Безкоштовна роздача сигарет від Мінекономіки
Рівно рік, починаючи з 16 вересня 2012 року, з набуттям чинності закону №3778 в Україні діє повна заборона рекламувати тютюнову продукцію та здійснювати будь-які заходи з маркетингу, стимулювання та спонсорства тютюну.
Нав'язлива реклама сигарет зникла з вітрин супермаркетів та магазинів, зупинилися різноманітні конкурси та акції тютюнових компаній. Заборонено проводити концерти та дискотеки для молоді за підтримки тютюнових корпорацій, які перетворювалися на рекламні акції.
Результати вже є.
За даними Держстату, за перше півріччя 2103 року виробництво сигарет впало на 15%. Водночас, об'єм реалізованої продукції за січень-травень цього року склав лише 87% від аналогічного періоду 2012 року.
Згідно з опитуваннями домогосподарств, які щороку проводить Держстат, рівень куріння в Україні знижується: у 2010 році курили 8,7 мільйонів осіб, а в 2012-му – 8,35 мільйонів осіб.
Українці палять менше завдяки дії ефективного законодавства щодо заборони куріння в приміщеннях та громадських місцях, та повної заборони реклами. Ну й, завдяки здоровому глузду.
Але нова законодавча ініціатива Мінекономіки може реально повернути часи дикого тютюнового маркетингу, коли всім бажаючим будуть роздавати сигарети безкоштовно. Не вірите – почитайте законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання внутрішньої торгівлі", що висить на сайті Мінекономіки.
Основну частину документу аналізувати не берусь, оскільки не є фахівцем у правилах та регулюванні роздрібної торгівлі. Хоча, заборона продажу алкогольних напоїв на розлив поза закладами ресторанного господарства виглядає здоровою спробою прикрити "генделики" та "наливайки".
Отож, першим ризиком є запровадження терміну "спеціалізоване місце" торгівлі тютюном та алкоголем в українське законодавство: "Спеціалізоване місце торгівлі – місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, у якому доля реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів від усіх реалізованих товарів, за рік, що передував року видачі ліцензії, становить не менше ніж 60%".
Таке визначення не відображає сутність спеціалізації, оскільки:
1) тютюнові та алкогольні вироби об'єднано в одну групу;
2) сукупна доля реалізації тютюнових та алкогольних виробів у 60% на рік є занадто малою, щоб надавати власнику ліцензії преференції "спеціалізованого місця".
А такі преференції будуть.
Згідно з документом, вартість ліцензії на торгівлю тютюновими виробами для "спеціалізованого місця" буде втричі нижчою, а на алкоголь – удвічі нижчою аніж для інших суб'єктів господарювання.
Виникає питання: чому за основу береться виторг, а не асортимент? У Туреччині, наприклад, є спеціалізовані магазини тютюну, але спеціалізацію там визначає асортимент, а не загальний виторг від обох підакцизних товарів.
Отож і виходить, що МАФи в терміновому порядку "підтягнуть" виручку до потрібних 60% і перекваліфікуються в "спец-місця", щоб не втрачати зайву копійчину. А більшості кіосків це навіть не потрібно робити, оскільки й без того левова частина продажів – сигарети та алкоголь.
Ну й що з того, запитаєте ви? Кому від цього погано? Нехай економлять на ліцензії, якщо можуть. Частині підприємців-продавців усе одне доведеться платити більше, або перестати торгувати цими товарами.
Друге, і основне.
У документі немає економічного обґрунтування, але є відверто лобістські зміни до закону "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення".
Цей закон регулює всі питання, пов'язані з контролем над тютюном у всіх аспектах, окрім акцизів. 16-та стаття цього закону забороняє всі види стимулювання продажів тютюнових виробів та спонсорство тютюнових компаній.
Саме цю статтю Мінекономіки пропонує змінити.
Пропонується надати саме тим "спеціалізованим місцям" можливість рекламувати тютюнову продукцію в певний спосіб, у тому числі через:
– проведення заходів із безоплатної роздачі тютюнових виробів, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації;
– обмін тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги;
– продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами;
– розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти;
– вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів.
Остання норма взагалі виглядає сміхотворною. Адже це означає, що працівники "спеціалізованих місць" можуть, якщо потрібно, розмальовувати пачки сигарет, клеїти на них різні стікери з інформацією та інше.
Смішно, якщо б не так сумно...
За цією ж нормою чітко простежується спроба послабити заборону на рекламування тютюнової продукції.
Отож і виходить, що за "благородною" метою підтримки роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у спеціалізованих місцях торгівлі ховається також бажання дозволити рекламувати тютюн у цих місцях.
Невже це потрібно роздрібній торгівлі? Звісно, ні. Але це терміново потрібно тютюновим кампаніям, оскільки вони втрачають клієнтів та прибутки. Пам'ятаємо, що українці за перше півріччя спожили на 10-13% сигарет менше. У натуральному перерахунку українці викурили на 3 мільярди сигарет, або на 150 мільйонів пачок менше.
Отож і виходить, що Мінекономіки явно підіграє тютюновим корпораціям у їхньому прагненні повернути втрачених клієнтів та здобути нових серед молоді та підлітків.
Громадські організації вже звернулися до міністра економіки та торгівлі пана Прасолова із пропозицією не включати подібні норми при реєстрації законопроекту. Тим паче, що такі ініціативи суперечать Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка вимагає повної заборони реклами в пунктах продажів сигарет.
Але чи дослухається міністерство до пропозицій громадськості, стане відомо найближчим часом.
Андрій Скіпальський, експерт Альянсу з виконання Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, ГО "Життя", спеціально для УП
