Новий КПК в дії – виправдувальних вироків поменшало

Вже понад десять місяців в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс. Але обіцяних див не стається.

Аналізуючи і практичні результати його впровадження, і державну статистику за перше півріччя 2013 року, порівнюючи її дані з першим півріччям 2012, протягом якого діяв КПК-1960, можна відзначити суттєве погіршення стану додержання конституційних прав і свобод громадян.

А реальне становище у кримінальному судочинстві, як на авторову думку, стало ще гіршим.

Найголовніше те, що впровадження нового кодексу не дало обіцяного збільшення кількості виправдувальних вироків, як прогнозували розробники та представники влади, до 15-30%.

Так, відповідно до Аналізу даних судової статистики щодо розгляду справ і матеріалів місцевими загальними судами, апеляційними судами областей, Києва та Севастополя, Апеляційним судом Криму, проведеного Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом 2012 року в судах, у порядку кримінального судочинства, закінчено розгляд 193 тисяч кримінальних справ.

Із них у 161 тисячі справ постановлено вироки. Виправдувальні вироки ухвалено стосовно 707 осіб. Навіть якщо припустити, що у кожному такому вироку виправдано лише по одній особі, то виправдувальні вироки могли становити в минулому році приблизно 0,44% від всіх вироків.

Але і цей відсоток був реально ще меншим, бо в апеляційній інстанції у 2012 році скасовано виправдувальні вироки стосовно 303 осіб, із них із направленням справи на додаткове розслідування – стосовно 59 осіб.

Відповідно ж статистичної інформації Генеральної прокуратури, за 1 півріччя 2013 року прокурори прийняли участь у судовому розгляді з ухваленням вироку у 34,1 тисяч кримінальних проваджень (справ). Із них виправдувальні вироки були ухвалені лише стосовно 59 осіб.

Якщо припустити, що у кожному такому вироку виправдано лише по одній особі, то виправдувальні вироки за цей період 2013 можуть становити лише 0,17% від всіх вироків.

А приймаючи до уваги, що інформації про кількість скасованих у 1 півріччі поточного року виправдувальних вироків у звіті Генеральної прокуратури чомусь не наведено, то і ця цифра ще менша.

Тобто, можна припустити, що відсоток виправдувальних вироків, постановлених судами у першому півріччі поточного року, в порівнянні з минулим роком не збільшився, як це прогнозувалось та обіцялось. Навпаки – зменшився більш ніж у двічі!

Безперечно, що і наведені підрахунки є лише орієнтовними, проте і вони свідчать про посилення обвинувального ухилу в судах при розгляді кримінальних справ, а не навпаки, як обіцяли.

До речі, ці висновки також підтверджені відповіддю Державної судової адміністрації України на запит щодо судової статистики за 1 півріччі 2013 року та аналогічний період минулого року, із якої вбачається:

- на 78 525 кримінальних справ, розглянутих із постановленням вироку судами України у першому півріччі 2012 року, де справи розглядались за правилами КПК 1960 року, виправдано 328 осіб, що становить 0,41%;

- на 42 657 кримінальних проваджень, розглянутих із постановленням вироку у першому півріччі 2013 року, де справи розглядались вже за правилами КПК 2012 року, виправдано 64 особи, що становить 0,15%.

Можливо судді продовжують, як і раніше, побоюватись виносити виправдувальні вироки. На підтвердження цієї версії свідчать дані Державної судової адміністрації, із яких видно, що у першому півріччі 2012 року суди повернули на додаткове розслідування 2405 кримінальних справ.

Крім того, ще 723 кримінальні справи або були відкликані прокурорами у порядку статті 232 КПК-1960 або були повернуті в порядку статті 249-1 КПК-1960. Всього це 3128 справ.

В той же час, у першому півріччі 2013 року, відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 314 КПК-2012, яка дозволяє судам за результатами розгляду в підготовчому засіданні теж повертати прокурорам обвинувальні акти, які не відповідають вимогам КПК, прокурорам повернуто 2907 кримінальних проваджень.

Тобто фактично ту кількість, яка відповідає кількості справ, повернутих на додаткове розслідування за КПК-1960.

Ці дані Державної судової адміністрації повністю підтверджують авторове застереження, висловлене ще у 2012 році, що положення частини 3 статті 314 КПК-2012 – це завуальований інститут того ж додаткового розслідування, який з такою помпезністю, начебто, був ліквідований при розробці нового КПК.

Більш того, якщо врахувати, що у поточному році до тих справ, які були повернуті прокурору за статтею 314 КПК-2012, слід добавити ще 2109 справ, що були повернуті в цьому ж періоді судами на додаткове розслідування за правилами КПК-1960, то загальна кількість кримінальних проваджень та справ, повернутих судами прокурору у першому півріччі 2013 року, буде становити 5061 провадження та справ, що вже на 62% більше, ніж у І півріччі 2012.

Можу лише уявити, скільки всього із цих справ, після дослідування і доопрацювання, буде направлено повторно до суду з обвинувальним актом?!

Оце і новий КПК, оце і реальні наслідки так званої широко розрекламованої "реформи кримінальної юстиції", про яку так радісно сьогодні розповідають їх розробники.

І це незважаючи на запевнення президента Януковича, який ще в жовтні 2012 на зустрічі з генпрокурорами країн СНД пообіцяв суттєве збільшення кількості виправдувальних вироків після прийняття нового КПК.

"Час, коли виправдувальних вироків приймається 2-3%, як це раніше було, він пройшов. Міжнародна практика говорить – не менше 15%".

Час показав вірність лише першої частини цієї обіцянки, а саме про те, що "час, коли виправдувальних вироків приймалось 2-3%, дійсно пройшов". Адже у першому півріччі 2013 року, за правилами КПК-2012, їх було прийнято лише 0,15%.

Хоча названа вище кількість повернутих судами справ прокурору у 2013 році свідчить про ймовірне приховування справжньої цифри тих справ і проваджень, по яких суди повинні були виносити виправдувальні вироки.

За таких обставин напрошується закономірний висновок: процес розробки нового КПК не законодавцями, поза межами Верховної Ради, без широкого обговорення в суспільстві, без врахування тисяч поправок і зауважень, а також небажання вислухати та врахувати і альтернативні думки експертів і науковців, та особливо сама процедура голосування за цей закон вночі, фактично 50-ма народними депутатами, стали реальною причиною того, що був прийнятий недосконалий законодавчий продукт.

Який прогнозовано не міг вплинути позитивно на стан правосуддя в Україні.

Олексій Баганець, заслужений юрист України, почесний працівник органів прокуратури, почесний президент адвокатської компанії "Баганець та партнери", для УП