Аморальне, хворе та деградоване суспільство

Четвер, 21 січня 2010, 14:10

"Павле, ми живемо в аморальному, хворому та деградованому суспільстві, і нічого тут не вдієш", - ці слова кілька років тому я почув від декана мого факультету. І перший тур виборів президента України абсолютно чітко підтвердив його слова.

Українське суспільство дійсно хворе і, судячи з симптомів, на дуже серйозні хвороби, а саме на хронічний склероз та розумову відсталість, та ще й чітко проявляється схильність до мазохізму. Зараз поясню детальніше.

Є абсолютно очевидним фактом масова захворюваність населення на склероз, адже лише людина, яка повністю, або частково втратила пам'ять може добровільно піти на виборчу дільницю і власноручно проголосувати за кандидата в президенти, політична сила якого, і він сам вже понад 10 років є при владі, а тому несе персональну відповідальність за сьогоднішній стан країни.

Не важливо в якій її формі,чи то в опозиції, чи то в коаліції, чи в законодавчій, чи в виконавчій владі. Я маю на увазі, як ПР та БЮТ (різниці між ними нема ніякої), так і інші провідні сили, що сьогодні представлені в парламенті.

Жодна з них нічого путнього для країни не зробила, практично жодних реформ, жодних змін, жодних виконаних обіцянок.

Навпаки, одні активно "прихватизовували" собі державне майно, що належало нам з вами, тому що послідовні, а інші окрім занять тією ж таки "прихватизацією", суворо "дотримуючись" власноруч проголосованого мораторію на продаж землі, скуповували ту ж таки землю (переважно в Київській області і в Криму) за безцінь.

Лідери цих політичних сил по кілька разів очолювали/очолюють уряд та найвищі державні посади, тобто фактично очолювали процес обкрадання своїх виборців (Межигір`я, ЄЕСУ, тощо). Ну а як же втриматись від такої спокуси, адже український виборець має серйозні проблеми з пам'яттю.

У всьому цивілізованому світі на найвищі державні посади суспільство обирає найрозумніших, найталановитіших та найпорядніших людей з поміж себе.

За цією логікою 35,32% виборців мають проблеми із здоровим глуздом або ж із розумовим розвитком. Адже найрозумнішим своїм представником вони вважають того, хто робить три помилки при написанні власного прізвища та наукового звання, того хто не знає різниці між Косово і Чорногорією, між Ахматовою і Ахмєтовою, між Бабелем і Бебелем, хто не здатен побудувати елементарне логічне речення, а видає щось на кшталт "Экономика Украины играть в футбол копал картошку".

Проте, не дивлячись на це, я з друзями дуже люблю дивитись політичні ток-шоу за участі "лідєра" та "ВАНИ", але не для отримання інформації, а так "чіста поржать".

Прикольно спостерігати як "ВАНА", одягнувши вишиванку, робить таке щире обличчя, що позаздрить будь-яка актриса, а іншого разу виходить лажа, тобто "всьо пропало".

По-особливому смакують моменти розумової напруги, відчаю, роздратування "лідєра", коли йому наші шановні політологи починають ставити запитання, вживаючи при цьому професійні терміни, зрозумілі, зрештою, кожній хоч трохи освіченій людині, але ж не пану "проффєсору", який напевно не розуміє не лише суті запитання, а й на якій мові воно прозвучало.

Тож логічно припустити що прямі ефіри скоро зникнуть з блакитних екранів. Щоправда, мушу визнати, існує в світі ще одна нація схожа з українцями, котра двічі обрала собі президентом людину, що не дуже відрізнялась інтелектом, це екс-президент США Дж. Буш молодший.

Тепер відгадайте, про яку ще одну націю пан Задорнов буде незабаром говорити, - "Ну вы и тупые". Саме розумово відсталими вважає своїх виборців пані "тигрюля", яка замість доведення до виборців основних пунктів своєї виборчої програми, відправляла до них орди "поющіх трусєлєй" нижчого ґатунку.

Ну а що ж і ще потрібно тупому електорату, окрім попсових пісень та продуктових пакетів, придбаних за кошти того ж таки тупого електорату.

Інші 25,05% виборців нашої країни схоже схильні до мазохізму. Адже як інакше розуміти людей, які голосують за кандидата, який на біле говорить чорне, якого вважають популістом не лише в країні, а й за її межами, який підписує капітуляційні газові угоди, і тим самим прирікає цілу країну до напівголодного існування.

Як зрозуміти людей, які голосують за лідера політичної сили, представник якої влаштовує справжнє полювання на людей, тобто на своїх же виборців?

Представники, а найчастіше їх мажорні діти, чи не всіх політичних сил давлять нас з вами на дорогах нашої країни своїми неймовірно дорогими автівками, купленими за наші ж таки гроші.

Отже, який висновок з даного голосування повинні зробити наші "шановні" політики? Понад 60% українських виборців подобається, коли їм брешуть, тримають за ідіотів, коли їх обкрадають, вбивають, ґвалтують їх дітей. Тож слід і надалі продовжувати в такому ж дусі і це гарантовано забезпечить постійне перебування при владі.

Тож, шановні співвітчизники, коли вас, або когось із членів вашої родини завтра зіб`є на дорозі черговий депутатський синок, вас вполює як дику свиню соратник вашого милого (не приведи Боже) президента, тоді станьте перед дзеркалом і скажіть: "ЦЕ ЗРОБИВ Я, СВОЇМИ ВЛАСНИМИ РУКАМИ, 17 СІЧНЯ 2010 РОКУ".

Тому я особисто, що б мати чисту совість, вважаючи себе адекватною людиною, як і тих кілька відсотків виборців, що голосували за нових кандидатів, піду 7 лютого на виборчу дільницю і висловлю своє "ФЕ" обом лідерам перегонів, поставивши красиву, жирну галочку навпроти строки "НЕ ПІДТРИМУЮ ЖОДНОГО З КАНДИДАТІВ".

Павло Северин, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Навчалась за кордоном, щоб потім працювати Україні. Досвід випускниці Ukraine Global Scholars

Як виявити корупцію в будівництві

Трансплантація органів та рак шкіри: про що мають знати пацієнти

ПДВ для страхових агентів: нерівні умови та невизначений економічний ефект

Фонд культурних/пропагандистських ініціатив: як Росія використовує культуру для війни

Від локального до універсального: як українській культурі стати помітною у світі