Вибори у нас і у них. Або: що там у поляків?

В день, коли Україна обирала місцеву владу, у наших західних сусідів, поляків, проходили вибори до Сейму і Сенату.

Моніторингово-аналітична група "ЦИФРА", одержавши акредитацію від Паньствової Комісії Виборчої – польський відповідник ЦВК, здійснювала спостереження за днем голосування у Варшаві та околицях Вроцлава.

Виборчі комісії і дільниці

Паньствова Комісія Виборча та окружні комісії формуються з суддів. Обводові виборчі комісії – польський відповідник українських дільничних комісій – формуються за поданнями політичних партій.

По одній кандидатурі в кожну комісію делегує голова місцевої ради. Майже завжди ця людина є чиновником місцевого уряду і виконує в комісії неформальні функції секретаря і діловода.

Окремо існує спеціальна інституція, Крайове Бюро Виборче, яка відповідає за логістику і матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу.

Відповідно, комісії не завдають собі клопоту господарськими питаннями. Особливістю польської системи виборчої адміністрації є те, що політичні партії не мають права відкликати своїх членів ДВК.

Це може зробити лише голова окружкому в разі систематичного невиконання членом комісії своїх обов’язків. Відповідно, у польській виборчій практиці відсутній феномен масових замін членів комісій.

Майже усі члени ДВК проходили навчання, яке організовувалось за бюджетні кошти і проводилось спільно окружною комісією і місцевим офісом виборчого бюро.

На цих навчаннях члени комісій обирають з-поміж себе голову і заступника голови. В залежності від кількості виборців на дільниці, виборчкоми складаються з 7-9 членів.

Проте, шансів зустріти протягом дня голосування дільницю, на якій комісія буде в повному складі, дуже мало. Адже, оскільки робота тривала і виснажлива, члени комісії працюють позмінно: зранку і до обіду на дільниці працює одна частина членів ДВК, після обіду – інша.

Ранкове засідання, відкриття виборчої дільниці, закриття і підрахунок голосів здійснюється повним складом комісії.

Працю членів ДВК оплачує держава у розмірі від 160 до 200 злотих, це від 1000 до 1300 гривень, в залежності від посади і обсягів роботи.

Загалом, система виборчої адміністрації в Польщі є складнішою, ніж в Україні. Вона передбачає цілий ряд механізмів стримувань і противаг, які не дозволяють використовувати виборчі комісії у політичних цілях.

Більшість із 80 відвіданих дільниць розміщувались у приміщеннях шкіл. Переважно в одній школі знаходилось декілька дільниць.

Так само як і на останніх місцевих виборах в Україні, у Польщі на виборчих дільницях не розміщуються плакати з інформацією про партійні списки і кандидатів.

Забезпечуються лише інструкції з поясненнями, як правильно заповнити бюлетень. На кожній дільниці є лише одна велика скринька для голосування.

Польське виборче законодавство не вимагає, щоб скринька була прозорою. Дільниці не обладнуються кабінками для голосування, а лише картонними конструкціями, які забезпечують таємницю волевиявлення.

Це значно ускладнює фотографування бюлетенів і винесення їх за межі дільниці.

Голосування

У день голосування не пізніше шостої години ранку дільничні комісії проводять свої ранкові засідання. На цих засіданнях вони одержують виборі бюлетені – карти до голосування – перераховують їх і проставляють печатки.

Голосування розпочинається о сьомій годині ранку і триває до дев’ятої вечора.

Окремої уваги заслуговує бюлетень. Він, на відміну від українського, не має особливих ступенів захисту. Від звичайного паперу формату А4 його відрізняє наявність печатки і відрізаний верхній правий кут.

Кожному виборцю видавалось два бюлетені – по одному до Сейму і до Сенату. Перший – білого кольору у вигляді книжечки об’ємом одинадцять листків, на кожному з яких було розміщено список кандидатів від однієї політичної партії.

Другий – у вигляді одного листка формату А4 жовтого кольору.

Оскільки у поляків на виборах до Сейму застосовується пропорційна виборча система із відкритими партійними списками, то у бюлетені виборець міг поставити позначку за конкретного кандидата із запропонованого списку.

Оскільки напередодні дня голосування двоє кандидатів вибули, члени ДВК, видаючи бюлетені, попереджали про це виборців.

Також у якості попередження на столах лежали екземпляри бюлетеня із закресленими прізвищами тих, хто вибув. Жодних змін у самі бюлетені комісія не вносила.

Для того, щоб виборець ставив свій підпис у належному місці у списку виборців, члени ДВК використовують спеціальні трафарети. Це убезпечує як виборця, так і члена комісії від механічних помилок.

Зі способом волевиявлення у поляків строго. Виборець може поставити лише хрестик, що повинен перетинатись в межах відповідного квадрата і не виходити за його межі.

Під час підрахунку голосів ми зауважили, що незначні порушення цього правила все ж таки зустрічаються. Кожен такий спірний випадок комісія виносить на голосування і приймає відповідне рішення.

Також польський виборець має право проголосувати поштою. Однак, слід зауважити, що кількість таких бажаючих є незначною.

На абсолютній більшості відвіданих дільниць ми не зустріли жодного спостерігача чи довірену особу. Лише на одній дільниці, на якій ми залишились спостерігати за підрахунком голосів, був присутній спостерігач від партії.

Коли ми хотіли зробити фото, законом це дозволяється, член комісії попросив заховати телефон. Спостерігач одразу виступила на наш захист і попросила внести в протокол те, що член комісії неправомірно звернулась до нас з проханням не фотографувати.

Тобто, навіть не порушення, а всього лише некоректне зауваження зі сторони члена комісії, одразу фіксується.

Підрахунок голосів

Перше, що робить комісія після закриття дільниці – запломбовує отвір у виборчій скриньці.

Після опрацювання списків виборців члени комісії підраховують невикористані бюлетені. Їх запаковують без погашення. Закінчивши зі списком виборців і невикористаними бюлетенями, комісія переходить до підрахунку голосів.

Скринька розпломбовується і бюлетені висипаються на стіл. Їх сортуванням займаються усі члени комісії, що значно пришвидшує процес. Спершу усі бюлетені сортуються за політичними партіями. Потім – за кандидатами по кожній партії.

Результати підрахунку вносяться до електронної системи безпосередньо на виборчій дільниці. Для цього кожна дільниця забезпечується відповідним обладнанням.

Протоколи роздруковуються у двох екземплярах і підписуються усіма членами комісії. Пізніше робляться копії протоколів – відповідно до кількості бажаючих їх отримати.

Жодного hand made – заповнення копій протоколів від руки спостерігачами і членами комісій – у Польщі немає.

Цікаво, що ми виявились єдиними, хто захотів одержати копію протоколу.

Бажаючих не було навіть серед членів комісії. Голова і двоє членів комісії везуть документацію до окружного виборчкому. Усі інші члени чекають на їхнє повернення із добрими новинами про те, що протокол прийнято.

І, чекаючи, не обривають телефони штабів, звітуючись про результати.

Загалом польські вибори – рівень їх організації і атмосфера проведення – могли б стати непоганим прикладом для України. Єдине, що для цього потрібно – бажання не лише ознайомлюватись, але й переймати позитивний досвід.

Іванна Фединчук, Моніторингово-аналітична група "ЦИФРА", Львів-Вроцлав-Львів, для УП

P.S. МАГ "ЦИФРА" висловлює подяку Руху Контролю Виборів за методологічну і організаційну підтримку.