважаючи ні на що, рівень дефіциту бюджету, відносно міцна економіка та солідна банківська система, якій не доводиться боротися з наслідками "мильної бульбашки" на ринку нерухомості.

А от що нині не додає оптимізму спостерігачам та інвесторам, то це повернення в передвиборчу гру 76-річного Сильвіо Берлусконі, який в разі своєї перемоги погрожував виходом Італії з Єврозони.

Іспанія: мікс з боргів та роздратування

Однак ще більшу загрозу аналітики "Коммерцбанку" вбачають нині з боку Іспанії. Уряд у Мадриді поволі втрачає контроль над боргами. Зростають як бюджетний дефіцит, так і загальна заборгованість. Зверху налягають ще й борги приватного сектора економіки. Банківська система розхитується. Для порятунку фінансових установ Іспанія повинна взяти в борг у європартнерів 40 мільярдів євро.

На відміну від Італії, Іспанія зробила ставку на стабільну політичну ситуацію. Проте нині країна втрачає і цей козир. Очільнику іспанського уряду Маріано Рахою закидають нелегальні фінансові операції. Він відкидає будь-яку критику і поки що залишається на цій посаді, але аналітики роблять наголос на "поки що".

У стані рецесії та з нелегальними фінансовими оборудками країні загрожує нова криза ринку нерухомості. Цього тижня про неплатоспроможність заявив один з найбільших гравців на ньому, іспанська компанія "Reyal Urbis". Її заборгованість становить 3,6 мільярда євро. Ціни на нерухомість впали на 40 відсотків, і це ще не кінець.

Кіпр: в очікуванні рятівників

На цьому тлі одній з найменших країн Європи - Кіпру - взагалі загрожує банкрутство. Острівна держава, населення якої нараховує близько 800 тисяч жителів, планувала потрапити під рятівну парасольку ЄС ще влітку минулого року. Місця для країни, чий ВВП становить лише 0,2 відсотка економічних показників єврозони, вистачило б. Потреба у фінансах розміром 17 мільярдів євро, на відміну від потреб Греції, виглядає нікчемною.

Проте за Кіпром закріпилося кліше податкового раю - насамперед для багатих росіян. Тож, німецький уряд на чолі з Меркель, яка хоче перемогти на виборах восени цього року, не хоче, щоби склалося враження, ніби за кошт німецьких платників податків рятується майно росіян.

Серед експертів-економістів ставлення до кіпрського питання також неоднозначне. Чи відповідає Кіпр системним вимогам та чи варто рятувати острів? Голова впливого Інституту економічних досліджень "Ifo" у Мюнхені Ганс-Вернер Зінн висловлюється за те, щоб дозволити банкрутство Кіпру: "Щоб і капіталовкладники також знали, що гроші втрачаються, коли інвестиції помилкові", - заявив він в інтерв'ю DW.

Чи підуть на це політики? Страх, що банкрутство такої невеличкої країни, як Кіпр, стане прецедентом, а довіра до євро знову підірветься, великий. Очікується, що питання про підтримку Кіпру буде вирішене наприкінці березня.